Ухвала суду № 109298990, 02.03.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

02.03.2023м. ДніпроСправа № 904/1047/23

Суддя Фещенко Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дет-Юа" (вулиця Велика Кільцева, будинок 4-А, с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 03680; ідентифікаційний код 36029113)

до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (вулиця Конституційна, будинок 5, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029; ідентифікаційний код 00191329)

про стягнення заборгованості за договором № 139 від 31.01.2018, договором № 1359 від 09.08.2019 та договором № 256 від 01.02.2021 у загальному розмірі 1 166 876 грн. 37 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дет-Юа" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх. суду № 1039/23 від 28.02.2023), в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" (далі - відповідач) заборгованість за наступними договорами:

- за договором № 139 від 31.01.2018 у сумі 173 475 грн. 31 коп., а також, у зв`язку з неналежним виконанням вказаного договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 69 639 грн. 19 коп., та, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати у сумі 41 611 грн. 89 коп. та 3% річних у сумі 5 060 грн. 47 коп.;

- за договором № 1359 від 09.08.2019 у сумі 399 636 грн. 65 коп., а також, у зв`язку з неналежним виконанням вказаного договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 210 050 грн. 63 коп., та, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати у сумі 86 952 грн. 27 коп. та 3% річних у сумі 10 968 грн. 31 коп.;

- за договором № 256 від 01.02.2021 у сумі 124 673 грн. 18 коп., а також, у зв`язку з неналежним виконанням вказаного договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 31 260 грн. 31 коп., та, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, інфляційні втрати у сумі 11 575 грн. 10 коп. та 3% річних у сумі 1 973 грн. 306 коп.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 17 503 грн. 14 коп. та витрати на адвокатську допомогу у розмірі 35 000 грн. 00 коп.

Дослідивши подану позовну заяву, господарський суд встановив, що остання підлягає поверненню позивачу без розгляду, виходячи з наступного.

За змістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Таким чином, можливість об`єднання позовних вимог обумовлюється виключно існуванням однією з таких умов:

1) вимоги, пов`язаних між собою підставою виникнення;

2) вимоги, пов`язаних між собою поданими доказами;

3) основні та похідні позовні вимоги.

Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, право позивача об`єднати позовні вимоги не є абсолютним.

Суд враховує, що позовні вимоги підлягають об`єднанню й за умови доцільності їх спільного розгляду.

Так, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Порушенням правила об`єднання вимог, є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивачем об`єднано декілька вимог, які стосуються 3-х окремих договорів, отже фактично, позивач просить стягнути заборгованість, яка утворилась за 3-ма різними господарськими договорами.

Так, за кожним окремим договором наявний окремий масив первинних документів, що також потребує дослідження щодо кожного з них окремо. Крім того, у спірних періодах відповідачем здійснені часткові оплати, що також потребує їх дослідження за кожним договором окремо.

Слід також наголосити, що ціна позову становить 1 166 876 грн. 37 коп., до якої позивачем віднесено пеню, інфляційні втрати та 3% річних, нараховані за кожним договором окремо, у 3-х різних розрахунках, який загалом міститься на 20-ти аркушах, при цьому, в процесі розгляду справи обсяг доказів, які підлягатимуть дослідженню, суттєво збільшиться, що додатково свідчить про недоцільність об`єднання позовних вимог за таких обставин.

Отже, заявлені вимоги підтверджуються різними доказами - за кожним договором наявний окремий обсяг доказів.

Так, у даному випадку:

1) вимоги щодо стягнення заборгованості за 1) договором № 139 від 31.01.2018 у сумі 173 475 грн. 31 коп., 2) договором № 1359 від 09.08.2019 у сумі 399 636 грн. 65 коп. та договором № 256 від 01.02.2021 у сумі 124 673 грн. 18 коп. не пов`язані між собою підставою виникнення. Правовідносини між сторонами виникли окремо за договором №139 від 31.01.2018, окремо за договором № 1359 від 09.08.2019 та окремо за договором №256 від 01.02.2021;

