Рішення № 109317326, 02.03.2023, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/92/23

Провадження № 2/515/305/23

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2023 року м.Татарбунари Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Комерзан Л.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м.Татарубнари в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності у порядку спадкування,

встановив:

У січні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати за ним право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , у порядку спадкування після смерті брата ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на відмову нотаріуса в оформленні спадкових прав за відсутності державної реєстрації права власності на спадкове майно. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що належність спадкодавцю спірного майна підтверджується Витягом з погосподарської книги.

У підготовче засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача подав суду заяву, в якій просив справу слухати у його та позивача відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив не стягувати з відповідача судові витрати (вх.№1071 від 02.03.2023).

Представник відповідача також надіслав суду заяву про слухання справи в його відсутність, позовні вимоги визнав повністю (вх.№ЕП-294 від 08.02.2023р.)

Згідно з ч. 4 ст. 200 ЦПК України суд за результатами підготовчого провадження ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За таких обставин, суд ухвалив слухати справу у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Татарбунари помер ОСОБА_4 , про що 30 серпня 2016 року в Книзі реєстрації смертей Татарбунарського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області вчинено актовий запис № 327 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9).

Після його смерті відкрилася спадщина, у тому числі і на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Спадкоємцем майна за законом після його смерті є син ОСОБА_3 , який прийняв спадщину як такий, що був зареєстрований разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини (а.с. 34).

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі помер ОСОБА_3 , про що 30 січня 2021 року в Книзі реєстрації смертей Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вчинено актовий запис № 1415 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 8).

Після його смерті відкрилася спадщина у тому числі на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , який останній успадкував після смерті батька, як такий, що був зареєстрований разом зі спадкодавцем на день відкриття спадщини, але не оформив своїх спадкових прав.

Згідно з копією спадкової справи до майна померлого № 59-2021, заведеної 20 квітня 2021 року державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори Одеської області Колісником Д.Ю. єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 є його брат ОСОБА_3 . Інші спадкоємці відсутні (а.с. 28-112).

Родинні відносиниміж спадкодавцем та спадкоємцем як між рідними братамипідтверджуються копієюсвідоцтв проїх народження, виданих Дивізійською сільською радою Одеської області за актовим записом № 1 від 09 січня 1973 року серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 , виданого на підставі актового запису № 9 від 04 лютого 1974 року, відповідно (а.с. 6-7).

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути у тому числі, визнання права.

Відповідно до положень ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом - ст. 1217 ЦК України.

В силу ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтею 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини, за нормою ст. 1221 ЦК України, є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини - ст. 1222 ЦК України.

Згідно з ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

По положенню ст.ст.1258, 1261, 1262 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Статтею 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

02 грудня 2022 року державним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Одеської області Колісником Д.Ю. позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_1 після смерті брата ОСОБА_5 , який прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_4 , у зв`язку з відсутністю реєстрації права власності на житловий будинок за спадкодавцем (а.с. 14).

Відповідно до листа ТОВ Татарбунарське РБТІ та РОН №283 від 27 січня 2023 року станом на 31 грудня 2012 року право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 не зареєстроване (а.с.27).

За п. 3.1 листа Вищого Спеціалізованого Суду України від 16 травня 2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За ч. 3 ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Права, що виникли до набрання чинності вказаним Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав - ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Право власності на житловий будинок набувається у порядку, який був чинним на час завершення будівництва.

За даними технічного паспорту, виготовленого 03 листопада 2022 року, житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 складається з: житлової будівлі - А, загальною площею 56,1 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м.; літньої кухні - Б; сараю - В; гаражу - Г; сараю - Д; навісу - Е; сараю - Ж; воріт - 1, огороджень - 2-3, рік будівництва - 1960-1988 рр. (а.с. 10-12).

Питання набуття права власності на той час регулювалося Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Указ від 26 серпня 1948 року), що був визнаний таким, що втратив чинність, Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22 лютого 1988 року № 8502-ІІ, і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року «Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків» (далі - Постанова від 26 серпня 1948 року), які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Ці правові акти не пов`язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду викладеному у постанові від 06 березня 2018 року у справі № 175/2254/15.

Крім того, по приватних житлових будинках, що збудовані до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення в експлуатацію при оформленні права власності. Таким чином, за наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючі документи (п. 3.2 Листа ВССУ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування").

Згідно з п. 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (далі - Інструкція), яка втратила чинність 19 січня 1996 року, передбачалася реєстрація будинків і домоволодінь на підставі записів у погосподарських книгах.

При цьому, належність спадкодавцю спірного майна підтверджується Витягами з погосподарських книг №2 Дивізійської сільської ради Татарбунарського району Одеської області за 1961-1963, 1964-1966, 1967-1970, 1971-1973, 1974-1976, 1977-1979, 1980-1982, 1983-1985, 1986-1990, 1991-1995, 1996-2000 роки, згідно з якими, господарство за адресою АДРЕСА_1 значиться у приватній власності, головою сім`ї значиться ОСОБА_4 . Відміток про зміну власника будинку не має.

Земельна ділянка під будинком у приватну власність або в оренду не надавалася, що підтверджено довідкою Дивізійської сільської ради №245/02-32 від 01 березня 2023 року.

За даними технічного паспорту, виготовленого 03 листопада 2022 року, об`єкти самочинного будівництва відсутні.

Ринкова вартість житлового будинку з будівлями та спорудами згідно звіту ТОВ "Імперіал-777" станом на 14 грудня 2022 року становить 42 488 грн (а.с. 16-177).

Судом перевірено, що за наявною інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 20 січня 2023 року, відомості про право власності, заборону відчуження, іпотеку вказаного будинку відсутні (а.с. 21).

Остільки, позивач довів наявність спадкового майна, підстави до його успадкування, неможливість реалізації спадкових прав у інший спосіб, суд визнає його позовні вимоги обґрунтованими та ухвалює про їх задоволення.

На прохання позивача суд не стягує з відповідача судові витрати.

Керуючись ст.4, 13, 81, 263-265, 200, 268 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_5 ,право власностіна житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 зі складовими:житлова будівля - А, загальною площею 56,1 кв.м., житловою площею 38,0 кв.м; літня кухня - Б; сарай - В; гараж - Г; сарай -Д; навіс - Е; сарай - Ж; ворота - 1, огородження - 2-3, в порядкуспадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який успадкував цей будинок після смерті батька ОСОБА_4 , однак не оформив спадкових прав й ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду, який відраховується з дати складення повного судового рішення.

Суддя

Дата складення повного судового рішення 02.03.2023.