Рішення № 109271364, 28.02.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.02.2023Справа № 910/13578/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Державної екологічної інспекції Столичного округу (вул. Солом`янська, 1, поверх 8, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 42163667)

до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 15, корп. А, офіс 3, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 23505151)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141)

про стягнення 301 598, 99 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До господарського суду міста Києва звернулась Державна екологічна інспекція Столичного округу (далі за текстом - Інспекція, Позивач) з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (далі за текстом - КП «Плесо», Відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація), в якій Позивач просить суд стягнути з Відповідача збитки у розмірі 301 598, 99 грн, перерахувавши 70 % вказаної суми - 211 119, 29 грн до бюджету міста Києва та 30 % вказаної суми - 90 479, 70 грн до Державного бюджету України.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на те, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Відповідачем складено Акт від 28.02.2020 № 70, відповідно до якого зафіксовано порушення Відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а саме статей 44, 99 Водного кодексу України.

Працівниками Інспекції здійснено відбір проб води, складено Акти від 25.02.2020 № 04-20, від 26.02.2020 № 5-20 та направлено на лабораторні дослідження, за результатами проведення яких виявлено значне перевищення ГДК за вмістом нафтопродуктів, що було відображено в протоколах вимірювань показників складу та властивостей вод: від 27.02.2020 № 29-09 та від 28.02.2020 № 30-09.

З огляду на викладене, Позивачем винесено припис від 04.03.2020 щодо усунення виявлених порушень природоохоронного законодавств, а посадовими особами Інспекції 28.02.2020 складено протокол № 000241, на підставі якого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 06.03.2020 № 000219 на заступника генерального директора КП «Плесо» Непочатова Д.І. за допущення порушення правил охорони водних ресурсів, а саме забруднення відходами нафтопродуктів та паливно-мастильними матеріалами.

У встановлений законодавством строк штраф добровільно не сплачено, документ, що підтверджує сплату штрафу, чи його копія до Інспекції не надходив.

Відтак, Позивач зазначає, що рішення, які ним приймались не оскаржувались в порядку адміністративного судочинства, що свідчить про повне визнання Відповідачем встановленого правопорушення.

З метою безпосереднього досудового врегулювання спору та відновлення порушених майнових прав, Інспекцією до Відповідача надіслано претензію про відшкодування завданих збитків від 11.08.2020 № 8/07-28/3542 із розрахунком розміру відшкодування збитків, вірність якого Відповідачем не заперечувалась та не спростовувалась.

Відповідач не спростував вірність застосування розрахункового методу визначення розміру збитків, використаного Позивачем, не надав доказів на підтвердження неможливості/відсутності правових підстав для застосування Позивачем методу для розрахунку збитків Позивачем.

Також, Позивач зазначає, що порушення КП «Плесо» вимог природоохоронного законодавства в частині допущення забруднення та засмічення водних ресурсів ним визнаються, однак відшкодувати збитки завдані внаслідок такого порушення Відповідач відмовляється, що відповідно стало підставою для звернення до суду з позовом.

Із поданої Позивачем відповіді на відзив вбачається, що згідно Статуту КП «Плесо» одним із основних предметів його діяльності є саме виконання комплексу заходів по запобіганню, обмеженню і ліквідації наслідків забруднення і виснаження внутрішніх водойм міста, забезпечення санітарної чистоти та екологічної безпеки на землях водного фонду.

Однак, всупереч викладеному вище, на думку Позивача, Відповідачем допущено забруднення та засмічення водних ресурсів, хоча Відповідач створювався з метою запобігання зазначеного.

В обґрунтування необхідності стягнення з Відповідача нарахованої суми збитку Позивач посилається на судову практику по справі № 914/1520/22 та зазначає, що саме Відповідач є водокористувачем, а тому відповідно до статті 44 Водного кодексу України на останнього покладено обов`язок забезпечення санітарних та інших заходів щодо охорони вод, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого Відповідачем відзиву на позовну заяву вбачається, що нарахована Позивачем сума збитків не відповідає Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389 (далі за текстом - Методика), а саме Інспекцією невірно визначено обсяг плями забруднення, не визначено яким саме чином встановлено обсяг плями та яким чином визначена маса нафтової плівки, під час перевірки не було встановлено, що саме нафта є забруднюючою речовиною.

Відповідач звертає увагу на те, що претензії Позивача № 8/07-28/3542 від 11.08.2020 передувала претензія № 25/2020 від 16.04.2020, в якій суму збитку Позивачем визначалась в більшому розмірі - 754 752, 32 грн.

Крім того, Відповідач вказує, що у позовній заяві Позивачем не зазначено, які саме дії Відповідача призвели або могли призвести до забруднення водного об`єкту, а також не підтверджено наявність всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків.

У поданому відзиві Відповідач констатує, що ним прямо чи опосередковано не вчинялося жодних дій щодо забруднення водного об`єкту.

Згідно доводів Відповідача ним виконано припис від 04.03.2020 та відповідно усунено наслідки забруднення водойми в Оболонському районі, на підтвердження чого Позивачем надано Акт виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт від 14.07.2020.

Так, Відповідач вказує, що в його діях відсутня протиправна (незаконна) поведінка, відсутній причинний зв`язок між поведінкою та заподіяною шкодою, а отже в діях Відповідача відсутня вина у заподіянні шкоди, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

У поданих запереченнях Відповідач вказує, що результати оформлення проведеної Позивачем позапланової перевірки є протиправними, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях і цитуванні норм чинного законодавства, а у наданому Позивачем Акті № 70 від 28.02.2020 не міститься детального опису виявленого порушення з боку КП «Плесо», а лише зафіксовано опис фактичних обставин, при цьому, що наданий розрахунок збитків розрахований невірно.

Зазначені вище порушення, на думку Позивача, підтверджуються листом Державної екологічної інспекції України Позивача № 5030/2.3/7-20 від 01.07.2020, а надані Позивачем інспекційні матеріали містять значні порушення, які фактично були підставою для складання повторної претензії.

Відповідачем неодноразово звертається увага на невірну визнану Позивачем площу самого озера, яка не відповідає площі, вказаної у паспорті водного об`єкта, що відповідно впливає на розрахунок суми збитку.

Враховуючи те, що претензія № 8/07-28/3542 від 11.08.2020 на адресу Відповідача не надсилалась, останній надає заперечення щодо її суті вже в ході розгляду справи у зв`язку з чим вказує, що всупереч пункту 6.4. Методики ні в Акті, ні в самій претензії не зазначено яким чином проведено дослідження речовини чи її зразків для встановлення природи її походження та ідентифікації такої речовини, а відтак в ході самого дослідження не було встановлено, що саме нафта є забруднюючою речовиною, яка стала підставою для забруднення водойми.

При цьому не зазначено, що товщина плями не перевищує 1 мм, як це визначено пунктом 6.4. Методики, якими чином та яким методом проводилися заміри.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.12.2022 позовну заяву Державної екологічної інспекції Столичного округу залишено без руху, Позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

26.12.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява Позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

05.01.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшли письмові заперечення Відповідача щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

09.01.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла заява третьої особи про продовження процесуального строку на подачу письмових пояснень.

10.01.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

16.01.2022 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшли письмові пояснення третьої особи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2023 залишено без задоволення заперечення КП «Плесо» щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, відмовлено у задоволенні заяви КМР про продовження процесуальних строків, поновлено процесуальний строк КМР на подання письмових пояснень та долучено до матеріалів справи письмові пояснення КМР від 10.01.2023 № 077-108, зареєстровані канцелярією господарського суду міста Києва за вх. № 01-37/2634/23 від 16.01.2023.

30.01.2023 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

30.01.2023 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшло клопотання Відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання КП «Плесо» про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

10.02.2023 через загальний відділ діловодства до господарського суду міста Києва надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

На підставі наказу Державної екологічної інспекції Столичного округу № 198-П від 14.02.2020 у період з 17.02.2020 по 28.02.2020 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Відповідача, підстава проведення перевірки: звернення громадянина ОСОБА_1 від 30.07.2019, погодження Міністерства енергетики та захисту довкілля України на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією України на підставі звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам життю чи здоров`ю, навколишньому середовищу чи безпеці держави від 27.11.2019 № 1.1-5013398.

За результатами зазначеної вище перевірки щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Відповідачем, складено Акт № 70 від 28.02.2020, з якого вбачається наступне:

- під час огляду території водойми Опечень 5 (озеро Лугове) 21.02.2020 встановлено здійснення скиду зворотних (стічних) вод у водний об`єкт з колектору, який прилягає до вулиці Лугова та який не перебуває на балансі КП «Плесо»;

- на поверхні водойми Опечень 5 (озеро Лугове) спостерігаються окремі плями та плівки, райдужні смуги;

- візуально встановлено, що поверхня води покрита суцільним шаром нафти, кольоровість темна та темно-коричнева.

Відповідно до розпорядження № 04.02.2009 № 111 «Про передачу на баланс та закріплення за КП «Плесо» водних об`єктів та оформлення земель водного фонду м. Києва» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) балансоутримувачем водойми Опечень 5 (озеро Лугове) є КП «Плесо».

Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції Столичного округу здійснено відбір проб зворотних (ливневих вод) (акт відбору проб вод № 04-20 від 25.02.2020) та поверхневих вод (акт відбору проб вод № 05-20 від 26.02.2020).

Так, Актом № 70 від 28.02.2020 зафіксовано виявлення порушень вимог статті 44 та 99 Водного кодексу України, під час проведення перевірки встановлено, що водойма Опечень 5 (озеро Лугове), розташована на перетині вулиць Лугова та Богатирська в Оболонському районі міста Києва забруднено відходами нафтопродуктів та паливо-мастильних матеріалів, а саме:

- водне дзеркало водойми Опечень 5 (озеро Лугове) за зовнішніми ознаками - наявна плівка і плями, райдужні смуги, що при найбільш сприятливих умовах висвітлення і спокійному стані водної поверхні. Площа забруднення водного об`єкта нафтовою плівкою складає 112 000 000 кв.м (11,200 га);

- водне дзеркало водойми Опечень 5 (озеро Лугове) за зовнішніми ознаками - наявна плівка і плями, райдужні смуги, що при найбільш сприятливих умовах висвітлення і спокійному стані водної поверхні. Площа забруднення водного об`єкта нафтовою плівкою складає 504 кв. м;

- водне дзеркало водойми Опечень 5 (озеро Лугове) за зовнішніми ознаками - наявна плівка і плями, райдужні смуги, що при найбільш сприятливих умовах висвітлення і спокійному стані водної поверхні. Площа забруднення водного об`єкта нафтовою плівкою складає 6 кв. м.

Відповідач відмовився від підписання Акту № 70 від 28.02.2020 про що міститься відмітка в останньому, у зв`язку з чим такий акт направлено на адресу Відповідача засобами поштового зв`язку, докази чого наявні в матеріалах справи.

Відповідачем не заперечується факт отримання Акту № 70 від 28.02.2020.

Як вбачається з Актів відбору проб вод № 04-20 від 25.02.2020 та № 05-20 від 26.02.2020 головними спеціалістами Позивача та за присутності представника Відповідача з метою визначення вмісту нафтопереробної продукції у відібраних проб води, здійснено відбір проб зворотніх (ливневих) вод водойми Опечень 5, із зазначенням засобу вимірювальної техніки: пробовідбірник ручний (повірці не підлягає).

Зазначені вище акти відбору проб вод містять відмітку начальника відділу інструментального лабораторного контролю, що всі надані проби придатні для дослідження, а зауваження щодо стану проб відсутні.

Згідно наданих до справи протоколів № 29-09 вимірювань показників складу та властивостей вод від 27.02.2020 та № 30-09 від 28.02.2020 виявлено вміст нафтопродуктів з перевищення встановлених та допустимих норм.

У якості підтвердження факту забруднення Відповідачем водойми Опечень 5, Позивачем до матеріалів справи надано листи від 07.10.2019 № 221-4554 та № 077/221-374 від 14.02.2020, в яких зазначено, що випробувальною лабораторією Відповідача зафіксовано значене перевищення ГДК за вмістом нафтопродуктів та фенолів, за результатами дослідження відібраних в ІІІ декаді 2019 фахівцями КП «Плесо» проб речовини у воді.

Так, за результатами такого дослідження лабораторією Відповідача встановлено, що заходи з ліквідації наслідків подібного забруднення можливо здійснити за допомогою засобу «Еколан-М», використання якого дозволено Державною санітарно-епідеміологічною службою, при цьому використання вказаного засобу полягає в температурному режимі поверхні та товщі води, показники якого повинні складати не менше 10 °C. При нижчих показниках температури використання засобу не призведе до позитивного ефекту.

Відтак, Відповідачем зазначалося, що заходи з ліквідації наслідків забруднення водойми Опечень - 5 можливо буде розпочати у весняний період.

Зазначене вбачається із листа Комунальної аварійно-рятувальної служби «Київська служба порятунку» Управління цивільного захисту від 27.01.2020 № 224-34.

Позивач зазначає, що обставини забруднення водойми Опечень 5 у Оболонському районі Відповідачем не заперечується, а додатково і визнається згідно вказаних листів.

28.02.2020 посадовими особами Інспекції складено протокол № 000241 про адміністративне правопорушення, на підставі якого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 000219 від 06.03.2020 на заступника генерального директора КП «Плесо» Непочатова Дмитра Івановича за допущення порушення правил охорони водних ресурсів у вигляді штрафу в розмірі 136 грн.

