Вирок № 109266833, 01.03.2023, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4271/22

Провадження № 1-кп/591/528/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 березня 2023 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження щодо обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Стінки Сумського району Сумської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:

-вироком Сумського районного суду Сумської області від 11.04.2008 року за ч.2 ст.296, ч.2 ст.121, ч.2 ст.342, ч.2 ст.345, ч.3ст.15, ч.2 ст.393 КК України до 10 років 6 місяців позбавлення волі,

-вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 03.08.2021 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.68 до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2022 року приблизно о 13 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи у власних справах на території КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня», що за адресою: м. Суми, вул. Троїцька, будинок № 48, діючи повторно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, впевнившись в тому, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, шляхом вільного доступу увійшов до гаражного приміщення за вказаною адресою, звідки взяв належну потерпілій ОСОБА_6 мікрохвильову піч торгівельної марки «SAMSUNG» моделі G2739NR, білого кольору, вартістю 1350, 00 грн, з якою у подальшому покинув приміщення і пішов у невідомому напрямку, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Не зупиняючись на вчиненому, 10.05.2022 приблизно о 16 год. 00 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , та діючи повторно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, впевнившись в тому, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, шляхом вільного доступу, увійшов через головні двері центрального входу, які перебували у незачиненому стані, опинився у приміщенні спортивного залу «Атом», звідки взяв велосипед торгівельної марки «VELOS», модель G29-424S HDD, синьо-білого кольору, рама 20 Shimano Acera., вартістю 11532, 00 грн., що належав потерпілому ОСОБА_7 , покинув приміщення спортивного залу, тримаючи при собі викрадений велосипед, пішов у невідомому напрямку та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_5 , 25.06.2022 приблизно о 16 год. 28 хв., знаходячись за адресою АДРЕСА_3 , діючи повторно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, впевнившись в тому, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, шляхом вільного доступу, увійшов через чорний вхід до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », двері якого були у незачиненому стані, та опинився у підсобному приміщенні магазину, звідки викрав гранат ваговий загальною вагою 6,024 кг., вартістю 801, 00 грн., що належав ФОП « ОСОБА_8 », з викраденим майном покинув приміщення магазину та розпорядився майном на власний розсуд.

Також, у період часу з 15:00 год. по 21:30 26.07.2022, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи у власних справах за адресою: АДРЕСА_4 , діючи повторно, умисно, протиправно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, впевнившись в тому, що його дії залишаються непомітними для оточуючих, шляхом відкриття калитки паркану будинку АДРЕСА_4 , яка перебувала у незамкнутому стані, увійшов на територію подвір`я будинку. Після цього, знаходячись на території подвір`я будинку, ОСОБА_5 шляхом вільного доступу увійшов до гаражного приміщення, що знаходилось на території домоволодіння за вищевказаною адресою та перебувало у відчиненому стані, звідки викрав належний потерпілому ОСОБА_9 велосипед торгівельної марки «TREK», біло-блакитного кольору, вартістю 6167 грн., з яким у подальшому покинув приміщення гаражу, потім вийшов за межі подвір`я приватного будинку, тримаючи при собі викрадений велосипед, пішов у невідомому напрямку та викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у скоєнні кримінальних правопорушень не визнав. Зазначив, що зазначених в обвинувальному акті крадіжок він не вчиняв, а органами досудового розслідування сфальсифіковано усі докази стосовно нього, слідчий після затримання пропонував йому «взяти на себе» крадіжки. Крім того, потерпілий ОСОБА_7 застосовував до нього фізичний тиск, зокрема надівав на голову пакет, 3 дні тримав у підвалі. Про вчинені відносно нього злочини щодо фізичного тиску він нікому не повідомляв. Також зазначав, що у лікарні він був один раз коли йому зашивали руку, але нічого звідти не крав. Лікарю сказав, що впав з паркану, хоча ця травма насправді була наслідком застосування до нього фізичної сили. Мікрохвильову піч він знайшов на 9 мікрорайоні біля річки та ніс її додому, коли його затримали, не знаючи, що вона була кимось викрадена з лікарні. За вказаних обставин, просив виправдати, оскільки він злочинів не вчиняв.

