Ухвала суду № 109289842, 24.02.2023, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6661/23

Провадження № 1-кс/761/4585/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання заступника начальника 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_2 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину 2014 р.н., зареєстрований як фізична особа - підприємець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001326 від 27.09.2022,

за участю:

секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И Л А :

Слідчий у кримінальному провадженні - заступник начальника 1 відділу слідчого управління Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_2 23 лютого 2023 року звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022000000001326 від 27.09.2022.

Як вбачається з матеріалів клопотання, слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001326 від 27.09.2022 за ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Зі змісту клопотання вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи одним із співзасновників ТОВ «ІСТ НЕТ» (код ЄДР 36560875), нехтуючи фактом окупації частини території України, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, з корисливих мотивів, діючи умисно, протиправно, у порушення актів національного та міжнародного законодавства, за участю іншого співвласника ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , забезпечив реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ.НЕТ» за законодавством т.зв ДНР під назвою рос. ООО «ИСТ.НЭТ» (рос.) (рос. ИКЮЛ 36560875, юр. адрес: ДНР, 83092, г. Донецк, Буденновский район, ул. 230-й Стрелковой дивизии, дом 9, «Свидетельство о государственной регистрации юридического лица серии АА03 №051345 (рег. №01 01 06 000858)»), та відкриття рахунків у т.зв. «Центральному республіканському банку ДНР» (рос. «р/с 40702810820050000031 в ЦРБ ДНР г. Донецка»), а також отримання ліцензій на надання телекомунікаційних послуг т.зв. «Министерства связи ДНР» (рос. «лицензия №СМ-0145 от 05.12.2017 на предоставление телекоммуникационных услуг по передаче данных, за исключением телекоммуникационных услуг по передаче данных для целей передачи голосовой информации» та рос. «лицензия №СО-0063 от 01.02.2018 на предоставление телекоммуникационных услуг для кабельного (не эфирного) вещания»). У подальшому, серед іншого, ТОВ «ІСТ.НЕТ» продовжила господарську діяльність на території т.зв. «ДНР», в тому числі, організувала поширення власною інтернет мережею невизначеному колу користувачів у місті Донецьк, телеканалів «Россия 24», «НТВ», «Оплот», «Оплот 2», «Новороссия», «Первый канал», «Россия 1», «Звезда», «REN-TV» та інших, котрі виправдовують, визнають правомірною, заперечують збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, та глорифікують її учасників, чим сприяла діяльності терористичної організації.

22.02.2023 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Відповідно до змісту клопотання та долучених до нього матеріалів - у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до даного клопотання.

В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_4 неможливо застосувати жоден із більш м`яких запобіжних заходів, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_4 перебуваючи на волі може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність обґрунтованих ризиків слідчий мотивує вагомістю наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, обставинами вчинення злочину, а також тяжкістю покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку встановлення судом його вини, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Враховуючи викладене, а також те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав зазначених у ньому та просив його задовольнити. Пояснив, що підозрюваний визнав свою вину під час допиту, та співпрацює зі слідством. Вказав, що ОСОБА_4 продовжує контролювати діяльність підприємства, має паролі до технічних сайтів компаній.

Захисник ОСОБА_8 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, та надав свої письмові заперечення суду. Стверджував, що підозра його підзахиному необгрунтована, а визначена стороною обвинувачення кваліфікація не відповідає обставинам провадження. Наголошував, що ОСОБА_4 не бере участь у діяльності ТОВ «ІСТ.НЕТ» з 2014 року, отже він не сприяв у вчиненні терактів. Також захисник зауважив, що досудове розслідування здійснюється неналежним органом, оскільки місцем вчинення кримінального правопорушення є місто Донецьк, а тому досудове розслідування має проводити ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. Просив врахувати, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки - дружину та дитину, крім того підозрюваний співпрацює зі слідством, має постійне місце проживання у Івано-Франківській області. Просив обрати більш м`який запобіжний захід або визначити заставу у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав захисника, та стверджував що виїхав з Донецької області ще у 2014 році. Діяльність «днр» чи «лнр» не підтримував. У сприянні діяльності терористичних організацій він вину не визнає. Просив визначити йому заставу.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши додані до клопотання матеріали, прийшов до наступного висновку.

