Рішення № 10927658, 26.08.2010, Господарський суд Луганської області

Дата ухвалення
26.08.2010
Номер справи
9/213
Номер документу
10927658
Форма судочинства
Господарське
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.10 Справа № 9/213

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Первомайськ Луганської області

до Приватного підприємства "ПКФ "Екопроменергосервіс" , м. Луганськ

про стягнення 27 849 грн. 65 коп.

в присутності представників :

від позивача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_2 від 06.02.03, ОСОБА_2., дов. № 952 від 15.05.10,

від відповідача не прибув

в с т а н о в и в:

позивачем, підприємцем ОСОБА_1, заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20887,66 грн ., пені у розмірі 4457,73 грн ., 3% річних 639,82 грн ., інфляційних збитків 1864,44 грн . за договором купівлі-продажу від 19.09.08 та судових витрат.

Відповідач , ПП "ПКФ "Екопроменергосервіс", відзив на позовну заяву не надав. участь представника у судовому засіданні не забезпечив, тому, на підставі ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В обгрунтування позовних вимог позивач , підприємець ОСОБА_1, посилається на укладений між ним та відповідачем договір купівлі-продажу від 19.09.08, за яким відповідач зобов'язався продати вугільну продукцію у кількості 500 тон, а відповідач прийняти вугілля та сплатити за нього шляхом 100% передплати за кожну партію продукції (п. 5.1).

Позивач 24 вересня 2008 року здійснив переказ передплати у розмірі 63079,60 грн., з яких сума 244,60 грн. була зайво сплачена позивачем.

Пунктом 4.1 договору поставка товару повинна бути здійснена протягом 5-ти банківських днів з моменту перерахування передплати, однак відповідач порушив своє зобов'язання та не поставив вугілля.

Рішенням господарського суду від 02.02.09 з відповідача було стягнуто на користь позивача суму передплати у розмірі 46337,60 грн. та судові витрати.

У подальшому ухвалою суду від 30.04.09 між сторонами була затверджена мирова угода, згідно з якою відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити заборгованість однак відповідач здійснив оплату частково, таким чином сума у розмірі 20887,66 грн . залишилась несплаченою.

На підставі Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивач нарахував пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за час прострочення грошового зобов'язання, що склала 4457,73 грн .

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні збитки з простроченої суми боргу, що складає 1864,44 грн . та 3% річних - 639,82 грн .

Оцінивши матеріали справи, доводи представника позивача і надані докази, суд дійшов висновку про наступне .

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобовязання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу від 19.09.08, за яким відповідач зобов'язався продати вугільну продукцію у кількості 500 тон, а відповідач прийняти вугілля та сплатити за нього шляхом 100% передплати за кожну партію продукції (п. 5.1).

Обсяги поставки, ціна та якість вугілля визначені сторонами у специфікації додатку до договору, яка є невід'ємною частиною договору.

Позивач замовив товар у кількості 177 тон за ціною 355 грн. з ПДВ на загальну суму 62835 грн.

За рахунком відповідача від 22.09.08 позивач 24 вересня 2008 року здійснив переказ передплати у розмірі 63079,60 грн., з яких сума 244,60 грн. була зайво сплачена позивачем.

Пунктом 4.1 договору поставка товару повинна бути здійснена протягом 5-ти банківських днів з моменту перерахування передплати, однак відповідач порушив своє зобов'язання та не поставив вугілля.

Рішенням господарського суду від 02.02.09 з відповідача було стягнуто на користь позивача суму передплати у розмірі 46337,60 грн. та судові витрати.

У подальшому ухвалою суду від 30.04.09 між сторонами була затверджена мирова угода, згідно з якою відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити заборгованість наступним чином:

- 15000 грн. у 3-денний строк з дня зняття виконавчою службою арешту з його рахунку,

- 11887,66 грн. до 30.05.09,

- 10000 грн. до 30.06.09,

- 10000 грн. до 30.07.09.

Однак відповідач здійснив оплату у травні 2009 року на суму 15 тис. грн., у червні 2009 року 6 тис. грн. та в липні 2009 року 5 тис. грн., таким чином сума у розмірі 20887,66 грн . залишилась несплаченою.

Щодо вимоги про стягнення пені .

Позивачем нарахована пеня за у розмірі 4457,73 грн ., згідно з наведеним розрахунком (а.с. 8 9), з чим суд не погоджується. виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним .

Як вбачається зі змісту мирової угоди, вона не містить письмового правочину щодо забезпечення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені, а тому вимога про стягнення пені є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо решти позовних вимог .

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання тощо, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання в частині оплати вартості виконаних робіт, а приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення стягнення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом відповідних рішень, суд вважає правомірним застосування позивачем вимог ст. 625 ЦК України при подачі цього позову.

Уклавши мирову угоду, яка була затверджена судом, сторони припинили правовідносини за первісним договором купівлі-продажу від 19.08.08, разом з тим, обов'язки щодо оплати заборгованості у розмірі 46337,60 грн. та судових витрат відповідачем не були виконані належним чином. Фактично відповідач здійснив погашення боргу у розмірі 26 тис. грн., не покривши суму другого платежу (11887,66 грн. до 30.05.09), сума решти платежів у розмірі 20887,66 грн . залишилась несплаченою.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивачем нараховані 3% річних в сумі в сумі 639,82 грн . (а.с. 10) та інфляційних збитків 1864,44 грн . (а.с. 11) за весь час прострочення оплати.

Перевіривши правильність розрахунків фактичним обставинам, суд вважає, що вони відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

При подачі позову позивачем сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за платіжним дорученням № 30 від 13.07.10 у розмірі 250,0 грн., що перевищує встановлений чинними законодавством розмір, тому зайво сплачені витрати підлягають поверненню.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ПП "ПКФ "Екопроменергосервіс" , 91001, м. Луганськ, вул. Леніна, 38/4, код 30231136 , на користь позивача, підприємця ОСОБА_1 , 93200, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1 , суму заборгованості в сумі 20887,66 грн ., 3% річних 639,82 грн . та інфляційні збитки 1864,44 грн ., крім того, витрати зі сплати держмита 233,92 грн . та інформаційно-технічні витрати 198,22 грн .

3. У задоволенні вимоги про стягнення пені у розмірі 4457,73 грн . відмовити.

4. Повернути позивачу, підприємцю ОСОБА_1 , 93200, АДРЕСА_1, ід. код НОМЕР_1 , з державного бюджету зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 14 грн.00 коп.

Підставою повернення зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 30.08.10 .

СуддяА.Г.Ворожцов

Часті запитання

Який тип судового документу № 10927658 ?

Документ № 10927658 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 10927658 ?

Дата ухвалення - 26.08.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 10927658 ?

Форма судочинства - Господарське

В якому cуді було засідання по документу № 10927658 ?

В Господарський суд Луганської області
Попередній документ : 10927657
Наступний документ : 10927663