Ухвала суду № 109294558, 27.02.2023, Київський районний суд м. Одеси

____________________

Справа № 947/6126/23

Провадження № 2-з/947/267/23

УХВАЛА

про відмову у вжитті заходів забезпечення позову

27.02.2023 року

суддя Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Одекської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить ухвалити рішення, яким: визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_4 , у вигляді будівельних матеріалів, що у своєї сукупності становлять конструкцію будинку під літ «Б», та конструкцію приміщення «В» за адресою АДРЕСА_1 . Визнати за ОСОБА_1 права забудовника щодо об`єкту незавершеного будівництва - будинку під літ ОСОБА_5 , та приміщення «В» за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду 27 лютого 2023 року було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Одночасно з подачею позовної заяви позивач надав заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на самочинно збудований будинок та господарські приміщення за адресою: за адресою АДРЕСА_1 . Заборони Третій Одеської Державної нотаріальної контори видавати свідоцтво про право власності на спадщину на домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_3 . Заборони здійснювати будь-які реєстраційні дії відносно земельної ділянки та самочинно збудованого будинку за адресою: за адресою АДРЕСА_1 . Заборони органам державного архітектурно-будівельного контролю, здійснювати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації за адресою: за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно доп.1,п.2та п.3ч.1ст.150ЦПК Українипозов забезпечується,зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб ;забороною вчинятипевні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Однак, звертаючись з заявою про забезпечення позову, позивачем не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, не надано належних та допустимих доказів, які мали підтвердити, що відповідачем вживаються заходи, спрямовані на відчуження вказаного майна, в той же час відсутність зазначених відомостей та обґрунтування підстав для вжиття заходів забезпечення позову, позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову не може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також частиною 3ст.150ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинствоздійснюється назасадах змагальностісторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом .Кожна сторонаповинна довестиобставини,які маютьзначення длясправи іна яківона посилаєтьсяяк напідставу своїхвимог абозаперечень,крім випадків,встановлених цимКодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідностідо ч.ч.1-3ст.13ЦПК Українисуд розглядаєсправи неінакше якза зверненнямособи,поданим відповіднодо цьогоКодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збираннядоказів уцивільних справахне єобов`язком суду,крім випадків,встановлених цимКодексом.Суд маєправо збиратидокази,що стосуютьсяпредмета спору,з власноїініціативи лишеу випадках,коли ценеобхідно длязахисту малолітніхчи неповнолітніхосіб абоосіб,які визнанісудом недієздатнимичи дієздатністьяких обмежена,а такожв іншихвипадках,передбачених цимКодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно дост.76ЦПК України доказамиє будь-якідані,на підставіяких судвстановлює наявністьабо відсутністьобставин (фактів),що обґрунтовуютьвимоги ізаперечення учасниківсправи,та іншихобставин,які маютьзначення длявирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами :письмовими,речовими іелектронними доказами; висновкамиекспертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування .Предметом доказуванняє обставини,що підтверджуютьзаявлені вимогичи запереченняабо маютьінше значеннядля розглядусправи іпідлягають встановленнюпри ухваленнісудового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.80ЦПК Українидостатніми єдокази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявністьабо відсутністьобставин справи,які входятьдо предметадоказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відмовляючи у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення, суд бере до уваги, що з договору купівлі-продажу від 13.07.1988 року вбачається, що ОСОБА_6 належало 2/5 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 , які були зареєстровані за нею. В заповіті від 02.07.2015 року ОСОБА_6 заповіла ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку та розташоване на ній домоволодіння по АДРЕСА_2 . Разом з тим, позивач просить вжити заходи забезпечення по справі та накласти арешт на будинок АДРЕСА_1 . Таким чином, надані документи містять розбіжності в адресі об`єкту нерухомості, що перешкоджає вірному встановленню предмету спору.

Крім того, суд бере до уваги виснови, викладені в Постанові Верїовного суду від 25.11.2022 року у справі №520/20237/18, якою підтверджено чинність заповіту ОСОБА_6 .

З урахуванням викладеного, враховуючи роз`яснення Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, приймаючи до уваги, що викладені обставини у заяві про забезпечення позову жодним чином не доведені, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про забезпечення позову

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76,77,81,84 149-154,157,353 ЦПКУкраїни суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Одекської міської ради про визнання права власності в порядку спадкування відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.