Рішення № 109308558, 20.02.2023, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/5636/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/заочне/

20 лютого 2023 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Мироненко Л.Д.

при секретарі Забродоцькій Я.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Шостої Львівської державної нотаріальної контори про зняття заборони відчуження нерухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги.

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Шоста Львівська державна нотаріальна контора про зняття заборони відчуження нерухомого майна. Позивач мотивує свої вимоги тим, що Шостою Львівською нотаріальною конторою відкрито спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , який був її двоюрідним братом. При оформленні спадкових прав вона дізналась, що на квартиру АДРЕСА_1 Першою Львівською державною нотаріальною конторою накладено заборону її відчуження за заявою ОСОБА_2 від 05 січня 1998 року. У відповідь на запит, представник Першої Львівською державної нотаріальної контори повідомив про неможливість скасування нотаріальною конторою вказаної заборони та роз`яснив можливість звернення до суду для його скасування. Позивач вказує, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , який був батьком померлого ОСОБА_3 існував спір щодо повернення майна, яка перебувало у зазначеній квартирі. Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова було накладено арешт на майно, яке знаходилось у квартирі, однак в процесі виконання вказаної ухвали помилково було накладено арешт і на саму квартиру. Враховуючи вищенаведене, позивач просила скасувати обтяження квартири з вилученням відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Рух справи в суді.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27.10.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 02.12.2022 року задоволено клопотання позивача про заміну відповідача з Першої Львівської нотаріальної контори на належного ОСОБА_2 , закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Позиція сторін по справі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, у якій також зазначив, що проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Представник третьої особи Шостої Львівськоїдержавної нотаріальноїконтори у судове засідання не з`явився, про час та місце повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 24 жовтня 1996 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення накладено арешт на майно, що знаходиться у вартирі № 4 по АДРЕСА_2 , а саме 47 радіаторів опалення, дві водонагрівні колонки, бак опалення, 0.3 куб.м. дошки, 20 м. труби великого діаметру, 20 м. труби малого діаметру.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 09 жовтня 1997 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 задоволено повністю. Зобов`язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_2 48 радіаторів опалення вартістю 480 грн., 20 м. труби великого діаметру вартістю 140 грн., 20 м. труби малого діаметру вартістю 56 грн., дві водонагрівні колонки вартістю 420 грн., бак опалення вартістю 160 грн., 15 кв.м. облицювальної плитки вартістю 150 грн., 9 кв. м. паркету вартістю 153 грн, 0.3 куб.м. дошки -45 грн., або в разі залишення даного обладнання в квартирі повернути його вартість в сумі 1594 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 частково, зобов`язано ОСОБА_2 встановити у квартирі АДРЕСА_1 електровимикачі та розетки в їх кількості станом на 1991 рік, до обміну даної квартири.

Ухвалою Львівського обласного суду від 29 грудня 1997 року рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 09 жовтня 1997 року залишено без змін.

У заявах до Шевченківського районного суду м. Львова та Першої Львівської державної нотаріальної контори від 05.01.1998 року ОСОБА_2 просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до відповіді Першої Львівською державної нотаріальної контори на заяву представника позивача від12.10.2022 року № 714/02-32 вбачається, що інформація про заборону відчуження квартири АДРЕСА_1 була внесена в Єдиний реєстр заборон на підставі заяви гр. ОСОБА_2 від 06 січня 1998 року.

ОСОБА_3 був власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 09 березня 1997 року.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 05 квітня 2016 року встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_3 , опікуном призначено ОСОБА_1 .

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 03.03.2021 року встановлено, що ОСОБА_3 є двоюрідним братом позивача ОСОБА_1 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть.

Після смерті ОСОБА_3 Шостою Львівською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу № 66457680).

ОСОБА_1 звернулася до Шостої Львівськоїдержавної нотаріальноюконторою із заявою про прийняття спадщини за законом, однак не змогла реалізувати свої спадкові права у зв`язку з наявністю заборони відчуження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 .

Мотиви прийняття рішення судом.

Згідност. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших (спадкоємців).

Відповідно дост. 1217 ЦК Україниспадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідност. 1218 ЦК Українидо складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1ст. 1296ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ч. 1ст. 1297ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як роз`яснено в п. 23постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно дост. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.Стаття 16 ЦК Українипередбачає, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є визнання цього права.

За приписами ч. 5ст. 1268ЦК Українинезалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно ч. 3ст. 1296ЦК Українивідсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно дост.1258ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Будь-яких конкретних правових доказів, які б свідчили про правомірність перебування майна під арештом/обтяженням накладеним реєстратором Першої Львівської державної нотаріальної контори суду не надано і судом таких доказів не здобуто. Так, судом встановлено, що ухвалою Личаківського районного суду м. Львова накладено заборону відчуження лише на майно, яке перебувало у квартирі, а не на саму квартиру, що дає підстави для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 265, 273, 274ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи Шостої Львівської державної нотаріальної контори про зняття заборони відчуження нерухомого майна,- задовольнити повністю.

Скасувати обтяження нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про обтяження у вигляді арешту квартири АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , реєстраційний номер обтяження 4249399, що зареєстровано 19.12.2006 року Першою Львівською нотаріальною конторою на підставі заяви ОСОБА_2 від 05.01.1998 року.

Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2023 року.

Повне найменування учасників справи.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа: Шоста Львівська державна нотаріальна контора, місце знаходження: 79049,м. Львів, просп. Червоної Калини, 109, , код ЄДРПОУ 26307243.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко