Ухвала суду № 109270927, 28.02.2023, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

28.02.2023м. ДніпроСправа № 904/85/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області)

про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 5 214 232 грн. 92 коп. Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач) плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажів у загальному розмірі 5 214 232 грн. 92 коп., з яких:

- 5 039 055 грн. 36 коп. - плата за користування вагонами.

- 175 177 грн. 56 коп. - збір за зберігання вантажів.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються Статутом залізниць України та договором № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020 "Про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гіничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Інгулець регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", додатками до нього та договором про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом;

- у червні-липні 2022 року за залізничними накладними залізницею на адресу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" були прийняті до перевезення порожні власні вагони;

- у зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами № 301 від 27.06.2022, № 302 від 30.06.2022, №№ 303, 304 від 01.07.2022, № 305 від 02.07.2022, № 306 від 03.07.2022, № 307 від 05.07.2022;

- за цим фактом станціями затримки Кривий Ріг-Сортувальний та Кривий Ріг - Головний у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а; № 29 від 27.06.2022, № 40 від 30.06.2022, № 41, 42 від 01.07.2022, № 43 від 02.07.2022, № 44 від 03.07.2022, № 45 від 05.07.2022, № 28 від 12.07.2022, № 41, 42 від 09.07.2022, № 40 від 02.07.2022, № 45, 44 від 13.07.2022, № 43 від 11.07.2022, та акти загальної форми ГУ-23: № 5864 від 27.06.2022, № 11108 від 30.06.2022, № 10050 від 01.07.2022, № 11110 від 01.07.2022, № 11111 від 02.07.2022, № 11112 від 03.07.2022, № 11114 від 05.07.2022, а також станцією призначення Інгулець вручено представнику комбінату повідомлення про затримку цих вагонів. Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства;

- по прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Інгулецький ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 800, 801, 802, 803, 809 від 09.07.2022, №№ 813, 814, 816, 817 від 11.07.2022, №№ 824, 825, 826, 827, 828, 829 від 13.07.2022, №№ 838, 839, 840, 841, 846, 847 від 18.07.2022, №№ 848, 849 від 19.07.2022, № 850 від 20.07.2022, № 854 від 21.07.2022;

- станцією призначення Інгулець була розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№ 10079368, 12079372, 13079373, 14079375, 15079376, 15079377, 15079378, 19079379, 21079380, 21079381, 21079382, 22079383, 22079384, 22079385, 19079386, 09089387, 09089388, 05099395, 20089392, 04099394, 01119396 на суму 5 039 055 грн. 36 коп. та збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 09079045, 13079054, 13079055, 05089069, 05089068, 15079056, 14079057, 14079058, 14079059, 15079060, 14079061, 14079062, 14079063, 19079065, 19079066, 20079067 на загальну суму - 175 177 грн. 56 коп., що підлягає стягненню з ПрАТ "Інгулецький ГЗК";

- при цьому, відомості плати форми ГУ-46 відповідач підписав із запереченнями, а саме: непогодження з нарахованою платою за користування вагонами, оскільки порушено пункт 7 спірного договору щодо кількості вагонів, а саме: вагони прибули у більшій кількості, ніж пред`явлено; у зв`язку з простоєм готової до виставлення та заявленої розбірки; у зв`язку з перезабезпеченням порожніми вагонами та перевищення переробної спроможності під`їзних колій ПрАТ "ІнГЗК", на станціях підприємства відповідача вагони знаходяться під обробкою; вагони прийшли за невірно оформленими документами, без електронної заявки та плану навантаження, не розкредитовані представником ПрАТ "ІнГЗК";

- з огляду на порушення вимог статті 46 Статуту залізниць України, пункту 9 договору № ПР/М-20240/НЮдч від 20.03.2020, положення Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, а також, пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, позивач вважає необґрунтованою відмову відповідача від сплати нарахованих сум;

- позивач зазначає, що станцією призначення було оформлено всі необхідні документи, на підставі яких розраховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу, які позивач просить стягнути з відповідача.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 78 213 грн. 49 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.01.2023 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду №1630/23 від 12.01.2023).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 17.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.02.2023.