Доказів сплати Непочатовим Д.І. штрафу матеріали справи не містять.

З огляду на викладене вище, Позивачем винесено припис від 04.03.2020 щодо вчинення Відповідачем заходів щодо ліквідації виявлених порушень природоохоронного законодавства, а саме ліквідації забруднення нафтопродуктами та паливно-мастильними матеріалами водойми Опечень 5, із встановленням терміну виконання - 04.04.2020.

У відповідь на вказаний припис від 04.03.2020 Відповідач листом від 06.04.2020 № 077/221-1146 повідомив Інспекцію, що усунення наслідків забруднення водойми можливо буде розпочати у весняний період після настання відповідного температурного режиму - не менше 10 °C для застосування засобу «Еколан-М», а станом на 03.04.2020 середньодобові показники температури повітря і відповідно товщі води не досягають необхідних температурних показників, що відповідно унеможливлює застосування вказаного засобу оскільки це не призведе до позитивного результату.

Позивач звертався до Відповідача в досудовому порядку з претензією № 25/2020 від 16.04.2020 на суму 754 752, 32 грн - розміру відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, розрахованого у відповідності до Методики.

Згідно доводів Позивача описані вище дії останнього Відповідачем не оскаржувалися, а відтак ним визнаються.

Водночас, згідно наданих Відповідачем доказів за результатами отримання претензії № 25/2020 від 16.04.2020 КП «Плесо» 13.05.2020 звернувся до Державної екологічної інспекції України зі скаргою № 077/221-1569, в якій зазначено, що КП «Плесо» в межах статутних повноважень вживає заходи щодо усунення наслідків забруднення водойми Опечень 5, в тому числі звернулося до організації для отримання засобу «Еколан-М», оскільки останній не перебуває на балансі Відповідача, а для його застосування необхідний відповідний температурний режим.

У вказаній скарзі, Відповідач зазначає, що для відшкодування заявленої шкоди (збитків) необхідно встановити вину Відповідача, при тому, що Акт від 28.02.2020 № 70 містить площу водойми, що значно перевищує площу останньої згідно Паспорту водного об`єкта від 25.06.2018 (11, 2000 га.).

Відповідачем також не заперечується факт наявності плями на верхні водойми, однак зазначається, що тип такої плями, її речовини та розмір представниками Інспекції не встановлено.

Крім того, працівниками Інспекції також не було встановлено: реальний обсяг забруднення; реальний механізм забруднення та речовини, якими забруднено частину водойми.

Також Відповідач звернувся до Позивача листом від 13.05.2020 № 077/221-1570, в якому знову ж таки звернув увагу Інспекції, що останньою не подано доказів на підтвердження заподіяння саме КП «Плесо» шкоди та/або збитків державі в сумі 754 752, 32 грн, а також не обґрунтовано в чому саме полягає протиправність дій комунального підприємства, при тому що із наданих документів вбачається за можливе встановити лише обставини забруднення водойми, що є предметом вивчення у межах кримінального провадження № 42019101050000215 від 01.08.2019, в якому винної особи ще не встановлено.

З огляду на викладене, Відповідач відмовив Позивачу у задоволенні претензії від 16.04.2020 № 25/2020.

У відповідь на звернення Відповідача № 077/221-1569 від 13.05.2020 до Державна екологічна інспекція України листом від 01.07.2020 № 5030/2.3/7-20 повідомила, що за результатами перевірки зобов`язано Інспекцію:

- відкликати претензію, направлену КП «Плесо» від 16.04.2020 № 25/2020;

- здійснити перерахунок збитків з урахування зауважень та направити відповідні матеріали до Слідчого відділу Оболонського УП ГУНП м. Києва для встановлення винних осіб;

- надати інформацію щодо результатів контролю виконаних КП «Плесо» припису від 04.03.2020, термін якого закінчився 04.04.2020;

- вжити заходів щодо недопущення інспекційним складом Інспекції порушень вимог законодавства при оформленні інспекційних матеріалів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Відповідач звертався до Київської місцевої прокуратури № 5 з листом від 28.05.2020 № 077/221-1779 щодо можливості вжиття заходів з ліквідації наслідків забруднення, оскільки речовина чорного кольору з характерним запахом нафтопродуктів з метою встановлення її фізико-хімічних характеристик може бути речовим доказом у кримінальному провадженні, а за наявною у Відповідача інформацією Інспекцією не було здійснено відбір проб вказаної речовини.

