Постанова № 10929526, 22.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Стиран В.В.

Суддя-доповідач - Горбенко К.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року справа №2а-770/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Горбенко К.П.

суддів Юрченко В.П., Лях О.П.,

при секретарі Ольховій О.В.,

за участю прокурора Плужнікова В.В.

представника позивача Кримчак М.А.

представників відповідача 1 Лук?янець В.В., Приходько Т.А., Руденко Є.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Авдіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року по адміністративній справі за позовом Приватного підприємства «САР-ДАР» до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.11.2009р. №0001001600/0 та стягнення суми бюджетного відшкодування,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року позовні вимоги ПП "САР-ДАР" задоволені частково: визнано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Авдіївці від 28.11.2009 №0001001600/0 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування Приватному підприємству „САР-ДАР” з податку на додану вартість за жовтень 2009 року частково нечинним у сумі 288878 грн.; стягнуто з Державного бюджету України суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 288878 грн. шляхом перерахування на розрахунковий рахунок №26009051804502 в Донецькому РУ Приватбанку м. Донецьк, МФО 335496.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Авдіївці не погодилась з даною постановою суду першої інстанції та подали апеляційну скаргу, в якій просили постанову суду скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача Головного управління державного казначейства України у Донецькій області у судове засідання не з?явився, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Колегія суддів заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріалами справи за доводами апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути скасована.

До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приватне підприємство „САР-ДАР” зареєстровано як юридична особа 23.11.2007, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Авдіївці, зареєстровано як платник податку на додану вартість та має індивідуальний податковий номер платника ПДВ 354102605011.

ПП „САР-ДАР” подало до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року, згідно якої сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку визначена у розмірі 351 890 грн.

Разом з декларацією в якості додатків платником подані розрахунок суми бюджетного відшкодування, відповідно до якого сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, дорівнює 351 890 грн., та заява про повернення суми бюджетного відшкодування, відповідно до якої бюджетне відшкодування у сумі 351890 грн. підлягає перерахуванню на рахунок платника у Донецькому РУ Приватбанку м. Донецьк №26009051804502, МФО 335496.

Відповідачем - ДПІ у м. Авдіївці проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ПП „САР-ДАР”, поданої за жовтень 2009 року, за наслідками якої складений акт від 28.11.2009 №507/1600/35410266.

Перевіркою встановлено, що залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягала сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду як за даними платника податку, так і за даними податкового органу дорівнює 351890 грн. При цьому податковим органом встановлено, що в порушення абз. а) пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платником податків завищено відємне значення податку за квітень 2009 року в сумі 690 грн., занижено відємне значення податку на додану вартість за вересень 2009 року в сумі 690 грн. Зазначена обставина позивачем не оспорюється.

Також відповідачем встановлено зайве врахування жовтня 2009 року як періоду виникнення відємного значення, чим порушений абз. а) пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Ця обставина позивачем також не оспорюється.

Крім того, податковим органом встановлено відхилення в частині залишку відємного значення, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашеного податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або яке не брало участі у розрахунках бюджетного відшкодування. За даними ПП „САР-ДАР” така сума складає 355276 грн., за даними перевірки 245432 грн. Таким чином ДПІ у м. Авдіївці встановлено порушення позивачем абз. а) пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

При перевірці розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року (Додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість) встановлені розбіжності між даними платника та даними перевірки. Так, відповідно до таблиці, наведеної в акті перевірки, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за даними платника податків складає 351890 грн., за даними перевірки 245432 грн. Відхилення склало 106458 грн.

Також відповідно до даних акту перевірки податковим органом встановлено, що додаток 2 та додаток 3 до податкової декларації з ПДВ за жовтень 2009 року заповнено всупереч пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

На підставі висновку акту перевірки встановлено, що зменшується сума 351890 грн., що підлягала бюджетному відшкодуванню, та включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 351890 грн., на підставі чого було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.11.09 №0001001600/0, яке на даний момент оспорюється.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги позивача, дійшов до висновку про те, що загальний обсяг оподатковуваних операцій ПП „САР-ДАР” за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року включно (період, що перевірявся) склав 1541419 грн., що значно перевищує заявлену платником суму бюджетного відшкодування, у зв?язку з чим позивач має право на отримання бюджетного відшкодування.

Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції на підставі наступного.

Статею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильність обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов?язкових платежів).

Ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначені такі терміни:

- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом;

- податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

-бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, встановлені п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Згідно умов вказаного пункту Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов?язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Для встановлення факту сплати суми податку отримувачем товарів у попередніх податкових періоддах постачальникам таких товарів, ДПІ у м. Авдіївці було направлено лист щодо надання завірених копій первинних документів, відповідно до показників, зазначених у Додатку 2 до Декларації.

Проте, позивачем вказані документи на вимогу податкової інспекції надані не були, що суперечить вимогам пп.7.7.2 «а» п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо не підтвердження суми податку, фактичного сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодх постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, судом першої інстанції при розгляді справи не було враховано пп.7.7.2 «а» п.7.2 ст.7 вищевказаного закону, згдіно якого якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 п.7, має від?ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від?ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Аналізуючи залишки від?ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками звітних періодів за даними перевірки відповідачем за період з жовтня 2008 року по вересень 2009 року включно, колегія суддів прийшла до висновку про те, що в порушення вимог пп.7.7.2 «а» п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» частина від?ємного значення фактично не сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), у зв?язку з чим не підлягає сумі бюджетного відшкодування.

Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог в частині визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 28.11.2009р. №0001001600/0, суд першої інстанції дійшов до хибного висновку у зв?язку з наступним.

Пп. 7.7.8 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного сокарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення вд платника або ухвали суду про порушення справи, зобов?язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Таким чином, з аналізу вищевказаної норми Закону, вирішення питання стосовно стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість можливо лише після розгляду відповідної справи про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та набрання законної сили судового рішення по справі.

Одже, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про часткове задоволення позовних вимог та визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення.

У звґязку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції, а у позові необхідно відмовити.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Авдіївці Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року по адміністративній справі № 2-а-770/10 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року по адміністративній справі № 2-а-770/10 за позовом Приватного підприємства «САР-ДАР» до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.11.2009р. №0001001600/0 та стягнення суми бюджетного відшкодування- скасувати.

Прийняти нову постанову:

Відмовити Приватному підприємству «САР-ДАР» у задоволенні позовних вимог до Державної податкової інспекції у м. Авдіївці, Головного управління державного казначейства України у Донецькій області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 28.11.2009р. №0001001600/0 та стягнення суми бюджетного відшкодування.

Вступна та резолютивна частини постанови постановлено в нарадчій кімнаті та проголошено в судовому засіданні 22.06.2010р. Повний текст постанови складено 25.06.2010р.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий:

Судді: