Рішення № 109271084, 17.02.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1061/22

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.

за участю секретаря судового засідання: Риданової Є.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № 1504-22-Вих від 01.12.22р.

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Манго-Груп"

про стягнення пені на загальну суму 28339,32грн

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою суду від 30.11.22р. відкрито провадження у справі № 906/1061/22 ( суддя Машевська О.П.) за позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю " Манго-Груп" про стягнення 7 994,00грн за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 22.12.22р. о 16:30.

Ухвалою суду від 05.12.22р. відкрито провадження у справі №906/1059/22 (суддя Шніт А.В.) за позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" про стягнення 8856,00грн за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 27.12.22р. о 10:00.

Ухвалою суду від 05.12.22р. відкрито провадження у справі №906/1060/22 (суддя Кудряшова Ю.В.) за позовом Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" про стягнення 11488,32грн, перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 23.01.23р. о 10:30.

Ухвалою суду від 19.12.22р. об`єднано в одне провадження справи №906/1061/22 за позовом Військової частини НОМЕР_1 ДПС України до ТОВ "Манго-Груп" про стягнення пені на суму 7995,00грн, №906/1059/22 за позовом Військової частини НОМЕР_1 ДПС України до ТОВ "Манго-Груп" про стягнення пені на сумі 8856,00грн та №906/1060/22 за позовом Військової частини НОМЕР_1 ДПС України до ТОВ "Манго-Груп" про стягнення пені на 11488,32грн; присвоєно об`єднаним судовим справам єдиний номер - №906/1061/22.

Ухвалою суду від 24.01.23р. приєднано до матеріалів справи №906/1061/22 постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.22р. у справі №906/146/22, від 12.09.22р. у справі №906/144/22, від 07.10.22р. у справі №906/145/22 та оголошено перерву у судовому засіданні до 17.02.23 р. о 14:30.

В судовому засіданні 17.02.23р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення про задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач Військова частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України звернулась до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" з позовом про стягнення пені на загальну суму 28339,32грн (надалі за текстом - Позивач, Відповідач).

В обґрунтування підстав позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов`язань за Договорами №4-21 від 02.02.21р., №5-21 від 02.02.21р. та №6-21 від 02.02.21р. в частині строку поставки товару (надалі за текстом - Договір №4-21, №5-21, №6-21).

