Рішення № 109247608, 27.02.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 року Справа№200/4166/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

17 серпня 2022 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі відповідач, ГУНП в Донецькій області), в якому позивач просив:

-визнати протиправною бездіяльність ГУНП в Донецькій області щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

-зобов`язати ГУНП в Донецькій області оформити та направити необхідні документи до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із зарахуванням до вислуги років для призначення пенсії пільгового періоду проходження служби 07 років 03 місяці 06 днів, визнавши загальну вислугу років для призначення пенсії 25 років 09 місяців 14 днів.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

26 серпня 2022 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання заяв по суті справи; витребував докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

З клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи до суду не зверталися, а тому на підставі ч. 5 ст. 260 КАС справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС при розгляді справи за правилами прощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 06 лютого 2023 року № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01 жовтня 2021 року на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 01 жовтня 2021 року № 539о/с він був звільнений зі служби в поліції на підставі п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580) через хворобу.

На день звільнення вислуга років в календарному обчисленні склала 18 років 06 місяців 08 днів, у пільговому 25 років 09 місяців 14 днів.

Позивач вказував на те, що під час проходження служби в поліції брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення АТО на території Донецької та Луганської областей, і набув статус учасника бойових дій.

У зв`язку з безпосередньою участю в антитерористичній операції йому нарахована пільгова вислуга років 07 років 03 місяці 16 днів, як наслідок, на день звільнення його загальна пільгова вислуга років складала 25 років 09 місяців 14 днів.

Позивач зазначав, що після звільнення зі служби в поліції звертався до ГУНП в Донецькій області з приводу підготовки та направлення до органу, що призначає пенсію, документів, необхідних для призначення йому пенсії за вислугу років. Відповідач відмовив в цьому з посиланням на те, що для призначення пенсії за вислугу років по лінії МВС на день звільнення зі служби необхідно мати календарну вислугу років не менше 25 років.

В липні 2022 року позивач звернувся до ГУНП в Донецькій області з заявою та клопотанням про підготовку та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подання та документів для призначення пенсії за вислугу років МВС згідно з його загальною пільговою вислугою років для призначення пенсії 25 років 09 місяців 14 днів.

Однак ГУНП в Донецькій області відмовило в цьому, покликаючись на те, що підстави для призначення пенсії відсутні, оскільки календарна вислуга років позивача менша ніж 25 років.

Вважаючи допущену відповідачем бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивача зазначив, що основним актом, на підставі якого проводиться обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262). Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначення підстави і може визначатися іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі Порядок № 393). Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, із спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Відповідач доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Зазначив, що наказом ГУНП в Донецькій області від 01 жовтня 2021 року № 539 о/ с ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 58.

Цим наказом встановлена вислуга років позивача на 01 жовтня 2021 року у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги 18 роки 06 місяці 08 день, у пільговому обчисленні 25 років 09 місяці 14 днів.

ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до ГУНП в Донецькій області з заявою щодо направлення документів до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262.

ГУНП в Донецькій області відмовило ОСОБА_1 у задоволені зазначеної заяви.

Відповідач доводив, що Закон № 2262 як єдину, обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). Наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення в Законі № 2262 вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365, 366), що в такому випадку і становитиме календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч. 4 ст. 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом № 2262 календарна вислуга це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів).

У свою чергу, передбачені ст. 17-1 Закону № 2262 пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги, яка впливає на розмір призначеної пенсії, а не на право особи на отримання пенсії.

Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Погоджуючись з необхідністю безумовного забезпечення реалізації положення ч. 5 ст. 17 Конституції України, згідно з якою держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей, відповідач доводив, що до спірних правовідносин обов`язковому застосуванню підлягає п. «а» ст. 12 Закону № 2262 в редакції Закону № 3668-VІ, яка набула чинності з 01 жовтня 2011 року і неконституційною не визнавалася.

Відповідач стверджував, що з 01 жовтня 2011 року п. «а» ст. 12 Закону № 2262 поширює свою дію лише на осіб, які мають календарну вислугу року, яку заборонено обраховувати у будь-якому пільговому обчисленні (законодавець розмежував такі поняття як «вислуга років» та «календарна вислуга років»; Закон не містить ні у статті 12, ні у статті 17 жодної відсилочної (бланкетної) норми до інших актів законодавства; постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 не може бути застосована до положень п. «а» ст. 12 Закону № 2262 в редакції після 01 жовтня 2011 року; вислуга років, зарахована на пільгових умовах (у кратному розмірі) відповідно до зазначеної постанови Кабінету Міністрів України впливає на розмір надбавки за вислугу років у складі грошового забезпечення, яка враховується при призначенні пенсії, та, відповідно, на розмір призначеної пенсії).

