Постанова № 10925201, 26.07.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"26" липня 2010 р. № 2а- 45080/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: прокурора - Гур'єва В.М.,

представника позивача - Євсюкової І.О.,

представника відповідача - Гундар Г.М.,

представника відповідача - Лиманського А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Харківський жировий комбінат" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство закритого типу "Харківський жировий комбінат", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому з урахуванням уточнень, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 0000782303/3 від 18.12.2009р., та скасувати акт планової виїзної документальної перевірки №349/23-1/00333612 від 15.02.08р. за період з 01.10.2006р. по 01.10.2007р., складений Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.

Ухвалою суду від 19.07.2010 р. провадження у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства закритого типу "Харківський жировий комбінат" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування акту планової виїзної документальної перевірки №349/23-1/00333612 від 15.02.08р. за період з 01.10.2006р. по 01.10.2007р., складеного Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові закрито.

В обґрунтування вимог про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 0000782303/3 від 18.12.2009 р, позивач вказує на неправомірність висновків податкового органу щодо порушення п. 4.1. ст. 4, пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., із змінами та доповненнями п. 1.3.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, із змінами та доповненнями. Зазначає, що відповідачі необґрунтовано дійшли висновку, що звичайна ціна на реалізовану готову продукцію АТЗТ „ХЖК” дорівнює її собівартості та фактично не довели рівень звичайних цін на продукцію. Крім того, відповідачі порушили встановлений законодавством порядок прийняття рішення про сплату податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. Вказує на те, що перевіряючи при визначенні бази оподаткування ПДВ застосували звичайні ціни без належних підстав, не врахували вимоги абз. 2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», необґрунтовано дійшли висновку про відсутність повязаності витрат на сертифікацію продукції власного виробництва з господарською діяльністю.

Представники позивача в судове засідання зявились та позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники 1-го відповідача Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, в судове засідання зявились та проти задоволення позову заперечували у повному обсязі. На підтвердження своєї позиції зазначили, що оскаржуване повідомлення рішення ДПІ було прийнято з урахуванням результатів перевірки АТЗТ «ХЖК» за період з 01.10.2006р. по 01.10.2007р. Спеціалізованою державною податковою інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, за наслідками якої Відповідачем 2 був складений акт №349/23-1/00333612 від 15.02.08р., яким було встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., п. 1.3.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР та зменшено відємне значення податку на додану вартість на суму 786926 грн. Але позивач не здійснив коригування рядку 26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» податкової декларації з ПДВ за результатами фінансово господарської діяльності підприємства на суму 786926 грн.

Представник 2-го- відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові в судове засідання зявився та проти задоволення позову заперечував у повному обсязі. На підтвердження своєї позиції зазначив, що в ході перевірки правильності визначення бази оподаткування податком на додану вартість було встановлено, що АТЗТ «ХЖК» у перевіряємому періоді реалізовувало готову продукцію за цінами, що є нижчими за собівартість реалізованої продукції, яка в бухгалтерському обліку визначена по Д-ту рахунка 90.10. «Собівартість реалізованої продукції» в кореспонденції з К-т рахунка 26.10. «Власна готова продукція», внаслідок чого підприємством завищено відємне значення по податку на додану вартість на суму 778034,0грн. Крім того, в порушення пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством у 2007 році віднесено до складу податкового кредиту суму у розмірі 8892,0грн. по операціям з сертифікації продукції в Росії та Білорусії, що не повязані з господарською діяльністю Зазначив, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ нарахованих з послуг, які надавалися поза межами території України.

Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

На підставі направлень №244 від31.03.2009р.та наказу про продовження від 27.04.2009р. №271, виданих Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова, згідно із частиною 1 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990р. із змінами та доповненнями, фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведена планова виїзна документальна перевірка Акціонерного товариства закритого типу «Харківський жировий комбінат» (код ЄДРПОУ 000333612) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено акт № 917/23-304/00333612 від 21.05.2009 р.

Відповідно до висновків акту перевірки, зокрема встановлено наступні порушення:

- Заниження податкових зобовязань з ПДВ на 18 746,00 грн. в порушення п.п.7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (далі - Закон про ПДВ) при здійсненні операцій з продажу металобрухту, що утворився внаслідок ліквідації основних фондів.

- Заниження податкових зобовязань з ПДВ на 61 660,00 грн. в порушення п.4.1 Закону про ПДВ по операціях з поставки готової продукції на території України за цінами, що є нижчими за собівартість.

