Рішення № 109247610, 28.02.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2023 року Справа№200/4966/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голуб В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії та виплату заборгованості з 01.09.2017 по 01.03.2018.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що з 01.08.2022 він не отримує страхові виплати. На думку позивача, відповідач зупинив виплату щомісячних страхових виплат безпідставно, що є неправомірним відповідно до діючого законодавства України.

24.11.2022 на адресу суду надійшла заява представника позивача, в якій він просив позов в частині позовних вимог виплатити заборгованість з 01.09.2017 по 01.03.2018 залишити без розгляду.

З огляду на наведене, позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області щодо невиплати щомісячних страхових виплат з 01.08.2022.

зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області поновити позивачу нарахування та виплату щомісячних страхових виплат з 01.08.2022.

Представником Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області було надано відзив на адміністративний позов. Так, в обґрунтування незгоди представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області зазначає, що згідно з даними Державної прикордонної служби України Майчук М.В. виїхав за кордон 27.02.2021 (пункт перетину Мілове) та станом на 30.08.2022 до України не повертався. Представник управління зауважує, що п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що страхові виплати та надання соціальних послуг припиняється на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У зв`язку з тим, що позивач не повідомив управління про виїзд за кордон та не вказав до якої країни виїжджає, вказане унеможливлює визначення міжнародного договору. Враховуючи вказане, управлінням було винесено постанову про припинення страхових виплат від 30.08.2022 № 23019/403482/21973.1/61.

З наведених вище підстав, представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області також був наданий відзив, в якому відповідач просив у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі. Зі змісту вказаного відзиву вбачається, що на підставі п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-ХІV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не повідомив Запорізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про виїзд за кордон та не вказав країни, до якої виїжджає, що унеможливлює визначення міжнародного договору, Запорізьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області страхові виплати було припинено з 01.08.2022 (постанова Запорізького відділення від 30.08.2022 № 23019/403482/21973.1/61.).

Ухвалою від 22.11.2022 Донецький окружний адміністративний суд залишив без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, протягом якого позивач мав надати суду клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із обґрунтуванням поважності причин його пропуску.

З метою виконання вимог вказаної ухвали, представник позивача просив позов в частині вимог виплатити заборгованість з 01.09.2017 по 01.03.2018 залишити без розгляду.

Ухвалою від 28.11.2022 суд прийняв до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та відкрив провадження по справі № 200/4966/22. Розгляд адміністративної справи № 200/4966/22 суд вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

12 січня 2023 року суд виніс ухвалу, якою замінив первинного відповідача у справі № 200/4966/22 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Запорізькій області на його правонаступника Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 22 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 № 573/2022, від 7 листопада 2022 року № 757/2022, затверджених Законами України «Про продовження дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 № 2119, від 21 квітня 2022 року № 2212, від 22 травня 2022 року № 2263, від 15 серпня 2022 року № 2500-IX, від 16 листопада 2022 року № 2738-IX відповідно, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 5 год 30 хв 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 5 год 30 хв 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 5 год 30 хв 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 год 30 хв 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Позивач є внутрішньою переміщеною особою із зареєстрованим місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою від 03.10.2017 № 0000353430.

Позивач є особою, яка отримує страхові виплати, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», що підтверджується відповідачем.

Відповідно до повідомлення про результати запиту на відповідність повідомленої реципієнтом інформації даним, що обробляються стосовно нього і інформаційно-аналітичній платформі електронної верифікації та моніторингу встановлено, що ОСОБА_1 виїхав за кордон 27.02.2021 (пункт перетину Мілове) та станом на 30.08.2022 до України не повертався.

У зв`язку з отриманою інформацією, Запорізьке відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області припинило щомісячні страхові виплати з 01.08.2022 на підставі п.1.12 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11, відповідно до постанови від 30.08.2022 № 23019/403482/21973.1/61.

Листом від 09.09.2022 № 03-09-2510 Запорізьким відділенням управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області повідомлено ОСОБА_1 про припинення страхових виплат. Для вирішення питання щодо поновлення, позивачу було запропоновано звернутись до відділення та мати при собі, зокрема, документ, що містить позначку про повернення в Україну.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати страхових виплат, звернувся до суду з цим позовом.

В першу чергу, суд зазначає, що 01.01.2023 набув чинності Закон України від 3 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (надалі Закон № 1105-XIV), викладений в новій редакції.

Відповідно до ст. 4 Закону № 1105-XIV, уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.

В свою чергу Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду реорганізовано шляхом їх приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року.

Отже, наразі належним відповідачем у справі є Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Спірним питанням даної справи є правомірність припинення виплати страхових виплат позивачу.

Статтею 3 Конституції України гарантовано, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Положеннями статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" № 1105-XIV від 23.09.1999 (далі - Закон № 1105-XIV).

Положеннями статті 3 Закону № 1105-XIV визначено принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема, законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Частиною першою статті 47 Закону № 1105-XIV визначено, що страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду:

1) потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання;

2) особам, які мають право на виплати у зв`язку зі смертю годувальника, - з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на виплати.

Страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п`ята статті 47 Закону № 1105-XIV).

Виплати, призначені, але не одержані своєчасно потерпілим або особою, яка має право на одержання виплат, провадяться за весь минулий час, але не більш як за три роки з дня звернення за їх одержанням. Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України Про оплату праці (частина четверта, сьома статті 47 Закону № 1105-XIV).

Відповідно до частини першої статті 46 Закону № 1105-XIV страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:

1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України;

2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;

3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку;

4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми;

5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню;

6) в інших випадках, передбачених законодавством.

Суд зазначає, що відповідно до частин п`ятої, шостої статті 47 Закону № 1105-XIV, страхові виплати провадяться протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв`язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них; страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв`язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров`я.

Отже, на переконання суду, в управління були підстави для припинення страхових виплат ОСОБА_1 , оскільки останній виїхав за кордон 27.02.2021 (пункт перетину Мілове) та станом на 30.08.2022 до України він не повернувся.

Крім того, позивачем не було надано доказів його перебування у країні, з якою Україною було укладено міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, щодо нарахування та виплати страхових виплат, а також доказів повернення в Україну.

Отже, суд не вбачає протиправності в діях Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області щодо припинення нарахування та виплати страхових виплат ОСОБА_1 .

Суд також зауважує, що позивач не позбавлений права звернутись до відповідача із заявою про поновлення нарахування та виплати страхових виплат.

Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 293, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, юридична адреса: 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, проспект Соборний, будинок 158-Б) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Повний текст рішення складено та підписано 28 лютого 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Голуб