Рішення № 109310022, 17.02.2023, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.02.2023 Справа №607/13738/22

17 лютого 2023 року Справа №607/13738/22

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Позняка В.М.

за участю секретаря судового засідання Кужель К.С., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представника третьої особи Вітіва В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Великоберезовицької селищної ради, в якому просив: визнати дії виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради щодо ухвалення рішення виконавчого комітету та дії органу опіки та піклування Великоберезовицької селищної ради щодо складання та затвердження висновку протиправними; скасувати рішення виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради від 26 вересня 2022 року №306 «Про затвердження висновку щодо участі матері ОСОБА_3 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 » та висновок органу опіки та піклування Великоберезовицької селищної ради, яке є додатком до вказаного рішення виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 26 вересня 2022 року рішенням виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради №306 затверджено висновок органу опіки і піклування про визначення способу участі матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виховані малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно вказаного висновку встановлено наступний спосіб участі матері у вихованні сина за таким графіком: кожну першу та третю п`ятницю місяця з 18 години до 21 години суботи; кожну другу та четверту неділю місяця з 10 години до 20 години понеділка; кожен другий та третій четвер місяця з 17 години до 20 години без присутності батька за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 .

Вважає вказане рішення передчасним та таким, що прийняте з порушенням чинного законодавства та порушує не тільки його права, а й права малолітнього сина ОСОБА_5 .

19 вересня 2022 року т.в.о. начальника Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради Руцька І.Б. проводила обстеження його житлово-побутових умов проживання та його малолітнього сина ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 . Від останньої він дізнався про те, що його дружина ОСОБА_3 звернулась із заявою про встановлення способу участі у вихованні сина ОСОБА_5 . При цьому ОСОБА_2 надала лист повідомлення від 16 вересня 2022 року про те, що 23 вересня 2022 року о 10 год. відбудеться засідання Комісії з питань захисту прав дитини, на якій буде розглядатись питання про розгляд звернення ОСОБА_3 щодо визначення способу участі матері у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 та встановлення порядку побачень. 21 вересня 2022 року ОСОБА_3 побачивши його на території міського ринку спровокувала конфлікт, шарпала за кінцівки сина ОСОБА_5 , намагаючись будь-яким чином вирвати його з рук. ОСОБА_6 налякався та міцно притулився до нього. Для того щоб уникнути подальшого травмування дитини він попрямував до свого автомобіля, а ОСОБА_3 спрямувала свій гнів на його матір. Після вказаний подій син ОСОБА_6 був стривожений, млявий, почав боятися голосних звуків. Педіатр порадила кілька днів залишатися з дитиною вдома у звичному оточенні. Він, в свою чергу, попередив т.в.о. начальника Служби у справах дітей про те, що ОСОБА_6 не дуже добре себе почуває і тому він просить перенести засідання комісії. Однак на його прохання та прохання його представника про перенесення розгляду питання т.в.о. голови Служби у справах дітей не відреагувала. 26 вересня 2022 року остання вручила йому рішення виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради про затвердження висновку органу опіки і піклування про визначення способу участі матері ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, в порушення вимог закону проект оскаржуваного рішення не тільки не був оприлюднений за 10 днів до його прийняття, а й взагалі не був оприлюднений. Вказані обставини позбавили його можливості подати власний варіант способу участі матері ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 . Більше того, саме розпорядження про скликання засідання виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради опубліковано на сайті 26 вересня 2022 року, тобто в день його проведення, що також позбавило його можливості бути присутнім під час розгляду питання, яке стосується безпосередньо його та сина.

Крім цього, було порушено процедуру розгляду питання комісією з прав дитини. Станом на 18 годину 31 хвилин 05 жовтня 2022 року будь-яких відповідей на адвокатські запити відповідач не надав, а тому в нього відсутні будь-які документи, що стосуються діяльності Служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради.