Не дивлячись на таку позицію обвинуваченого, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у вчиненні зазначених в обвинувальному акті злочинах доведена належними і допустимими доказами.

Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що 26 липня 2022 року, коли він ставив свій мотоцикл у гараж, то помітив, що з приміщення гаражу зник належний йому велосипед. Він відразу викликав поліцію та виклав у соціальні мережі інформацію про викрадення велосипеду з описом останнього. Наступного дня йому зателефонували бійці та повідомили, що бачили належний йому велосипед. Він поїхав на вказане бійцями місце та знайшов ОСОБА_5 , який їхав на його велосипеді. Велосипед він забрав у обвинуваченого, після чого ОСОБА_5 втік.

Згідно повідомлення, яке надходило на лінію «102» та протоколу про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, потерпілий ОСОБА_9 телефонував у поліцію та подав відповідну заяву про те, що 26.07.2022 після 16-00 год. невідомі проникли до приміщення гаражу шляхом відкриття дверей та заволоділи велосипедом марки Trek, синього кольору (а.с. 97,98 т.1).

Протоколом огляду місця події від 26.07.2022 року зафіксовано приміщення гаражу за адресою: АДРЕСА_4 , а також безпосереднє місце у приміщенні гаражу, звідки було викрадено велосипед (а.с.100-105 т.1).

Крім того, відповідним повідомленням, яке надійшло на лінію «102» 27.07.2022 року підтверджується обставини того, що потерпілий ОСОБА_9 в цей день, близько 11-56 год. прямував до центрального ринку, оскільки йому повідомили про те, що невідомий чоловік намагається продати належний йому велосипед (а.с. 106 т.1), а протоколом огляду місця події від 27.07.2022 року зафіксовано місце біля приміщення центрального ринку по вул.Засумській у м.Суми, де ОСОБА_9 забрав у обвинуваченого викрадений напередодні велосипед (а.с. 102-111 т.1).

Протоколом огляду речей від 27.07.2022 року було оглянуто велосипед марки Trek, синього кольору, що належить ОСОБА_9 і який потерпілий забрав у обвинуваченого в районі центрального ринку, під час якого на вказаному велосипеді виявлено сліди рук (а.с. 114-119 т.1).

Згідно висновку експерта №СЕ-19/119-22/8581-Д від 03.08.2022 слід долоні руки, який було виявлено на поверхні рами велосипеду Trek, що належить ОСОБА_9 та був викрадений з приміщення гаража, залишений долонею правої руки особи, дактилоскопічна картка якої заповнена на ім`я ОСОБА_5 (а.с. 122-130 т.1).

Ринкова вартість викраденого у потерпілого ОСОБА_9 велосипеду марки Trek станом на 26.07.2022 року відповідно до висновку експерта №СЕ-19/119-22/8573-ТВ від 02.08.2022 року становила 6167,00 грн. (а.с. 136-139 т.1).

02.08.2022 року потерпілому ОСОБА_9 були пред`явлені особи для впізнання, серед яких він впізнав ОСОБА_5 за сукупністю попередньо названих ним ознак, як особу, що перебував на викраденому велосипеді (а.с. 140-146 т.2).

Вищезазначені докази суд вважає належними, допустимими і достатніми для тверджень про те, що саме ОСОБА_5 вчинив крадіжку належного потерпілому ОСОБА_9 велосипеду з приміщення гаражу.

Потерпілий ОСОБА_7 суду пояснив, що 10.05.2022 року близько 16-40 год. ОСОБА_5 викрав належний йому велосипед з приміщення спортивного клубу «Атом», що розташований на АДРЕСА_2 , після чого поїхав з місця вчинення злочину і до цього часу велосипед не повернув та завдані збитки не відшкодував. Те, що злочин вчинив саме ОСОБА_5 , підтвердили свідки батьки дітей, з якими він проводив тренування. Крім того, факт вчинення обвинуваченим крадіжки зафіксований на відео з камер спостереження.

Згідно повідомлень, які надходили на лінію «102» 10.05.2022, 19.05.2022 та 23.05.2022 року, а також протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення, особа, яку було в подальшому встановлено як ОСОБА_5 , з тренажерного залу клубу «Атом», що знаходиться на АДРЕСА_2 , викрав велосипед марки Велос синьо-білього кольору, який потерпілий придбав за суму 11120,00 грн. (а.с. 147-155 т.1).