Від відповідача засобами електронного зв`язку надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 5013/23 від 31.01.2023), в якому він просить суд в частині вимог про стягнення плати за користування вагонами у розмірі 1 409 679 грн. 48 коп. та збору за зберігання вантажу у розмірі 48 190 грн. 68 коп. - відмовити, посилаючись на таке:

- 05.04.2022 Департаментом комерційної роботи Акціонерного товариства "Українська залізниця" було видане телеграмне розпорядження № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, з якого вбачається, що рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - Перелік). В цьому Переліку зазначено, що разі виникнення затримок навантажених вагонів та контейнерів незалежно від їх власності, порожніх власних вагонів (контейнерів) або орендованих вагонів на своїх осях, під час перевезення на станціях відправлення, на підходах до станції призначення, в тому числі у "кинутих" поїздах чи затримок на станціях в очікуванні подачі вагонів (контейнерів) на під`їзні колії, до часу користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагону контейнеру), що виник у певних випадках. Замовник звільняється від плати за користування вагонами за час існування вказаних у Переліку обставин;

- також вказаним розпорядженням зобов`язано всіх причетних працівників залізниці організувати його виконання, в тому числі перерахунок часу затримки навантажених і порожніх вагонів та контейнерів з початку дії воєнного стану в Україні (24.02.2022). Скласти акти загальної форми ГУ-23 відповідно рішення Правління. Забезпечити об`єктивний розгляд претензій та перерахунок нарахованих, коштів;

- як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, плата за користування вагонами та збір за зберігання вантажу в розмірі 5 214 232 грн. 92 коп., що є предметом позовних вимог у даній справі, були нараховані позивачем за період затримки вагонів після 24.02.2022 (червень - липень 2022 року). Тобто, за період, в який було запроваджено комендантську годину на території, на якій розташована станція призначення Інгулець. Але позивачем було здійснено нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу без урахування вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, а саме не було,

виключено часу користування вагонами час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область);

- відповідачем було здійснено контррозрахунок плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу з урахуванням вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022. За здійсненим відповідачем контррозрахунком, з урахуванням вимог Листа № ЦМ-13/693 від 05.04.2022, загальна сума нарахованих плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу повинна складати: плата за користування вагонами - 3 629 375 грн. 88 коп. з ПДВ; збір за зберігання вантажу - 126 986 грн. 88 коп. з ПДВ. Всього - 3 756 362 грн. 76 коп. з ПДВ. Отже, позивачем надлишково було нараховано плату за користування вагонами в розмірі 1 409 679 грн. 48коп. з ПДВ та збір за зберігання вантажу в розмірі 48 190 грн. 68 коп. з ПДВ. Всього надлишково нараховано 1 457 870 грн. 16 коп. з ПДВ.

- з розрахунків, наданих позивачем, було виключно час затримки вагонів за час дії комендантської години за місцезнаходженням станції Інгулець (Дніпропетровська область), а саме час: з 10.05.2022 по 24.06.2022 23:00 05:00 год.; з 25.06.2022 до закінчення затримки вагонів - 23:00 05:00 год.;

- інформація щодо комендантської години була надана представникові відповідача на адвокатський запит. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що вимоги позивача в частині стягнення плати за користування вагонами в розмірі 1 409 679 грн. 48 коп. з ПДВ та збору за зберігання вантажу в розмірі 48 190 грн. 68 коп. з ПДВ (всього 1 457 870 грн. 16 коп. з ПДВ) є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 6447/23 від 08.02.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку зі зміною графіку роботи міжміського транспорту в умовах воєнного стану на неможливістю представника позивача прибути у підготовче засідання, призначене на 08.02.2023.

У підготовче засідання 14.02.2023 представники позивача та відповідача не з`явились, при цьому, про день, час та місце вказаного підготовчого засідання позивач та відповідач були повідомлені належним чином. Судом враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 8458/23 від 20.02.2023), в якому він спростовує аргументи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, та просить суд продовжити строк для надання відповіді на відзив на позовну заяву та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 9825/23 від 28.02.2023), в якому він просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку зі зміною графіку роботи міжміського транспорту в умовах воєнного стану на неможливістю представника позивача прибути у підготовче засідання, призначене на 28.02.2023.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 9827/23 від 28.02.2023), в якому він просить суд забезпечити участь представника позивача у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 28.02.2023 представники позивача та відповідача вдруге не з`явились, при цьому, про день, час та місце вказаного підготовчого засідання позивач та відповідач були повідомлені належним чином, що підтверджується:

