Рішення № 109296610, 27.02.2023, Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/38/23

Провадження № 2-а/602/5/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2023 р. Лановецький районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого РАДОСЮКА А. В.

при секретарі ЯБЛОНСЬКІЙ М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Ланівці за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 06 грудня 2022 року стосовно нього винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6253993, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Вважає вказану постанову протиправною, в якій не було всебічно, повно та об`єктивно з`ясовано усіх обставин справи, оскільки він не вчиняв даного правопорушення, не порушував Правил дорожнього руху, так як пред`явив працівникам поліції посвідчення водія через за стосунок «Дія», що передбачено чинним законодавством. Просить скасувати вказану постанову і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Крім того, позивач просить поновити строк звернення до суду з позовом про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки копію постанови ним отримано лише 09.01.2023 року на адвокатський запит, і він не мав можливості вчасно звернутися до суду.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача адвокат Вальчук М.М. в судове засідання не з`явилися, хоча про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак на адресу суду від представника позивача надійшла заява, в якій вона просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, надіславши на адресу суду відзив на позовну заяву, у якому вважає постанову серії ЕАР № 6253993 від 06 грудня 2022 року законною, при цьому спирається на п.1.5, п.1.9, п.2.1, п.2.3, п. 2.4, ПДР України, п.8, п.11 ст.23 ЗУ «Про Національну поліцію». Крім того зазначає, що оскаржувана постанова була направлена позивачу 07 грудня 2022 року, в адміністративному позові належними та допустимими доказами не підтверджено поважність причин пропуску строку на оскарження постанови. Просить відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши докази, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з огляду на наступне:

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6253993 від 06.12.2022 року, ОСОБА_1 , 06.12.2022 року о 11 год. 58 хв., керував автомобілем Шевроле д.н.з. НОМЕР_1 на а/д М-09 35 км. не маючи при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.4 (а) ПДР України.

Вказаною постановою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Постановою КМУ № 956 від 23.10.2019 року затверджено Порядок застосування електронного посвідчення водія та електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Цей Порядок визначає процедуру замовлення, формування, пред`явлення та перевірки електронного посвідчення водія та електронного свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Під термінами електронне посвідчення водія (далі е-посвідчення) та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (далі е-свідоцтво) слід розуміти цифрове відображення виданих особі національного посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом). Цей ідентифікатор забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах єдиної інформаційної системи МВС.

Частиною 3 зазначеного Порядку визначено, що особа, яка отримала посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, має право замовити е-посвідчення та е-свідоцтво. Для замовлення е-посвідчення та е-свідоцтва така особа повинна завантажити на смартфон мобільний додаток «Дія» та пройти електронну ідентифікацію.

Е-посвідчення та е-свідоцтво формуються автоматично за наявності в єдиній інформаційній системі МВС усіх відомостей, зазначених у посвідченні водія та свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу. В тому числі від цифрованого образу обличчя особи для формування е-посвідчення. Е-посвідченню та е-свідоцтву присвоюється унікальний електронний ідентифікатор (QR-код) для доступу до відомостей єдиної інформаційної системи МВС, на підставі яких формується е-посвідчення та е-свідоцтво.

Частиною 6 та 7 Порядку визначено, що е- посвідчення та е-свідоцтво пред`являються водієм на смартфоні без додаткового пред`явлення посвідчення водія та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виготовлених на бланках, а також без документа, що посвідчує особу.

Поліцейський проводить перевірку достовірності пред`явлених особою е-посвідчення та е-свідоцтва за допомогою технічних засобів, зокрема з використанням унікального електронного ідентифікатора (QR-коду) та відомостей з єдиної інформаційної системи МВС.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 ст. 7 КУпАП).

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Цієї вимоги закону представник відповідача не виконав та не надав жодного доказу на підтвердження правомірності винесення спірної постанови та на спростування доводів позивача.

Не міститься таких доказів і у матеріалах справи.

У відповідності до ч. ч. 1, 4 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

За визначенням ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно статті 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За даних обставин суд приходить до переконання про відсутність в діях

ОСОБА_1 складу зазначеного адміністративного правопорушення.

Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно частини 1 ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративнеправопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу; змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

Крім того, суд вважає, що слід поновити пропущений позивачем строк для оскарження спірної постанови, визнавши причини його пропуску поважними, оскільки відповідачем не доведено факт вручення копії постанови саме позивачу, останній надів суду докази отримання ним копії постанови саме 09.01.2023 року.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

Поновити пропущений ОСОБА_1 строк для оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Позов ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого АДРЕСА_2 ) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області (місце знаходження: м.Тернопіль, вул.Котляревського,24) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6253993 від 06 грудня 2022 року, згідно якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень.

Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП - провадженням закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному пунктом 15.5 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції у 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2023 року.

Суддя: А. В. Радосюк