У відзиві на позовні заяви Відповідач позовні вимоги Позивача не визнає. Зазначає, що підставою для звернення Позивача до суду стало допущене, на його думку, порушення строку поставки товару: за Договором №5-21 прострочення у виконанні заявки №46 від 18.11.22р. на поставку 25 тис. кг дизельного пального; за Договором №4-21 прострочення у виконанні заявки №51 від 25.11.22р. на поставку 60 тис. кг дизельного пального; за Договором №6-21 від 02.02.22р. прострочення у виконанні заявки №52 від 25.11.22р. на поставку 79 581 кг. дизельного пального. Підтверджує, що дійсно за умовами п. 5.2. Договорів передбачено, що строк поставки товару за цим Договором складає 10 робочих днів з моменту подання заявки Заявником. Доводить, що спірні договори не містили умови, відповідно до якої заявка вважається поданою замовником (позивачем) у випадку її направлення на ту чи іншу електронну адресу Відповідача, більше того, Договір взагалі не містив будь-якої електронної адреси Відповідача, за якою могло здійснюватися з ним листування. Підтверджує, що Позивач в минулому інколи дублював направлені Укрпоштою заявки на електронну адресу того спеціаліста Відповідача, який у певний момент часу супроводжував процедуру поставки товару, але завжди при організації поставки чергової партії товару Відповідач керувався саме оригіналом заявки, яку він отримував від Позивача Укрпоштою. Зазначене пов`язане у першу чергу з тим, що тексти договорів (проекти договорів розроблялися Позивачем, а Відповідач був змушений лише погоджуватися на їх підписання у запропонованому Позивачем вигляді, зважаючи на те, що договори укладалися в рамках процедури публічних закупівель), не містили жодних положень щодо юридичної правомірності електронних документів та документів, що відправляються електронною поштою чи по факсу. Значна відстань, на яку мали здійснювати поставки товару по договору, потребували стовідсоткової впевненості Відповідача у тому, що заявка дійсно зроблена і товар буде прийнятий Позивачем. Доводить, що у зв`язку з проведенням певної кадрової реорганізації, яка відбувалася у листопаді-грудні 2021 року у штаті Відповідача, змін зазнали і електронні адреси деяких спеціалістів, у тому числі і електронна адреса, на яку, за твердженням Позивача, ним відправлялися заявки, тому навіть якщо Позивач і направляв на цю електронну адресу заявки на поставку товару, вказані заявки Відповідачем отримані не були. Доводить, що договори не містили будь-якої електронної адреси Відповідача, останній не зобов`язаний був відповідно до вимог п. 12.3. Договору повідомляти позивача про зміну електронних адрес своїх співробітників. Зазначає, що оригінали заявок Відповідачу поштою не надходили. Вказує, що будь-яких належних доказів того, що заявки на поставку товару були направлені Відповідачу Укрпоштою чи іншим передбаченим Договором способом, який би забезпечив можливість їх отримання відповідачем, матеріали справи не містять. Щодо листа позивача №900 від 13.12.22р., який передував укладенню додаткових угод до договорів зазначає, що до написання листа №900 від 13.12.22р. Відповідач уже звертався до позивача з аналогічними листами №737 та №738 від 23.10.21р. в яких просив розірвати договори у зв`язку з неможливістю здійснювати поставки товару через різкий ріст цін та не бажання Позивача збільшувати ціну за одиницю товару. Факт направлення цих листів також встановлювався рішеннями Господарського суду Житомирської області від 11.07.22р. у справі №906/146/22, від 07.06.22р. у справі №906/144/22 та від 07.06.22р. у справі №906/145/22. Дострокове розірвання договорів шляхом зменшення об`ємів закупівлі було важливим для Відповідача саме тому, що на його думку, давало б підстави вимагати повернення забезпечення, сплаченого ним по договору. Аргументуючи свою позицію щодо направлення заявок по договорам, Позивач посилається також на те, що пунктом 2 Додаткових угод №1-21 від 15.12.21р. до договорів було передбачено, що "Сторони стверджують, що укладання даної угоди не звільняє постачальника від відповідальності за неналежне виконання умов Договору, що мало місце до його розірвання". Додаткові угоди №1-21 від 15.12.21р. дійсно містили такий пункт, але оскільки, вказана фраза є стандартною при укладенні подібного роду угод, а також зважаючи, що відповідач був впевнений, що не порушував умов договорів, зокрема і щодо строків поставки, тому при підписанні Додаткових угод не надав істотного значення цьому пункту та погодився підписати ці Додаткові угоди у запропонованому позивачем варіанті. Щодо інших доказів, доводить, що долучена Позивачем до позовної заяви копія довіреності на ім`я представника Сунгуровського А.М. від 15.01.21р. також не є належним доказом у даній справі, оскільки, вказана довіреність видана Відповідачем Сунгуровському А.М. лише і виключно на представництво інтересів відповідача під час проведення переговорної процедури на закупівлю дизельного палива для Першого складу пального Державної прикордонної служби, із закінченням переговорної процедури та підписанням спірних договорів повноваження Сунгуровського А.М. по довіреності від 15.01.21р. вичерпалися.

У відповіді на відзив Позивач заперечує доводи, викладені Відповідачем у відзиві, доводить, що на виконання вимог Договору №5-21 від 02.02.21р. Відповідачем на підставі заявок №1 від 02.02.21р. та №3 від 08.02.21р. було поставлено товар на суму 1 239 569, 40 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №38 від 08.02.21р. та №139 від 30.03.21р. На виконання вимог договору №6-21 від 02.02.21р. Відповідач на підставі заявки №4 від 08.02.21р. було поставлено товар на суму 2 897 281, 14 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №140 від 30.03.21р., №141 від 30.03.21р., №142 від 30.03.21р., №143 від 30.03.21р., №144 від 30.03.21р., №145 від 30.03.21р. Заявки на поставку товару Позивач направляв ідентичним способом: на поштову адресу Відповідача та електронну адресу представника Відповідача. Електронна адресу представника Відповідача, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_1 була обумовлена сторонами усною домовленістю і використовувалася протягом тривалого періоду часу для співпраці. Оскільки під час тривалої співпраці не виникало жодних проблемних питань щодо здійснення комунікаційного зв`язку між Позивачем та Відповідачем, докази підтвердження факту отримання зв`язку Відповідачем не фіксувалися, а всі питання узгоджуються у телефонному режимі між представниками сторін. Зауважує, що по Договору №5-21 від 02.02.21р. було надіслано заявку на поставку товару №40 від 22.10.21р., у відповідь на заявку №40 від 22.10.21р. Відповідач оперативно відреагував шляхом надсилання листа №737 від 23.10.21р. від 23.10.21р. в якому просить її відкликати, у зв`язку з неможливістю поставки товару, оскільки виробництво та постачання дизельного палива зимового здійснюється у зимовий період, яким, відповідно до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного суднового та котельного палив, затвердженого постановою КМУ №927 від 01.08.13р., є пора року з 16 листопада по 15 березня. При цьому Позивачем не було здійснено нарахування штрафних санкцій згідно Заявки №40 від 22.10.21р., оскільки відкликання заявки було підтверджено Позивачем в телефонному режимі, а це свідчить про підтвердження факту спілкування представників Позивача і Відповідача в усній формі, а саме засобами телефонного зв`язку. Доводить, що Відповідачу було достовірно відомо, що від Позивача після 16.11.21р. надійдуть заявки на поставку залишку товару за умовами договорів. Наголошує на тому, що від моменту підписання додаткових угод №1-21 від 15.12.21р. до договорів і до кінця терміну дії договорів залишилось лише 15 календарних днів, таким чином, ініціювання розірвання договорів не було доцільним.

У запереченні на відповідь на відзив, Відповідач на спростування доводів Позивача про те, що копії видаткових накладних та платіжних доручень, відповідно до яких оплачувався поставлений по договорам товар доводить, що факт попередніх поставок, які проводилися Відповідачем по двох Договорам (по одному з Договорів поставки взагалі не проводилися), не є доказом того, що ці поставки проводилися на підставі заявок, які були подані саме через певну електронну пошту. Доводить, що платіжні доручення, що надані Позивачем в якості доказів у даній справі, доводять лише і виключно факт оплати Позивачем поставленого йому Відповідачем товару, але в жодному разі не факт проведення таких поставок саме на підставі заявок, направлених виключно на певну електронну адресу когось із працівників Відповідача. Доводить, що надані Позивачем копії заявок датовані 02.02.21р. та 08.02.21р., тоді як згідно платіжних доручень оплата проводилася за товар, поставлений Позивачем відповідачу 05.02.21р., 25.02.21р. та в інші дати, які жодним чином не співвідносяться з дати заявок. Доводить, що жодних доказів, що товар у певні дати поставлявся Відповідачем саме на виконання тих заявок, які прикладені позивачем до його відповіді на відзив, матеріали справи не містять. Доказів направлення Позивачем заявок, які прикладені Позивачем до його відповіді на відзив, на електронну пошту, на яку відправлялися заявки, по яким, за твердженням Позивача, Відповідач не здійснив поставки, матеріали справи не містять. Щодо відповіді на заявку позивача №40 від 22.10.21р., доводить, що по -перше, поставки завжди здійснювалися лише на підставі заявок з оригінальними підписами та мокрими печатками позивача, а не на підставі сканкопій заявок, які могли дублюватися на електронну пошту відповідача. Доводить, що договори не містили будь-якої електронної адреси відповідача, останній не зобов`язаний був відповідно до вимог п. 12.3. Договору повідомляти Позивача про зміну електронних адрес своїх співробітників.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

1. 02.02.21р. між Військовою частиною НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (як Позивач, Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" (як Відповідач, Постачальник) були укладені Договори №4-21, №5-21 та №6-21 за умовами яких постачальник зобов`язався поставити замовнику ДК 021:2015 код 09130000-9 Нафта і дистиляти (ДК 021:2015 код 09134200-9 Паливо дизельне) Паливо дизельне зимове (далі - по тексту товар) відповідно до специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору (додаток 1), а замовник зобов`язується прийняти цей товар та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21).

Замовник має право зменшити обсяг закупівлі товару (кількість товару) по цьому Договору в залежності від реального фінансування видатків (п. 1.2. Договорів №4-21, т№5-21 та №6-21).

Загальна сума Договорами за №4-21 складає 1476000,00грн; за №5-21 складає 2460000,00грн; за Договором №6-21 складає 4812000,00грн (п. 3.1. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21).

Ціна на товар зазначається у специфікації (додаток 1) із врахуванням транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається накладна та рахунок (рахунок-фактура) постачальника (п. 3.2. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21).

Платник та одержувач товару за цим Договором є замовник (п. 4.1. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21).

Розрахунки за товар, що поставляється проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість товару (партію товару) з відстрочкою платежу до сорока п`яти банківських днів (п. 4.2. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21).

Датою розрахунків за цим Договором вважаються день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника (п. 4.3. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21).

Товар, що поставляється постачальником, оплачується замовником за попередньо узгодженою обома сторонами ціною відповідно до пункту 3.2 цього Договору (п. 4.5. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21).

Строк поставки товару за цим Договором складає 10 робочих днів з моменту подання заявки замовником (п. 5.2. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21).

За невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів законодавства України та цим Договором (п. 7.2. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21).

У п. 7.3. зазначених Договорів сторони погодили, що за порушення строків поставки товару зазначеного у підпункті 5.2. цього Договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості недопоставленого товару.

Строк дії Договорів №4-21, №5-21 та №6-21, згідно п. 11.2. якого, з дня його підписання сторонами, закінчення строку дії цього Договору 31.12.21р.

У п. 12.3. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21 сторони домовилися, що у разі зміні реквізитів кожна із сторін зобов`язується в строк десяти робочих днів письмово повідомити іншу сторону за цим Договором.