Відповідно до відеозапису, який було надано потерпілим слідчому під час проведення досудового розслідування, а також згідно відомостей, що містяться у протоколі огляду предмету СD-R диску, 10.05.2022 року о 15-14 год. Чоловік заходить до приміщення спортивного залу «Атом» за адресою: м. Суми, пр-т Курський, 103, підходить до лівої стіни біля входу, де знаходиться велосипед, забирає його, прямує на вихід, виходить з приміщення спортзалу, ведучи у руках спортивний велосипед (а.с.159-165 т.1).

Допитана в судовому засіданні як свідок ОСОБА_10 суду розповіла, що 10.05.2022 близько 15-20 год. вона прийшла до спортивного клубу «Атом», щоб забрати з тренування свою дитину, та поки чекала закінчення тренування, то бачила як раніше невідомий їй чоловік взяв велосипед, а коли побачив її, то поставив його. Потім вона пішла далі і не бачила як він виносив велосипед з приміщення клубу. В подальшому під час проведення слідчої дії за її участю вона впізнала ОСОБА_5 , як особу, яку бачила в приміщенні спортивного клубу біля велосипеду.

Згідно відомостей, що містяться у протоколі пред`явлення особи для впізнання від 16.07.2022 року свідок ОСОБА_10 впізнала ОСОБА_5 як особу, яка 10.05.2022 року перебувала у приміщенні клубу «Атом» (а.с. 166-170 т.1).

Як вбачається з висновку експерта №СЕ-19/119-22/4908-ТВ від 27.05.2022 року ринкова вартість викраденого у ОСОБА_7 велосипеду марки Велос на момент скоєння кримінального правопорушення складала 11532,00 грн. (а.с. 173-176 т.1).

Таким чином, і обставини вчинення ОСОБА_5 крадіжки велосипеду, що належав потерпілому ОСОБА_7 , підтверджується належними і допустимими доказами.

Щодо доводів про недопустимість доказу диску з відеозаписом, який долучений до матеріалів провадження за заявою потерпілого, оскільки він був отриманий не у порядку, встановленому КПК України, а сам запис не є оригіналом відеозапису, суд вважає їх безпідставними.

Так, ст. 84 КПК України визначає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Відповідно до ст. 99 КПК України, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів можуть належати, зокрема, матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у т.ч. електронні).

Враховуючи викладене, відеозапис у розумінні КПК України є документом, який може бути доказом факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК України.

Ст. 56 КПК України, яка визначає права потерпілого, у п.3 ч.1 містить положення щодо його права подавати слідчому та прокурору докази. А ч.2 ст.93 КПК України передбачає, що сторона обвинувачення може отримувати докази у тому числі документи шляхом їх отримання від фізичних осіб.

Таким чином, самостійне надання потерпілим до органу досудового розслідування відеозапису передбачене КПК України, а відтак, такий доказ є допустимим, оскільки отриманий органом досудового розслідування у спосіб, передбачений КПК України.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 10.09.2020 року по справі 751/6069/19 визначив, що матеріальний носій - це лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки, коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Долучений до матеріалів провадження СD-R диск з відеозаписом обставин події був виготовлений потерпілим у зв`язку із необхідністю надання інформації, яка має значення у кримінальному провадженні та є самостійним джерелом доказу, похідним від інформації, що зберігається в електронному вигляді, у вигляді файлів.

Таким чином, суд вважає вказані докази допустимими.

Також під час судового розгляду не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що вищезазначені докази по епізоду крадіжки велосипеду у ОСОБА_7 , були здобуті внаслідок застосування до ОСОБА_5 фізичного тиску, як і не було встановлено жодної обставини, які б давали підстави стверджувати про те, що такий тиск на ОСОБА_5 дійсно мав місце з боку органів досудового розслідування.

