Рішення № 109303842, 01.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2023 року Справа № 160/17311/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Донецькій області), відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач (з урахуванням уточненої позовної заяви) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №047050006973 від 12.10.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи за списком №2 періоди роботи з 01.07.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 16.10.2019, з 29.12.2020 по 02.08.2021, з 03.08.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 09.09.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2022 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що 06.10.2022 року вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, з доданням пільгового стажу відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Разом із заявою про призначення пенсії нею надавалися довідки, які уточнюють особливо шкідливі та особливо важкі умови праці, зайнятість яких надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наданих підприємством ПАТ «Дніпровський меткомбінат» за період роботи з 01.07.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 02.08.2016, з 03.09.2016 по 16.10.2019, з 29.12.2020 по 02.08.2021 та ПрАТ «КАМЕТ- СТАЛЬ» за період роботи з 03.08.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 09.09.2022. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 047050006973 від 12.10.2022 позивачу було відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах. Відмова вмотивована наступним. Надані заявницею довідки не підтверджені первинними документами та підлягають зустрічної перевірці законності їх видачі. Врахувати стаж згідно наданих довідок до надання акту зустрічної перевірки не має підстав, оскільки надані накази про результати атестації робочих місць № 813 від 20.10.1994 та № 1269 від 25.12.2001 (де вказана що атестація проведена вперше). За таких обставин ОСОБА_1 відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком відповідно. Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області № 047050006973 від 12.10.2022 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.12.2022 року відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.01.2023р. від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 2 не погоджується з позовними вимогами, вважає позовні вимоги такими, що суперечать чинному законодавству України з огляду на наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.10.2022 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою на перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі -Закон України №1058-ІV). Заява від 06.10.2022 про перехід пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відпрацьовувалась по принципу єдина черга та автоматизованим шляхом потрапила на відпрацювання до спеціалістів Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. Позивачка надала до Головного управління довідки, що визначають особливо важкі умови праці та надають права на призначення пенсії на пільгових умовах, від 03.10.2022 № 023-1825 за період роботи з 01.07.1993 по 10.03.1994, № 023-1834 за період роботи з 11.03.1994 по 15.01.2003, № 023-1809 за період роботи з 16.01.2003 по 02.08.2016, № 023-1810 за період роботи з 03.08.2016 по 16.10.2019 виданих ПАТ Дніпровський металургійний комбінат та довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки від 03.10.2022 № 143-977 за період роботи з 03.08.2021 по 31.12.2021, № 143- 976 за період роботи з 01.01.2022 за період роботи з 01.01.2022 по 09.09.2022 виданих ПАТ Камет-Сталь. Надані ОСОБА_1 довідки не підтверджені первинними документами та підлягають зустрічної перевірки законності їх видачі. Отже рішенням від 12.10.2022 № 047050006973 відділу перерахунку пенсій № 4 управління застосування пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Позивачці відмовлено в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Як вже зазначалось вище позивачка надала до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 від 06.10.2022 разом з довідками про підтвердження періодів, що дає право на призначення пенсії, та документи, що підтверджують особливий характер робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2. Відповідно до статті 44 Законом України № 1058-ІV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Тож дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області правомірні та відповідають чинному законодавству. На підставі викладеного та оскільки заява від 06.10.2022 про перехід з пенсії по інвалідності на пенсії за віком за Списком № 2 не була предметом розгляду Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та рішення про відмову в призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймалось, тож вимоги Позивачки зарахувати спірні періоди роботи та повторно розглянути заяву від 06.10.2022 є передчасними та задоволенню не підлягають.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області належним чином засвідчені копії:

- матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 ;

- детальні пояснення щодо зарахування або не зарахування спірних періодів роботи позивача за списком №20, а саме: з 01.07.1993 р. по 10.03.1994 р., з 11.03.1994 р. по 15.01.2003 р., з 16.01.2003 р. по 02.08.2016 р., з 03.08.2016 р. по 16.10.2019 р., з 29.12.2020 р. по 02.08.2021 р., з 03.08.2021 р. по 31.12.2021 р., з 01.01.2022 р. по 09.09.2022 р., до її пільгового стажу;

- усі інші документи, які стосуються заявлених ОСОБА_1 до суду позовних вимог.

Зобов`язано ОСОБА_1 надати до суду належним чином засвідчену копію (зокрема, належної якості зображення) її трудової книжки.