2. У Додатку №1 до Договору №4-21 сторони погодили Специфікацію, найменування продукції: паливо дизельне зимове, кількість 60 000 кг, ціна за одиницю товару без ПДВ 20,50 грн, ціна за одиницю товару з урахуванням ПДВ 24,60 грн, загальна сума з ПДВ - 1 476 000, 00 грн.

25.11.21р. від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшло розпорядження від 24.11.21р. про подання заявок на постачання пального зимового для В/Ч НОМЕР_1 - 79,6 т, В/Ч НОМЕР_2 - 60,0 т.

25.11.21р. за №51 була відправлена заявка щодо постачання продукції на дизельне паливо зимове в кількості 60 000, 0 кг для В/Ч НОМЕР_2 на загальну суму з ПДВ 1 476 000, 00 грн, про що свідчить запис з Журналу реєстрації заявок та скріншот електронної пошти.

Позивач доводить, що поставка товару мала відбутися не пізніше 09.12.21р., поставка товару до В/Ч НОМЕР_2 в кількості 60 000, 0 кг не відбулася, Відповідач прострочив поставку товару на 6 днів, тому нарахував пеню в сумі 8 856, 00 грн, а саме: 1 476 000, 00 х 0,1% = 1 476, 00 грн х 6 днів.

3. У Додатку №1 до Договору №5-21 сторони погодили Специфікацію, найменування продукції: паливо дизельне зимове, кількість 100 000 кг, ціна за одиницю товару без ПДВ (грн) 20,50 грн, ціна за одиницю товару з урахуванням ПДВ 24,60 грн, загальна сума з ПДВ - 2 460 000, 00 грн.

22.10.22р. за №46 була надіслана заявка щодо постачання дизельного палива зимового в кількості 25 000 кг на загальну суму 615 000, 00 грн.

23.10.21р. за №737 Відповідач просив відкликати заявку №40 від 22.10.21р.

15.11.21р. від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшло розпорядження від 12.11.21р. щодо постачання продукції на дизельне паливо зимове в кількості 25,0 т.

18.11.21р. за №46 була відправлена заявка щодо постачання продукції на дизельне паливо зимове в кількості 25 000 кг для В/Ч 9938 на загальну суму з ПДВ 615 000, 00 грн, про що свідчить запис у Журналі реєстрації заявок та скріншот електронної пошти.

Позивач доводить, що поставка товару мала відбутися не пізніше 02.12.21р., поставка товару до В/Ч 9938 в кількості 25 000 кг не відбулася, Відповідач прострочив поставку товару на 13 днів, тому нарахував пеню в сумі 7 995, 00 грн, а саме: 615 000, 00 х 0,1% = 615, 00 грн х 13 днів.

4. У Додатку №1 до Договору №6-21 сторони погодили Специфікацію, найменування продукції: паливо дизельне зимове, кількість 200 000 кг, ціна за одиницю товару без ПДВ (грн) 20,05 грн, ціна за одиницю товару з урахуванням ПДВ 24,06 грн, загальна сума з ПДВ (грн) - 4 812 000, 00 грн.

25.11.21р. від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшло розпорядження від 24.11.21р. про подання заявок на постачання пального зимового для В/Ч НОМЕР_1 - 79,6 т, В/Ч НОМЕР_2 - 60,0 т.

25.11.21р. за №52 була відправлена заявка щодо постачання продукції на дизельне паливо зимове в кількості 79 581,0 кг для В/Ч НОМЕР_1 на загальну суму з ПДВ 1 914 718, 86 грн, про що свідчить запис з Журналу реєстрації заявок та скріншот електронної пошти.

Позивач доводить, що поставка товару мала відбутися не пізніше 09.12.21р., поставка товару до В/Ч НОМЕР_1 в кількості 79 581, 0 кг не відбулася, Відповідач прострочив поставку товару на 6 днів, тому нарахував пеню на суму 11 488, 32 грн, а саме: 1 914 718, 86 х 0,1% =1 914, 72 грн х 6 днів.

5. 14.12.21р. на електронну адресу Позивача надійшов лист за №900 від 13.12.21р. в якому Відповідач відмовляється від виконання своїх зобов`язань по Договорам №4-21, №5-21 та №6-21 та просить про його дострокове розірвання.

6. 15.12.21р. між сторонами були укладені Додаткові угоди №1-21 про розірвання договору до Договорів №4-21, №5-21 та №6-21 у пункті 2 якого сторони погодили, що укладення даної угоди не звільняє постачальника від відповідальності за неналежне виконання умов договору, що мало місце до його розірвання.

Додатковою угодою №1-21 про розірвання договору до Договору №4-21 від 15.12.21р. сторони зазначили, що з моменту укладення додаткової угоди зобов`язання сторін припиняються: шляхом зменшення обсягу закупівлі на суму 1 476 000, 00 грн та змінили істотну умову, а саме п. 3.1. Договору №4-21 в наступній редакції: "3.1. Загальна сума Договору складає 0,00 грн (нуль гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ 20% - 0,00 грн". Специфікацію викласти у редакції, що додається.