Згідно повідомлення, яке надійшло на лінію «102» від охоронця магазину, а також протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення і заяви ФОП ОСОБА_8 з додатками, 25.06.2022 року, камерами відеонагляду о 16-28 год. було зафіксовано, що невідомий чоловік викрав ящик гранат зі складу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 », вагою 6,024 кг, на суму 800,59 грн. (а.с. 177,178,184-186 т.1).

Протоколом огляду місця події від 25.06.2022 року зафіксовано приміщення магазину за адресою АДРЕСА_3 , і зокрема склад у приміщенні, звідки було викрадено ящик з гранатами, а також слід руки на поверхні картонної коробки (а.с. 179-183 т.1).

Згідно висновку експерта №СЕ-19/119-22/7041-ТВ від 06.07.2022 вартість викраденого з продуктового магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » товару (гранат ваговий, 6,024 кг) станом на 02.07.2022 року становить 801,00 грн. (а.с. 190-193 т.1).

Як вбачається з висновку експерта №СЕ-19/119-22/7036-Д від 11.07.2022 слід руки на поверхні картонної коробки, що був вилучений під час проведення огляду місця події, залишений безіменним пальцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім`я ОСОБА_5 (а.с. 196-208 т.1).

Допитаний в судовому засіданні представник ФОП ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_11 суду повідомив, що у червні 2022 року невідома йому особа викрала ящик з гранатами приблизною вартістю 800 грн. Під час досудового розслідування, коли його допитував слідчий, то він надав усі документи на вказаний товар та відеозапис з камер спостереження магазину.

Відеозаписом з камер спостереження, розташованих на будівлі магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_3 , зафіксовано як ОСОБА_5 зайшов до приміщення вказаного магазину через «чорний» вхід, зайшов до складського приміщення, де зберігалась продукти, підійшов до стелажу та з передостанньої полиці взяв ящик, в якому зберігався гранат, після чого покинув приміщення, тримаючи в руках ящик з гранами, і пішов у невідомому напрямку (а.с. 13-18 т.2).

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи сторони захисту про недопустимість доказу - диску з відеозаписом, з тих же мотивів, про які вже зазначено вище.

Таким чином, вказаними доказами підтверджується обставини вчинення ОСОБА_5 крадіжки товару, що належить ФОП ОСОБА_8 .

Згідно повідомлення, яке надійшло на лінію «102», та протоколу прийняття заяви про 02.04.2022 близько 13-00 год. з території обласної лікарні за адресою: АДРЕСА_5 , з гаражу невстановлена особа вчинила крадіжку мікрохвильової печі, що належить ОСОБА_6 , та що в ході проведення оперативно-розшукових заходів відразу після вчинення крадіжки був встановлений ОСОБА_5 , у якого була вилучена викрадена мікрохвильова піч (а.с. 210-213 т.1).

Судом та прокурором вживались заходи та докладались розумні зусилля для забезпечення явки потерпілої ОСОБА_6 в судове засідання, проте остання в судові засідання на виклики суду не з`явилась, а в телефонному режимі прокурору в категоричній формі відмовилась з`являтись до суду і просила проводити розгляд без її участі.

Суд в даному випадку вирішив продовжити та завершити судовий розгляд без допиту потерпілої ОСОБА_6 , оскільки:

по-перше, давання показань це право потерпілого (п.6 ч.1 ст.56 КПК України), а не обов`язок як для свідка (п.2 ч.2 ст.66 КПК України), тому потерплий не попереджається про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань;

по-друге, показання потерпілого це один із способів реалізації права потерпілого на охорону особистих прав та охоронюваних законом інтересів, який забезпечується відповідними процесуальними гарантіями. Водночас, відповідно до ст.26 КПК України сторони є вільними у використанні своїх прав. В даному випадку, потерпіла не забажала давати покази, а прокурор з цих підстав відмовилась від допиту потерпілої в суді.

В той же час, інші докази, які безпосередньо було досліджено судом містять достатньо відомостей, які підтверджують обставини, які зазначені в обвинувальному акті стосовно крадіжки микрохвильової печі.

Так, відповідно до протоколу огляду предметів від 16.04.2022 року слідим було оглянуто мікрохвильову піч Самсунг білого кольору (а.с. 214-217 т.1).