Листом від 02.07.2020 № 4089/125/51/04-2020 слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в місті Києві повідомив Відповідача про те, що в ході досудового розслідуванням в межах кримінального провадження № 42019101050000215 від 01.08.2019 здійснено вилучення речовини невідомого походження чорного кольору з водойми Опечень 5 (озеро Лугове) у зв`язку з чим у органу досудового розслідування наявні зразки для проведення відповідних експертиз, а відтак вжиття Відповідачем заходів щодо відновлення забрудненої водойми не суперечитиме процесуальним діям під час кримінального провадження.

Позивачем повторно складено претензію від 11.08.2020 № 8/07-28/3542 про відшкодування Відповідачем збитків в розмірі 301 598, 99 грн, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, розрахованих у відповідності до Методики.

Згідно доводів Відповідача останньому стало відомо про наявність претензії від 11.08.2020 № 8/07-28/3542 лише під час розгляду справи у зв`язку з чим у запереченнях на відповідь на відзив Відповідачем заперечується правильність здійсненого розрахунку, оскільки в останньому згідно пункту 6.4. Методики застосовується візуальна оцінка товщини нафтової плівки за її зовнішніми ознаками, а її товщина не повинна перевищувати 1 мм.

Однак ні в Акті № 70 від 28.02.2020, ні в самій повторній претензії не зазначено, яким чином проведено дослідження речовини чи її зразків для встановлення природи її походження та ідентифікації речовини, у зв`язку з чим Відповідач стверджує, що в ході перевірки не встановлено, що саме нафта є забруднюючою речовиною, а її товщина не перевищувала 1 мм.

Відтак, доводи Відповідача фактично зводяться до того, що здійснені Інспекцією дослідження мають суб`єктивний характер без застосування необхідних та дозволених методів встановлення факту та розміру можливого забруднення.

При цьому Відповідач посилається на лист Державної екологічної інспекції України листом від 01.07.2020 № 5030/2.3/7-20, в якій останньою підтверджено факт порушення Позивачем порядку проведення позапланового заходу та складання інспекційних матеріалів, забори проб забруднюючої речовини Інспекцією взагалі не були взяті, а докази того, що забруднююча речовина є нафтою - відсутні.

Крім того, як вбачається з доводів Відповідача, Позивачем у позовній заяві взагалі не зазначено, які саме дії Відповідача призвели або могли призвести до забруднення водного об`єкту, а відтак Позивачем не підтверджено наявності всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як збитки.

Відповідач вказує, що навпаки ним вчинялися дії щодо відновлення та усунення наслідків забруднення, яке відповідно мало місце після настання необхідного температурного режиму, на підтвердження чого надано Акт від 14.07.2020 виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт щодо відновлення природного становища озера Опечень 5 шляхом засипання мазуту 22-ма мішками сорбенту «Еколан».

У відзиві на позовну заяву Відповідач на спростування доводів Позивача зазначає про оскарження ним до Київського окружного адміністративного суду Акту Позивача № 70 від 28.02.2020, при цьому відповідні докази до відзиву не додано хоча в тексті відзиву зазначено зворотнє.

Із поданих третьою особою письмових пояснень вбачаються аналогічні викладеним Відповідачем доводи, в тому числі і заперечення щодо заявлених позовних вимог та твердження про неможливість задоволення даного позову.

Як вбачається із наданого до матеріалів справи Статут Відповідача, останнє утворено на комунальній власності територіальної громади міста Києва та підпорядковане Управлінню екології та природних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (пункт 1.1.).

Підприємство створено як спеціалізована водогосподарська організація з метою охорони, утримання та експлуатації внутрішніх водойм та земель водного фонду м. Києва і отримання прибутку від провадження господарської діяльності, яка спрямована на досягнення задоволення громадських соціально-економічних потреб (пункт 2.1. Статуту).

Відповідно до пункту 2.2.1. пункту 2.2. Статуту предметом діяльності підприємства зокрема є впровадження системи заходів, спрямованих на запобігання, обмеження та ліквідацію наслідків забруднення, засмічення і виснаження внутрішніх водойм міста Києва, а також інформування органів місцевої влади і громадськості про екологічний стан водойми та випадки забруднення водойми суб`єктами господарювання.

Підпунктом 3.2.7 пункту 3.2. Статуту визначено, що підприємство зобов`язане здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 102 «Питання реалізації Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища» та наказу Державної екологічної інспекції України від 01.10.2018 за № 187 «Про питання діяльності Державної екологічної інспекції Столичного округу», датою початку здійснення повноважень Державною екологічною інспекцією Столичного округу визначено 01.10.2018.