На думку відповідача, висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/3923/18-а не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки ці висновки сформульовані Верховним Судом не у зразкові справі, а законодавець, вносячи зміни до ст. 12 Закону № 2262, відокремив календарну вислугу років та пільгову вислугу.

Крім того, 16 лютого 2022 року законодавець змінивши редакцію п. 3 Порядку № 393, вніс ясність для виключення подальших спорів щодо врахування пільгової вислуги для призначення пенсії та встановив, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах. Тобто законодавець достатньо чітко вказав, що для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено. Тобто привів норми Порядку № 393 у відповідність до положень ст.ст. 12, 13, 17 Закону № 2262.

На підтвердження цього, до 03 березня 2021 року існувала стала судова практика, а саме Верховний Суд у постановах від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17, від 10 липня 2019 року у справі № 1840/3347/18, від 22 серпня 2019 року у справі № 295/7220/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 360/1432/19 та від 27 березня 2020 року у справі № 569/727/17, від 23 червня 2020 року у справі № 750/10827/16-а, від 20 січня 2021 року у справі № 620/509/19 викладав висновок про те, що за для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

За висновком відповідача, зміна судової практики не може бути вирішальною при розгляді справи по суті, враховуючи принцип верховенства права, є потреба у застосуванні в даному спорі саме календарної вислуги, відповідно до Закону № 2262, оскільки він має вищу юридичну силу.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

З 22 січня 1997 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Відповідач Головне управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код 40109058) зареєстроване як юридична особа 07 листопада 2015 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР) внесений відповідний запис.

В період з 29 листопада 1994 року по 26 липня 1996 року позивач проходив строкову військову службу в Збройних Силах України; з 22 листопада 2004 року по 06 листопада 2015 року службу в органах внутрішніх справ; з 07 листопада 2015 року по 01 жовтня 2021 року в поліції.

Під час проходження служби в органах внутрішніх справ, а подальшому в поліції, ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, а також у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Донецької області.

Так, згідно з довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, яка видана ГУНП в Донецькій області 19 квітня 2019 року за № 2991/05/12-2019 на підставі наказів Першого заступника керівника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 22 жовтня 2015 року № 295, від 13 грудня 2015 року № 347, від 14 грудня 2015 року № 348, від 30 квітня 2018 року № 120дск, капітан поліції ОСОБА_1 в періоди з 01 лютого 2015 року по 06 листопада 2015 року та з 07 листопада 2015 року по 30 квітня 2018 року брав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області.

22 вересня 2017 року комісія Національної поліції України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України на підставі довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 26 грудня 2016 року № 12489/01/12-2016 та наказу Антитерористичного Центру при Службі безпеки України від 14 грудня 2015 року № 348 прийняла рішення № 6/І/V про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни поліцейських, державних службовців та інших працівників Національної поліції України. Цим рішенням ОСОБА_1 наданий статус учасника бойових дій.

01 жовтня 2017 року ГУНП в Донецькій області видало посвідчення серії НОМЕР_3 , згідно з яким ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Згідно з довідкою, що видана управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області 22 вересня 2021 року за № 3551/12/03-2021 на підставі наказів Генерального штабу Збройних Сил України від 16 березня 2021 року № 43/ДСК, від 06 травня 2021 року № 71/ДСК, від 03 червня 2021 року № 84/ДСК, від 03 серпня 2021 року № 115/ДСК, наказів Командувача об`єднаних сил Міністерства оборони України від 30 березня 2021 року № 82/дск, від 12 травня 2021 року № 119/дск, від 10 червня 2021 року № 146/дск, від 09 серпня 2021 року № 201/дск, капітан поліції ОСОБА_1 в періоди з 01 березня 2021 року по 30 квітня 2021 року та з 01 червня 2021 року по 31 липня 2021 року брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів на території Донецької області.

Періоди перебування у відпустках та на лікарняних під час проведення операції об`єднаних сил (з 01 березня 2021 року по 30 квітня 2021 року, з 01 червня 2021 року по 31 липня 2021 року) не входять до нарахування пільгового стажу при призначенні пенсії.

