Ухвала суду № 109283351, 01.03.2023, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження

Справа № 500/290/23

01 березня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Розтоцьке - Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Розтоцьке - Агро" до Головного управління ДПС у Тернопільській області, як відокремленого підрозділу ДПС України, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.02.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

27.02.2023 представником відповідачів подано клопотання про розгляд даної справи у судовому засіданні з повідомленням сторін в порядку загального позовного провадження.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що дана справа є важливою для відповідача, має фундаментальне значення для запобігання формування фіктивного податкового кредиту, тому з метою ефективного захисту прав, повного та всебічного встановлення обставин справи, які мають значення для справи, представник відповідача просить розгляд даної справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Також вказує, що без проведення судового засідання неможливо встановити реальність господарської операції.

На думку суду клопотання представника відповідача задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина друга статті 257 КАС України).

Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини третьої статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, частиною четвертою статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, а законодавець у частині четвертій статті 257 КАС України лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких в ній зазначено.

Представник позивача у клопотанні вказує, що дана справа має фундаментальне значення для запобігання формування фіктивного податкового кредиту, тому з метою ефективного захисту прав, повного та всебічного встановлення обставин справи, які мають значення для справи, представник відповідача просить розгляд даної справи проводити в порядку загального позовного провадження.

Разом з тим, вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає загальнодержавне значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчий процес (референдум), обороноздатність держави, її суверенітет, найвищі соціальні цінності, визначені Конституцією України, тощо.

Клопотання не містить жодних аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет даного спору стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв.

Стосовно «виняткового значення» справи для учасника справи, то у даному випадку оцінка судом такої «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником.

Представником у клопотанні не наведено у зв`язку з чим саме ця справа має виняткове значення враховуючи, що адміністративними судами впродовж багатьох років розглядається дана категорія справ і Верховним Судом неодноразово формувалась єдина правозастосовча практика їх розгляду.

Аналогічні визначення та порядок застосування термінів «значний суспільний інтерес» та «виняткове значення» вказано у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 420/8512/20.

Також представник позивача у клопотанні зазначає, що без проведення судового засідання неможливо встановити реальність господарської операції.

Разом з тим, суд роз`яснює представнику позивача, що у справах даної категорії предметом розгляду не може бути реальність господарської операції, оскільки такі обставини можуть бути встановлені лише за наслідками документальної перевірки суб`єкта господарювання на підставі всіх наявних у нього та його контрагентів первісних документів, що стосуються здійснення господарської операції.

Натомість, предметом розгляду даної справи є правомірність рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної, та, зокрема, достатність поданих суб`єктом господарювання документів для проведення такої реєстрації.

Додатково суд наголошує, що рішення, які є предметом оскарження у даній справі, прийняті контролюючим органом на підставі поданих ним письмових пояснень і документів та за відсутності суб`єкта господарювання.

У зв`язку з цим, незрозумілим є посилання представника позивача на неможливість розгляду даної справи без виклику сторін та проведення судового засідання.

Отже, в порушення вимог частини першої статті 167 КАС України, клопотання представника відповідача не містить належних підстав та не вказано, які конкретні обставини даної судової справи зумовлюють необхідність проведення її розгляду за правилами загального позовного провадження.

Водночас, така категорія справ не визначена у переліку частини четвертої статті 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження.

Більше того, з метою як найшвидшого вирішення справи (оскільки спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ для яких пріоритетом є швидке вирішення справи), зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

При цьому, суд звертає увагу на те, що сторони не позбавленні можливості повноцінно користуватися своїми процесуальними правами (подавати суду заяви, клопотання, докази) для захисту своїх прав та інтересів та мають право висловлювати свою позицію та спростовувати доводи опонентів письмово.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 12, 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.

Головуючий суддяБаб`юк П.М.