Як вбачається з протоколу пред`явлення речей для впізнання ОСОБА_6 серед пред`явлених їй мікрохвильових печей впізнала ту, яку вона купила за особисті кошти 2 роки тому, яку було викрадено з приміщення лікарні 02.04.2022 року та з якою було затримано ОСОБА_5 (а.с.221-225 т.1).

Суд вважає необґрунтованою позицію захисту про недопустимість вказаного доказу. Так, захисник зазначав, що пред`явлені до впізнання мікрохвильові печі мають різних виробників, що є, на його думку порушенням вимог ст.228 КПК України.

Водночас, з протоколу пред`явлення речей для впізнання вбачається, що він оформлений відповідно до приписів ст. 104 КПК, зазначена слідча дія проведена в присутності понятих із дотриманням вимог ст. 228 КПК, в ході її проведення застосовувалась фотозйомка.

Перед пред`явленням речей для впізнання потерпіла пояснила, що зможе впізнати придбану нею мікрохвильову піч, вказавши конкретні ознаки та їх сукупності (зокрема, зазначила, що зможе впізнати по слідам експлуатації, розташуванням клавіш, кольором та розмірами), а потім саме по цим ознакам вона впізнала серед пред`явлених їй речей саме ту мікрохвильову піч, з якою було затримано ОСОБА_5 .

Тобто, вказаний доказ повністю відповідає вимогам ст.228 КПК України.

Крім того, слід зазначити і про те, що, на переконання суду, всі чотири мікрохвильові печі, які пред`являлись до впізнання, не мали різких відмінностей між собою та інших особливостей, які б могли суттєво вплинути на їх сприйняття особою, яка впізнає, а марка виробника і не була серед названих потерпілою ознак, по якій вона впізнавала належну їй річ.

За вказаних обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність зазначених у протоколі відомостей. Також судом під час дослідження та оцінки вказаного доказу не було встановлено порушень, які стосуються отримання такого доказу, і які були б підставою для визнання такого протоколу, як доказу, недопустимим.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/119-22/2691-ТВ від 20.04.2022 року ринкова вартість мікрохвильової печі Самсунг станом на 02.04.2022 року становила 1350,00 грн. (а.с. 228-231 т.1).

Тобто, вищенаведеними доказами підтверджено вчинення ОСОБА_5 крадіжки мікрохвильової печі.

Щодо виконання вимог ст.290 КПК України

Суд вважає необґрунтованою позицію сторони захисту про те, що їм не відкривались в порядку ст.290 КПК України речові докази, зокрема, СD-диски, що містять відеозаписи з камер спостереження.

Так, заперечуючи вказану позицію та обставини, прокурором було надано документи, які дають підстави стверджувати про те, що органами досудового розслідування були виконані вимоги ст.290 КПК України.

Зокрема, згідно відомостей, які містяться у протоколі про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 14.09.2022 та повідомленні згідно ч.8 ст.290 КПК УКраїни, як ОСОБА_5 , так і його захисник ОСОБА_4 з матеріалами ознайомилися в повному обсязі, без обмежень у часі та будь-якого тиску, про що написали власноруч. Також з протоколу і повідомлення вбачається, що під час ознайомлення з матеріалами захисник та підозрюваний зауважень не висловлювали, клопотань не заявляли.

Таким чином, суд не вбачає порушень вимог ст. 290 КПК України під час відкриття стороні захисту матеріалів провадження, оскільки вищезазначені обставини дають підстави стверджувати про те, що стороні захисту було відкрито речові докази, які прокурор використовував у суді та які досліджувались судом безпосередньо в судовому засіданні.

При цьому суд зауважує, що захист не був позбавлений процесуальної можливості за необхідності клопотати про надання доступу до речових доказів на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України. У даному випадку жодних зауважень про неповноту наданих стороною обвинувачення матеріалів захист не надавав, тобто, з урахуванням ст. 22 цього Кодексу, слід розуміти, що сторона захисту, самостійно обстоюючи свою правову позицію, не вважала за доцільне скористатися на згаданій стадії провадження правом на відкриття їй також і речових доказів (така позиція повністю узгоджується з висловленою у Постанові ККС ВС від 02 лютого 2023 року, у справі № 591/2823/19, провадження № 51-49 км 22).