Наказом ГУНП в Донецькій області від 01 жовтня 2021 року № 539о/с «По особовому складу» капітан поліції ОСОБА_1 , інспектор чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського районного управління поліції, був звільнений зі служби в поліції з 01 жовтня 2021 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 580 (через хворобу за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).

Цим наказом визначена вислуга років позивача на день звільнення зі служби, а саме:

у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги 18 років 06 місяців 08 днів;

у пільговому обчисленні 25 років 09 місяців 14 днів.

Розрахунок вислуги років, складений управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Донецькій області, свідчить про те, що до вислуги років ОСОБА_1 зараховані періоди:

Служба в Збройних Силах:

1. з 29 листопада 1994 року по 26 липня 1996 року водій військової частини НОМЕР_4 (тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_5 , видане Слов`янським ОМВК Донецької області 13 вересня 2019 року) до вислуги років у календарному обчисленні 01 рік 07 місяців 28 днів; коефіцієнт 1;

Служба в органах внутрішніх справ:

2. з 22 листопада 2004 року по 07 березня 2005 року курсант Маріупольського училища професійної підготовки працівників міліції УМВС України в Донецькій області (наказ Маріупольського училища професійної підготовки працівників міліції УМВС України в Донецькій області від 22 листопада 2004 року № 211о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 03 місяці 15 днів; коефіцієнт 1;

3. з 07 березня 2005 року по 08 лютого 2006 року міліціонер патрульно-постової служби міліції лінійного відділу на станції Слов`янськ УМВС України на Донецькій залізниці (наказ УМВС України на Донецькій залізниці від 11 березня 2005 року № 70о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 11 місяців 01 день; коефіцієнт 3/4; до вислуги років у пільговому обчисленні 01 рік 02 місяці 21 день; підстава постанова Кабінету Міністрів України від 20 липня 2011 року № 780 «Про внесення змін до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (далі постанова КМУ № 780); наказ Міністерства внутрішніх справ України від 05 грудня 2011 року № 895 «Про затвердження переліків посад рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, час проходження служби на яких зараховується на пільгових умовах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1572/20310, (далі наказ МВС № 895);

4. з 08 лютого 2006 року по 14 листопада 2007 року міліціонер патрульно-постової служби міліції лінійного пункту міліції на станції Дружківка лінійного відділу на станції Слов`янськ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті (наказ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті від 08 лютого 2006 року № 36о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 01 рік 09 місяців 06 днів; коефіцієнт 3/4; до вислуги років у пільговому обчисленні 02 роки 04 місяці 08 днів; підстава постанова КМУ № 780; наказ МВС № 895;

5. з 14 листопада 2007 року по 01 грудня 2007 року міліціонер-водій 3 класу служби забезпечення лінійного відділу на станції Слов`янськ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті (наказ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті від 14 листопада 2007 року № 320о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 17 днів; коефіцієнт 1;

6. з 01 грудня 2007 року по 01 березня 2008 року міліціонер-водій 3 класу сектору тилового забезпечення лінійного відділу на станції Слов`янськ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті (наказ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на транспорті від 27 грудня 2007 року № 375о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 03 місяці 00 днів; коефіцієнт 1;

7. з 01 березня 2008 року по 01 серпня 2008 року міліціонер-водій 3 класу сектору ресурсного забезпечення лінійного відділу на станції Слов`янськ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті (наказ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті від 29 лютого 2008 року № 93о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 05 місяців 00 днів; коефіцієнт 1;

8. з 01 серпня 2008 року по 24 вересня 2010 року оперуповноважений по боротьбі зі злочинними посяганнями на вантажі сектору карного розшуку лінійного відділу міліції на станції Слов`янськ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті (наказ Лінійного управління на Донецькій залізниці УМВС України на залізничному транспорті від 01 серпня 2008 року № 276о/к) до вислуги років у календарному обчисленні 02 роки 01 місяць 23 дні; коефіцієнт 1,5; до вислуги років у пільговому обчисленні 03 роки 02 місяці 19 днів; підстава постанова Кабінету Міністрів України 16 листопада 2001 року № 1497 «Про внесення доповнення до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі постанова КМУ № 1497); наказ Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2008 року № 361 «Про затвердження переліку посад працівників карного розшуку органів внутрішніх справ, за якими зараховується час проходження служби на пільгових умовах з розрахунку один місяць служби за півтора місяці», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01 вересня 2008 року за № 795/15486, (далі наказ МВС № 361);

