Ухвала суду № 109292373, 01.03.2023, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/1089/22

Провадження № 1-в/192/3/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2023 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області, подання начальника Пологівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про звільнення від призначеного судом покарання по закінченню строку випробування

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Пологи Запорізької області, громадянина України, не одруженого студента 2-го курсу Ногайського фахового коледжу Таврійського Державного агротехнологічного університету ім. Дмитра Моторного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 15.06.2021 Пологівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.ст.75, 76, 104 КК України з іспитовим строком 1 рік,

за участю: прокурора - ОСОБА_4 в режимі відеоконференції

захисника - адвоката ОСОБА_5

В С Т А Н О В И В:

Начальник Пологівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області звернувся до суду з поданням про звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання по закінченню строку випробування.

На обґрунтування подання зазначив, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2021 року за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 76, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 76 КК України на ОСОБА_3 були покладені обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Подання мотивовано тим, що під час відбування покарання з випробуванням ОСОБА_3 обов`язки, які були на нього покладені судом, він виконував в повному обсязі, порядок відбування покарання з випробуванням не порушував, до кримінальної відповідальності не притягувався, адміністративних правопорушень не допускав. Індивідуально-профілактична та соціально-виховна робота працівниками органу пробації з неповнолітнім ОСОБА_3 проводилась в повному обсязі. За місцем проживання характеризувався задовільно. Під час здійснення нагляду за поведінкою засудженого ОСОБА_3 з ним проводилась соціально-виховна робота, спрямована на досягнення мети виправлення. Заходи індивідуального плану роботи виконував. Іспитовий строк призначений судом закінчився 15 червня 2022 року. Тому просили звільнити ОСОБА_3 від покарання у зв`язку із закінченням строку випробування.

Засуджений ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду подання був повідомлений належним чином, відповідно до ч. 8 ст. 135 КПК України.

Представник Пологівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області, який про час та місце розгляду подання був повідомлений належним чином, у судове засідання не з`явився. Згідно листа від 25 січня 2023 року просили розглянути подання без участі представника органу пробації.

Відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України, неприбуття в судове засідання належним чином повідомлених осіб не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні в режимі відеоконференції подання підтримав. Зазначив, що за викладених в поданні відомостей щодо виконання засудженим покладених обов`язків, відсутності відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності, подання може бути задоволено.

Захисник підтримав думку прокурора та просив суд врахувати те, що засуджений є неповнолітнім, а відомості про вчинення ним інших кримінальних правопорушень відсутні, що є підставою для задоволення подання.

Суд, вислухавши прокурора та захисника, дослідивши подання та надані матеріали, приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2021 року неповнолітнього ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 104 КК України неповнолітнього ОСОБА_3 було звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України на ОСОБА_3 були покладені наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; виконати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Згідно інформаційної підсистеми «Оперативно-довідкова картотека» Єдиної інформаційної системи МВС України станом на 20 липня 2022 року ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності не притягувався. Відомості про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності протягом іспитового строку суду не надані.

Суд зазначає, що ст. 78 КК України регламентовано правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, які полягають у тому, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання. Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов`язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 КК України.

З огляду на ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Відповідно до ч.2 ст. 166 КВК України якщо засуджений не виконує обов`язки, встановлені цим Кодексом, Законом України «Про пробацію», а також покладені на нього судом або систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.

Виходячи зі змісту вказаних правових норм, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, є комплекс елементів, дотримання яких свідчить про виконання засудженим вимог ст. 75 КК України та можливість застосування до нього ст. 78 КК України.

Зокрема, такими елементами є закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, зазначених в ч. 4 ст. 76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов`язків, передбачених ст. 76 КК України, а також обов`язок не вчинити протягом іспитового строку нового злочину.

Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положень ст. ст. 75, 104 КК України щодо звільнення його при ухваленні вироку від відбування покарання з випробуванням та не дає підстав для застосування ст. 78 КК України, навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.

Судом встановлено, що іспитовий строк, призначений вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2021 року закінчився 15 червня 2022 року.

У той же час з 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.

