Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа №519/102/22
2/519/166/23
Р І Ш Е Н Н Я
І МЕ НЕ М УК РАЇ НИ
01.03.2023 року м. Южне
Южний міський суд Одеської області у складі:
головуючого судді Барановської З.І., секретаів Гнатюк Л.М., Куріної Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 до ТОВ «Укрдебт плюс», за участю третьої особи Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу Ковальської (Паракуда) Ірини Вікторівни, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
В С Т А Н О В И В:
Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи свої вимоги тим, що 02.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальською (Паракудою) І.В. із грубим порушенням діючого законодавства було вчинено виконавчий напис №3474 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» коштів у розмірі 450295,89 грн. за рахунок звернення стягнення на нерухоме майно. Згодом АТ «Дельта Банк»відступив прававимоги ТОВ«Укрдебтплюс». Позивач не отримував ні від приватного нотаріуса, ні від стягувача або правонаступника будь-яких повідомлень про наявність у нього заборгованості на вищезазначену суму, а дізнався позивач про порушення зобов`язання лише 22.11.2021 з мобільного додатку «Дія». Позивач вважає,що виконавчийнапис простягнення заборгованостіє протиправним,тобто таким,що винесенийз порушеннямвимог чинногозаконодавства Українита непідлягає виконанню,так яквідсутні доказиякі підтверджуютьбезспірність заборгованості. Заборгованість зазначена у виконавчому написі, на момент його вчинення була спірною. Позивач не отримував письмової вимоги (повідомлення) від відповідача. З вказаних підстав позивач не визнає розмірів заборгованості, оскільки позбавлений будь-якої інформації зі сторони відповідача щодо кредитних зобов`язань. Суми, що підлягають стягненню є надмірно необґрунтованими. Викладені обставини свідчать про наявний спір між сторонами щодо розміру заборгованості. Отже, виконавчий напис нотаріуса вчинено з порушенням, оскільки не дотримано принципу безспірності.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 02.02.2022 відкрито провадження у даній цивільній справі, справа призначена у порядку спрощеного провадження з повідомлення (викликом) сторін.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 03.05.2022 витребувано від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ковальської (Паракуди) Ірини Вікторівни належним чином засвідчені копії документів, що стали підставою для винесення виконавчого напису №3474 від 02.12.2013, витребувано від ТОВ «Укрдебт плюс» належним чином засвідчені копії: договору відступлення права вимоги (з додатками), на підставі якого право вимоги за кредитним договором №301/ФКВІП-07 від 01.08.2007, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк», перейшло до ТОВ «Укрдебт плюс», договору відступлення права вимоги (з додатками), на підставі якого до ТОВ «Укрдебт плюс» перейшло право вимоги за іпотечним договором від 01.08.2007, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк», посвідченим приватним нотаріусом Южненського міського нотаріального округу Одеської області Сарамагою О.Д.
Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 20.06.2022 позовна заява залишена без розгляду.
Постановою Одеського апеляційного суду від 13.10.2022 ухвала Южного міського суду Одеської області від 20 червня 2022 року скасована, справу направлена для продовження розгляду до суду першої інстанції.
16.03.2022 від представника відповідача надійшов відзив, згідно якого він заперечує проти позову в повному обсязі, вважає викладені у ньому вимоги безпідставними та необґрунтованими.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує, просить розглядати справу у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, заява про розгляд справи у його відсутність до суду не надходила.
Третя особа по справі в судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі, заяв про розгляд справи у її відсутність до суду не надходила.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.ст.282-284 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 01.08.2007 між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» був укладений кредитний договір №301/ФКВІП-07 за умовами якого позивачу був наданий кредит у розмірі 50000 доларів США під 14,6% річних, зі строком повернення до 31.07.2022.
В забезпечення виконання зобов`язань по даному кредитному договору між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» був укладений іпотечний договір від 01.08.2007 за умовами якого позивач передав в іпотеку Банку належну йому на праві власності двокімнатну квартиру, шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.12-13).
02.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В.був вчиненийвиконавчий напис№3474про зверненнястягнення нанерухоме майно двокімнатну квартиру, шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору від 01.08.2007, яке передане ОСОБА_1 в іпотеку ТОВ «Український промисловий банк» на користь нового кредитора АТ «Дельта банк», так як на підставі договору про передачу Активів та Кредитних зобов`язань, Акту приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ від 29.07.2010 до ПАТ «Дельта банк» перейшли права первісного кредитора ТОВ «Укрпромбанк». Строк, за який проводиться стягнення з 01.07.2010 по 30.08.2013, сума заборгованості у розмірі 450 295,89 грн (а.с.11).
