Рішення № 10927213, 21.08.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.10р.Справа № 6/216-09 За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЄВРАЗРЕСУРС" УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод ім. Ф. Є. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 51 192 675,37 грн.

та

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод ім. Ф. Є. Дзержинського, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЄВРАЗРЕСУРС" УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ

про визнання договору недійсним

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Корсун С.О., довіреність №21/10 від 08.07.2010р.

від відповідача - Рукавішніков К.Р., довіреність №32 від 09.07.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЄВРАЗРЕСУРС" УКРАЇНА", м. Дніпропетровськ–далі по тексту–позивача до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод ім. Ф. Є. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область-далі по тексту-відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 46555670,93 грн. основного боргу на підставі умов договору поставки товару № 28-0721-02 від 31.03.2008 р. та Специфікацій до нього, укладеного між позивачем та відповідачем, та 3903743,70 грн. витрат на організацію перевезення товару у вигляді залізничного тарифу.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, а саме за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 651779,39 грн. інфляційних та 81481,35 грн. -3% річних.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 25500,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

Відповідач вимоги суду виконав у судове засідання з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи надав, у відзиві на позов та в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і просить суд відмовити позивачем у позові, оскільки станом на день прийняття рішення відповідач заборгованість по товару і залізничному тарифу сплатив позивачеві у повному обсязі, проти чого в судовому засіданні не заперечував повноважний представник позивача.

В період з 09.06.2009р. по 17.12.2009р. в судовому засіданні оголошувалась перерва та розгляд справи був відкладений. 30.06.2009р. у відповідності з вимогами ст.69 ГПК України за письмовим клопотанням сторін, строк розгляду справи було продовжено до 30.08.2010р.

03.11.2009р. у порядку ст. 60 ГПК України відповідачем подано зустрічну позовну заяву, у якій просить суд визнати договір поставки № 28-0721-02 від 31.03.2008р. недійсним з моменту його укладання. Обґрунтовує тим, що п.8.3 договору № 28-0721-02 від 31.03.2008р. передбачав лише односторонню відповідальність покупця у разі невиконання умов договору щодо відмови від погоджених об’ємів поставки, що не відповідає принципам справедливості, добросовісності та розумності закріплених у ст. 3 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим зазначений пункт, сторони протоколом погодження розбіжностей до договору, змінили на наступну редакцію: "… У випадку відмови Покупця від погоджених обсягів поставок Покупець зобов’язаний сплатити штраф в розмірі 50% від суми невибраної продукції, а також відшкодувати збитки у вигляді штрафу за невиконання плану перевезення. У випадку недопоставки Постачальником погоджених обсягів, Постачальник по спливу календарного строку недопоставки місячного об’єму, зобов’язаний сплатити 50% від суми недопоставленої продукції Покупцю". Тобто, п.8.3 спірного договору не відповідає принципам справедливості, оскільки його зміст містить нерівнозначні умови для сторін (Покупця), що є підставою недійсності правочину.

06.11.2009р. ухвалою Господарського суду зустрічний позов відповідача про визнання договору поставки № 28-0721-02 від 31.03.2008р. недійсним з моменту його укладання, прийнятий до розгляду. Розгляд зустрічного позову провадиться сумісно з розглядом первісного позову по справі № 6/216-09.

17.12.2009р. в судовому засіданні оголошувалась перерва до 28.12.2009р.

17.12.2009р. ухвалою Господарського суду у задоволенні заяви позивача (відповідача за первісним позовом) про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

17.12.2009р. відповідач за первісним позовом подав апеляційну скаргу на ухвалу суду від 17.12.2009р. про відмову у задоволенні заяви про забезпечення зустрічного позову.

26.01.2010р. ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду провадження по апеляційній скарзі ВАТ "Дніпровський металургійний завод ім. Ф. Є. Дзержинського" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2009р. по справі № 6/216-09 припинено, справа повернута до суду.

04.02.2010р. ухвалою суду провадження по справі було поновлено, справа призначена до розгляду на 25.02.2010р. Цього ж дня до суду надійшов запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду про надіслання справи для подальшого направлення до Вищого господарського суду України, провадження по справі зупинено.

21.04.2010р. постановою Вищого господарського суду касаційна скарга Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" залишена без задоволення, а ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. у справі №6/216-09 - без змін, справа повернута до господарського суду Дніпропетровської області.