Доводи подання, про те що ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягувався, покладені на нього обов`язки судом виконав у повному обсязі, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки матеріали особової справи засудженого суду надані не були.

Інформація щодо не вчинення ОСОБА_3 адміністративних правопорушень та виконання ним обов`язків, зокрема в частині проходження пробаційної програми, матеріали справи не містять, оскільки відповідно до інформації від 23 лютого 2023 року, наданої органом пробації, ОСОБА_3 пройшов лише 5 із 10 занять пробаційної програми «Зміна прокримінального мислення».

За таких обставин, суд позбавлений можливості пересвідчитись у перебуванні засудженого протягом іспитового строку, який закінчився в умовах воєнного стану, під контролем органів пробації, а також виконання ним покладених на нього вироком суду обов`язків та не вчинення протягом іспитового строку нового злочину.

Єдиною підставою для звернення до суду з даним поданням є закінчення визначеного судом річного іспитового строку. Дана обставина не є визначальною для висновку суду про наявність підстав, передбачених ст. 78 КК України для звільнення засудженого від призначеного покарання.

Суд вважає, що незадоволення подання в даному випадку не порушує права ОСОБА_3 , оскільки відповідно до положень ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються, зокрема особи, засуджені відповідно до ст. 75 цього Кодексу, якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового кримінального правопорушення і якщо протягом зазначеного строку рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших підстав, передбачених законом.

Таким чином закон про кримінальну відповідність не ставить питання про наявність або відсутність судимости у особи від наявності ухвали про звільнення від призначеного судом покарання після закінчення іспитового строку. Відсутність такого процесуального рішення не може погіршувати становище особи. Крім того, суд вважає, що на даний час питання про звільнення від призначеного судом покарання після закінчення іспитового строку не може бути вирішене з урахуванням того, що на ОСОБА_3 вироком суду було покладено обов`язок зокрема, пройти пробаційну програму.

Так, відповідно до п. 11 наказу Міністерства юстиції України № 926/5 від 28 березня 2018 року « Про затвердження Переліку заходів щодо реалізації пробаційних програм», висновок щодо виконання заходів, передбачених пробаційною програмою та оцінка результатів проходження пробаційної програми додаються до матеріалів органу пробації, які подаються до суду щодо суб`єкта пробації у випадках, передбачених Кримінальним та Кримінально-виконавчим кодексами України. Якщо заходи, передбачені пробаційною програмою не виконано, до матеріалів додається висновок щодо виконання заходів, передбачених пробаційною програмою, із зазначенням причин невиконання. Оцінка результатів проходження пробаційної програми не складається.

Однак до подання відносно ОСОБА_3 такий висновок не додано, а вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2021 року на неповнолітнього ОСОБА_3 зокрема був покладений обов`язок виконати заходи, передбачені пробаційною програмою. Результат виконання такого обов`язку в повному обсязі засудженим суду не надано.

Суд критично оцінює доводи прокурора та захисника в частині того, що не вчинення засудженим нового злочину, що підтверджується даними управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУНП в Запорізькій області станом на 20 липня 2022 року, є підставою для застосування ст. 78 КК України, оскільки відсутність відомостей про притягнення засудженого в період іспитового строку до кримінальної відповідальність не є беззаперечним доказом того, що ОСОБА_3 не вчинював нових злочинів, сумлінно виконував покладені на нього обов`язки, зокрема, з`являвся в орган пробації згідно із встановленим йому графіком, належно його виконував, не пропускав без поважних причин дні явки, не змінював без повідомлення орган пробації місце свого проживання.

У свою чергу, саме по собі закінчення терміну іспитового строку, про яке вказує прокурор та захисник, не є підставою для звільнення від відбування покарання в розумінні ст. 78 КК України.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що правові підстави для задоволення подання відсутні.

Керуючись ст.78 КК України, ст.ст.537, 539, 372, 376 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити в задоволенні подання начальника Пологівського районного відділу № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про звільнення ОСОБА_3 від призначеного вироком Пологівського районного суду Запорізької області від 15 червня 2021 року покарання після закінчення іспитового строку.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення через Солонянський районний суд Дніпропетровської області.

Головуючий: суддя ОСОБА_1