Зупинено провадження у справі до надання витребуваних судом доказів.

17.02.2023 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 01.02.2023 року надійшла копія трудової книжки.

22.02.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 не погоджується з позовними вимогами, вважає позовні вимоги такими, що суперечать чинному законодавству України. В обґрунтування своїх тверджень пояснює наступне. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку звернулась з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах). Автоматичним розподілом справ в електронній підсистемі було визначено, що розгляд заяви Позивачки здійснюється відділом пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. 12.10.2023 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 прийнято рішення про відмову в переведенні на інший вид пенсії № 047050006973. За результатами розгляду наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення становить 31 рік 07 місяців 0 днів. До страхового стажу зараховано всі періоди. Пільговий стаж не підтверджено у встановленому законом порядку. До пільгового стажу не зараховано періоди з 01.07.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 02.08.2016, 03.08.2016 по 16.10.2019, 29.12.2020 по 02.08.2021, з 03.08.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 09.09.2022, оскільки надані довідки не підтверджені первинними документами та підлягають зустрічної перевірці законності їх видачі. Пунктом 4.2. Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, серед іншого, надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку. Аналогічний порядок дій працівників, які здійснюють прийом та обслуговування осіб, застосовується і у разі наявності підстав для проведення перевірки наданих документів. 06.10.2022 року працівником сервісного центру складено доповідну записку щодо необхідності проведення зустрічної перевірки довідок, наданих позивачем. Доповідну записку направлено до уповноваженого структурного підрозділу ГУ ПФУ в Дніпропетровській області. Відповідно до приписів чинного законодавства у сфері пенсійного забезпечення, для призначення пенсії за віком існує два критерії: досягнення особою віку, визначеного законом; наявність необхідного страхового стажу роботи. Для призначення пенсії за віком на пільгових умовах необхідна також наявність пільгового (спеціального) стажу роботи, підтвердженого у встановленому законом порядку. Відсутність однієї з вказаних умов не породжує виникнення права на призначення пенсії. Станом на дату звернення з заявою про переведення з одного виду пенсії на інший у ОСОБА_1 відсутній підтверджений у встановленому законом порядку пільговий стаж роботи, необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058. Таким чином, приймаючи оскаржуване рішення, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області діяло на підставі та в межах своїх повноважень, у спосіб, що передбачений приписами чинного законодавства України у сфері пенсійного забезпечення.

22.02.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання вимог ухвали суду від 01.02.2023 року до суду надійшли витребувані судом докази в т. ч. копія пенсійної справи позивача.

Ухвалою суду 01.03.2023 року розгляд справи поновлено.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач, ОСОБА_1 , 06.10.2022 року звернулася до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, з доданням пільгового стажу відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, за принципом територіальності подана заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №047050006973 від 12.10.2022 року позивачу було відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

В обґрунтування відмови зазначено, що проведення атестації робочих місць є обов`язковою умовою для зарахування до пільгового стажу роботи та регулюються «Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, надання робітникам, зайнятим в несприятливих умовах, пільгового пенсійною забезпечення. Відповідно до ст.44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів, затвердженого постановою правління Пенсійної о фонду України від 25.11.2005 № 22-1 орган, що призначає пенсію, має право проводити перевірку достовірності даних, зазначених в документах, які надані для призначення пенсії. Надані заявницею довідки не підтверджені первинними документами та підлягають зустрічної перевірці законності їх видачі. Врахувати стаж згідно наданих довідок до надання акту зустрічної перевірки не має підстав, оскільки надані накази про результати атестації робочих місць № 813 від 20.10.1994 та № 1269 від 25.12.2001 (де вказана що атестація проведена вперше).

Позивач не погоджується з даним рішенням відповідача 1 та вважає його протиправним, в зв`язку із чим звернулася до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно із статтею 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Приписами статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно із пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788- XII від 05.11.1991 року, у редакції чинній до прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIIІ від 02.03.2015 року на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02,03.2015 року №213-VІІІ, який набрав чинності з 01.04.2015 року, віковий ценз для жінок збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» №2148-VIII від 03.10.2017 року, текст Закону №1058-ІV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із п. 2 ч. 2 якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Вказана норма набрала чинності з 01.10.2017 року.

Таким чином, з 01.10.2017 року правила призначення пенсій за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома ідентичними законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону №1788-ХІІ у редакції Закону №213-VІІІ від 02.03.2015 року та пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV від 09.07.2003 року у редакції Закону №2148-VIII від 03.10.2017 року.