Укладена між сторонами Специфікація до Договору №4-21 від 15.12.21р. загальна сума становить 0,00 грн.

Додатковою угодою №1-21 про розірвання договору до Договору №5-21 від 15.12.21р. сторони зазначили, що з моменту укладення додаткової угоди зобов`язання сторін припиняються: шляхом зменшення обсягу закупівлі на суму 1 220 430, 60 грн та змінили істотну умову, а саме п. 3.1. Договору №5-21 в наступній редакції: "3.1. Загальна сума Договору складає 1 239 569, 40 грн, у тому числі ПДВ 20% - 206 594, 90 грн". Специфікацію (додаток 1 до Договору) викладено у редакції, що додається.

Укладена між сторонами Специфікація до Договору №5-21 від 15.12.21р. містить найменування продукції: паливо дизельне зимове, кількість 50 389,0 кг, ціна за одиницю товару без ПДВ 20,50 грн, ціна за одиницю товару з урахуванням ПДВ (грн) 24,60 грн, загальна сума 1 239 569, 40 грн.

Додатковою угодою №1-21 від 15.12.2021 сторонами змінено істотну умову пункту 3.1 Договору №6-21, виклавши її в наступній редакції: "3.1. Загальна сума Договору складає 2 897 281,14 грн, у тому числі ПДВ 20% - 482 880,19 грн". Специфікацію (додаток 1 до Договору) викласти у редакції, що додається (надалі - Додаткова угода №1-21 від 15.12.21р.).

Виклали сторони в новій редакції Додаток 1 до Договору №6-21 - Специфікацію, за умовами якої предметом поставки є дизпаливо зимове у кількості 120 419 кг з ціною за одиницю товару 24,06грн з ПДВ на загальну суму 2 897 281,14 грн, яке поставляється Постачальником автомобільним транспортом у місце поставки: вулиця Промислова 1, село Попільня, Попільнянський район, тобто за місцезнаходженням Замовника.

Станом на 15.12.2021 у Постачальника припинилося зобов`язання поставити Замовнику дизпаливо зимове в кількості 79 581,00 кг, а Замовника - зобов`язання його оплатити в сумі 1 914 718, 86 грн, відповідно. Зазначена договірна конструкція викладена у пункті 3 Додаткової угоди № 1-21 від 15.12.2021 в наступній редакції:" з моменту укладення додаткової угоди зобов`язання сторін припиняються шляхом зменшення обсягу закупівлі на суму 1 914 718, 86 грн".

7. Листами за №№1361, 1362 та 1363 від 16.12.21р. Позивач надіслав Відповідачу вимоги про сплату пені по Договору №4-21 на суму 8 856, 00 грн, по Договору №5-21 на суму 7 995, 00 грн, по Договору №6-21 на суму 11 488, 32 грн.

8. Відповідач у відповідь на вимоги Позивача про сплату пені за порушення строків поставки від 10.01.22р. за №6 вважав вимоги Позивача про сплату пені безпідставними.

9. Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення в примусовому порядку пені за Договорами №4-21, №5-21 та №6-21 на загальну суму 28 339, 32 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

1. Предметом позову у цій справі є вимога Позивача про стягнення пені з Відповідача за прострочення поставки товару у розмірі 0,1%, визначеному умовами Договорів №4-21, №5-21 та №6-21 та які є розірваними з Військовою частиною НОМЕР_1 шляхом укладення Додаткових угод №1-21 від 15.12.2021.

2. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст. 231 ГК України).

Судом встановлено, що умовами укладених Договорів №4-21, №5-21 та №6-21 у п. 7.3. сторони визначили, що за порушення строку поставки товару зазначеного у п. 5.2. цього Договору, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. Перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. Друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.06.22р. у справі №906/144/22 стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" 73800,00грн кошти отриманні як забезпечення виконання по договору № 4-21 від 02.02.2021р., 2481,00 грн судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.22р. рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2022 у справі №906/144/22 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Позивач вважає, що відповідно до п. 5.9 договору з урахуванням положень п. 3 та п. 4 Додаткової угоди, договір вважаться виконаним, а тому у відповідача виник обов`язок з повернення перерахованого йому забезпечення.

Згідно п. 5.9 Договору договір вважається виконаним при умові постачання не менше 99% товару.

Згідно п.3 додаткової угоди, з моменту укладення додаткової угоди зобов`язання сторін припиняються шляхом зменшення обсягу закупівлі на суму 1 476 000,00 грн.

Пунктом 4 угоди сторони п. 3.1 договору виклали у новій редакції, згідно якого загальна сума договору складає 0,00 грн.

Водночас, матеріали справи не містять доказів постачання позивачем відповідачу товару в обсязі 99%.

Отже, у даному випадку не відбулося виконання зобов`язання за договором.