- щодо позивача - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду від 14.02.2023 була отримана позивачем 21.02.2023 (а.с.220 у томі 3), отже завчасно, а також належність повідомлення позивача вбачається з поданого ним клопотання про відкладення розгляду справи;

- щодо відповідача - довідкою про доставку електронного листа, з якої вбачається, що ухвала суду доставлена на електронну адресу відповідача, зазначену ним у відзиві на позовну заяву а.с.198 у томі 3) - 16.02.2023 (а.с.219 у томі 3).

Щодо клопотання позивача про відкладення розгляду справи суд зазначає таке.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи обґрунтоване зміною графіку роботи міжміського транспорту в умовах воєнного стану на неможливістю представника позивача прибути у підготовче засідання, призначене на 28.02.2023.

При цьому, суд зауважує, що аналогічне формулювання містилося у клопотанні позивача про відкладення підготовчого засідання, яке було призначено на 14.02.2023 (а.с.213 у томі 3).

При цьому, суд окремо завертає увагу, що у випадку наявності у позивача складнощів з прибуттям його представника у судове засідання 28.02.2023 безпосередньо до приміщення господарського суду, які вже існували станом на 08.02.2023, та які вже були підставою для відкладення підготовчого засідання, оскільки перше клопотання позивача про відкладення розгляду справи з цих причин було задоволено судом, позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду із клопотанням про участь у судовому засіданні 28.02.2023 в режимі відеоконференції, однак вказаним правом не скористався. Також, усвідомлюючи, що клопотання про відкладення розгляду справи позивач подає вже вдруге, а також розуміючи вимоги пункту 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, позивач не був позбавлений права звернутися із клопотанням про проведення підготовчого засідання 28.02.2023 без участі його представника, але вказаною можливістю також не скористався.

При цьому, розраховуючи на те, що друге клопотання про відкладення розгляду справи суд також задовольнить, позивач звернувся з клопотанням про призначення наступного судового засіданні в режимі відеоконференції.

При цьому, місцезнаходженням як позивача так і суду є міста, в яких з початку військової агресії не велися активні бойові дії, ситуація протягом всього часу воєнного стану в Україні є контрольованою Збройними Силами України.

Отже, посилання позивача у клопотанні про відкладення розгляду справи на воєнний стан визнаються судом необґрунтованими.

Більше того, за майже два тижні у позивача була можливість надати повноваження іншому представнику, навіть, якщо представник, що залучений до участі під час розгляду справи, на даний час не має можливості забезпечити явку у судове засідання.

Суд не вбачав підстав для задоволення клопотання позивача про відкладення розгляду справи з огляду також на таке:

- як було встановлено судом вище, позивач належним чином повідомлений про день, час та місце підготовчого засідання 28.02.2023;

- відповідно до частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

- у даному випадку неявка представника позивача є повторною; більше того, причина, зазначена у клопотанні про відкладення розгляду справи є неповажною, оскільки воєнний стан в Україні триває вже більше одного року, про зміну графіків роботи міжміського транспорту позивач вже зазначав 08.02.2023, при цьому, органи судової влади здійснюють правосуддя, навіть в умовах воєнного стану;

- відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема в постановах Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 922/1200/18, від 04.06.2020 у справі № 914/6968/16.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи все вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

В даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

При цьому, явка у підготовче засідання 28.02.2023 була визнана обов`язковою.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

У підготовче засідання 28.02.2023 представники позивача та відповідача вдруге не з`явились, при цьому, про день, час та місце вказаного підготовчого засідання позивач та відповідач були повідомлені належним чином, що підтверджується:

- щодо позивача - рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що ухвала суду від 14.02.2023 була отримана позивачем 21.02.2023 (а.с.220 у томі 3), отже завчасно, а також належність повідомлення позивача вбачається з поданого ним клопотання про відкладення розгляду справи;

- щодо відповідача - довідкою про доставку електронного листа, з якої вбачається, що ухвала суду доставлена на електронну адресу відповідача, зазначену ним у відзиві на позовну заяву а.с.198 у томі 3) - 16.02.2023 (а.с.219 у томі 3).