Пунктом першим резолютивної частини Рішення №1-р/2020 від 23.01.2020 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункт «а» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 року зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015 року. Пунктом 3 цього рішення вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону №?1788-ХІІ для осіб, які працювали до 01.04.2015 року на посадах, визначених у вказаній нормі, в наступній редакції: «працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими

умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Отже, з 23.01.2020 року в Україні існують два закони, які одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону №1788- XII в редакції згідно із Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року, та пункт 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-ІV від 09.07.2003р. в редакції Закону №2148-УІІІ від 03.10.2017 року.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормамиЗакону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, таЗаконом № 1058-ІV- з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Таке регулювання порушує вимогу «якостізакону», передбаченуКонвенцією про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»).

У пункті 3.2 Конституційний Суд України наголошує на принципі правової визначеності, як одному із елементів верховенства права, згідно із яким обмеження основних прав людини та громадянина допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями; держава зобов`язана дотримуватися та застосовувати у прогнозований і послідовний спосіб ті закони, які вона ввела в дію; юридична визначеність передбачає, що норми права повинні бути зрозумілими і точними, а також спрямованими на забезпечення постійної прогнозованості ситуацій і правових відносин; юридична визначеність означає також, що необхідно у цілому дотримуватися зобов`язань або обіцянок, які взяла на себе держава перед людьми.

У пункті 4.4 Конституційний Суд України визначив, що у осіб, які належать до категорій працівників, вказаних у статті 13, Закону № №1788-ХІІ у редакції до внесення змін Законом № 213. виникли легітимні очікування щодо реалізації права виходу на пенсію.

Отже, зміна умов призначення пенсій особам, які належать до певної категорії працівників, з урахуванням наявності відповідного стажу роботи, призвела до такого нормативного регулювання призначення пенсій, яке суттєво вплинуло на очікування вказаних осіб, погіршило їх юридичне становище стосовно права на призначення пенсій, що має реалізовуватися при зміні нормативного регулювання лише у разі справедливого поліпшення умов праці та впевненості у настанні відповідних юридичних наслідків, пов`язаних із реалізацією права виходу на пенсію.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме нормиЗакону № 1788-ХІІз урахуванням Рішення № 1-р/2020, а неЗакону № 1058-ІV.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2021 рокуза результатами апеляційного розгляду зразкової справи № 360/3611/20, правові висновки якого суд має враховувати при прийнятті рішення (частина 3статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).

Так, підставою для відмови в переведенні позивача на пенсію за віком на пільгових умовах слугувало те, що в останньої недостатньо пільгового стажу для за СП. №2, зокрема відповідачем 1 при розгляді заяви не було зараховано періоди роботи з 01.07.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 16.10.2019, з 29.12.2020 по 02.08.2021, з 03.08.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 09.09.2022.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого облікуна підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів.

Так, трудова книжка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 містить наступні записи (вибірково):

06.09.1989 - прийнята на роботу на Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського у відділ технічного контролю, дільниця виробництва товарів народного вжитку на посаду контролера скляного виробництва 4 розряду;

01.07.1993 - переведена на дільницю конвертерного виробництва на посаду контролера у виробництві чорних металів виробництва сталі гарячої дільниці 4 розряду;

16.05.1995 - переведена на посаду контролера у виробництві чорних металів 4 розряду;

15.07.1998 - переведена на конвертерну дільницю на посаду контролера у виробництві чорних металів дільниці оздоблення мідної заготовки гарячої дільниці МНЛЗ 4 розряду.

01.09.1999 - переведена на конвертерну дільницю на посаду контролера у виробництві чорних металів, розливка сталі дільниці розливочного прокату і МНЛЗ, гаряча дільниця 5 розряду.

03.09.2001 - переведена на посаду контролера у виробництві чорних металів гарячої дільниці 5 розряду.

25.11.2005 - у зв`язку із удосконаленням структури управління комбінату, переведена в управління технічного контролю, сталеплавильна дільниця, конвертерний цех на посаду контролера у виробництві чорних металів 5 розряду.

01.10.2006 - переведена на сталеплавильну дільницю (гаряча дільниця), конвертерний цех - дільниця розливочного прокату в МНЛЗ на посаду контролера у виробництві чорних металів 5 розряду. Робоче місце атестоване по списку № 2.