В ході судового розгляду встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022000000001326 від 27.09.2022 за ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 258-3 КК України.

22.02.2023 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 підозри та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому, слідчий суддя вважає твердження захисика про недопустимість здобутих в ході досудового розслідування доказів у зв`язку порушенням правил підслідності такими що не грунтуються на вимогах закону, більш того - недоречними на даній стадії кримінального провадження.

Відповідно до ст. 216 КПК України слідчі органи безпеки здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 201, 201-1, 258-258-5, 265-1, 305, 328, 329, 330, 332-1, 332-2, 333, 334, 359, 422, 435-1, 436, 436-2, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України.

Якщо під час розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 328, 329, 422 Кримінального кодексу України, будуть встановлені кримінальні правопорушення, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, вони розслідуються слідчими органів безпеки, крім випадків, коли ці кримінальні правопорушення віднесено згідно з цією статтею до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, стороною обвинувачення дотримано вимог предметної підслідності кримінального провадження, яка очевидно вбачається з правової кваліфікації, за якою дане кримінальне провадження здійснюється, водночас щодо стверджуваних захисником порушень територіальної юрисдикції слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Серед наданих суду додатків до клопотання міститься постанова прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління протидії кримінальним правопорушенням у сфері кібербезпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 від 29.09.2022 року про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42022000000001326 СУ ГУ СБУ в АР Крим.

Така постанова не підлягає оскарженню під час досудового розслідування і скарга на неї може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження в суді згідно з правилами ст. 314-316 КПК України.

Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно з положеннями ч.3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Разом з тим, в кримінальному провадженні № 42022000000001326 від 27.09.2022 наразі триває стадія досудового розслідування, стадія судового розгляду ще не настала, отже питання щодо визнання доказів недопустимими з огляду на можливу незаконність постанови прокурора про доручення здійснення досудового розслідування не входить до повноважень слідчого судді.

Більш того, навіть припускаючи доведеність тверджень захисника про здійснення досудового розслідування з порушенням правил територіальної підслідності, саме по собі таке порушення не тягне за собою безумовне визнання доказів зібраних в ході досудового розслідування «очевидно недопустимими», а отже не входить до предмета дослідження слідчим суддею під час досудового розслідування. Надаючи оцінку твердженням захисника в цьому аспекті слідчий суддя керується як висновками Великої Палати Верховного Суду, так і висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 зазначено, що відповідно до ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Послідовність викладення в диспозиції правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, - захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

Невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність. Адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію.

В основі встановлених кримінальним процесуальним законом правил допустимості доказів лежить концепція, відповідно до якої в центрі уваги суду повинні знаходитися права людини і виправданість втручання в них держави незалежно від того, яка саме посадова особа обмежує права.

З огляду на зазначене суд, вирішуючи питання про вплив порушень порядку проведення процесуальних дій на доказове значення отриманих у їх результаті відомостей, повинен насамперед з`ясувати вплив цих порушень на ті чи інші конвенційні або конституційні права людини, зокрема встановити, наскільки процедурні недоліки «зруйнували» або звузили ці права або ж обмежили особу в можливостях їх ефективного використання.

Про необхідність застосування вказаного висновку Великої Палати Верховного Суду у разі, якщо досудове розслідування здійснювалось з порушенням правил підслідності зазначено у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі № 369/13131/18, при цьому вказаний висновок Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду зроблено з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду про відсутність перешкод для застосування вищезаначеного висновку Великої Палати Верховного Суду під час надання оцінки істотності порушення прав підозрюваного, обвинуваченого у разі здійснення досудового розслідування з порушенням правил підслідності.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя звертає увагу, що під час розгляду даного клопотання сторона захисту не навела конкретних та переконливих аргументів стосовного того, яким чином передача цього кримінального провадження для здійснення досудового розслідування СУ ГУ СБУ в АР Крим істотно обмежила права ОСОБА_4 , зокрема в порівнянні з тим становищем, в якому він перебував, якщо б вказане провадження розслідувало ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.

