Ухвала суду № 109267969, 23.02.2023, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/1383/23

Провадження № 1-кс/361/283/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.02.23 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого слідчого судді - ОСОБА_1

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2

за участю:

прокурора - ОСОБА_3 ,

підозрюваного - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, ОСОБА_6 , за матеріалами досудового розслідування № 12023111130000528 від 21.02.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець смт Калита Броварського району Київської області, українця, громадянина України, що маючого базову середню освіту, не інвалід, не депутат, не адвокат, одруженого, тимчасово не працюючого, не маючого на утриманні неповнолітніх дітей, зареєстрованого АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого;

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВЛЕНО:

До провадження слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Броварської окружної прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування № 12023111130000528, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.02.2023 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ Броварського районного управління поліції ГУ НП в Київській області розслідуються матеріали досудового розслідування №12023111130000528 від 21.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 21 лютого 2023 року близько 18 години 00 хвилин ОСОБА_4 перебував у кухонному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 , де між ним та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник словесний конфлікт, в ході якого на ґрунті неприязних відносин у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_7 та бажаючи їх настання, того ж дня приблизно о 18 годині 10 хвилин ОСОБА_4 наніс ОСОБА_7 численні удари невстановленим тупим предметом в область голови, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та забою головного мозку важкого ступеню.

Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що нанесення удару ножем у шию є небезпечним для життя людини, оскільки шия є життєво важливим органом, бажаючи настання невідворотного наслідку у вигляді смерті людини, посягаючи на найвищу соціальну цінність - життя людини, в приміщенні кухні взяв до рук знаряддя злочину - ніж, та, утримуючи його в правій руці, умисно здійснив не менше одного удару лезом ножа у ліву частину шиї ОСОБА_7 , чим спричинив тілесне ушкодження у вигляді різаних ран шиї. Після чого, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_7 , ОСОБА_4 тим самим ножем здійснив ампутацію раковини лівого вуха потерпілого, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді травматичної ампутації лівого вуха. Окрім того, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 тим самим ножем наніс різані рани голови потерпілому ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_4 виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця та досягнення своєї злочинної мети, а саме смерті ОСОБА_7 , але кримінальне правопорушення не було закінчене з причин, які не залежали від його волі, оскільки наслідки у вигляді смерті останнього не настали завдяки наданню йому своєчасної медичної допомоги.

22.02.2023 ОСОБА_4 затримано у порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні закінченого замаху на вбивство, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.1 ст. 115 КК України.

Метою застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 слідчий і прокурор вважають ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання;

- п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_8 може продовжити злочинну діяльність, враховуючи характер, мотив, та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється.

Більш м`які запобіжні заходи, на думку слідства, призведуть до продовження злочинної діяльності, нададуть змогу переховуватись від органу досудового розслідування і суду.

У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до злочину особливо тяжкого, тому відносно нього необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою оскільки, існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.

З урахуванням наведених підстав, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, орган досудового розслідування вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти зазначеним ризикам, у зв`язку з чим, слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся з вищезазначеним клопотанням до суду.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник в судовому засіданні проти клопотання заперечував. Просив обрати більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, зазначаючи, що підозра є передчасною, необґрунтованою. Заперечував щодо наявності ризиків.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, просив обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Допитаний свідок ОСОБА_9 підтвердила, що вона є дружиною. Подружжя спільно проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Дітей у подружжя немає, однак допомагати їм можливо зможу рідна сестра підозрюваного ОСОБА_10 .

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання, у зв`язку з наступним.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності підстав, зазначених статтею 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, які зазначені статтею 178 КПК України.

Клопотання подано до суду та судове засідання відбувається у встановлені законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Злочин, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, покарання за яке, передбачено у вигляді позбавлення волі строк понад десять років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України») відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, та які не викликають розумних сумнівів у цьому.

Доводи підозрюваного про непричетність до події злочину не свідчать про безумовну необгунтованість підозри і свідчать лише про іншу версію подій, обстоювану на свій захист, що підлягає перевірці в ході досудового розслідування.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Аналізуючи ризик переховуванням від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови).

Аналізуючи даний ризик, суд звертає увагу, що підозрюваний офіційно не працює.

З матеріалів провадження вбачається, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке інкримінується йому органом досудового розслідування, оскільки в розпорядженні слідчого є зібрані у встановленому законом порядку достатні фактичні данні, які свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, що інкримінується йому органом досудового розслідування.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

А відтак, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для обрання щодо ОСОБА_4 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів, на даній стадій досудового розслідування, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Тому, суд приходить до висновку, що є достатні підстави для задоволення клопотання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді у вигляді тримання під вартою.

Доведені слідчим та прокурором ризики за п.1,3 та п.5 ч.1 ст. 177 КПК України є суттєвими, і, як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до підозрюваного будь-якого іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного не можуть їм запобігти.

При цьому суд враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у відповідності до абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» складає з 01 січня 2023 року від 214 720 до 805 200 гривень.

Таким чином, приймаючи до уваги, що злочин у якому підозрюється ОСОБА_4 передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України за визначенням ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, зважаючи на визначені п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межі розміру застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину з тим, щоб розмір застави достатньою мірою гарантував виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не був завідомо непомірним для такої особи, приймаючи до уваги вимог ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя вважає достатнім визначити розмір застави на рівні 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з визначенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, застосувавши запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування.

Керуючись ст. ст.131,176-178, 182, 183,193,194,196,197 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 21.04.2023 включно, взявши його під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обчислювати з 21 год. 47 хв. 21.02.2023 року.

Встановити ОСОБА_4 заставу яка дорівнює 80 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 гривень, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ.

Застава може бути внесена на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України у Київській області, ЄДРПОУ: 26268119, МФО: 820172, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, р/р № UA768201720355259001000018661; призначення платежу: «застава за … П.І.Б., дата народження особи, за яку вноситься застава, згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….» та надати документ, що підтверджує внесення застави до Броварського міськрайонного суду Київської області.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому ОСОБА_4 проживає (Київська область, Броварський район, смт Калита), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 21.04.2023 року включно.

В разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ознайомити та вручити підозрюваному під розпис копію ухвали про обрання запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1