Державна екологічна інспекція Столичного округу є міжрегіональним територіальним органом Державної екологічної інспекції України та діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу (далі за текстом - Положення), затвердженого у новій редакції наказом Державної екологічної інспекції України від 01.06.2021 № 253 (на час проведення перевірки чинне Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затверджене наказом Держекоінспекції України від 27.11.2018 за №259).

Повноваження Інспекції поширюються на територію міста Києва та Київську область.

Основним завданням Інспекції є відповідно реалізація повноважень Держекоінспекції у межах міста Києва та Київської області.

Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства.

Відповідно до пунктів 9 та розділу 2 Положення Інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Вживає в установленому порядку заходи досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем в судах.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі статтею 66 Конституції України, кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Так, положеннями Водного кодексу України закріплено наступне:

- усі води (водні об`єкти) на території України є національним надбанням Українського народу, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об`єктами (преамбула);

- контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства. Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, іншими державними органами відповідно до законодавства України (статті 18 та 19);

- нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води (стаття 38);

- закріплено обов`язки водокористувачів, серед яких визначено наступні: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища (стаття 44);

- усі води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду (стаття 95);

- порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні зокрема у забрудненні та засміченні вод (стаття 110);

- підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов`язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування, а також від необхідності здійснення заходів щодо ліквідації шкідливих наслідків. Притягнення винних у порушенні водного законодавства до відповідальності не звільняє їх від обов`язку відшкодування збитків, завданих ними внаслідок порушення водного законодавства (стаття 111).

Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» закріплено правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь, зокрема:

- державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (стаття 5);

- до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

г) складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом

ґ) пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

е) відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища (стаття 202);

- завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами (стаття 34);

- використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог зокрема: здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища; здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів; здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб (стаття 40);

- шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (стаття 69).

Як встановлено судом вище, Позивачем за результатами проведеної перевірки щодо дотримання Відповідачем вимог природоохоронного законодавства складено Акт № 70 від 28.02.2020 зафіксовано порушення вимог статей 44 та 99 Водного кодексу України, а саме забруднення та засміченням водойми Опечень 5 (Оболонський район) нафтопродуктами.

Суд вказує, що факт наявності у водоймі нафтопродуктів вбачається із наданих Позивачем Актів відбору проб вод головними спеціалістами Позивача № 04-20 від 25.02.2020 та № 05-20 від 26.02.2020, а також протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод № 29-09 від 27.02.2020 та № 30-09 від 28.02.2020.

Дослідивши зазначені докази, суд дійшов висновку, що вони за своєю сукупністю є належними та допустимими, оскільки з останніх вбачається за можливе встановити обставини на які посилається Позивач, в тому числі факт забруднення водойми Опечень 5 нафтопродуктами.

На спростування доводів Відповідача, суд вказує, що в Акті від 28.02.2020 № 70 в розділі «Опис виявлених порушень вимог законодавства» міститься висновок, що поверхня водойми вкрита відходами нафтопродуктів та паливо-мастильних матеріалів.

Крім того, факт наявності у водоймі нафтопродуктів вбачається за можливе встановити за результатами лабораторних досліджень (протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод № 29-09 від 27.02.2020 та № 30-09 від 28.02.2020) за наслідками відібраних Інспекцією проб води згідно вказаних вище актів відбору проб води.

Також судом враховано відсутність заперечень при проведенні лабораторних досліджень за відібраними працівниками Інспекції пробами вод згідно Актів відбору проб вод № 04-20 від 25.02.2020 та № 05-20 від 26.02.2020, а відтак Позивачем вчинено всі належні дії для встановлення фізико-хімічного складу забруднюючої речовини.

Також судом враховано те, що Відповідачем не заперечуються факт забруднення водойми та наявність маслянистої плями нафтопродуктів на її поверхні, що також вбачається із відзиву та листів Відповідача № 077/211-374 від 04.02.2020, № 221-4554 від 07.10.2019, № 077/221-1146 від 06.04.2020, скарги від 13.05.2020 № 077/221-1569, № 28.05.2020 № 077/221-1779.

Суд погоджується з доводами Позивача, що описані вище дії Інспекції щодо порядку встановлення факту забруднення водойми Опечень 5, в тому числі складені за результатами перевірки документів, Відповідачем не оскаржувалися, а відтак не можуть не прийматися судом до розгляду.

Доводи Відповідача щодо оскарження Акту № 70 від 28.02.2020 до суду в адміністративному порядку не підтверджені належними доказами, а відтак не беруться судом до уваги.