Матеріали справи містять лист позивача №900 від 13.12.2021, згідно з яким у зв`язку із відсутністю згоди замовника на збільшення ціни та укладення додаткових угод до договору, постачальник повідомляє про відмову на майбутнє від виконання своїх зобов`язань за Договором №4-21, №5-21 та просить достроково розірвати ці договори.

В подальшому, 15.12.2021 сторони підписали додаткову угоду № 1-21 про розірвання договору № 4-21 від 02.02.2021, згідно п. 1 якої сторони, керуючись ч. 1 ст. 651 ЦК України п. 1 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" п. 10.1 та п. 12.1 Договору № 4-21 від 02.02.2021 дійшли згоди щодо розірвання договору за згодою сторін (а.с.15).

Розірвання договору можливе лише до його повного виконання, а тому зобов`язання, яке виникло з договору, не може вважатися повністю виконаним у разі його розірвання.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що розірвання договору №4-21 від 02.02.2021 відбулося за ініціативою позивача, невиконання ТОВ "Манго-Груп" зобов`язань за договором у повному обсязі, а також відсутність доказів визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними чи визнання договору про закупівлю нікчемним, умовами договору не було передбачене повернення забезпечення виконання договору про закупівлю за умови його розірвання, колегія суддів дійшла висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо повернення замовником забезпечення виконання договору у вигляді гарантійного платежу.

4. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 11.07.22р. у справі №906/146/22 стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНГО-ГРУП" 123 000,00 грн коштів, отриманих як забезпечення виконання по договору №5-21 від 02.02.2021р. та 2481,00 грн судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.22р. рішення господарського суду Житомирської області від 11.07.2022 у справі №906/146/22 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Позивач вважає, що відповідно до п. 5.9 договору, з урахуванням положень п. 3 та п. 4 додаткової угоди № 1-21 від 15.12.2021, договір вважається виконаним, а тому у відповідача виник обов`язок з повернення забезпечення.

Колегія суддів в даному випадку відмічає, що укладення додаткової угоди № 1-21 відбулось на виконання листа позивача № 900 від 13.12.2021 в якому останній повідомив про відмову на майбутнє від виконання своїх зобов`язань, зокрема по договору № 5-21, та повторно просить замовника достроково розірвати договір. Попередня відмова від виконання зобов`язань була викладена позивачем в листі від 23.10.2021 № 737.

Внаслідок цього, пунктами 3, 4 додаткової угоди сторони визначили, що з моменту її укладення зобов`язання сторін припиняються шляхом зменшення обсягу закупівлі на суму 1220430,60грн, а загальна сума договору складає 1239569,40 грн.

Судом зауважується, що дострокове розірвання договору зумовлює припинення його виконання, а тому договірне зобов`язання не може вважатися виконаним в повному обсязі. Вказане випливає також із положень ст. 611 ЦК України, за якими одним із наслідків порушення зобов`язання є розірвання договору. А в даному випадку - визнання позивачем в листах-пропозиціях про розірвання договору (від 23.10.2021 та від 13.12.2021) неможливості його виконання.

Отже, на переконання колегії суддів, позивачем не виконано договір в повному обсязі, що за умовами п. 5.9 договору має складати 99% товару.

Додатково вказане стверджується також і тим, що термін дії договору №5-21 (до 31.12.2021) залишився незмінним. За результатами закінчення терміну дії договору оприлюднюється звіт про виконання договору відповідно до ст. 10 Закону України "Про публічні закупівлі" та забезпечення виконання договору повертається постачальнику без претензій у разі коли постачальник виконав умови договору.

За результатами укладання додаткової угоди №1-21 від 15.12.2021, в електронній системі закупівель "ПРОЗОРРО" згідно п. 12 ч. 1 ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник зобов`язаний оприлюднити звіт саме про розірвання договору № 5-21, а не про його виконання.

Зважаючи на вищевказане та приймаючи до уваги розірвання договору № 5-21 від 02.02.2021 фактично з ініціативи ТОВ "Манго-Груп" через неможливість виконання останнім зобов`язань у повному обсязі, що стверджується матеріалами справи, судова колегія дійшла висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст. 27 Закону України "Про публічні закупівлі" та положень п. 5.10 договору щодо обов`язку замовника повернути забезпечення виконання договору.

Відповідно висновки місцевого господарського суду про належне виконання позивачем договору та відповідно безпідставне утримання відповідачем забезпечення з огляду на положення ст.ст. 1212, 1213 ЦК України суд вважає вчиненими без врахування всіх обставин, що мають значення для справи.

5. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 07.06.22р. у справі №906/145/22 стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Манго-Груп" грошові кошти у сумі 240600,00грн, сплачених в якості забезпечення виконання за Договором №6-21 від 02.02.2021 та 3609,00 грн судового збору.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.10.22р. рішення господарського суду Житомирської області від 07.06.2022 у справі №906/145/22 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Згідно пункту 3 Додаткової угоди, з моменту укладення додаткової угоди зобов`язання сторін припиняються шляхом зменшення обсягу закупівлі на суму 1914718,86 грн.

Пунктом 4 угоди сторони п.3.1 Договору та виклали його у новій редакції, згідно якого загальна сума договору складає 2897281,14 грн.

Однак, на переконання колегії суддів, матеріали справи не містять доказів постачання Позивачем товару в обсязі 99%.

Отже, у даному випадку виконання зобов`язання за Договором не відбулось.

Матеріалами справи стверджено, що листом №900 від 13.12.2021 Позивач просив згоди Відповідача на дострокове розірвання Договору №6-21, наслідком чого стало підписання 15.12.2021 Додаткової угоди №1-21 про розірвання за згодою сторін Договору №6-21 від 02.02.2021.

Колегія суддів зауважує, що дострокове розірвання договору зумовлює припинення його виконання, а тому договірне зобов`язання не може вважатися виконаним в повному обсязі.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги, що розірвання Договору №6-21 від 02.02.2021 відбулось за ініціативи ТзОВ «Манго-Груп», а невиконання останнім зобов`язань за Договором у повному обсязі стверджується матеріалами справи, колегія суддів дійшла висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положень ст.27 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо обов`язку замовника повернення забезпечення виконання договору у вигляді гарантійного платежу.

6. Таким чином, за правилами ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

7. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 наведено висновок, за змістом якого, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази, у тому числі зроблений позивачем розрахунок заявлених до стягнення сум, перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок.

7.1. Як встановлено судом, за умовами п. 5.2. Договору №4-21 строк поставки товару складав 10 робочих днів з моменту подання заявки позивачем.

В свою чергу, 25.11.21р. за №51 Позивачем було оформлено заявку на поставку дизельного палива зимового в кількості 60 000 кг на загальну суму 1 476 000, 00 грн. та яку зареєстровано в Журналі реєстрації заявок, а також надіслано на електронну пошту Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить скріншот електронної пошти.

Отже, обов`язок Відповідача поставити пальне почав перебіг з 26.11.21 та збіг 09.12.21р.

Позивачем нарахована до стягнення пеня за 6 днів прострочення поставки палива на суму 8856,00грн за формулою: 1476 000,00грн х 0,1% = 1 476,00 грн х 6 днів = 8 856, 00 грн.

7.2. За умовами п. 5.2. Договору №5-21 строк поставки товару складав 10 робочих днів з моменту подання заявки позивачем.

Судом встановлено, що 18.11.21р. за №46 Позивачем оформлено заявку на поставку дизельного палива зимового в кількості 25 000 кг на суму 615 000,00грн та яку зареєстровано в Журналі реєстрації заявок, а також надіслано на електронну пошту Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить скріншот електронної пошти.

Обов`язок Відповідача поставити пальне почав перебіг з 19.11.21р. та збіг 02.12.21р.

Позивачем нарахована до стягнення пеня за 13 днів прострочення поставки палива на суму 7 995, 00 грн за формулою: 615 000, 00 грн х 0,1% =615, 00 грн х 13 днів = 7 995, 00 грн.

7.3. За умовами п. 5.2. Договору №6-21 строк поставки товару складав 10 робочих днів з моменту подання заявки позивачем.

Судом встановлено, що 25.11.21р. за №52 Позивачем оформлено заявку на поставку дизельного палива зимового в кількості 79 581 кг на суму 1914718,86грн та яку зареєстровано в Журналі реєстрації заявок, а також надіслано на електронну пошту Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1, про що свідчить скріншот електронної пошти.

Обов`язок Відповідача поставити пальне почав перебіг з 26.11.21р. та збіг 09.12.21р.

Позивачем нарахована до стягнення пеня за 6 днів прострочення поставки палива на суму 11 488, 32 грн за формулою: 1 914 718, 86 грн х 0,1% = 1 914, 72 грн х 6 днів = 11 488, 32 грн.

8. Щодо доводів Відповідача про те, що умови Договорів №4-21, №5-21 та №6-21 не містили умови, відповідно до якої заявка вважається поданою заявником у випадку її направлення на ту чи іншу електронну адресу.

Як зазначалося раніше, у п. 5.2. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21 сторони домовились про те, що строк поставки товару за цим Договором складає 10 робочих днів з моменту подання заявки заявником.

Проте, форма і зміст заявки, спосіб її надіслання/отримання умови договорів не містять.

Як визнає сам Відповідач у відзиві на позов, що в минулому позивач інколи дублював направлені Укрпоштою заявки на електронну адресу того спеціаліста відповідача, який у певний момент часу супроводжував процедуру поставки товару.

