Рішення № 109263228, 01.03.2023, Новоодеський районний суд Миколаївської області

01.03.2023

Справа № 482/76/23

Номер провадження 2-а/482/6/2023

РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2023 року місто Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Баранкевич В.О., за участю секретаря судових засідань - Єфімової О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, відділення поліції № 6 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, інспектора СРПП відділення поліції № 6 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Коваля Андрія Володимировича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач звернулася до Новоодеського районного суду Миколаївської області з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що її батько ОСОБА_2 тривалий час вживає спиртні напої, висловлюється на її адресу нецензурною лайкою, погрожує позивачці. У зв`язку із цим позивачка неодноразово зверталася до органів Національної поліції, а ОСОБА_2 притягували до адміністративної відповідальності за фактами домашнього насильства.

15.06.2022 року, коли ОСОБА_2 в черговий раз перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння почав вчиняти домашнє насильство, позивачка була вимушена викликати поліцію. Почувши це ОСОБА_2 втік з дому. Працівникам поліції, які прибули на місце події ОСОБА_1 надала відповідні свідчення.

06.01.2023 року до позивачки зателефонували з працівники ДВС та повідомили, що стосовно неї є виконавче провадження за фактом несплати штрафу за постановою інспектора СРПП ВП №6 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області Коваля А.В. серії ГАБІ № 223828 від 15.06.2022 року за ст. 183 КУпАП.

Посилаючись на те, що зазначена постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є незаконною, оскільки винесено без участі позивачки та з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, позивачка просила суд визнати дії відповідача протиправними, скасувати оскаржувану постанову та стягнути з відповідачів на її користь судові витрати.

30.01.2023 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін та призначено судове засідання.

Представником відповідача - ГУНП в Миколаївській області надано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого він просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі. Свою позицію обґрунтовує тим, що Інспектором СРПП Коваль А.В. притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн. за те, що остання 15.06.2022 року зателефонувала на спецлінію 102 та повідомила завідомо неправдиву інформацію з приводу хуліганських дій, хоча насправді цього факту не було, з посиланням на рапорт самого інспектора СРПП Коваля А.В .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що адміністративний позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до постанови ГАБІ № 223828, складеної 15.06.2022 року інспектором СРПП ВП №6 МРУП ГУНП в Миколаївській області Каваль А.В., стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , близько о 22.49 год. ОСОБА_1 зателефонувала на спецлінію 102 з приводу хуліганства, хоча цього факту насправді не було. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 183 КУпАП та накладено на останню адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 850,00 грн. Крім того зазначено, що ОСОБА_1 від підпису та отримання копії постанови відмовилася.

09.08.2022 року державним виконавцем Новоодеського ВДВС у Миколаївському районі Миколаївської області ПМУМЮ (м. Одеса) відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови ГАБІ № 223828, виданої 15.06.2022 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 штрафу.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, на відповідача як на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в основу якого було покладено, доведений на його думку факт завідомо неправдивого виклику поліції.

Статтею 183 КУпАП передбачено відповідальність за завідомо неправдивий виклик пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого цією статтею, полягає у завідомо неправдивому виклику пожежної охорони, поліції, швидкої медичної допомоги або аварійних служб. Дії правопорушника спрямовані на зрив нормальної роботи таких необхідних для суспільства служб, як пожежна охорона, міліція, швидка медична допомога, аварійні бригади, що обслуговують газову, водопровідну, опалювальну, електричну та інші системи житлово-комунального господарства. Правопорушник викликає представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу Правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, усвідомлює, що вона є неправдивою, і бажає даремного виїзду на місце виклику працівників цієї служби.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені ст. 183 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 258 КУпАП передбачено випадки, коли протокол про адміністративне правопорушення не складається. У таких випадках уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Статтею 283 КУпАП встановлено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частинами 1, 5 ст. 285 КУпАП встановлено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

У випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу, копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення.

Відповідно до розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС 06.11.2015 року № 13761, розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, визначених статтею 247 КУпАП. Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП. У випадках, передбачених частиною першою статті 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені частиною першою статті 268 КУпАП та статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України. Справа про адміністративне правопорушення відповідно до частини першої статті 268 КУпАП розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Уповноважені посадові особи органів поліції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до статті 278 КУпАП вирішують такі питання: чи належить до їх компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвокатів. Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи. Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення (додаток 7).

З матеріалів справи вбачається, що доказами вини позивача у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 183 КУпАП є лише постанова у справі про адміністративне правопорушення.

Одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Крім того, в порушення перелічених вище норм, відповідачем розглянуто справу про адміністративне правопорушення за відсутності ОСОБА_1 , хоча остання вказує, що працівники поліції приїздили на її виклик і вона надавала відповідні свідчення, а отже відповідач не був позбавлений можливості розгляду такої справи в присутності позивачки. Відомостей про виклик ОСОБА_1 для розгляду справи матеріали справи не містять, відповідач таких відомостей не надав.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст. 77 КАС України не надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивачки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, оскільки достатніх доказів її вини у вчиненні даного правопорушення посадова особа в постанові про адміністративне правопорушення не зазначила та не довела вину позивача, тому суд вважає, що постанова про накладання адміністративного стягнення винесена з порушенням вимог ст. 283 КУпАП та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Представником позивачки - адвокатом Сулима ВА.В. надано до суду Додаткову угоду № 1 до Договору № 18 про надання правничої допомоги від 11.07.2022 року Розрахунок вартості послуг по наданню правничої допомоги, відповідно до якого ним було надано послуги ОСОБА_1 на суму 7300,00 грн.

В свою чергу представником відповідача у відзиві на позовну заяву було заявлено про необхідність зменшення заявлених до відшкодування судових витрат на правничу допомогу.

Відповідно до роз`яснення п. 48 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України №10 від 17.10.2014 року, витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін та інших обставин.

З урахуванням викладеного, враховуючи складність справи та обсяг послуг, наданих адвокатом під час розгляду справи, час, витрачений адвокатом на надання відповідних послуг, а також співмірність розміру судових витрат із складністю справи, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3000,00 грн. судових витрат, понесених нею на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 9, 73-77, 241-247, 286, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, відділення поліції № 6 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області, інспектора СРПП відділення поліції № 6 Миколаївського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області Коваля Андрія Володимировича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Скасувати постанову ГАБІ № 223828 від 15.06.2022 року по справ про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у розмірі 850,00 грн.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 183 КУпАП - закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Миколаївській області (ЄДРПОУ 40108735, 54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Миколаївській області (ЄДРПОУ 40108735, 54001, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 5) на користь Держави 1073,60 грн. судового збору, який сплатити на рахунок UA508999980313101206000014468, отримувач Миколаїв ГУК/тг м. Нова Одеса/22030101, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: В.О. Баранкевич