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

В той же час, як було вказано судом вище, в даному випадку підстави для відкладення розгляду справи чи оголошення перерви у судовому засіданні, визначені статтями 183 та 202 Господарського процесуального кодексу України, відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Водночас порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до частин 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини 1 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Відповідно до статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Господарський суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до частини 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Під час аналізу обставин у даній справі, суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 по справі № 910/8816/19, в якій наведено такий аналіз норм статті 226 Господарського процесуального кодексу України, а також механізм її застосування:

Положеннями статті 13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Водночас частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно з вимогами статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 ГПК України.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Разом з тим частиною 4 статті 202 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому саме у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави:перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання,якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у першому засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

В даному випадку (як і справі № 910/8816/19, що розглядалась Верховним Судом за аналогічних обставин) судом встановлено, що позивач не забезпечив явку уповноваженого представника 28.02.2023; не подав заяви про розгляд справи за його відсутності, тому суд приходить до висновку про наявність підстав, передбачених частиною 4 статті 202, пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, для залишення позову без розгляду.

Аналогічних правових висновків дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, у якій відійшла від правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 12.02.2020 № 904/11194/15.

Так, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 виклала висновок щодо застосування норми пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, вказавши, зокрема, що правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи, навіть, у тих випадках, коли його явка визнана судом необов`язковою і наслідки неявки не роз`яснювалися.

Окрім того, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність залишення позову Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 16.03.2021 по справі №910/10593/20, від 23.03.2021 по справі № 916/1873/20, від 21.07.2021 по справі №915/617/20.

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21 (пункти 8.2- 8.7).

Також, у постанові Верховний суд у складі Об`єднаної палати касаційного господарського суду постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21 наведено наступний аналіз наслідків неявки позивача в судове засідання.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Тобто у положеннях частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, законодавець не застосував слова "може", "має право", "за власної ініціативи" та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання "суд залишає позов без розгляду", що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене, повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.

Отже, норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.

Право позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов`язаний надавати оцінку наявності такої можливості. Подібні висновки викладанні Верховним Судом у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі №905/458/21.

Отже, окремо суд звертає увагу, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

При цьому, суд відзначає, що Верховним Судом (у складі Касаційного цивільного суду та Касаційного адміністративного суду) щодо питань застосування норм Цивільного процесуального кодексу України та сформовано правову позицію щодо неможливості залишення позову без розгляду, у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання на стадії підготовчого провадження.

В той же час, у зв`язку з різною практикою застосування Верховним Судом положень процесуальних кодексів щодо можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (з причин, зокрема, неявки позивача у судове засідання), справу №757/54510/17-ц було передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Однак, в ухвалі суду від 13.07.2021 по справі № 757/54510/17-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд. Ухвала мотивована, зокрема, наступним:

- під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожими є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин;

- порядок здійснення цивільного та господарського судочинства встановлений різними процесуальними кодексами;

- вказані в ухвалі про передачу до Великої Палати Верховного Суду висновки щодо застосування норм процесуального права при залишенні позову без розгляду залежно від стадії судового розгляду регулюються різними процесуальними кодексами, що не тільки виключає можливість визнання таких правовідносин подібними, але і спростовує наведені колегією суддів Касаційного цивільного суду твердження щодо необхідності та можливості відповідної уніфікації вказаних висновків різних судів щодо застосування різних норм процесуального права.

Враховуючи вказані вище правові висновки Великої Палати Верховного Суду, господарський суд у даній справі керується саме правовими висновками Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду (щодо питань застосування Господарського процесуального кодексу України) щодо можливості залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження (з причин, зокрема, неявки позивача у судове засідання).

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду, у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, залишення позову без розгляду.

Отже, питання щодо повернення сплаченого під час подання позовної заяви судового збору може бути вирішене судом після звернення позивача із відповідним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 182, 226, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажів у загальному розмірі 5 214 232 грн. 92 коп. - залишити без розгляду.

Роз`яснити Акціонерному товариству "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", що після усунення обставин, що зумовили залишення позовної заяви без розгляду, позивач має право знову звернутися з нею до господарського суду в загальному порядку.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 28.02.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 28.02.2023.

Суддя Ю.В. Фещенко