Постанова № 109254417, 28.02.2023, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/91/23

Провадження № 3/364/39/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2023 року, суддя Володарського районного суду Київської області Ткаченко О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли відвідділення поліції № 4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює фельдшером КЗОЗЕМД, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 175680 від 14.02.2023 року, громадянин ОСОБА_1 , 14.02.2023 року, близько 15 години 25 хвилин, по вул. Шкільна с. Мармуліївка, Білоцерківського району, Київської області, керував транспортним засобом марки ГАЗ 3110, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Проходити освідування на стан сп`яніння в установленому законом порядку в медичний заклад відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 , порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії», від 08.03.2018 року у справі «Михайлов проти України», від 06.10.2022 року у справі «Бантиш проти України» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені статтею 250 КУпАП, не з`явився.

В суді ОСОБА_1 свою вину не визнав та вказав, що йому працівники поліції не пропонували пройти освідування в медичному закладі.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши відеозаписи нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, слід зазначити, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 2 ст. 7 КУпАП). Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення (ч. 1 ст. 8 КУпАП).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і повне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Винність ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 175680 та зібраними доказами, що містяться в матеріалах адміністративної справи, зокрема :

-даними викладенимиу протоколіпро адміністративнеправопорушення серіїДПР 18№ 175680від14.02.2023року ;

- відеозапис надгрудної камери (відеореєстраторів) поліцейського.

Доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння є його поведінка та пояснення на переглянутому у суді відеозаписі, який прикладено до адміністративного матеріалу та оглянуто судом у судовому засіданні. Водієві було запропоновано відвідати найближчий медичний заклад на проходження медичного освідування на виявлення стану сп`яніння, на що він відмовився.

При оцінці доказів судом також враховується, що відповідно до вимог п.2.5ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Адміністративна відповідальність за ч.1ст. 130 КУпАПнастає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно пункту 27постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14„Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Як вбачається із змісту протоколу водій відмовився від надання пояснень та підпису у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч.5 та 6ст.266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку №1103, пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення матеріалів №1395).

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, доведена повністю.

Суд критично оцінює пояснення ОСОБА_1 щодо невизнання вини, та вважає, що невизнання себе винним є способом захисту і спробою уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, в ході судового розгляду за наслідками всебічного повного й неупередженого дослідження всіх обставин адміністративного правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожний доказ наданий учасниками справи, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що винуватість , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння, знайшло своє підтвердження.

Обираючи вид адміністративного стягнення, суд враховує особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення, і приходить до висновку про доцільність застосування адміністративного стягнення у видіштрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке у відповідності до санкції ч. 1ст. 130 КУпАПє безальтернативним.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі, визначеному Законом України « Про судовий збір».

Враховуючи, що факт скоєння правопорушення знайшов своє підтвердження у суді, керуючись ст. 40-1, ст. 130 ч. 1 КУпАП, суддя, -

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Накласти на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 536 гривень 80 копійок на такий рахунок:

отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783;

банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);

рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001;

код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Після набрання постановою законної сили, копіюпостанови направити до відділення поліції № 4 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області для виконання.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого для її оскарження.

Суддя О. В. Ткаченко

Постанова набрала законної сили з "_____" _____20__ року.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.