Рішення № 109268571, 13.02.2023, Бершадський районний суд Вінницької області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа № 126/2428/22

Провадження № 2-а/126/8/2023

"13" лютого 2023 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В. І.

із секретарем Шевчуком С.П.

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі з тих підстав, що як стверджує 26.11.2021 поліцейським СРПП ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області Ковбасюком О.О. винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії БАВ № 176081. Відповідно до даною постанови 26.11.2022 о 17 год. в м. Бершадь по вул. (Покровська) Пилипонівська, як було зазначено, а потім виправлено, він керував транспортним засобом марки Volkswagen Golf 6 державний номерний знак НОМЕР_1 та не надав на вимогу поліцейського посвідчення водія. Зазначеною постановою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Свою незгоду та протиправність винесеної постанови обґрунтовує настпними обставинами. 26.11.2022 близько 14 год. 5 хв. він дійсно керував транспортним засобом марки Volkswagen Golf 6 державний номерний знак НОМЕР_1 в м. Бершадь по вул. Пилипонівській зі своєю дружиною ОСОБА_2 , повертаючись з м. Вінниця. При поверненні до постійного місця проживання, проїжджаючи по вул. Пилипонівській, на вимогу працівників поліції, що рухались на службовому транспортному засобі в попутному напрямку, він зупинив свій автомобіль на узбіччі, після чого до нього підійшли поліцейські, назвавшись патрульними СРПП Гайсинського РУП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які в свою чергу не змогли йому пояснити, яке саме вчинене ним правопорушення стало причиною зупинки його транспортного засобу. Натомість вони почали вимагати реєстраційні документи та посвідчення водія. Безкревний вказав, що прийняв від небайдужих громадян телефонний дзвінок, які йому в телефонній розмові повідомили, що керований ним автомобіль при русі часто змінював траєкторію руху (це все пояснення причини зупинки). Оскільки відповідачем не було надано будь-яких доказів, працівники поліції не мали законних підстав для зупинки транспортного засобу, яким він керував, а патрульний поліцейський Ковбасюк О.О. не задокументував і не довів факт порушення ним правил дорожнього руху, тому подальші вимоги щодо надання ним водійського посвідчення слід вважати неправомірними. Просить скасувати постанову серії БАВ № 176081 від 26.11.2022, складену відносно нього за ч.1 ст. 126 КУпАП; стягнути з Департаменту патрульної поліції на його користь 496,20 грн. судового збору.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, просить скасувати постанову.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Цубер М.М. в судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій вважає, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що згідно постанови серії БАВ № 176081 від 26.11.2022, 26.11.2022 о 16 год. 55 їв. в м. Бершадь по вул. Пилипонівській водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Volkswagen Golf 6 державний номерний знак НОМЕР_1 , не пред`явив на законну вимогу поліцейського посвідчення водія відповідної категорії та реєстраційні документи на автомобіль, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.

У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення визначено відповідними статтями КУпАП, а процедура оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначена Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853.

Так, відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

В порушення зазначених вимог закону, відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126КУпАП, що є порушенням вимог ст. 251 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно роз`яснень п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати свідчення позивача. Проте, такі докази відсутні. Відповідачем не було вжито таких заходів.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23- рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Так, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення ним такого порушення, а лише тільки вказує на нього. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові КАС ВС від 26.04.2018 року у справі №338/1/17.

Згідно положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Фактичні дані, які містяться в постанові про адміністративне правопорушення не дають можливості встановити наявність порушення позивачем вимог Правил дорожнього руху і, відповідно, наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП, доводи позивача, якими він заперечує правомірність складеної постанови відповідачем не спростовані.

За вищевикладених обставин, позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими та доведеними, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд , як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта власних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

П.1 ч.1 ст. 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Виходячи із вказаної норми, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в сумі 496,20 грн, що підтверджується квитанцією АТ "Райффайзен Банк" № 177439731 від 05.12.2022.

Відтак, враховуючи засади виваженості, розумності та справедливості, суд приходить до висновку щодо задоволення вимоги про стягнення судових витрат з відповідача на користь позивача, а саме: витрат по оплаті судового збору в сумі 496,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 121 КУпАП, ст.ст. 5, 14, 72-79, 143, 205, 241-246, КАС України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста 3, м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ВП № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області (вул. Будкевича 13, м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.

Скасувати постанову серії БАВ № 176081 від 26.11.2022 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в розмірі 496,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. І. Гуцол