За результатами проведеної перевірки та встановлення факту забруднення водойми Позивачем в межах наданих повноважень складено протокол про адміністративне правопорушення № 000241 від 28.02.2020 на заступника генерального директора Відповідача за порушення правил охорони водних ресурсів, а саме: забруднення водойми Опечень 5 (озеро Лугове) відходами нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів, що відповідно є порушенням статей 44 та 99 Водного кодексу України.

Так, за результатами розгляду Позивачем справи про вчинене адміністративне правопорушення винесено постанову № 000219 від 06.03.2020 про накладення адміністративного стягнення на громадянина ОСОБА_2 (генерального директора Відповідача) за вказане вище порушення та накладено штраф у розмірі 136 грн, який станом на час розгляду справи № 910/13578/22 генеральним директором не сплачено, що не заперечується Відповідачем.

Суд погоджується з доводами Позивача, що Відповідачем не оскаржено вказану вище постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .

На виконання припису Інспекції від 04.03.2022 Відповідач листом № 077/221-1146 від 06.04.2020 повідомив Позивача про можливість ліквідації забруднення водойми при температурному режимі поверхні води не менше 10 °C, оскільки при нижчих показниках температури використання засобу «Еколан - М» не призведе до позитивного ефекту.

Оскільки 03.04.2020 (при тому, що приписом від 04.03.2020 встановлено термін виконання 04.04.2020) середньодобові показники температури повітря і відповідно товщі води не досягають необхідного значення Відповідач не мав можливості ліквідувати наслідки забруднення водойми Опечень-5, що відповідно і було вчинено 14.07.2020 згідно Акту виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що Відповідачем вчинялися необхідні та допустимі дії щодо відновлення природного становища водойми та ліквідація забруднення, яка була здійснена не у визначений приписом Позивача строк з огляду на особливість дії засобу «Еколан - М», визначеного Комунальною аварійно-рятувальною службою «Київська служба порятунку» Управління з питань цивільного захисту згідно листа № 224-34 від 27.01.2020.

Водночас, Позивачем складено претензію від 11.08.2020 № 8/07-28/3542 щодо необхідності відшкодування Відповідачем збитків в розмірі 301 598, 99 грн заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, розмір яких розраховано відповідно до Методики.

Суд вказує, що претензія від 11.08.2020 № 8/07-28/3542 є повторною, оскільки їй передувала претензія № 25/2020 від 16.04.2020, яка відкликана Державною екологічною інспекцією України згідно листа останньої № 5030/2.3/7-20 від 01.07.2020 з огляду на невірний розрахунок суми збитку в розмірі 754 752, 32 грн.

Водночас, суд не погоджується з аргументом Відповідача, що Державною екологічною інспекцією України підтверджено факт порушення Інспекцією порядку проведення позапланово заходу та складення інспекційних матеріалів, оскільки з листа № 5030/2.3/7-20 від 01.07.2020 вбачається, що існує необхідність здійснити перерахунок збитків із врахуванням вказаних Відповідачем зауважень та вжити заходи щодо недопущення інспекційним складом Інспекції порушень вимог законодавства при оформленні інспекційних матеріалів, однак жодним чином не деталізовано, що надані Позивачем акти, в тому числі Акт № 70 від 28.02.2020 та акти відбору проб води є такими, що складені з порушеннями, а зобов`язання Державної екологічної інспекції України в даному випадку стосуються суто питань застосування законодавства в частині порядку нарахування суми збитків у відповідності до Методики.

Як встановлено судом вище, претензія від 11.08.2020 № 8/07-28/3542 не направлялась Відповідачу до моменту направлення позовної заяви.

До претензії від 11.08.2020 № 8/07-28/3542 додано Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, здійснений на підставі пункту 6.4. Методики, яким закріплено можливість застосування методу візуальної оцінки товщини нафтової плівки за її зовнішніми ознаками за умови, що товщина нафтової плівки не перевищує 1 мм.

Загальна маса нафти, скинутої у водний об`єкт (МН), визначається за формулою МН = МП /(1 - е), де МП - визначається за формулою (8); е - частка нафти, що розчинена і емульгована у воді. Для водойм е = 0,15; для водостоків е = 0,11.

Маса нафтової плівки (МП) визначається за формулою МП = МПм х S х 10-6, де МПм - питома маса нафти на 1 м-2 поверхні води, г/м-2, яка визначається згідно з додатком 1, S - площа поверхні води, забрудненої нафтою, м-2.

Враховуючи аргументи Відповідача, суд погоджується з тим, що ні в Акті від 28.02.2020 № 70, ні в претензії від 11.08.2020 № 8/07-28/3542 не зазначено, що товщина нафтової плівки не перевищує 1 мм, що є необхідним для застосування пункту 6.4. Методики, що відповідно викликає у суду сумніви щодо належності наданого Позивачем розрахунку суми збитків.