Також, з ним не проводилась бесіда працівниками органу опіки та піклування Великоберезовицької селищної ради, не з`ясовувались будь-які обставини, йому невідомо чи така бесіда проводилась з ОСОБА_3 та чи з`ясовувались факти. Крім цього, у висновку органу опіки та піклування не відоражено той факт, що ОСОБА_3 відмовилася від проходження судово-психологічної експертизи на розгляд якої було поставлено питання «Хто з батьків ОСОБА_1 чи ОСОБА_3 з урахуванням їх індивідуально-психологічних властивостей, інтелекту, властивостей емоційно-вольової сфери, спрямованості особистості має кращі необхідні для виховання дитини психологічно-педагогічні якості?», про що було достеменне відомо. Не знайшов відображення у вказаному висновку також той факт, що він не заперечує щодо спілкування ОСОБА_3 із сином, однак вважає, що такі зустрічі повинні відбуватись за його місцем проживання та у присутності будь кого зі сторонніх осіб, з метою недопущення провокацій з боку останньої.

Крім цього, він не мав реального та достатнього часу для того щоб подати свій варіант способу участі ОСОБА_3 у вихованні їх спільного сина ОСОБА_5 , оскільки заява ОСОБА_3 була надіслана йому представником відповідача лише 21 вересня 2022 року.

Посилаючись на наведене, просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 жовтня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 листопада 2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог залучено ОСОБА_3 .

09 грудня 2022 року третя особа ОСОБА_3 подала письмові пояснення, згідно з якими вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню. Вказала, що в позовній заяві відсутні будь-які доводи щодо невідповідності встановленого графіку побачень матері з сином та усі аргументи позовної заяви носять надуманий характер.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 грудня 2022 року, яка занесена до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 04 липня 2020 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 04 липня 2020 року, виданим Тернопільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), актовий запис №773.

Від даного шлюбу в сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтвердили сторони в судовому засіданні.

14 вересня 2022 року третя особа ОСОБА_3 звернулася до служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради із заявою про визначення її участі у вихованні сина ОСОБА_4 .

Як вбачається з висновку служби у справах дітей Великоберезовицької селищної ради за №158/01-16 від 22 вересня 2022 року «Про визначення способу участі матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 », служба у справах дітей вважає за доцільне встановити наступний спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: у кожну першу і третю п`ятницю місяця з 18 год. до 21 год суботи; кожну другу та четверту неділю місяця з 10 години до 20 години понеділка; кожен другий та третій четвер місяця з 17 години до 20 години без присутності батька за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Рекомендовано матері ОСОБА_3 не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її, матеріально утримувати. Рекомендовано батьку ОСОБА_1 поважати материнські права ОСОБА_3 , не чинити перешкоди у спілкуванні матері з дитиною.

Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради за №32 від 23 вересня 2022 року вирішено встановити ОСОБА_3 зустрічі з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за таким графіком: кожна перша і третя п`ятниця місяця з 18 год. до 21 год суботи; кожну другу та четверту неділю місяця з 10 години до 20 години понеділка; кожен другий та третій четвер місяця з 17 години до 20 години без присутності батька за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Рекомендовано матері ОСОБА_3 не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її, матеріально утримувати. Рекомендовано батьку ОСОБА_1 поважати материнські права ОСОБА_3 , не чинити перешкоди у спілкуванні матері з дитиною.

З висновку органу опіки та піклування про визначення способу участі матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що орган опіки та піклування вважає за доцільне: встановити наступний спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: у кожну першу і третю п`ятницю місяця з 18 год. до 21 год суботи; кожну другу та четверту неділю місяця з 10 години до 20 години понеділка; кожен другий та третій четвер місяця з 17 години до 20 години без присутності батька за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 . Рекомендовано матері ОСОБА_3 не порушувати графік побачень, виконувати свої батьківські обов`язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її, матеріально утримувати. Рекомендовано батьку ОСОБА_1 поважати материнські права ОСОБА_3 , не чинити перешкоди у спілкуванні матері з дитиною.

Рішенням виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради за №306 від 26 вересня 2022 року вирішено затвердити висновок органу опіки та пілкування про визначення способу участі матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вихованні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно з додатком.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2023 року визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_3 .