- Завищення податкового кредиту з ПДВ на 2 640 969,00 грн. в порушення п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 Закону про ПДВ по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ „Агрокосм”.

- Не відображення в податковій декларації з ПДВ за жовтень 2007 року результатів попередньої документальної перевірки АТЗТ „ХЖК” (акт від 15.02.2008 р. № 349/23-1/00333612 складений СДПІ по роботі з ВПП у. м. Харкові), а саме: зменшення відємного значення ПДВ на 786 926, 00 грн. за рахунок: заниження податкових зобовязань з ПДВ на 778034,0 грн. по операціях з продажу готової продукції за цінами нижче собівартості та завищення податкового кредиту у квітні - вересні 2007 року на 8892,0 грн. по придбаних послугах з сертифікації продукції.

На підставі встановлених в акті перевірки порушень ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000782303/0 від 05 червня 2009 р.

Позивач скористався правом адміністративного оскарження, передбаченим статтею 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, та не погодившись з податковими повідомленнями рішеннями, подав до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова скаргу №655 від 12.06.2009р. про перегляд винесеного податкового повідомлення-рішення. Рішенням ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова №7903/10/25 016 від 29.07.2009р. скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін. За результатами розгляду скарги відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000782303/1 від 03.08.2009 р.

АТЗТ"Харківський жировий комбінат" звернулось до Державної податкової адміністрації у Харківській області з повторною скаргою (вих.№879 від 04.08.2009р.). Рішенням ДПА у Харківській області про результати розгляду повторної скарги №4017/10/25 103 від 29.09.2009р. оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасовано в частині з податку на додану вартість за рахунок збільшення валових доходів та податкового зобовязання від продажу товару за цінами нижче звичайних та від продажу металобрухту та в цій частині рішення ДПІ від 29.07.2009р. №7903/10/25 016, прийняте за розглядом первинної скарги, в іншій частині вказане рішення залишене без змін, а повторна скарга без задоволення.

За результатами розгляду повторної скарги відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення №0000782303/2 від 07.10.2009р.

08.10.2009р. за вих. № 1159 позивач звернувся з повторною скаргою до Державної податкової адміністрації України. Рішенням про результати розгляду повторної скарги №12802/6/25 0115 від 10.12.2009р., яке було отримано позивачем 14.12.2009р., ДПА України скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000782303/0 від 05 червня 2009 р. (№ 0000782303/1 від 03.08.2009 р.) з урахуванням рішення ДПА у Харківській області №4017/10/25 103 від 29.09.2009р., прийнятого за розглядом повторної скарги (податкове повідомлення рішення №0000782303/2 від 07.10.2009 р.), в частині визначення зобовязань по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Агрокосм» і у відповідній частині штрафні санкції, та у зазначеній частині Рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова №7903/10/25 016 від 29.07.2009р., прийняте за розглядом первинної скарги, та рішення ДПА у Харківській області №4017/10/25 103 від 29.09.2009р., прийняте за розглядом первинної скарги, а в іншій частині зазначені повідомлення рішення і рішення, прийняті за розглядом скарг, - залишено без змін.

З урахуванням рішень за результатами розгляду скарг, ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова було винесено податкове повідомлення - рішення №0000782303/3 від 18.12.2009 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 180 389,0 грн., в тому числі нарахованого податку 786 926, 00 грн., штрафних (фінансових) санкцій 393 463,0 грн.

Тобто, нарахування податкового зобовязання з ПДВ залишилося лише в частині не відображення в податкових деклараціях з ПДВ результатів попередньої документальної перевірки Позивача (акт від 15.02.2008 р. № 349/23-1/00333612), а саме: зменшення відємного значення ПДВ на 786 926, 00 грн.

Положеннями пункту 6.5 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000р. встановлено, у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).

Пунктом 6.7 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України №253 від 21.06.2001р., зареєстрованого Міністерством юстиції України 06.07.2001 року за №567/5758, якщо нарахована сума податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій) зменшується внаслідок її адміністративного оскарження, то раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним у день отримання платником податків нового податкового повідомлення, що містить нову суму податкового зобов'язання.

Суд зазначає, що у звязку з прийняттям ДПА у Харківській області, ДПА України рішень про зменшення нарахованої суми податкового зобов'язання, податкові повідомлення-рішення № 0000782303/0 від 05 червня 2009 р., №0000782303/1 від 03.08.2009 р., №0000782303/2 від 07.10.2009 р. є відкликаними, відповідно до положень статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Таким чином, з моменту отримання АТЗТ «ХЖК» податкового повідомлення - рішення №0000782303/3 від 18.12.2009, податкові повідомлення-рішення № 0000782303/0 від 05 червня 2009 р., №0000782303/1 від 03.08.2009 р., №0000782303/2 від 07.10.2009 р. жодних правових наслідків для платника податків не створюють, на права чи обовязки даної особи не впливають.