Таким чином, вважаю, що вина ОСОБА_5 доведена в повному обсязі та його дії слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК України, оскільки він умисно, протиправно, таємно з корисливих мотивів, викрав чуже майно, що належить ОСОБА_6 , загальною вартістю 1350 грн., ОСОБА_7 , загальною вартістю 11532, 00 грн., ФОП « ОСОБА_8 », загальною вартістю 801 грн., ОСОБА_9 , загальною вартістю 6167 грн., і кваліфікуючими ознаками таких його дії є повторність, вчинення в умовах воєнного стану та поєднання з проникненням у сховище.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,а саме те, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин, дані про особу обвинуваченого, який є неодноразово судимим, який вчинив вказані злочині у період іспитового строку, на обліку в нарко- та псих- диспансерах не перебуває, а також відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому.

Враховуючи сукупність зазначених обставин, суд приходить до висновку, що підстав для застосування положень ст.ст.69,75 КК України немає, тому покарання обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити в межах санкції статті, за якою його визнано винуватим, - у виді позбавлення волі.

Крім того, враховуючи, що ОСОБА_5 вчинив нові злочини після постановлення вироку Ковпаківським районним судом м.Суми від 03.08.2021 року але до повного відбуття покарання у період іспитового строку, то остаточно покарання ОСОБА_5 необхідно визначити за правилами ч.1 ст.71 КК України, приєднавши до призначеного за даним вироком покарання частину не відбутого покарання за попереднім вироком.

Також відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід зарахувати строк тримання під вартою, а саме: у період з 24.08.2022 року по день набрання цим вироком законної сили, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Також, оскільки ризики того, що ОСОБА_5 , знаходячись на волі, зможе переховуватись від суду, суд вважає, що до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 28.04.2023 року, йому необхідно залишити раніше обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою.

У кримінальному провадженні потерпілим ОСОБА_7 був заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_5 про стягнення завданої матеріальної шкоди на суму 11532,00 грн.

У судовому засіданні потерпілий позов підтримав в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_5 позов не визнав.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши докази по справі, дійшов таких висновків.

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними діями фізичної особи потерпілому відшкодовується особою, яка завдала шкоду.

Судом встановлено, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_5 потерпілому ОСОБА_7 була заподіяна майнова шкода, розмір якої становить 11532,00 грн..

Оскільки під час дослідження зібраних органами досудового розслідування доказів було підтверджено обставини, що зазначені у позові потерпілого, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.100,174 КПК України необхідно скасувати накладений на речові докази арешт та вирішити їх долю (а.с. 131-133,218-220 т.1).

Згідно із ст.ст.118, 124 КПК України з ОСОБА_5 на користь держави необхідно стягнути судові витрати, пов`язані із залученням експерта у справі, на суму 4616,54 грн. (а.с. 121,135,172,189,195,227 т.1).

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому йому обвинуваченні за ч.4 ст.185 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді 5 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання призначеного даним вироком приєднати частину не відбутого покарання за вироком Ковпаківського районного суду м.Суми від 03.08.2021 року у виді 1 року позбавлення волі, та остаточно ОСОБА_5 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 слід рахувати з 24.08.2022 року. Відповідно до ч.5 ст.72 КК України у строк відбуття покарання ОСОБА_5 слід зарахувати строк тримання під вартою, а саме: у період з 24.08.2022 року по день набрання цим вироком законної сили, з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення дорівнює одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити без змін, але не більше ніж до 28.04.2023 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 задовольнити, стягнувши з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_12 завдані матеріальні збитки на суму 11532,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати в сумі 4616,54 грн.

Скасувати арешт накладений на речові докази, а їх долю вирішити таким чином:

-велосипед марки Trek, який був повернутий потерпілому під зберігальну розписку, після набрання вироком законної сили вважати повернутим законному володільцю потерпілому ОСОБА_9 ;

-мікрохвильову піч, що була передана на відповідальне зберігання згідно розписки ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили вважати повернутою законному володільцю ОСОБА_6 .

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дняйого проголошення до Сумського апеляційного суду через Зарічний райсуд м.Суми, а для засудженого з моменту вручення копії вироку.

Суддя ОСОБА_1