Ухвала суду № 109303875, 01.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 березня 2023 року Справа 160/2180/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд справи за участю представника відповідача,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 27.12.2022 року №12031400000530 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на тимчасове проживання громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву Позивача та здійснити оформлення та видачу громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідки на тимчасове проживання в Україні за раніше поданою заявою від 24.11.2022 року.

27.02.2023 року Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

По тексту вказаного відзиву відповідач заявив клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача.

Відповідно до ч.3,4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно ч.2,3,4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Кодексом адміністративного судочинства України визначено перелік адміністративних справ, які належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. В свою чергу, дана адміністративна справа не віднесена до вказаного переліку.

Суд зауважує, що відповідачем не наведено жодного обгрунтування для розгляду справи за правилами загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

З огляду на вищенаведене, враховуючи ненаведення відповідачем підстав для розгляду вказаної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, суд дійшов висновку, що вказане клопотання відповідача є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про розгляд справи за участю представника відповідача відмовити.

Ухвала набирає законної сили в строки передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Горбалінський