9. з 24 вересня 2010 року по 26 липня 2011 року оперуповноважений сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Слов`янськ УМВС України на Донецькій залізниці (наказ УМВС України на Донецькій залізниці від 24 вересня 2010 року № 293о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 10 місяців 02 дні; коефіцієнт 1,5; до вислуги років у пільговому обчисленні 01 рік 03 місяці 03 дні; підстава постанова КМУ № 1497; наказ МВС № 361;

10. з 26 липня 2011 року по 26 липня 2013 року оперуповноважений сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Слов`янськ УМВС України на Донецькій залізниці від 24 вересня 2010 року № 293о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 02 роки 00 місяців 00 днів; коефіцієнт 1;

11. з 26 липня 2013 року по 01 листопада 2013 року оперуповноважений сектору карного розшуку лінійного відділу на станції Слов`янськ УМВС України на Донецькій залізниці (наказ УМВС України на Донецькій залізниці від 26 липня 2013 року № 330о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 03 місяці 05 днів; коефіцієнт 1;

12. з 01 листопада 2013 року по 31 жовтня 2014 року оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Харцизького МВ ГУМВС України в Донецькій області (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 13 січня 2014 року № 3о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 01 рік 00 місяців 00 днів; коефіцієнт 1;

13. з 31 жовтня 2014 року по 01 лютого 2015 року оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 31 жовтня 2014 року № 388о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 03 місяці 00 днів; коефіцієнт 1;

14. з 01 лютого 2015 року по 30 березня 2015 року оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 22 жовтня 2015 року № 295, від 13 грудня 2015 року № 347, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 01 місяць 29 днів; кратність 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 05 місяців 27 днів; підстава Порядок № 393;

15. з 30 березня 2015 року по 09 квітня 2015 року оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 31 жовтня 2014 року № 388о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 09 днів; кратність 1;

16. з 09 квітня 2015 року по 12 серпня 2015 року оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 22 жовтня 2015 року № 295, від 13 грудня 2015 року № 347, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 299/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області, від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 04 місяці 03 дні; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 01 рік 00 місяців 09 днів; підстава Порядок № 393;

17. з 12 серпня 2015 року по 22 серпня 2015 року оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 31 жовтня 2014 року № 388о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 10 днів; коефіцієнт 1;

18. з 22 серпня 2015 року по 25 серпня 2015 року оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (наказ Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 22 жовтня 2015 року № 295, від 13 грудня 2015 року № 347, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 03 дні; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 00 місяців 09 днів; підстава Порядок № 393;

19. з 25 серпня 2015 року по 17 вересня 2015 року оперуповноважений сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 31 жовтня 2014 року № 388о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 22 дні; коефіцієнт 1;

20. з 17 вересня 2015 року по 01 жовтня 2015 року командир взводу № 3 роти патрульної служби Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області) (наказ ГУМВС України в Донецькій області від 19 жовтня 2015 року № 315о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 14 днів; коефіцієнт 3/4; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 00 місяців 18 днів; підстава постанова КМУ № 780; наказ МВС № 895;

21. з 01 жовтня 2015 року по 06 листопада 2015 року командир взводу № 3 роти патрульної служби Слов`янського МВ (з обслуговування м. Слов`янськ та Слов`янського району) ГУМВС України в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 22 жовтня 2015 року № 295, від 13 грудня 2015 року № 347, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 01 місяць 05 днів; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 03 місяці 15 днів; підстава Порядок № 393;

06 листопада 2015 року позивач був звільнений з ОВС України згідно з п. 9 розділу ХІ Закону № 580 та п. 64 «з» (у зв`язку з переходом у встановленому порядку на службу в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) у запас Збройних Сил Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом ОВС.

Служба в Національній поліції України:

22. з 07 листопада 2015 року по 29 грудня 2015 року інспектор Слов`янського відділення поліції Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (наказ ГУНП в Донецькій області від 07 листопада 2015 року № 49о/с, накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 14 грудня 2015 року № 348, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12/2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 01 місяць 22 дні; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 05 місяців 06 днів; підстава Порядок № 393;

23. з 29 грудня 2015 року по 09 квітня 2016 року інспектор Слов`янського відділення поліції Краматорського міського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 07 листопада 2015 року № 49о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 03 місяці 00 днів; коефіцієнт 1;

