Постанова № 109286795, 23.02.2023, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/450/23

Провадження № 3/163/220/23

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2023 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Шеремета С.А.

з участю представника Волинської митниці Федчишина Р.А.,

розглянувши в приміщенні суду направлені Волинською митницею матеріали справи за протоколом № 0039/20500/23, про притягнення до відповідальності за ч.6 ст.481 МК України

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин Туркменістану, місце народження: Туркменістан, адреса проживання: АДРЕСА_1 паспорт НОМЕР_1 , виданий 27.08.2018 року, органом SMST,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) 20.10.2018 через митний пост «Гоптівка» Харківської митниці ввіз на митну територію України в митному режимі «тимчасове ввезення до 1 року» на строк до 20.10.2019 року автомобіль марки «VW PASSAT» реєстраційний номер НОМЕР_2 (країна реєстрації Литовська республіка), VIN: НОМЕР_3 , перевищив строк тимчасового ввезення цього транспортного засобу особистого користування більше ніж на 30 діб, що виявлено Волинською митницею 04.02.2023 року на митному посту «Устилуг», чим вчинив правопорушення, передбачене за ч.6 ст.481 МК України.

На розгляд справи ОСОБА_1 не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений під час складання протоколу; заявник клопотань по суті протоколу та процедури його розгляду не подав.

Представник Волинської митниці під час розгляду протоколу заявив, що вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні порушення митних правил, просив накласти стягнення за ч.6 ст.481 МК України в межах санкції цієї статті та стягнення судового збору.

Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення повністю доведена матеріалами справи: протоколом про порушення митних правил, інформацією за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, інформацією за даними обліку транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення, письмовими поясненнями ОСОБА_3 , витягом з АСМО «Інспектор», витягом з ЄАІС Держмитслужби, копією паспорта ОСОБА_3 , копією посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_3 .

Згідно з ст.103 МК України тимчасове ввезення це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Відповідно до ч.1 ст.380 МК України тимчасове ввезення громадянами нерезидентами на територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів.

Відповідно до ч.1 ст.460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, … не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

В письмовій заяві причиною невиконання зобов`язання про зворотне вивезення автомобіля порушник назвав викрадення даного автомобіля.

Разом з тим, ОСОБА_1 з приводу цих обставин та порушення відповідного строку до митного органу не звертався.

У зв`язку із чим, суд вважає аргументи ОСОБА_3 про викрадення автомобіля необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 повинен був і мав можливість звернутися із відповідною заявою до митного органу, зокрема шляхом надіслання відповідного повідомлення на електронну адресу.

Щодо застосування в цій справі положень Закону України від 08 листопада 2018 року №2612-VIII в редакції Закону України від 16 травня 2019 року №2725-VIII вбачаються підстави для такого висновку.

Закон від 08 листопада 2018 року №2612-VIII опублікований в газеті "Голос України" 24 листопада 2018 року і набрав чинності з наступного дня. При цьому зміни до ст.481 МК України вступали в дію через 180 днів з дня, наступного за днем опублікування.

Законом від 16 травня 2019 року №2725-VIII строк набрання чинності таких змін збільшено до 270 днів, тому редакція ч.6 ст.481 МК України є чинною з 22 серпня 2019 року.

Строк зворотного вивезення транспортного засобу за обставинами цієї справи збіг 20 жовтня 2019 року. З 21 жовтня 2019 року почалась бездіяльність ОСОБА_3 щодо виконання обов`язку вивезення автомобіля за межі митної території України, яка тим самим утворює триваюче правопорушення.

Моментом закінчення триваючого правопорушення є його припинення винною особою або виявлення компетентним органом 04.02.2023 року.

На момент свого початку протиправна бездіяльність ОСОБА_3 строком понад 10 діб тягнула відповідальність за редакцією ч.3 ст.481 МК України, яка передбачала стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незважаючи на прийняття і набрання чинності законом, який диференціював перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів і посилював відповідальність в залежності від конкретного строку перевищення, ОСОБА_1 до часу складення протоколу про порушення митних правил своє зобов`язання не виконав і продовжувала протиправну бездіяльність.

Отже, вчинене ОСОБА_4 триваюче правопорушення, яке виявлене на час дії нового закону, слід кваліфікувати за ч.6 ст.481 МК України.

Зазначене свідчить про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні передбаченого ч.6 ст.481 МК України правопорушення і відсутність підстав для звільнення його від відповідальності.

Окрім того, Законом №4644-д «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України», було передбачено разове в строк з 15.06.2021 по 10.11.2021 року пільгове розмитнення машин, які ввезли в Україну до 1 січня 2021 року. Цим же законом також передбачено спеціальні умови звільнення фізичних осіб від адміністративної відповідальності, передбаченої статтями 470, 481 та 485 МК України, за порушення митних правил стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митного режиму тимчасового ввезення або транзиту.

В період дії спеціальних умов передбачених Законом №4644-д ОСОБА_1 не розмитнив увезений автомобіль, як і не виконав умови для звільнення від адміністративної відповідальності.

Враховуючи доведеність вини порушника, передбачену законом санкцію та відсутність відомостей про місцезнаходження транспортного засобу, стягнення на ОСОБА_3 слід накласти у виді штрафу в розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З порушника відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України № 3674-VI підлягає стягненню судовий збір у відповідному розмірі.

Керуючись ст.ст.522,527,528 МК України,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК України, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень.

Штраф в розмірі 170 000 (сто сімдесят тисяч) гривень підлягає стягненню на рахунок UA758999980313010106005003500 в Казначействі України (ЕАП) (ЄДРПОУ 38009371, отримувач ГУК у Волин.обл/с. Вишнів, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи та інші санкції «05» Державна митна служба України»).

Стягнути з ОСОБА_3 ( ОСОБА_2 ) в користь держави 536,80 грн. (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок судового збору на рахунок UA958999980313161206000003480 в Казначействі України (ЕАП) (отримувач ГУК у Волинській області/місто Любомль, код ЄДРПОУ 38009371, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «судовий збір»).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд Волинської області.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області С.А.Шеремета