Рішення № 109265695, 01.03.2023, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1414/22

№ провадження 2-а/588/3/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2023 року Тростянецький районний суд Сумської області у складі головуючої судді Щербаченко М.В., за участі секретаря судового засідання Безкоровайної А.С., представника позивача Пирогової О.Т., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ПИРОГОВОЇ Оксани Трохимівни в інтересах ОСОБА_2 до командира взводу 2 роти Батальйону патрульної поліції в с. Чайка Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України КРАШЕВСЬКОГО Сергія Валентиновича, Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача Пирогова О.Т. у грудні 2022 року звернулася до суду з указаним позовом, який мотивувала тим, що ОСОБА_2 10 грудня 2022 року близько 14 год. приїхав для здійснення вивантаження вантажу в магазин АТБ за адресою: вул.Валерія Лобановського, 18 на автомобілі DAF XF 105.104, державний номерний знак НОМЕР_1 . В`їзд на місце вивантаження один, будь-яких знаків, які забороняли там зупинку, не було. Через деякий час до позивача підійшов працівник поліції, який не представився, та вказав, що позивач зупинився у забороненому місці, а знак знаходиться десь подалі, хоча візуально з місця стоянки його видно не було.

Поліцейським одразу була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення серія ЕАР № 6270466 за невиконання вимог дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», пояснення позивача не були прийняті та зафіксовані. До постанови не долучено жодного доказу зупинки автомобіля в зоні дії знаку «Зупинка заборонена». Крім того, відповідач виніс постанову про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу, без надання позивачу часу для подання доказів, що порушувало його права.

У ході судового розгляду представник позивача Пирогова О.Т. також посилалась на те, що відповідач не надав доказів відстані від місця зупинки позивача до дорожнього знаку 3.34, на відеозаписі з відеореєстратора ця обставина не зафіксована, поліцейський лише вказує, що знак розміщено на відстані 400 м і пропонує позивачу за наявності сумніву самостійно заміряти відстань. Поліцейський Крашевський С.В. порушив порядок розгляду справи, який передбачено статтею 279 КУпАП, обмежився лише формальним складенням постанови, яка всупереч приписам статті 283 КУпАП не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено відеозапис. До відзиву додано диск з відеозаписом з портативного відеореєстратора 471671, який не вказано в оскаржуваній постанові, тому є недопустимим доказом.

Посилаючись на указані обставини, представник позивача просила суд визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕАР №6270466 про адміністративне правопорушення від 10.12.2022 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 122 КУпАП у розмірі 340 грн, а також закрити справу про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Стислий виклад заперечень відповідача

Представник відповідачів Супрун І.В. подала відзив на позов, в якому заперечила проти позову, просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі. У відзиві указаний представник посилалася на те, що на відеозаписі з портативного відеореєтратора поліцейського, долученого до матеріалів справи, відображається система географічних координат, яка визначається автоматично, з якої вбачається, що транспортний засіб позивача здійснив зупинку за адресою: 44 км. Автодороги М-06 Київ-Чоп. Схема дорожнього руху підтверджує те, що транспортний засіб позивача був зупинений в межах дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», який встановлено з табличкою 7.2.4, яка відповідно ПДР України інформує про перебування у зоні дії знаків 3.34, 3.35, 3.36, 3.37.

Крім того норми статті 258 КУпАП, навіть, у випадку незгоди позивача з вчиненим правопорушенням, виключають можливість складання протоколу та зобов`язують відповідача за результатами розгляду справи приймати без складання протоколу виносити постанову про адміністративне правопорушення. На підтвердження порушення позивачем ПДР надано диск із записами портативного відеореєстратора із зафіксованим фактом вчинення правопорушення, посилання на який міститься у графі 7 постанови.

Процесуальні дії та заяви учасників справи

Ухвалою суду від 26.12.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Представником позивача 03.01.2023 року подано документи на підтвердження усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 06.01.2023 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

Представником відповідачів Супрун І.В. 23.01.2023 року подано відзив та докази.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2023 року судовий розгляд за клопотанням представника позивача було відкладено

Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин

10.12.2022 року командиром взводу № 2 роти № 2 батальйону патрульної поліції с. Чайка УПП у Київській області старшим лейтенантом поліції Крашевським С.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР №6270466, якою на ОСОБА_2 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

За змістом указаної постанови ОСОБА_2 10 грудня 2022 року о 14 год. 12 хв,. керуючи транспортним засобом DAF XF 105.104, державний номерний знак НОМЕР_1 не виконав вимогу дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», здійснив зупинку в зоні дії знаку, чим порушив пункту 8.4. «в» ПДР - Порушення вимог заборонних знаків (а.с. 9).

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Відповідно до пункту 8.1 Правил від 10.10.2001 року №1306 регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно із пунктом 3 Розділу 33 Правил від 10.10.2001 року №1306 дорожній знак 3.34 "Зупинку заборонено" відноситься до заборонних знаків та визначає заборону зупинки і стоянки транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Зона дії дорожнього знаку 3.34 - від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним, а в населених пунктах, де немає перехресть, - до кінця населеного пункту. Дія знаків не переривається в місцях виїзду з прилеглих до дороги територій і в місцях перехрещення (прилягання) з польовими, лісовими та іншими дорогами без покриття, перед якими не встановлено знаки пріоритету. Дія знаку поширюється лише на той бік дороги, на якому він встановлений. Зона дії знаку може бути зменшена табличкою 7.2.2. на початку зони дії, а також установленням у кінці його зони дії дублюючого знака з табличкою 7.2.3.