24. з 09 квітня 2016 року по 15 квітня 2016 року інспектор Слов`янського відділення поліції Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 14 грудня 2015 року № 348, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 06 днів; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 00 місяців 18 днів; підстава Порядок № 393;

25. з 15 квітня 2016 року по 18 квітня 2016 року інспектор Слов`янського відділення поліції Краматорського відділу поліції ГУНП в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 15 квітня 2016 року № 86о/с, накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 14 грудня 2015 року № 343, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 03 дні; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 00 місяців 09 днів; підстава Порядок № 393;

26. з 18 квітня 2016 року по 21 травня 2016 року інспектор Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 15 квітня 2016 року № 86о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 01 місяць 03 дні; коефіцієнт 1;

27. з 21 травня 2016 року по 09 серпня 2016 року інспектор Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 14 грудня 2015 року № 348, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 02 місяці 18 днів; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 07 місяців 24 дні; підстава Порядок № 393;

28. з 09 серпня 2016 року по 15 вересня 2016 року інспектор Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 15 квітня 2016 року № 86о/с) до вислуги років в календарному обчисленні 00 років 01 місяць 06 днів; коефіцієнт 1;

29. з 15 вересня 2016 року по 30 грудня 2016 року інспектор Слов`янського відділу ГУНП в Донецькій області, брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 14 грудня 2015 року № 348, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років в календарному обчисленні 00 років 03 місяці 15 днів; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 10 місяців 05 днів; підстава Порядок № 393;

30. з 30 грудня 2016 року по 02 червня 2017 року інспектор сектору превенції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції (наказ ГУНП в Донецькій області від 30 червня 2016 року № 443о/с, накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 14 грудня 2015 року № 348, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 05 місяців 02 дні; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 01 рік 03 місяці 06 днів; підстава Порядок № 393;

31. з 02 червня 2017 року по 17 червня 2017 року інспектор сектору превенції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 30 грудня 2016 року № 443о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 15 днів; коефіцієнт 1;

32. з 17 червня 2017 року по 13 липня 2017 року інспектор сектору превенції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 14 грудня 2015 року № 348, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 26 днів; кратність 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 02 місяці 18 днів; підстава Порядок № 393;

33. з 13 липня 2017 року по 30 вересня 2017 року інспектор сектору превенції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 30 грудня 2016 року № 443о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 02 місяці 17 днів; коефіцієнт 1;

34. з 30 вересня 2017 року по 13 листопада 2017 року інспектор сектору превенції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 14 грудня 2015 року № 348, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205-01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 01 місяць 13 днів; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 04 місяці 09 днів; підстава Порядок № 393;

35. з 13 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року інспектор сектору превенції Слов`янського відділу ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 30 грудня 2016 року № 443о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 17 днів; коефіцієнт 1;

36. з 30 листопада 2017 року по 01 травня 2018 року інспектор сектору превенції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області; брав безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької області (накази Першого заступника керівника АТЦ при СБУ від 14 грудня 2015 року № 348, від 30 квітня 2018 року № 120дск, довідка ГУНП в Донецькій області від 19 квітня 2019 року № 2991/05/12-2019, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 957/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 05 місяців 01 день; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 01 рік 03 місяці 03 дні; підстава Порядок № 393;

37. з 01 травня 2018 року по 01 березня 2019 року інспектор сектору превенції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУПН в Донецькій області від 30 грудня 2016 року № 443о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 10 місяців 00 днів; коефіцієнт 1;

38. з 01 березня 2019 року по 29 січня 2021 року старший інспектор сектору превенції Слов`янського відділу поліції ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 01 березня 2019 року № 94о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 01 рік 10 місяців 28 днів; коефіцієнт 1;

39. з 29 січня 2021 року по 01 березня 2021 року інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 29 січня 2021 року № 82о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 01 місяць 02 дні; коефіцієнт 1;

40. з 01 березня 2021 року по 23 березня 2021 року інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області; брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 22 вересня 2021 року № 3551/12/03-2021, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 958/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 22 дні; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 02 місяці 06 днів; підстава Порядок № 393;

41. з 23 березня 2021 року по 01 червня 2021 року інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 29 січня 2021 року № 82о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 02 місяці 08 днів; коефіцієнт 1;

42. з 01 червня 2021 року по 11 червня 2021 року інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області; брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заході (довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 22 вересня 2021 року № 3551/12/03-2021, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 958/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 10 днів; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 01 місяць 00 днів; підстава Порядок № 393;