17.08.2010р. справа розглянута за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами в судове засідання.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 28-0721-02 та підписано Специфікації до нього, у відповідності з умовами якого позивач в період з квітня 2008р. по грудень 2008р. поставив відповідачеві за кількістю та якістю обумовлений сторонами товар на загальну суму 1018746674,14 грн., який відповідач прийняв без жодних зауважень згідно п.5.2 умов вищеназваного договору зобов’язався прийняти і оплатити у повному обсязі протягом 5 календарних днів з дати поставки (п. 5.2 договору), але в порушення умов договору частково у сумі 972191003,21 грн. оплатив прийнятий від позивача товар, у зв’язку з чим і виникла заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 46555670,93 грн. яку позивач у позовній заяві просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на його користь на підставі умов договору поставки товару № 28-0721-02 від 31.03.2008 р. та Специфікацій до нього, укладеного між позивачем та відповідачем, та 3903743,70 грн. - витрати на організацію перевезення товару від станції відправлення до станції призначення (з/д тариф) за період з квітня по грудень 2008 року.

Додатково, за порушення строків оплати отриманого товару, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, а саме за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача –651779,39 грн. інфляційних та 81481,35 грн. -3% річних.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 25500,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу посилаючись на те, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

17.08.2010р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, у якій змінив предмет позову, а саме збільшив суму позову і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару –798929,21 грн. інфляційних та 1049078,22 грн. -3% річних. Заяву (уточнення до позовної заяви від 16.08.2010р. вих. №64) слід залишити без розгляду.

Позивачем на підставі ст.33 ГПК України документально частково було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних за весь час прострочення платежу.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами на вимоги суду у судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог та своїх заперечень, та заслухавши в судовому засіданні повноважних представників сторін суд дійшов висновку, що в частині позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 46555670,93 грн. на підставі умов договору поставки товару № 28-0721-02 від 31.03.2008р. та Специфікацій до нього, укладеного між позивачем та відповідачем, та 3903743,70 грн. витрат на організацію перевезення товару у вигляді залізничного тарифу-провадження по справі слід припинити за відсутністю предмета спору відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України, оскільки під час розгляду справи у суді відповідач у добровільному порядку перерахував позивачеві заборгованість у сумі 46555670,93 грн. та 3903743,70 грн. витрат на організацію перевезення товару у вигляді залізничного тарифу.

В частині стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, а саме за порушення грошових зобов’язань по своєчасній оплаті отриманого товару –651779,39 грн. інфляційних та 81481,35 грн. -3% річних, позовні вимоги слід визнати обґрунтованими, підлягають задоволенню.

Додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 25500,00 грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача, слід визнати обґрунтованими, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо зустрічного позову.

Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п’ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача у зустрічному позові на обставини, з якими він пов’язує недійсність договору поставки, суд не може прийняти до уваги, оскільки ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Правочин за своїм змістом може знаходиться у різному співвідношенні з вимогами закону. Якщо вимогам закону суперечать істотні умови правочину, то він є або має бути визнаним судом недійсним у цілому. У тих випадках, коли закону суперечать неістотні умови правочину, без яких він міг би існувати, то він є частково дійсним (у тій частині, яка відповідає закону).

Матеріалами справи підтверджено виконання позивачем обов’язку по поставці товару (п.1.1 договору) та сплату відповідачем за нього грошових коштів станом день розгляду справи.

Вимогу відповідача за зустрічним позовом про визнання договору поставки № 28-0721-02 від 31.03.2008р. недійсним з моменту його укладання слід визнати необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Витрати у справі за зустрічним позовом покласти на позивача.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,526,625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,49,60, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Провадження по справі за первісним позовом у частині стягнення суми основного боргу в розмірі 46555670,93 грн. та 3903743,70 грн. витрат на організацію перевезення товару припинити за відсутністю предмета спору.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-Б, код ЄДРПОУ 05393043, п/р 26006303170001, 26004305170001 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Дніпродзержинськ", МФО 305501; п/р 26003814480100 в ДОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Дніпропетровська, МФО 305653) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ЄВРАЗРЕСУРС" УКРАЇНА" (49000, м. Дніпропетровськ, пр. Газети "Правда", буд. 29, код ЄДРПОУ 34589080, п/р 26003010004518 в філії "УніКредитБанк" ТОВ, м. Київ, МФО 300744) 651779,39 грн. (шістсот п`ятдесят одну тисячу сімсот сімдесят дев`ять гривень 39 коп.) - інфляційних, 81481,35 грн. (вісімдесят одну тисячу чотириста вісімдесят одну гривню 35 коп.) -3% річних, 25500,00 грн. (двадцять п`ять тисяч п’ятсот гривень 00 коп.) - держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

Уточнення до позовної заяви від 16.08.2010р. вих. №64 - залишити без розгляду.

У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача (за зустрічним позовом).

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяО.О. Коваленко Повне рішення складено – 20.08.2010р.