Підпунктом «в» пункту 8.4 ПДР визначено, що заборонні знаки запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Згідно з частиною 1 статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Стаття 251 КУпАП передбачає певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами у розумінні статті 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

Представник позивача Пирогова О.Т. у позові заперечила факт того, що ОСОБА_2 був зупинений автомобіль в зоні дії знаку, що забороняє зупинку транспортного засобу.

Відповідачем на підтвердження правомірності спірної постанови до суду надано відеофайл на оптичному диску, на якому міститься відеозапис із відеореєстратора, на якому зафіксовано зупинений вантажний автомобіль на узбіччі дороги (а.с.37). З указаного відеозапису неможливо установити місце установлення дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено» та факт перебування автомобіля, яким керував позивач в зоні дії указаного дорожнього знаку. Неможливо встановити розміщення транспортного засобу по відношенню до заборонного знаку, що має значення, оскільки дія забороненого знаку поширюється на той бік дороги, де встановлено знак. Відповідачами не надано доказів про те, що указаний дорожній знак розміщений на тому боці дороги, що відповідає напрямку руху керованого ОСОБА_2 автомобіля, про те, що він не закритий повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами, що знак видно на відстані.

Отже, доданий до відзиву диск з відеозаписом не є належним доказом на підтвердження правопорушення, оскільки автомобіль позивача по відношенню до дорожнього знаку на фото не зафіксовано, а на схемі організації дорожнього руху тільки схематично позначено дорожній знак 3.34.

На відеозаписі містяться географічні координати 50.42236 N, 29.90305 Е, які за змістом відзиву відповідачів на думку їх представника вказують на місце зупинки керованого ОСОБА_2 автомобіля.

Проте у пункті 5 оскаржуваної постанови від 10.12.2022 «Час та місце скоєння, суть і обставини правопорушення» у порушення вимог статті 283 КУпАП відсутні відомості про місце скоєння правопорушення, тобто відомості про місце зупинки ОСОБА_2 автомобіля DAF XF 105.104, державний номерний знак НОМЕР_1 , що виключає можливість перевірки судом такої суттєвої ознаки об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, яке ставиться у вину позивачу та є ключовим для вирішення питання про те чи мало місце порушення ОСОБА_2 вимог пункту 8.4в Правил дорожнього руху.

Крім того, відповідно до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 13.02.2020 року по справі № 524/9716/16-а, у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно з вимогами статті 70 КАС України не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

В оскаржуваній постанові від 10.12.2022 серія ЕАР № 6270466 відсутні посилання на назву технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис, який наданий до суду, а тому суд не може його вважати допустимим доказом.

Суд також погоджується з доводами сторони позивача про те, що відповідачем не було дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, яка визначена статтею 279 КУпАП, не роз`яснено прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не запропоновано подати пояснення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено, що в діянні позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122 КУпАП, що є підставою відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серія ЕАР № 6270466 від 10.12.2022 року та закриття справи про адміністративне правопорушення.

Відтак, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Висновки суду щодо розподілу судових витрат.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в сумі 496 грн 20 коп (а.с.11).

Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов підлягає задоволенню у повному обсязі, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції необхідно стягнути судовий збір в сумі 496 грн 20 коп.

При вирішенні питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" №5076-VІ адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження здійснення ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу суду надано ордер, Договір про надання правничої допомоги від 15.12.2022 року, згідно з яким адвокатський гонорар обчислюється у фіксованому розмірі в сумі 3000 грн., в який входить правова допомога при первинній консультації, складання, підписання та подання в інтересах клієнта позовної заяви, клопотань та заперечень, представництво інтересів позивача у суді першої інстанції (пункти 1.2, 5.1 Договору).

На підтвердження розміру понесення ОСОБА_2 витрат на оплату правничої допомоги наданої адвокатом Пироговою О.Т. в сумі 3000 грн до суду подано довідку від 16.12.2022 року та Акт виконання робіт за Договором про надання правничої допомоги від 15.12.2022 року.

Представник відповідачів Супрун І.В. у відзиві вважала суму витрат на правову допомоги в розмірі 3000 грн завищеною та такою, що не відповідає вимогам розумності і співмірності, складності справи.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Ураховуючи доводи представника відповідачів, обсяг фактично виконаної представником позивача роботи, кількість часу необхідного для наданих послуг, незначну складність справи, невеликий обсяг матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу не повністю відповідають вимогам статті 134 КАС України, тому суд, ураховуючи критерій обґрунтованості та розумності понесених позивачем витрат, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 1500 грн та відшкодувати цю суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.

Керуючись положеннями статей 9, 139, 242 - 246, 254, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ПИРОГОВОЇ Оксани Трохимівни в інтересах ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення- задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6270466 від 10.12.2022 року про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу за частиною 1 статті 122 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код 40108646, адреса місцезнаходження: вул. Федора Ернста, 3, м.Київ, 03048) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 496 грн 20 коп та 1500 грн 00 коп витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 01.03.2023 року.

Суддя М.В. Щербаченко