В частині встановлення порушення п. 4.1. ст. 4, пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., п. 1.3.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. № 283/97-ВР, а саме реалізації позивачем протягом листопада 2006 року липня 2007 року готової продукції за цінами, що є нижчими за собівартість реалізованої продукції, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 778034,0грн., суд зазначає наступне.

Чинне законодавство України, зокрема «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, «Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість» затверджений наказом ДПА України від 30 травня 1997 р. N 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 р. N 213), не передбачають обовязку платника податків заповнювати податкову звітність на підставі висновків з акту перевірки податкової інспекції, а отже висновки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова щодо наявності обовязку підприємства здійснити коригування на показники відхилень, визначених в акті попередньої перевірки - є такими, що не відповідають чинному законодавству

Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вимоги контролюючого органу підлягають обовязковому виконанню, у разі якщо у платника податків виникло узгоджене податкове зобовязання, а саме коли зобовязання нараховане контролюючим органом та визначено у відповідному податковому повідомленні-рішенні, яке не оспорюється платником податків, або можливість оскарження такого повідомлення-рішення вичерпано.

Однак як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки № 349/23-1/00333612 від 15.02.2008 р. складеного СДПІ по роботі з ВПП у. м. Харкові, повідомлення рішення про визначення суми податкового зобовязання в сумі 778034,0грн. або зменшення суми бюджетного відшкодування внаслідок визначення бази оподаткування за звичайними цінами відповідачем не приймалося. Крім того, перевіркою, за наслідками якої був складений акт №917/23-304/00333612 від 21.05.2009 та прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення, період з листопада 2006 року по липень 2007 року не охоплювався.

У звязку з викладеним суд приходить до висновку, що не проведення позивачем коригування (зменшення) значення рядка 26 декларації з ПДВ на 786926,0 грн. на підставі висновків попереднього акту планової документальної перевірки АТЗТ „ХЖК” від 15.02.08р. №349/23-1/00333612 за період з 01.10.2006р. по 01.10.2007р. не є порушенням чинного законодавства України.

Крім того, в акті перевірки №349/23-1/00333612 від 15.02.08р. Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові фактично дійшла висновку, що звичайна ціна на реалізовану готову продукцію АТЗТ „ХЖК” дорівнює її собівартості, і саме собівартість готової продукції, а не договірна вартість, є базою для нарахування податкових зобовязань з ПДВ.

Проте, таке визначення звичайної ціни не відповідає підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відповідно до положень даного пункту, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Суд зазначає, що серед передбачених даною нормою ознак, які характеризують ціну як справедливу ринкову, відсутня така ознака, як результат - отримання від реалізації товару доходу.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, посилається на ст.42 Господарського кодексу України та п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зазначає про не направленість діяльності позивача на отримання прибутку.

Однак доводи відповідача про не направленість діяльності позивача на одержання прибутку та його збиткову діяльність спростовуються матеріалами справи, а саме звітом про фінансові результати за 9 міс. 2007р, відповідно до якого підприємство протягом перевіряємого періоду, за девять місяців 2007 року, отримало прибуток в розмірі 5885,5 тис. гривень (арк. справи 145,146 том 4). Крім того, відповідно до таблиць на стор. 15 (рядок 350), стор. 21 (строка 3), стор. 22 (п/п 1) та стор. 23 (п/п 5) акту перевірки №349/23-1/00333612 від 15.02.08р, відповідачем -2 підтверджено отримання підприємством прибутку.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про ціни та ціноутворення”, політика ціноутворення полягає в орієнтації цін внутрішнього ринку на рівень світового ринку. Відповідно до ст. 7 зазначено Закону, вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Тобто, жоден чинний нормативний акт України не містить положень про те, що продукція субєкта господарювання не може бути реалізованою за ціною, що є нижчою за собівартість такої продукції.

Отже, підприємство може реалізовувати свій товар за ціною, що є нижчою за собівартість, однак така ціна повинна знаходитися в межах звичайних цін.

Відповідно до п. 4.1. Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни.

Згідно п. 1.20.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Відповідно до п. 1.20.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Згідно п. 13 Указу Президента № 817/98 від 23.07.1998р. «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

Проте в порушення перелічених вище норм чинного законодавства України, відповідачем як субєктом владних повноважень, не було доведено, що ціна продажу не відповідає рівню звичайної ціни. В ході перевірки не було використано інформації про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах, не проаналізовано та не дана оцінка наявності або відсутності будь-яких інших обєктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну.