Отже, як підтверджує сам Відповідач, заявки на поставку палива сторонами надсилалися у спосіб через Укрпошту та на електронну адресу спеціаліста Відповідача, при цьому, Відповідачем не вказано на яку/які електронні пошти здійснювалося листування з Позивачем.

Судом встановлено, що на підтвердження направлення сканкопій письмових заявок №46, №51 та №52 Позивачем надано засвідчені копії скріншотів електронного листування на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, іншої електронної адреси матеріали справи не містять.

Як підтверджує Відповідач, у листопаді-грудні 2021 року у його штаті відбулися зміни у зв`язку з певною кадровою реорганізацією, зазнали зміни і електронні адреси деяких спеціалістів. Однак жодним чином не доводить, що станом на дату надіслання Позивачем письмових заявок №46, №51 та №52 будь-які зміни відбулися із електронною поштою ІНФОРМАЦІЯ_1, а представник Відповідача Сунгуровський А.М., який за довіреністю б/н від 15.01.2021 представляв інтереси останнього на засіданні Тендерного комітету Позивача 20.01.2021, їх насправді не отримував.

Судом встановлено, що до надіслання Позивачем письмових заявок №46, №51 та №52 ним отримано лист Відповідача №737 від 23.10.21р., оформлений на фірмовому бланку Постачальника, що містив усі можливі контакти для зв`язку з юридичною особою, в тому числі, його офіційну електронну адресу: info@unimex.com/ua, та який надано в якості доказів до цієї справи Позивачем, що вказує про можливість надіслання письмових заявок №46, №51 та №52 саме за цими реквізитами.

Однак електронна адреса представника Відповідача Сунгуровського А.М. ІНФОРМАЦІЯ_1 та офіційна електронна адреса Відповідача info@unimex.com/ua співпадають в частині @unimex.com.ua, та за відсутності погодженої електронної адреси у п. 5.2. Договорів №4-21, №5-21 та №6-21, суд поділяє доводи Позивача про подання заявок на поставку товару в належний спосіб.

Більше того, лист Відповідача №737 від 23.10.21р. містить посилання на те, що 22 жовтня 2021р. Позивач зробив заявку № 40 на поставку дизельного палива зимового у кількості 25000кг, однак просить її відкликати з тих підстав, що виробництво такого палива розпочинається з 16 листопада. В контексті спірних відносин Відповідач не довів, що заявку № 40 отримав від Позивача не на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме Укрпоштою.

9. Відповідно до частини першої статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

На відміну від електронного документа, електронний доказ - це будь-яка інформація в цифровій формі, що має значення для справи. Таким чином, повідомлення (з додатками), відправлені електронною поштою, є електронним доказом.

Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, в якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України). Таким чином, подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 922/51/20, від 14.12.2021 у справі № 910/17662/19).

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частини п`ята, шоста статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що при направленні Позивачем сканкопій письмових заявок №46, №51 та №52 вказано отримувача "Манго.pdf", дату та кількість Кбайт.

Листи електронної пошти є такими, що містять відомості про факт відправлення повідомлення із відповідної електронної адреси, час відправлення, адресатів листа - осіб, до відома яких було доведено таке повідомлення тощо.

Така роздруківка електронного листа та додатків до нього є паперовою копією електронного доказу.

У застосуванні приписів статті 86 ГПК України Верховний Суд виходить, зокрема, з того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт «вірогідності доказів» не нівелює обов`язок суду щодо оцінки доказів в порядку приписів статті 86 ГПК України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною першої статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 зі справи № 908/2846/19, від 27.05.2021 зі справи № 910/702/17, від 17.11.2021 зі справи №910/2605/20.

Зазначені правові висновки у застосуванні норм процесуального права мають загальний (універсальний) характер незалежно від змісту спірних правовідносин.

Отже, Відповідачем не надано доказів того, що у зв`язку з певною кадровою реорганізацією та змінами електронних адрес деяких спеціалістів були надані Позивачу інші засоби електронного зв`язку для листування або інший спосіб надіслання/отримання заявок.

15.12.21р. між сторонами були укладені Додаткові угоди №1-21 про розірвання договору до Договорів №4-21, №5-21 та №6-21 у пункті 2 якого сторони погодили, що укладення даної угоди не звільняє постачальника від відповідальності за неналежне виконання умов договору, що мало місце до його розірвання.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє аргументи Відповідача, як необґрунтовані, а доводи Позивача поділяє та задовольняє позов у повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст. 123 ГПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Манго-Груп» (01010, м. Київ, пров. Хрестовий, 2, офіс 405, код ЄДРПОУ 39039648) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ): 28339,32грн пені та 7443,00грн судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 28.02.23

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1 - в справу

2- позивачу (рек. з повідомл) на ел. пошту: 1skladpalnogo@dpsu.gov.ua

3- відповідачу (рек. з повідломл) на ел. пошту: info@unimex.com.ua