Ухвала суду № 109300375, 02.03.2023, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02 березня 2023 року Справа № 925/52/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Ібрагімова Є.Р.,

за участі представників сторін:

від Суворовської окружної прокуратури міста Одеси Пидорич О.М. прокурор,

від першого позивача - представник не з`явився,

від другого позивача - представник не з`явився,

від третього позивача - представник не з`явився,

від відповідача Широков Д.М. - адвокат,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу

за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста

Одеси, в інтересах держави в особі:

1. Одеської міської ради, м. Одеса,

2. комунального некомерційного підприємства Міська клінічна

лікарня №11 Одеської міської ради, м. Одеса,

3. Південного офісу Держаудитслужби, м. Одеса

до товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв,

м. Черкаси,

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 1 193 617 грн.

83 коп.,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник керівника Суворовської окружної прокуратури мста Одеси в інтересах держави в особі: Одеської міської ради, комунального некомерційного підприємства Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та Південного офісу Держаудитслужби до товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв про:

1.визнання недійсною додаткову угоду від 13 квітня 2021 року №1 до договору постачання електроенергії від 12 лютого 2021 року №Е/474-21, укладену між комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв;

2.визнання недійсною додаткову угоду від 19 травня 2021 року №2 до договору постачання електроенергії від 12 лютого 2021 року №Е/474-21, укладену між комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв;

3.визнання недійсною додаткову угоду від 06 вересня 2021 року №2/1 до договору постачання електроенергії від 12 лютого 2021 року №Е/474-21, укладену між комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв;

4.визнання недійсною додаткову угоду від 06 вересня 2021 року №3 до договору постачання електроенергії від 12 лютого 2021 року №Е/474-21, укладену між комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв;

5.визнання недійсною додаткову угоду від 07 вересня 2021 року №4 до договору постачання електроенергії від 12 лютого 2021 року №Е/474-21, укладену між комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв;

6.визнання недійсною додаткову угоду від 09 листопада 2021 року №5 до договору постачання електроенергії від 12 лютого 2021 року №Е/474-21, укладену між комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв;

7.визнання недійсною додаткову угоду від 11 листопада 2021 року №6 до договору постачання електроенергії від 12 лютого 2021 року №Е/474-21 укладену між комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв;

8.визнання недійсною додаткову угоду від 18 листопада 2021 року №7 до договору постачання електроенергії від 12 лютого 2021 року №Е/474-21, укладену між комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв;

9.стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв на користь комунального некомерційного підприємства Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради надмірно сплачені кошти у сумі - 1 193 617 грн. 83 коп.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05 січня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11 год. 00 хв. 07 лютого 2023 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 07 лютого 2023 року суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 09 год. 30 хв. 02 березня 2023 року.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду справи №905/1907/21 Великою Палатою Верховного Суду.

Поданий позов у даній справі обґрунтований порушенням вимог чинного законодавства про публічні закупівлі при укладенні додаткових угод. На думку Суворовської окружної прокуратури міста Одеси у зв`язку з бездіяльністю першого позивача, прокурором прийнято обґрунтоване рішення про застосування заходів представницького характеру в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру. Тобто, дії прокурора у вигляді подання позовної заяви до господарського суду, щодо представництва інтересів держави регульовані ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2022 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу №905/1907/21 за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Комунального закладу Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради до товариства з обмеженою відповідальністю АС про стягнення 365 870,72 грн. для уточнення висновку, наведеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 липня 2021 року у справі №911/2169/20 зазначено, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону Про прокуратуру, має застосовуватись з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення ч. 2 ст. 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абз. 1 ч. 3 ст. 23 цього Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

В ухвалі Верховного Суду від 21 грудня 2022 року зі справи №905/1907/21 вказано, що Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15 червня 2022 року у справі №924/674/21 (на неврахування якої судами попередніх інстанцій у справі, що переглядається, прокурор посилався у касаційній скарзі) підтримав висновок суду першої інстанції про можливість звернення прокурора з позовом в інтересах комунального некомерційного підприємства (КНП Хмельницький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Хмельницької обласної ради).