28.07.2009 - у зв`язку із удосконаленням структури управління комбінатом, переведена там же конвертерна дільниця (гаряча дільниця) на посаду контролера у виробництві чорних металів 5 розряду.

14.06.2012 - у зв`язку із удосконаленням структури управління комбінатом, переведена в управління якості продукції, відділ технічного контролю, конвертерна дільниця (гаряча дільниця) на посаду контролера у виробництві чорних металів 5 розряду.

24.11.2012 - переведена там же відділ технічного контролю конвертерна дільниця (гаряча дільниця) на посаду контролера у виробництві чорних металів 6 розряду. Робоче місце атестоване по списку № 2. Робоче місце атестоване за Списком № 2 розділ ІІІ «Чорна металургія».

17.10.2019 переведена там же відділ технічного контролю конвертерна дільниця на посаду контролера у виробництві чорних металів 5 розряду.

29.12.2020 переведена там же відділ технічного контролю конвертерна дільниця (гаряча дільниця) контролером у виробництві чорних металів 5 розряду; Робоче місце атестоване за списком № 2.

02.08.2021 - звільнена у зв`язку із переведенням до ПрАТ «ДКХЗ».

03.08.2021 - прийнята на роботу на ПрАТ «ДКХЗ» в управління якості продукції відділ технічного контролю конвертерна дільниця гаряча ділянка на посаду контролера у виробництві чорних металів 5 розряду за переведенням з ПАТ «ДМК». Робоче місце атестовано за списком № 2.

Вказані дані підтверджені довідками Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» від 03.10.2022 року №№ 023-1825, 023-1834, 023- 1809, 023-1810 та Приватного акціонерного товариства «КАМЕТ-СТАЛЬ» від 03.10.2022 №№ 143-977, 143-976.

Відповідно до уточнюючої довідки № 023-1825 від 03.10.2022 року позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у відділі технічного контролю у період з 01.07.1993 по 10.03.1994 на посаді контролер у виробництві чорних металів, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком № 2, розділ III, підрозділ; 2а, код КП: 2040200а- 12942 у відповідності до постанови КМ СРСР № 10 від 26.01.1991. Додаткова інформація: постанова «Про атестацію робочих місць за умовами праці» № 813 від 20.10.1994.

Відповідно до уточнюючої довідки № 023-1834 від 03.10.2022 року позивач працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у відділі технічного контролю у період з 11.03.1994 по 15.01.2003 на посаді контролер у виробництві чорних металів, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком № 2, розділ III, підрозділ; 2а, код КП: 2040200а- 12942 у відповідності до постанови КМУ № 162 від 11.03.1994. Додаткова інформація: постанова «Про атестацію робочих місць за умовами праці» № 813 від 20.10.1994, № 1269 від 25.12.2001 (робочі місця атестовані вперше в Постанові № 639 від 06.08.2002 «Про доповнення до постанови № 1269 від 25.12.2001). Листи Головного держексперта області за умовами праці № 14/1-121 від 26.10.1999, № 14/1-261 від 27.12.2000 про продовження строку дії постанови № 813 від 20.10.1994 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» до 31.12.2001.

Відповідно до уточнюючої довідки № 023-1809 від 03.10.2022 року працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» у відділі технічного контролю, управлінні технічного контролю і управлінні якості продукції у період з 16.01.2003 по 02.08.2016 на посаді контролер у виробництві чорних металів, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком № 2, розділ III, підрозділ; 2а, код КП: 2.3а у відповідності до постанови КМУ № 36 від 16.01.2003. Додаткова інформація: постанова «Про атестацію робочих місць за умовами праці» № 1269 від 25.12.2001 (робочі місця атестовані вперше в Постанові № 639 від 06.08.2002 «Про доповнення до постанови № 1269 від 25.12.2001), № 992 від 29.12.2006. Лист Головного держексперта області за умовами праці № 003/07-1-406 від 29.11.2011 про продовження строку дії постанови № 992 від 29.12.2006 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» до 29.12.2012. Постанова про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників управління якості продукції» № 671 від 26.12.2012.