Водночас суд не погоджується з доводами Відповідача в частині відсутності належним чином встановленого хімічного складу речовини, оскільки з матеріалів справи, а саме протоколів вимірювань показників складу та властивостей вод № 29-09 від 27.02.2020 та № 30-09 від 28.02.2020 та Акту від 28.02.2020 № 70 вбачається зворотнє.

Однак, при здійсненні перевірки Позивачем не зазначено яким чином здійснювалися заміри площі забруднення.

Так, відповідно до пункту 2.2 Методики розрахунку збитків факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

Відповідно до пункту 8.1 Методики розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок забруднення речовинами у чистому вигляді у складі продукції чи сировини, грн, здійснюється за формулою

З = Кс х Ккат х Кр х к3 х [ (Mi1 х Yi1) x (Mi2 х Yi2) + … (M-im х Yim)

Враховуючи викладене та з огляду на виявлені судом недоліки при здійсненні Позивачем розрахунку суми збитку суд зазначає, що згідно пункту 1.4. Методики вона застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Враховуючи відсутність у суду спеціальних знань щодо порядку застосування зазначеної Методики в частині розрахунку суми збитку, однак враховуючи наявність недоліків здійснених розрахунків, на які звертається увага Відповідачем у відповіді на відзив, суд наразі не вбачає можливості встановити реальний та належний розмір збитків понесених державною, розрахований у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як вбачається з позовної заяви та як вже зазначалося судом заявлена Позивачем до стягнення сума є збитками, які заподіяні державі начебто внаслідок неправомірний дій Відповідача у зв`язку з чим суд зазначає наступне.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Відповідно до частини першої статті 22 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відшкодування збитків є одним із заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 Цивільного кодексу України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено статтею 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність усіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на Інспекцію покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, Відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Підсумовуючи викладене вище, суд погоджується з доводами Відповідача, що в матеріалах справи відсутні докази наявності його вини та в чому саме полягають протиправні дії останнього в частині забруднення та засмічення водойми (озера Опечень 5 в Оболонському районі ), а відтак і щодо заподіяння шкоди державі у вигляду порушення природоохоронного законодавства.

Також з матеріалів справи не вбачається за можливе встановити, що саме внаслідок умисної та свідомої поведінки Відповідача відбулося забруднення водойми нафтопродуктами.

При цьому судом враховано, що генерального директора Відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності згідно постанови № 000219 від 06.03.2020 за порушення статті 110 Водного кодексу України в частині неналежної охорони водойми від забруднення, а Відповідачем вчинялися дії щодо ліквідації такого забруднення, що також було вчинено 14.07.2020 згідно Акту виконання аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт при досягнення необхідного температурного режиму товщі води в озері Опечень-5.

Судом не заперечуються обставини неналежного виконання Відповідачем, визначеної Статутом діяльності щодо охорони та запобігання забруднення водойми, однак судом із наявних доказів не вбачається за можливе встановити вину Відповідача, в тому числі і вину працівників останнього в такому забрудненні, що відповідно виключає можливість стягнення заявлених збитків, а відтак і підстав для задоволення позову.

Посилання Позивача на судову практику по справі № 914/1520/22 судом не приймаються до розгляду при вирішення справи № 910/13578/22 оскільки рішення по справі № 914/1520/22 перебуває на перегляді в суді апеляційної інстанції та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень не набрало законної сили.

Водночас, суд звертає увагу Позивача, що відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, а не в рішеннях судів першої інстанції.

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

За сукупністю наданих сторонами доказів та враховуючи надані сторонами пояснення, суд дійшов висновку відмовити Позивачу у задоволенні позову та у стягненні з Відповідача суми збитків в розмірі 301 598, 99 грн з огляду на не доведення Позивачем обставин наявності в діях Відповідача протиправної поведінки, причинного зв`язку між протиправної поведінкою та заявленими збитками, а відтак фактично не доведено складу правопорушення, що виключає можливість застосування до Відповідача відповідальності.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на Позивача та не відшкодовуються останньому.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволені позову Державної екологічної інспекції Столичного округу (вул. Солом`янська, 1, поверх 8, м. Київ, 03035; ідентифікаційний код 42163667) до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва «Плесо» (вул. Сім`ї Хохлових, буд. 15, корп. А, офіс 3, м. Київ, 04119; ідентифікаційний код 23505151), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація) (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141) про стягнення 301 598, 99 грн - відмовити.

2. Судові витрати Позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 28.02.2023

Суддя Антон ПУКАС