В акті перевірки №349/23-1/00333612 від 15.02.08р. та в акті перевірки № 917/23-304/00333612 від 21.05.09р. не зазначено по яким операціям, угодам, контрагентам визначалася звичайна ціна та навіть не наведено товару, по якому така ціна визначалася, не були також використані дані органів статистики.

Направлений СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові під час здійснення перевірки запит № 1628/10/23-112 від 06.02.2008р. не містив вимог або пропозиції обґрунтувати рівень договірних цін, в ньому лише пропонувалося надати документи та пояснення про причини реалізації продукції за цінами, нижчими від собівартості, тому не може свідчити про те, що відповідач скористався своїм правом звернутися до платника податків з запитом про обґрунтування рівня договірних цін.

Отже, аналітичні дані по рахунку 26 «Готова продукція» не являються первинним бухгалтерським, розрахунковим або платіжним документом, тому не можуть бути підставою для визначення бази оподаткування.

Крім того, згідно абз. 2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»: «У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами».

На сторінці 36 Акту перевірки №349/23-1/00333612 від 15.02.08р. та на сторінці 2 заперечення на позовну заяву Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові наведено таблицю з зазначенням по періодам сум собівартості реалізованої продукції за Дт 90.10 Кт 26.10 у порівнянні з вартістю реалізованої продукції, та сум відхилень, від яких відповідачем здійснювалося визначення податкових зобовязань.

З аналізу наведених даних вбачається, що в жодному з наведених у таблиці періодів собівартість реалізованої продукції не перевищила вартість реалізованої продукції на 20 відсотків. Зазначена обставина також не заперечується відповідачем -2 по справі.

Отже, з огляду на вимоги абз. 2 п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» у відповідача не було підстав для визначення бази оподаткування із застосуванням звичайних цін, виходячи з собівартості реалізованої продукції.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення рішення №0000782303/3 від 18.12.2009р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість із застосуванням звичайних цін за основним платежем на суму 778034,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 389017,0 грн., прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Харкова всупереч вимогам чинного законодавства України, а отже, є незаконним та підлягає скасуванню в цій частині.

В частині встановлення порушення пп. 7.4.1., пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість» щодо віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по послугам з експертизи документів та видачі посвідчення державної реєстрації, санітарно гігієнічного дослідження зразків продукції АТЗТ «ХЖК» , та сертифікації продукції, отриманих від неризидентів: в квітні 2007 року РУП «Борисовский центр стандартизации, метрологии и сертификации» (Білорусь), квітні 2007 року «Центр експертиз и испытаний в здравоохранении» (Білорусь), травень 2007 року ГУ «Республиканский научно практический центр гигиены» (Білорусь), червень 2007 року ОАО «Центральная лабораторія «Ростовконсервагропром» (Росія), червень 2007 року ГУП «Центр экспертиз и испытаний в здравоохранении» (Білорусь), червень 2007 року - «Борисовский центр стандартизации, иетрологии и сертификации» (Білорусь), липень 2007 року - ОАО «Центральная лабораторія «Ростовконсервагропром» (Росія), серпень 2007 року ЗАО «Ростест» (Росія), серпень 2007 року - ГУ «Республиканский научно практический центр гигиены» (Білорусь), вересень 2007 року - ЗАО «Ростест» (Росія), що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 8892,0грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 3.1.1. Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Таким чином, якщо місце надання послуг знаходиться за межами території України, то такі послуги не є обєктом оподаткування.

Крім того, згідно пп. 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону.

Згідно ж п. 6.1. Закону України «Про податок на додану вартість», об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Таким чином, суд погоджується з висновками контролюючого органу про те, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту суми ПДВ нарахованих з послуг, які надавалися поза межами митної території України, у звязку з чим приходить до висновку про правомірність винесення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова податкового повідомлення рішення № 0000782303/3 від 18.12.2009р. в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, за основним платежем на суму 8892,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 4446,0 грн.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Акціонерного товариства закритого типу "Харківський жировий комбінат" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000782303/3 від 18.12.2009 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1167051 грн., у тому числі за основним платежем на суму 778034 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 389017 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Харківський жировий комбінат" судові витрати в розмірі 1 грн. 70 коп.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня виготовлення повного тексту постанови та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 29.07.2010 року.

Суддя Піскун В.О.