2) вимоги, не пов`язані між собою поданими доказами. Так, за кожним договором поставки наявний свій окремий обсяг доказів (договір, додаткові угоди, специфікації, видаткові накладні, рахунки на оплату, а також, зазначено про часткові оплати відповідачем, проте, докази до позовної заяви не додані);

3) вимоги щодо стягнення заборгованості за договором № 139 від 31.01.2018, договором № 1359 від 09.08.2019 та договором № 256 від 01.02.2021 не відносяться одна до іншої як основні та похідні позовні вимоги. Вказані вимоги є окремими, не пов`язаними між собою жодним чином. Спільним є лише склад сторін вказаних правовідносин, чого не достатньо в розумінні норм Господарського процесуального кодексу України для об`єднання таких позовних вимог.

Таким чином, заявлені вимоги не пов`язані між собою підставою виникнення та всіма поданими доказами, тобто докази, надані на підтвердження вимог за одним договором не є тотожними доказами, наданим на підтвердження вимог за іншим договором; дослідження доказів, що стосуються одного договору, не має значення для з`ясування обґрунтованості вимог заявленими на підставі іншого договору.

Отже, за поданою позивачем позовною заявою фактично підлягають вирішенню декілька окремих спорів між тими ж сторонами.

Згідно з частиною 2 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Отже, частина 2 статті 173 Господарського процесуального кодексу України визначає право суду об`єднати вимоги у випадках певного збігу осіб у таких справах, однак, з урахуванням положень частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої підставою об`єднання є - пов`язаність між собою вимог підставою виникнення або поданими доказами, а також заявлення основних та похідних вимог.

Проте, у даному випадку відсутні відповідні умови для об`єднання; заявлені за одним договором вимоги не відносяться до заявлених за іншим як основні та похідні.

Сумісний розгляд відповідних вимог суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки для розгляду таких вимог суду необхідно встановити для кожної вимоги окремо різні юридичні факти, з якими закон пов`язує виникнення у відповідача обов`язку оплатити поставлений товар.

При цьому, сам по собі факт укладення кожного із договорів між тими ж сторонами, не є тієї підставою, яка свідчить про однорідність вимог та наявність підстав для об`єднання даних вимог, оскільки судом має бути надана правова оцінка кожному окремому правочину, мають бути встановлені обставини щодо виконання/невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за кожним укладеним договором окремо.

Суд також зазначає, що об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постановах від 15.02.2019 по справі № 910/11811/18, від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.

Таким чином суд дійшов висновку, що сумісний розгляд об`єднаних позивачем вимог значно утруднить вирішення спору та перешкоджатиме своєчасному, всебічному та повному дослідженню всіх обставин справи.

Слід також звернути увагу, що навіть у випадку коли позивач правомірно об`єднав вимоги, пов`язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об`єднаних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Отже, господарський суд дійшов висновку про те, що сумісний розгляд позовних вимог, що ґрунтуються на 3-х окремих договорах, які не пов`язані між собою ні підставами виникнення, ні поданими доказами, перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, суттєво ускладнить вирішення спору в межах строку, визначеного Господарським процесуальним кодексом України, а також може мати негативні наслідки для виконання всіх завдань господарського судочинства, встановлених у статті 2 Господарського процесуального кодексу України, додержання яких превалює над будь-якими іншими доводами учасників судового процесу, зокрема сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов`язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, ускладнює розгляд та вирішення справи по суті.

Пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За таких обставин, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України позовна заява підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Дет-Юа".

Крім того, про вказані вище обставини судом було зазначено в ухвалі суду від 20.02.2023, однак позивачем вказані порушення усунуті не були.

На підставі викладеного, керуючись статтями 173, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дет-Юа" до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про стягнення заборгованості за договором № 139 від 31.01.2018, договором № 1359 від 09.08.2019 та договором № 256 від 01.02.2021 у загальному розмірі 1 166 876 грн. 37 коп. і додані до неї документи без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 02.03.2023 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток: позовна заява від 21.02.2023 з доданими до неї документами, в тому числі платіжна інструкція № 199 від 15.02.2023 про сплату судового збору в сумі 17 503 грн. 14 коп.

Суддя Ю.В. Фещенко