Відповідно до уточнюючої довідки № 023-1810 від 03.10.2022 року працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» в управлінні якості продукції у період з 03.08.2016 по 16.10.2019, з 29.12.2020 по 02.08.2021 на посаді контролер у виробництві чорних металів, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком № 2, розділ III, підрозділ; 2, код КП: - у відповідності до постанови КМУ № 461 від 24.06.2016. Додаткова інформація: робочі місця атестовані в постанові по комбінату «Про результати атестації робочих місць за умовами праці працівників управління якості продукції» № 671 від 26.12.2012, № 29 від 26.12.2017.

Відповідно до уточнюючої довідки № 143-977 від 03.10.2022 року працювала повний робочий день в Приватному акціонерному товаристві «КАМЕТ-СТАЛЬ» в управлінні якості продукції металургійного виробництва у період з 03.08.2021 по 31.12.2021 на посаді контролер у виробництві чорних металів, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком № 2, розділ III, підрозділ; 2, код КП: - у відповідності до постанови КМУ № 461 від 24.06.2016. Додаткова інформація: робочі місця атестовані в спільній постанові по підприємству «Про підтвердження пільг та компенсацій за роботу із шкідливими (особливо шкідливими) та важкими (особливо важкими) умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці працівників управління якості продукції» № 12 МВ від 03.08.2021.

Відповідно до уточнюючої довідки № 143-976 від 03.10.2022 року працювала повний робочий день в Приватному акціонерному товаристві «КАМЕТ-СТАЛЬ» в управлінні якості продукції у період з 01.01.2022 по 09.09.2022 на посаді контролер у виробництві чорних металів, зайнятий на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком № 2, розділ III, підрозділ; 2, код КП: - у відповідності до постанови КМУ № 461 від 24.06.2016. Додаткова інформація: робочі місця атестовані в спільній постанові по підприємству «Про підтвердження пільг та компенсацій за роботу із шкідливими (особливо шкідливими) та важкими (особливо важкими) умовами праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці працівників управління якості продукції» № 12 МВ від 03.08.2021.

Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження її трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року, справа № 275/615/17, провадження №К/9901/768/17.

Вказана позиція кореспондується з нормами Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 року у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, сканкопія трудової книжки та відсутність документа відносно інформації про зміну прізвище заявника не можуть бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача.

Суд зазначає, що не зарахування спірного стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п.3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

В даному випадку, суд звертає увагу суду, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв`язку з чим наведені вище доводи відповідача не можуть бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні зазначених періодів роботи до стажу.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи позивача, відомостей у довідках відповідачем 1 суду не надано, а тому їх безпідставно не взято до уваги відповідачем 1 при обрахуванні стажу роботи.

Пунктом 2 Розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз. 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

З аналізу вищенаведеного можливо зробити висновок, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1 та/або Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року №41 (далі Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом четвертим Порядку № 442 та п. 1.5 п.1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Пунктами 8, 9 Порядку №442 передбачено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз наведених норм права дають підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту частини другої статті 114 Закону № 1058-IV є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списках № 1, 2 а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Аналіз зазначених приписів свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Суд констатує, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року по справі №520/15025/16-а.

З урахуванням наведеного суд вважає, що позивачем надані відповідачам усі необхідні документи, зокрема: трудова книжка з відповідними записами, а також відповідні довідки, у зв`язку з чим у відповідача 1 були відсутні підстави для відмови у зарахуванні до її пільгового стажу роботи за списком №2 періоди роботи з 01.07.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 16.10.2019, з 29.12.2020 по 02.08.2021, з 03.08.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 09.09.2022.

Окрім того, суд зазначає, що згідноз підпункту 4 пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженогопостановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Відтак, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих особою документів відповідач наділений правом звернення до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої діяльності. Однак, ГУ ПФУ у Донецькій області таким правом не скористалося.

З урахуванням викладеного вище, рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №047050006973 від 12.10.2022 є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та ст. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту ст.1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Ґайгузус проти Австрії» від 16.09.1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи за списком №2 періоди роботи з 01.07.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 16.10.2019, з 29.12.2020 по 02.08.2021, з 03.08.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 09.09.2022, а також шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2022 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 992, 40 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у рівних частинах за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 242-246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до відповідача 1: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Генерала Батюка, буд. 8), відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області №047050006973 від 12.10.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи за списком №2 періоди роботи з 01.07.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 16.10.2019, з 29.12.2020 по 02.08.2021, з 03.08.2021 по 31.12.2021, з 01.01.2022 по 09.09.2022.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2022 про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням висновків суду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2023 року.

Суддя О.М. Неклеса