Ухвала суду № 109293306, 12.12.2022, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа № 390/686/19

УХВАЛА

"12" грудня 2022 р. Колегія суддів Кіровоградського районного суду Кіровоградської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі - ОСОБА_4 ,

за участю прокурора - ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кропивницький кримінальне провадження № 12019120170000149 по обвинуваченню:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 14.02.2011 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185 КК України на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки;

- 21.08.2014 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.1 ст.263, 71 КК України на 3 роки 1 місяць позбавлення волі,

- 30.01.2019 року Кіровоградським районним судом Кіровоградської області за ч.3 ст.185, 71 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Кіровограда, громадянки України, з професійно-технічною освітою, розлученої, працюючої продавцем в «АТБ - Маркет», зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

які обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України.

Прокурор в судовому засіданні подав до суду письмові клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, кожному обвинуваченому, строком на два місяці, які обґрунтовані наявністю ризиків, передбачених п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор вважає, що більш м`які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не можуть запобігти зазначеним ризикам.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора та в свою чергу подала до суду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_8 . Захисник вважає, що на даний час відпала потреба у застосуванні до її підзахисної такого запобіжного заходу як тримання під вартою. В ході досудового розслідування ОСОБА_8 сприяла розкриттю злочину та допомагала слідству. Її підзахисна раніше не судима, соціально адаптована, на обліках у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога не перебуває, має постійне місце проживання, яке протягом багатьох років не змінюється, до затримання працювала і мережі продуктових магазинів «АТБ-маркет», а тому просить змінити ОСОБА_8 запобіжний захід.

Обвинувачена ОСОБА_8 заперечила щодо задоволення клопотання прокурора та підтримала клопотання свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 у вирішенні заявленого прокурором клопотання щодо продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 поклались на розсуд суду, та підтримали клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу.

Потерпіла ОСОБА_10 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомила.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, в межах заявлених клопотань, колегія суддів виходить з наступного.

Під час досудового розслідування обвинуваченим обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався ухвалою суду, останній раз 02.11.2022 строк дії запобіжного заходу продовжено до 31.12.2022.

Положеннями ст.183 КПК України регламентовано, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до п.4, 5 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вирішуючи питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 колегія суддів вважає доведеним існування ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, так як ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.4, 12 ч.2 ст.115 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Також колегією суддів приймається до уваги відсутність у обвинуваченого ОСОБА_6 стійких соціальних зв`язків - не одружений, не має утриманців, до затримання офіційно не працював, раніше неодноразово судимий.

Крім того, судом взято до уваги існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки розгляд справи по суті не розпочато і ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, матиме можливість незаконно впливати на свідків та потерпілу, з метою зміни їх показів, а також експерта.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 інших більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою на даній стадії процесу не забезпечить попередження ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177, 178 КПК України, на підставі п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд не визначає ОСОБА_6 розмір застави.

Вирішуючи питання щодо клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 колегія суддів зазначає.

Відповідно до п.1-3, ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час досудового розслідування обвинуваченій ОСОБА_8 обрано запобіжний захід в виді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом та має застосовуватись виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу обвинуваченому, суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Комарова проти України» від 16 травня 2013 року, «Калашников проти Росії» від 15 липня 2002 року, в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується суд при вирішенні питань щодо застосування тримання під вартою, а саме: тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.

Крім цього, з правових позицій Європейського суду з прав людини, викладених за розглянутими ним справами: «Шалімов проти України», «Боротюк проти України», «Харченко проти України», вбачається, зокрема те, що відповідно до п.3 ст.5 Конвенції по закінченню деякого часу сама тільки наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для тримання під вартою, та судові органи повинні вказати інші підстави для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані судами.

Після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України»).

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на доводи сторін кримінального провадження, з урахуванням тривалості перебування ОСОБА_8 під вартою, особи обвинуваченої, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, має постійне місце проживання, в якому проживала до затримання тривалий час, має посередню характеристику, зважаючи, що ОСОБА_8 до затримання була офіційно працевлаштована, отже має міцні соціальні зв`язки, за відсутності поданих суду доказів порушення обвинуваченою процесуальних обов`язків під час досудового розслідування та доказів недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні прокурора, колегія суддів не вбачає підстав для продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені п. 1 та п.2 ч.1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, а також наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор), але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів), суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч.5, ч.6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

З урахуванням тяжкості злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_8 , її особи, яка раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, з урахуванням наявності у неї міцних соціальних зв`язків, колегія суддів приходить до висновку про можливість зміни ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за АДРЕСА_2 , що на переконання суду, забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої та попередить існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_8 слід відмовити, а клопотання захисника - адвоката ОСОБА_9 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.177, 181, 194, 331, 372, 376 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з 15.00 год. 12.12.2022 до 15.00 год. 09.02.2023.

В задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_8 - відмовити.

Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу, - задовольнити.

Змінити обвинуваченій ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, з 15.00 год. 12.12.2022 до 15.00 год. 09.02.2023.

Покласти на ОСОБА_8 на строк до 09.02.2023 наступні обов`язки:

1) не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ;

2) прибувати до суду за першою вимогою;

3) не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу суду;

4) повідомляти суд про зміну місця проживання;

5) утримуватися від спілкування з потерпілою, свідками, експертами у даному кримінальному провадженні;

6) носити електронний засіб контролю;

7) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

8) надавати можливість працівникам органу Національної поліції безперешкодно з`являтися у житло за адресою: АДРЕСА_2 - з метою контролю за її поведінкою.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_8 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, в якому вона проживає, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Звільнити ОСОБА_8 з-під варти негайно в залі суду.

Контроль за виконанням ОСОБА_8 , покладених на неї обов`язків, покласти на відділення поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.

Строк дії ухвали визначити до 09.02.2023.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору та направити начальникам: ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», а також відділення поліції № 2 (м. Кропивницький) Кропивницого РУП ГУНП в Кіровоградській області, для виконання.

Судове засідання відкласти на 11.00 год. 20.01.2023.

В судове засідання викликати учасників судового розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 16.12.2022.

Судді ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2