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини першоїстатті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У частині першій статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У справі, що розглядається, позивач ОСОБА_1 просив суд визнати дії виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради щодо ухвалення рішення виконавчого комітету та дії органу опіки та піклування Великоберезовицької селищної ради щодо складання та затвердження висновку протиправними та скасувати рішення виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради від 26 вересня 2022 року №306 «Про затвердження висновку щодо участі матері ОСОБА_3 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 » та висновок органу опіки та піклування Великоберезовицької селищної ради, яке є додатком до вказаного рішення виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частини друга і третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

За положеннями статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до частини першої статті 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

У частині першій статті 158 СК України визначено, щоза заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї.Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до частини другої статті 19 СК України рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 159 СК України встановлено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

З указаного вбачається, що законодавець визначив певний порядок вирішеннябатьками питання участі у виховані дитини. Так, у випадку якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. Таким чином, законодавством встановлена варіативність вирішення цього питання, тобто батьки можуть його вирішити у судовому порядку або звернутися до відповідного органу опіки і піклування. Якщо хтось із батьків не погоджується із рішенням органу опіки та піклування, він може звернутися для вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини до суду. У цьому випадку законодавство не вимагає окремого оскарження рішення органу опіки та піклування, оскільки частиною третьою статті 159 СК України встановлено, щосуд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.

У справі, що розглядається, предметом оскарження є рішення органу опіки та піклування (рішення виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради від 26 вересня 2022 року №306 «Про затвердження висновку щодо участі матері ОСОБА_3 у вихованні малолітньої дитини ОСОБА_4 » та висновок органу опіки та піклування Великоберезовицької селищної ради, яке є додатком до вказаного рішення виконавчого комітету Великоберезовицької селищної ради).

Разом з тим, судом установлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13 січня 2023 року первісний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,, треті особи Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Великоберезовицької селищної ради про визначення місця проживання та відібрання дитини задоволено частково. Визначено місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_3 . В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, Служба у справах дітей Великоберезовицької селищної ради про визначення місця проживання дитини - відмовлено.

Отже, позивач ОСОБА_1 повинен був захищати свій інтерес під час судового розгляду у справі за зазначеними позовними вимогами, а не ініціювати окрему судову справу щодо оскарження рішення органу опіки та піклування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на важливість дотримання принципу процесуальної економії, відповідно до якого штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим (пункт 58 постанови від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б, пункт 63 постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 333/6816/17зазначено, що ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Не відповідатиме завданням цивільного судочинства звернення до суду з позовом, спрямованим на оцінювання доказів, зібраних в інших справах, на предмет їх належності та допустимості, або з метою створення підстав для звільнення від доказування в іншій справі (для встановлення у судовому рішенні обставин, які би не потрібно було надалі доказувати під час розгляду іншої справи). Недопустимим з огляду на завдання цивільного судочинства є ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у іншій справі.

У цій справі позивач не довів наявності окремого спору, а отже, і наявності свого правомірного інтересу в правовій визначеності, у зв`язку з чим суд вважає, що позивач не довів порушення свого права або інтересу, у зв`язку із чим позов не підлягає задоволенню.

До аналогічних висновків прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 09 червня 2021 року у справі №370/408/19 (провадження № 61-15434св20).

Окрім цього, слід зазначити, що висновок та рішення органу опіки та піклування, є дорадчими та не тягнуть за собою виникнення будь-яких прав чи обов`язків у батьків щодо батьківських прав та визначення місця проживання дітей, він не порушує прав та обов`язків жодного з батьків.

Правові наслідки для батьків виникають виключно в результаті прийняття рішення судом, в ході якого і відбувається оцінка всіх доказів в сукупності, в тому числі і висновку та рішення органу опіки та піклування, який не має наперед встановленої сили для суду, що розглядає спір про визначення місця проживання дитини, оскільки суд, в свою чергу, може не погодитися із такими висновками.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 обрав неналежний та недопустимий спосіб захисту своїх прав.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, а відтак у задоволенні позову ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування висновку, слід відмовити.

Враховуючи положеннястатті 141 ЦПК Українита висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати понесені стороною позивача розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 259, 263, 265, 352, 354 ЦПК України, ст. 392 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Великоберезовицької селищної ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та скасування висновку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Великоберезовицька селищна рада, вул. С. Бандери, 26, смт. Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04393462.

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 27 лютого 2023 року.

Головуючий суддя В.М. Позняк