Постановою старшогодержавного виконавцяЯківчук Г.О.від 14.01.2020виконавчий напис№3474виданий 02.12.2013 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Паракуда І.В. про стягнення грошової суми у розмірі 450295,89 грн. прийнятий до примусового виконання, реєстраційний номер виконавчого провадження 55354595 (а.с.14-14зв).
30.05.2020 між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «Укрдебт плюс», укладений договір про відступлення прав вимоги відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронного аукціону (а.с.74 зв-76) за кредитним договором №301/ФКВІП-07 від 01.08.2007 та іпотечним договором від 01.08.2007.
Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першоїстатті 1 Закону України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат»(далі - Закон) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цимЗаконом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюєтьсяЗакономта іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженийнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвяченаглава 14 Законута глава 16 розділу ІІ Порядку.
Згідно зістаттею 87 Законудля стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Законувизначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієїстатті Законунотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис,закономвстановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Порядок містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у кредитора (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку). За змістом підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку, вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану у договорі адресу.
Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконіта Порядку.
Статтею 50 Законувизначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати саме безспірна заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону). Характер правового регулювання вказаних правовідносин дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості, чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із Переліком документів, є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Законузахист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17.
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього.
Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах, дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Разом із тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.
Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад, неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.
Така правова позиція викладена у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 4071/14-ц та від 12.04.2018 у справі № 761/32388/13-ц.
Відповідно до пункту 1 згаданого Переліку за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1цього переліку) подаються:
а)оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.
Із підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку слідує, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень -письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
За змістом вищевказаних норм права на підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора, тобто нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх.
Зокрема, документом, що підтверджує цей факт, є отримання боржником вимоги стягувача щодо усунення порушень зобов`язання з підписом боржника про його отримання, що свідчить про ознайомлення боржника з поданою вимогою.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15.
Зазначене узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17, від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц та у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 201/4198/17 і від 09 вересня 2020 року у справі № 202/2506/17-ц з подібних правовідносин.
Наведена норма спрямована на фактичне повідомлення боржника, аби надати йому можливість усунути порушення, і цим запобігти стягненню на кошти боржника. Тому повідомлення боржника слід вважати здійсненим належним чином за умови, що він одержав або мав одержати повідомлення, але не одержав його з власної вини. Доказом належного здійснення повідомлення може бути, зокрема, повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення.
Такий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц (провадження № 14-706цс19) та застосований Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 202/2506/17-ц (провадження № 61-35277св18).
Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість не вважається безспірною.
Крім того, всупереч вимогам ухвали суду про витребування доказів від 03.05.2022, приватним нотаріусом Ковальською (Паракудою) І.В. та ТОВ «Укрдебт плюс» суду не було надано оскаржуваний виконавчий напис та пакет документів, на підставі якого було вчинено оскаржуваний виконавчий напис, а тому суд позбавлений можливості перевірити наявність та безспірність заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Укрдебт плюс» та дотримання приватним нотаріусом вимог чинного законодавства України.
Відповідачем ТОВ «Укрдебт плюс», не було надано доказів, що спростовують доводи позивача викладені в позовній заяві.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Нормою ст. 49 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо вчинення такої дії суперечить законодавству України.
Заперечуючи проти позову, відповідачем, в свою чергу, не доведено у встановленому законом порядку, що є обов`язковим в силу принципу змагальності, передбаченого ст.12 ЦПК України, факту його правомірної поведінки, не спростовано тих обставин, на які позивач посилається в своєму позові. Розглядаючи справу, суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.76-81 ЦПК України на підтвердження своїх заперечень. Своїми правами, визначеними ЦПК України відповідач також не скористався.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, доведеними і підлягають задоволенню.
Ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.3, 12, 81, 141, 265, 282-284 ЦПК України, ст.18 ЦК України, ст.87,88Закону України«Про нотаріат» суд
У Х В А Л И В:
Позов представника ОСОБА_1 до ТОВ«Укрдебт плюс»,за участютретьої особи Приватногонотаріусу Київськогоміського нотаріальногоокругу Ковальської(Паракуда)Ірини Вікторівни,про визнаннявиконавчого написутаким,що непідлягає виконанню задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №3474 від 02.12.2013, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальською (Паракудою) І.В. про стягнення на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ТОВ «Укрдебт плюс» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 30 днів апеляційної скарги з дня проголошення судового рішення, з урахуваннямп.15.5Перехідних положень ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ТОВ «Укрдебт плюс», місцезнаходження: м. Київ, вул. Степана Бандери, 28-А, ЄДРПОУ 43212924.
Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ковальська (Паракуда) Ірина Вікторівна, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя Южного міського суду
Одеської області З.І. Барановська
Судове рішення № 109270476, Південний міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Южний міський суд Одеської області) було прийнято 01.03.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 519/102/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: