Рішення № 109256994, 17.02.2023, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/2522/22

провадження № 2/753/1150/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2023 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Якусика О.В., за участю секретаря судового засідання Боклач А.Є., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Спаського А.Ю., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради, в якому просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належала померлій ОСОБА_3 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ОСОБА_3 позивач, як брат померлої, звернувся із заявою про прийняття спадщини, однак постановою державного нотаріуса Шістнадцятої київської держаної нотаріальної контори Браславської О.Г. від 7 вересня 2021 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на вказану квартиру у зв`язку з ненаданням позивачем правовстановлювального документа на вищезазначене спадкове майно.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 9 лютого 2022 року позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27 травня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 753/2522/22 за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче судове засідання на 21 червня 2022 року; залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , витребувано від Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори м. Києва належним чином завірену копію спадкової справи №12/2018, заведену після смерті ОСОБА_3 .

21 червня 2022 року розгляд справи відкладено на 1 серпня 2022 року.

29 червня 2022 року від Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори м. Києва, надійшла належним чином завірена копія спадкової справи №12/2018, заведена після смерті ОСОБА_3 .

Київська міська рада у поданому відзиві на позовну заяву просила суд на підставі поданих стороною доказів прийняти рішення згідно з чинним законодавством та слухати справу у відсутності представника Київської міської ради.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 1 серпня 2022 року підготовче засідання відкладено на 27 вересня 2022 року, витребувано у Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» завірені належним чином копії правовстановлюючих документів на квартиру АДРЕСА_1 , на підставі яких було зареєстровано право власності померлої ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_2 .

До суду надійшли документи від Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» на виконання вимог ухвали суду.

27 вересня 2022 року підготовче засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному.

4 жовтня 2022 року від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких ОСОБА_2 не заперечував проти задоволення позову.

14 грудня 2022 року підготовче засідання призначено на 25 січня 2023 року.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 25 січня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 лютого 2023 року.

У судовому засіданні представник позивача та позивач підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов.

Представник Київської міської ради у відзиві просив розгляд справи проводити за його відсутності та прийняти рішення у справі відповідно до чинного законодавства України .

Третя особа в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому порядку, причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Як визначено ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Як встановлено судом, 18 січня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Боса Ю.П. посвідчила заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за яким вона заповіла належну їй на праві особистої приватної власності квартиру АДРЕСА_1 та належну їй на праві особистої приватної власності земельну ділянку, яка розташована на АДРЕСА_3 площею 0,1000 га ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , яка міститься в матеріалах справи.

11 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Шістнадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 січня 2018 року державним нотаріусом Шістнадцятої Київської міської нотаріальної контори Браславською О.Г. заведено спадкову справу № 12/2018.

16 січня 2018 року державний нотаріус Шістнадцятої Київської міської нотаріальної контори Браславська О.Г. винесла постанову, якою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 та земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_4 , з підстав неподання заяви про прийняття спадщини у строк, визначений законодавством.

Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 7 жовтня 2020 року у справі № 753/2723/20 задоволено позов ОСОБА_1 та визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті рідної сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 терміном у три місяці. Вказаним рішенням також встановлено, що ОСОБА_4 , яка є спадкоємцем за заповітом, не зверталась із заявою про прийняття спадщини.

28 січня 2021 року державний нотаріус Шістнадцятої Київської міської нотаріальної контори Браславська О.Г. видала позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по АДРЕСА_3 , яка належала померлій ОСОБА_3

7 вересня 2021 року державний нотаріус Шістнадцятої Київської міської нотаріальної контори Браславська О.Г. винесла постанову, якою відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті його рідної сестри ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 з підстав ненадання правовстановлювального документа на вищезазначене спадкове майно.

Згідно з наявною в матеріалах справи інформацією КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», квартира АДРЕСА_2 на праві спільної власності належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21 грудня 1993 року, виданого Київським державним міжгосподарським промислово-експериментальним малим підприємством «М`ясопромтехобладнання».

Відповідно до змісту статей 1216, 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (стаття 1296 ЦК України).

У статті 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_3 на праві спільної власності належала квартира АДРЕСА_2 .

Так, згідно з частиною першою статті 28 Кодексу про шлюб та сім`ю (в редакції станом на дату набуття майна), в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

Статтею 370 ЦК України також визначено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Як слідує з посвідчувального напису на свідоцтві про право власності на житло від 21 грудня 1993 року, квартира зареєстрована у БТІ на підставі свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу за № 7469 23 грудня 1993 року.

Згідно з матеріалами спадкової справи, після смерті ОСОБА_3 , крім позивача до нотаріуса з заявами про прийняття спадщини або з заявами про видачу свідоцтва про право на спадщину інші спадкоємці не зверталися.

Таким чином єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 є позивач, який відповідно до ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину.

Відповідно до п. 4.12 та п. 4.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Встановлені судом обставини підтверджують, що позивач не має змоги оформити свої спадкові права в позасудовому порядку, оскільки у нього відсутній правовстановлюючий документ на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Спадкоємець має право прийняти спадщину в порядку, встановленому ст.1269 ЦК України, та набути право на спадщину відповідно до ч.5 ст.1268, статей 1296 - 1299 ЦК України. Вирішення судом спору щодо визнання права власності в порядку спадкування може відбуватися лише після прийняття спадщини.

Згідно з приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з визначених законом підстав набуття права власності є спадкування.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи відмову нотаріуса у видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю у позивача правовстановлюючого документа, суд дійшов висновку, що позивач обрав ефективний спосіб захисту порушеного права (відповідна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.01.2022 у справі №347/1474/16).

Враховуючи наявність у позивача як спадкоємця за законом перешкод в оформленні права власності на спадкове майно в нотаріальному порядку у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на квартиру, суд висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 76-81, 89, 259, 263-265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Києві.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Київська міська рада (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36; код ЄДРПОУ 22883141);

Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Повне рішення складено 27 лютого 2023 року.

Суддя О.В. Якусик