Рішення № 109248449, 28.02.2023, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2023 року Справа № 280/7090/22 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69011, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 62, код ЄДРПОУ 20001556)

про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2022 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Управління СБ України в Запорізькій області з невиплати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразової грошової допомоги при звільненні;

зобов`язати Управління СБ України в Запорізькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 одноразову грошову допомогу при звільненні.

Ухвалою суду від 20.12.2022 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , наказом Голови СБУ від 03 листопада 2022 року №1501-ОС/дск звільнений у запас Збройних Сил України відповідно до підпункту «б» пункту 61 Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 27 грудня 2007 року №1262/2007, підпункту «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини: у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років), пункту 3 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ та виключений зі списків особового складу наказом УСБУ в Запорізькій області від 17 листопада 2022 року №399-ОС/дск, з 17 листопада 2022 року.

Вислуга років позивача на день звільнення складає: календарна- 24 роки 6 місяців 2 дні, пільгова служба -10 років 19 днів, загальна-34 роки 6 місяців 21 день.

Позивачу не було виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні, у зв`язку із чим позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Приписами статті 19 Конституції України визначено, що органи державноївлади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діятилише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-ІІ) визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення та виплаткомпенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки Українивизначено вимогами Інструкції про грошове забезпечення та виплатикомпенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України,затвердженої наказом ЦУ СБУ від 10 квітня 2018 року №515/ДСК(зареєстрованим її Міністерстві юстиції України 25 квітня 201 8 року за №512/31964) (далі затекстом - Інструкція №515/ДСК).

Частиною другою статті 15 Закону України №2011-XII визначено, щовійськовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби,які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразовагрошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення закожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової службиза віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційнихзаходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з прямим підпорядкуваннямблизькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням,на підставах, визначених пунктом І частини другої статті 36 Закону України"Про розвідку", а також у зв`язку з настанням особливого періоду танебажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою,яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога врозмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повнийкалендарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власнимбажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік якихвизначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більшевиплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячногогрошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пункт перший глави 1 розділу V Інструкції№515/ДСК та абзац другий пункту першого глави 1 розділу V Інструкції №515/ДСКповторює частину другу статті 15 Закону України №2011-XII, що було встановлено судом під час дослідження даної Інструкції.

Так, згідно п.п. «г» п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.

Разом з тим, згідно Переліку сімейних обставин та інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення громадян з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 № 413 військовослужбовці, крім військовослужбовців строкової військової служби, та особи рядового і начальницького складу на їх прохання можуть бути звільнені з військової служби та із служби осіб рядового і начальницького складу через такі сімейні обставини та інші поважні причини серед яких: необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

З огляду на викладене, суд зазначає, що виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 25 відсотків місячногогрошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби мають лише військовослужбовці при звільненні з військової служби за власнимбажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік якихвизначається Кабінетом Міністрів України, а згідно цього Переліку№ 413, зазначено про те, що поважною є причина необхідності постійного стороннього догляду за хворою дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років.

Як вбачається з медичного висновку №391 від 15.11.2018 про дитину -інваліда віком до 18 років, вказаний висновок не містить посилання на те, що дитина потребує постійного стороннього догляду.

Враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (69011, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 62, код ЄДРПОУ 20001556) -відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 28.02.2023.

Суддя О.В. Конишева