Водночас, як визначено у ч. 1, 2 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Отже, на стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі "Нечипорук і Йонкало проти України" (заява N42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.

При цьому слідчий суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Враховуючи наведене, слідчий суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України. При цьому висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення зазначеного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.

Прокурор в судовому засіданні просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вважаючи, що існують ризики спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

При аналізі питання наявності зазначених слідчим та прокурором ризиків, слідчий суддя прийшов до висновку про їх наявність з огляду на фактичні обставини кримінального провадження та особу ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні умисного, особливо тяжкого злочину, пов`язаного із тяжкими наслідками не лише для конкретної особи, а й для суспільства в цілому, крім того як вбачається зі змісту клопотання орган досудового розслідування небезпідставно вважає, що ОСОБА_4 розуміючи невідворотність покарання за діяння, у вчиненні якого є достатні підстави його підозрювати, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування, суду.

Під час оцінки ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, слідчим суддею береться до уваги той факт, що за змістом клопотання, метою вчинення підозрюваним протиправних дій було сприяння представникам терористичної організації «днр» в спробах повалення існуючого в Україні конституційного ладу, шляхом поширення підконтрольним йому ТОВ «ІСТ.НЕТ» власною інтернет мережею, невизначеному колу користувачів у місті Донецьк, телеканалів «Россия 24», «НТВ», «Оплот», «Оплот 2», «Новороссия», «Первый канал», «Россия 1», «Звезда», «REN-TV» та інших, котрі виправдовують, визнають правомірною, заперечують збройну агресію російської федерації проти України, розпочату у 2014 році, та глорифікують її учасників, розповсюджують пропаганду країни-агресора і є складовою гібридної війни, яку веде рф, тому є підстави вважати, що підозрюваний, розуміючи, що представники спецслужб РФ можуть забезпечити його переховування на території РФ, або на тимчасово окупованих частинах території України, буде вважати, що єдиним способом уникнути кримінальної відповідальності за вчинення вказаних протиправних дій є доведення своїх злочинних намірів до кінця, продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та вчинить інші протиправні дії на користь терористичної організації «днр» та контролюючої її держави-агресора.

Також слідчим суддею враховано і доводи слідчого та прокурора про те, що ОСОБА_4 використовуючи знайомство та різноманітну залежність від нього свідків та інших причетних осіб по даному провадженню, перебування значної частини свідків на окупованій російською федерацією частині території України, може здійснювати на них вплив, у тому числі і у способи, небезпечні для життя і здоров`я, з метою зміни, спотворення їх показань чи відмови від дачі показань.

Зазначені ризики є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_4 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.

У зв`язку із зазначеним, слідчий суддя приходить до висновку, що матеріали клопотання містять достатньо обґрунтувань необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При застосуванні запобіжного заходу судом враховано також вік підозрюваного, його стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв`язки та спосіб життя.

Слідчий суддя, враховуючи викладі вище доводи, вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження вищезазначених ризиків.

При вирішенні питання щодо можливості визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, в межах розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує наведене, а також фактичні обставини кримінального правопорушення, його наслідки, те, що в Україні введено воєнний стан у зв`язку із нападом збройних сил російської федерації, представниками збройних сил якої і було створено терористичну організацію «днр», сприяння якій інкриміновано підозрюваному, ту обставину, збройна агресія з боку російської федерації, зокрема і з використанням представників терористичної організації «днр», призвела до загибелі багатьох людей, а також підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного від суду, незаконного впливу на свідків, та можливістю знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, з урахуванням в тому числі даних про особу підозрюваного.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні для підозрюваного ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И Л А:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Взяти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під варту в залі суду.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 під вартою визначити до 22 квітня 2023 року включно.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Повний текст ухвали оголосити 28 лютого 2023 року о 16 годині 50 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1