Натомість Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 18 листопада 2022 року у справі №914/2656/21 відступила від висновків Верховного Суду, наведених у зазначеній постанові від 15 червня 2022 року у справі №924/674/21) та зазначила: (і) Комунальне некомерційне підприємство (Волинський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т.Г. Шевченка (далі - Театр), в особі якого (поряд з іншими особами) прокурором подано позов в інтересах держави, не є органом державної влади чи місцевого самоврядування і не є суб`єктом владних повноважень; (іі) Театр як юридична особа спроможний самостійно захистити в суді свої права та/або законні інтереси в разі їх порушення; (ііі) відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в цій справі в особі Театру.

При цьому у цій справі суди попередніх інстанцій задовольнили позов прокурора в частині вимог про визнання договору недійсним, оскільки крім комунального підприємства прокурор визначив як позивачів низку органів (Волинська обласна рада, Управління культури, з питань релігій та національностей Волинської облдержадміністрації, Західний офіс Державної аудиторської служби України), на що зверталася увага в касаційній скарзі. Оскільки у цій частині рішення судів попередніх інстанцій не були оскаржені, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не зробила висновку щодо можливості задовольнити позовну вимогу суб`єкта владних повноважень про визнання договору недійсним та відмовити у стягненні коштів на користь комунального підприємства.

Разом з тим, висновок Великої Палати Верховного Суду стосувався комерційного державного підприємства. Тоді як правовий статус некомерційного комунального підприємства, яке було визначено прокурором як позивач у справах №924/674/21, №914/2656/21, а також комунального закладу, яке є одним із позивачів у цій справі, істотно відрізняється від статусу державних підприємств, суб`єктів господарювання державного сектору економіки, створених з метою отримання прибутку.

Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство) (частини 1, 3 ст.78 Господарського кодексу України (далі - ГК)).

Особливості господарської діяльності комунальних унітарних підприємств визначаються відповідно до вимог, встановлених ГК щодо діяльності державних комерційних або казенних підприємств, а також інших вимог, передбачених законом (ч.8 ст.78 ГК).

Державне некомерційне підприємство є суб`єктом некомерційної господарської діяльності, спрямованої на досягнення соціальних та інших результатів, яке утворюється у сфері охорони здоров`я, соціальній та / або гуманітарній сферах без мети одержання прибутку і діє на підставі статуту (ст.75-1 ГК).

Державне некомерційне підприємство зобов`язане приймати та виконувати доведені у встановленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік. Державне некомерційне підприємство здійснює свою діяльність відповідно до виробничих завдань, визначених органом, до сфери управління якого воно входить; самостійно встановлених завдань згідно з укладеними договорами щодо надання відповідних послуг; державних замовлень (ст.75-2 ГК).

Ухвалою Великої Палати Верховною Суду від 01 лютого 2023 року у справі №905/1907/21 суд постановив прийняти до розгляду справу №905/1907/21 (провадження 12-1гс23).

У справі №925/52/23, що розглядається Господарським судом Черкаської області позивачами є Одеська міська рада (орган місцевого самоврядування), комунальне некомерційне підприємство Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та Південний офіс Держаудитслужби (юридична особа публічного права).

Прокурор просить суд визнати недійсними додаткові угоди до договору постачання електроенергії, укладеного між комунальним некомерційним підприємством Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв, а також стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Енергогазрезерв на користь комунального некомерційного підприємства Міська клінічна лікарня №11 Одеської міської ради надмірно сплачені кошти.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). До того ж зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Згідно п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

На час розгляду справи №925/52/23 не закінчено перегляд справи №905/1907/21 в касаційному порядку.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Таким чином, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №925/52//23 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21, оскільки правовідносини учасників у цих двох справах є подібними.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись п.7 ч. 1 ст. 228, ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі №925/52/23 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.

2.Копію ухвали надіслати прокурору та сторонам.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович