Вирок № 109289322, 17.02.2023, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/1942/23

Номер провадження № 1-кп/756/1009/23

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в спрощеному провадженні обвинувальний акт, складений 09.02.2023 у кримінальному провадженні, яке внесене 05.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105120000002, щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Караганди, Казахстан, громадянина України, маючого професійно-технічну освіту, непрацюючого, не одруженого, не є інвалідом, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. 05.01.2023, близько 10:20 год., ОСОБА_3 , перебуваючи біля підземного переходу, що веде до станції метро «Героїв Дніпра» КП «Київський метрополітен» в м. Києві, а саме на асфальті біля смітника побачив та підібрав прозорий полімерний пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, а саме психотропної речовини - амфетамін. У цей час, у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини - амфетамін для особистого вживання без мети збуту.

Діючи умисно, з метою реалізації вказаного умислу, ОСОБА_3 підняв вказаний прозорий полімерний пакет та помістив до бокового відділення свого рюкзака чорного кольору, який він тримав при собі на той час, тим самим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати її при собі для особистого вживання без мети збуту.

Продовжуючи свої дії, ОСОБА_3 пішов до станції метро «Героїв Дніпра» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де того ж дня, 05.01.2023,близько 11:30 год., у вестибюлі вказаної станції метро був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що у боковому відділенні його рюкзака чорного кольору знаходиться психотропна речовина - амфетамін, яку він за викладених обставин незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Після того, ОСОБА_3 був запрошений до кімнати поліції, де останнього було затримано, згідно ст. 298-2 КПК України протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення (проступку). Під час особистого обшуку ОСОБА_3 та в присутності двох понятих вилучено із бокового відділення його рюкзака чорного кольору, який він тримав при собі на той час, прозорий полімерний пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, а саме психотропної речовини - амфетамін.

Під час досудового розслідування встановлено, що вилучена під час обшуку та надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, є психотропною речовиною, обіг якої обмежено- амфетамін. Маса амфетаміну в наданій речовині становить 0,161 г.

1.2. Отже, ОСОБА_3 учинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. 14.02.2023 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у якому міститься клопотання прокурора ОСОБА_4 про розгляд обвинувального акту в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додані:

- письмова заява підозрюваного ОСОБА_3 , складена в присутності захисника ОСОБА_5 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту в спрощеному провадженні;

- матеріали кримінального провадження.

Як видно з наданих матеріалів, на час надходження обвинувального акту до суду щодо ОСОБА_3 не застосовано затримання, проте після виявлення вчиненого кримінального проступку в поряду 208 КПК України був затриманий 05.01.2023, як і в той же день було звільнено з під варти.

2.2. Ураховуючи зазначене, суд вважав можливим розглянути обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

2.3. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 381 КПК України спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України у мотивувальній частині вироку зазначаються, у разі визнання особи винуватою, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

2.4. Діючи відповідно до вимог частин 1, 2 ст. 17, ст. 369-371, 374, ч. 3 ст. 381, ч. 2 ст. 382 КПК України суд перевірив обставини, які встановлені органом досудового розслідування, та які не неоспорюються учасниками судового провадження. Зокрема, з обвинувального акту вбачається, що досудовим розслідуванням були встановлені наступні фактичні обставини, 05.01.2023, близько 10:20 год., ОСОБА_3 , перебуваючи в Оболонському районі м. Києва, біля підземного переходу, що веде до станції метро «Героїв Дніпра» КП «Київський метрополітен» в м. Києві, а саме на асфальті біля смітника побачив та підібрав прозорий полімерний пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, а саме психотропної речовини - амфетамін. В цей час, у ОСОБА_3 виник умисел, направлений на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини - амфетамін для особистого вживання без мети збуту.

Діючи умисно, з метою реалізації вказаного умислу, направленого на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини - амфетамін, ОСОБА_3 , вказаний прозорий полімерний пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, а саме психотропної речовини - амфетамін, який помістив до бокового відділення свого рюкзака чорного кольору, який він тримав при собі на той час, тим самим незаконно придбав та розпочав незаконно зберігати її при собі для особистого вживання без мети збуту.

Продовжуючи свої дії, незаконно зберігаючи при собі психотропну речовину - амфетамін, ОСОБА_3 , переніс її до станції метро «Героїв Дніпра» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де того ж дня, 05.01.2023,близько 11:30 год., ОСОБА_3 у вестибюлі вказаної станції метро був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності речей, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що у боковому відділенні його рюкзака чорного кольору знаходиться психотропна речовина - амфетамін, яку він за вищевикладених обставин незаконно придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.

Після того, ОСОБА_3 був запрошений до кімнати поліції, де останнього було затримано, згідно ст. 298-2 КПК України протоколом затримання особи, підозрюваної у вчинені кримінального правопорушення (проступку). Під час особистого обшуку ОСОБА_3 та в присутності двох понятих вилучено із бокового відділення його рюкзака чорного кольору, який він тримав при собі на той час, прозорий полімерний пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, а саме психотропної речовини - амфетамін.

Під час досудового розслідування встановлено, що вилучена під час обшуку та надана на дослідження порошкоподібна речовина білого кольору, виявлено психотропну речовину, обіг якої обмежено- амфетамін. Маса амфетаміну в наданій речовині становить 0,161 г.

Установлені органом досудового розслідування обставини і викладені судом, не оспорюються учасниками судового провадження, так як під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

Окрім того, обвинувачений ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставин.

2.5. Отже, саме з підстав викладеного суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконного придбання та зберігання психотропної речовини без мети збуту.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. Вивченням обставин справи, оцінкою особистості ОСОБА_3 установлено, що обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання останнього є щире каяття, та відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

3.2. Ці висновки суду ґрунтуються на тому, що як свідчать матеріали досудового розслідування, ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість, співпрацював з органом досудового розслідування, повністю повідомив про спосіб незаконного придбання, як і інші обставин вчинення кримінального правопорушення, а також надав дозвіл на спрощений розгляд кримінального провадження. Наведені відомості є достатніми, аби вважати дії ОСОБА_3 як каяття, а отже підставою для врахування їх як обставину, що пом`якшує покарання. Також суд бере до уваги, що і державне обвинувачення в особі прокурора ОСОБА_4 , уважає наявність такої обставини, що пом`якшує покарання, - щире каяття, та закріплена в обвинувальному акті.

4. Мотиви призначення покарання.

4.1. Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

4.2. З урахуванням викладених обставин по справі, особистості обвинуваченого, тяжкості вчиненого кримінального проступку, відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, те, що ОСОБА_3 не працює, а отже не має сталого матеріального стану, обставини, що пом`якшує покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства, шляхом призначення ОСОБА_3 покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, однак зі звільненням від його відбуття на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік.

4.3. Разом із цим суд, діючи відповідно до положень ч. 1 ст. 76 КК України, покладає на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, а також пункти 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Таке покарання, на переконання суду, відповідає положенням статей 65-68 КК України та буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, відповідатиме особистості обвинуваченого та є достатнім, для досягнення, відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Крім того, застосування вказаних додаткових обов`язків та проходження відповідної пробаційної програми, яка передбачена для осіб, які засуджені до покарань не пов`язаних з позбавленням волі, надасть можливість ОСОБА_3 змінити прокримінальне мислення та попередити вчинення ним повторних кримінальних правопорушень, бо саме перевиховання є метою застосування покарання за вчинені особою правопорушення.

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

5.2. Між тим, ОСОБА_3 було затримано в порядку ст. 208 КПК України 05.01.2023, а звільнений з під варти в той же день, тобто 05.01.2023, за постановою дізнавача УП в метрополітені ГУ Національної поліції. А отже, слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 05.01.2023, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

5.3. Цивільний позов у провадженні не заявлений. Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-23/980-НЗПРАП від 31.01.2023 у сумі 1510 грн 24 коп., відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

5.4. Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, зокрема психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,161 г., яка зберігається в камері схову речових доказів управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві - слід знищити.

Керуючись статтями 7, 17, 100, 124, 208, 301, 302, 368-371, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, пунктів 2, 4 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, строк попереднього ув`язнення ОСОБА_3 , а саме один день 05.01.2023, виходячи з того, що відповідно до ст. 72 КК України одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Процесуальні витрати: за проведення експертизи № СЕ-19/111-23/980-НЗПРАП від 31.01.2023 у сумі 1510 грн 24 коп. стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

Речові докази: психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 0,161 г., яка зберігається в камері схову речових доказів управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м. Києві, знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання його копії.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1