43. з 11 червня 2021 року по 26 січня 2021 року інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 29 січня 2021 року № 82о/с) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 15 днів; коефіцієнт 1;

44. з 26 червня 2021 року по 01 липня 2021 року інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області; брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 22 вересня 2021 року № 3551/12/03-2021, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 958/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 05 днів; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 00 місяців 15 днів; підстава Порядок № 393;

45. з 01 липня 2021 року по 20 липня 2021 року інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 29 січня 2021 року № 82о/с) до вислуги років у кадровому обчисленні 00 років 00 місяців 19 днів; коефіцієнт 1;

46. з 20 липня 2021 року 22 липня 2021 року інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області; брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та в період здійснення зазначених заходів (довідка УКЗ ГУНП в Донецькій області від 22 вересня 2021 року № 3551/12/03-2021, довідка відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області від 24 вересня 2021 року № 958/205/01-2021) до вислуги років у календарному обчисленні 00 років 00 місяців 02 дні; коефіцієнт 3; до вислуги років у пільговому обчисленні 00 років 00 місяців 06 днів; підстава Порядок № 393;

47. з 22 липня 2021 року по 01 жовтня 2021 року інспектор-черговий чергової частини сектору моніторингу відділу поліції № 4 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області (наказ ГУНП в Донецькій області від 29 січня 2021 року № 82о/с) до вислуги років у кадровому обчисленні 00 років 02 місяці 10 днів; коефіцієнт 1.

Вислуга років на 01 жовтня 2021 року становила:

час служби в календарному обчисленні 18 років 06 місяців 08 днів;

час служби в пільговому обчисленні (без урахування вислуги в календарному обчисленні) 07 років 03 місяці 06 днів;

вислуга років в пільговому обчисленні 25 років 09 місяців 14 днів.

Щодо звернення ОСОБА_1 до ГУНП в Донецькій області з приводу підготовки та направлення до органу, що призначає пенсію, матеріалів для призначення пенсії за вислугу років суд встановив такі обставини.

В позовній заяві та в адвокатському запиті від 30 липня 2022 року зазначено про те, що під час звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 порушував перед відповідачем питання про підготовку матеріалів для призначення йому пенсії за вислугу років, однак отримав на це відмову у зв`язку з відсутністю у нього на день звільнення зі служби календарної вислуги 25 років.

Разом з цим суд зауважує, що належні та допустимі докази звернення ОСОБА_1 з відповідною заявою до ГУНП в Донецькій області (сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області) до липня 2022 року суду не надані. Рівно як і не надані докази, які б свідчили, що до липня 2022 року ГУНП в Донецькій області (сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області) розглядало питання щодо наявності підстав для підготовки та направлення пенсійному органу матеріалів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років та вирішило відмовити в цьому.

30 липня 2022 року представник позивача адвокат Овчаренко О.О. звернувся до ГУНП в Донецькій області з адвокатським запитом, в якому, покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 03 березня 2021 року у справі № 805/392/18-а, просив усунути порушення соціальних прав ОСОБА_1 , яке полягає у тому, що при вирішенні питання про призначення пенсії ГУНП в Донецькій області не зарахувало позивачеві до вислуги років для призначення пенсії пільговий стаж 07 років 03 місяці 06 днів, внаслідок чого безпідставно відмовило в призначенні пенсії особі, яка мала на момент звільнення зі служби в поліції вислугу років для призначення пенсії 25 років 09 місяців 14 днів, шляхом підготовки та направлення до державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» всіх документів, необхідних для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.

До адвокатського запиту від 30 липня 2022 року представник позивача, серед іншого, долучив:

-клопотання ОСОБА_1 від 30 липня 2022 року, адресоване ГУНП в Донецькій області, в якому заявник просив розглянути матеріали його справи про призначення пенсії, сформувати пенсійну справу, направити заяву про призначення пенсії та всі необхідні для призначення пенсії матеріали до державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» та органів Пенсійного фонду України; долучити до матеріалів для призначення пенсії розрахунок вислуги років, в якому зазначити його календарну вислугу років в МВС та Національній поліції, пільгову вислугу років, а також вислугу років для призначення пенсії у пільговому обчисленні;

-заяву ОСОБА_1 , адресовану Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області, про призначення пенсії за вислугу років.

У відповідь на адвокатський запит представника позивача листом від 04 серпня 2022 року № 1аз/34/01-2022 сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області повідомив про неможливість виконання ним своїх повноважень по організації роботи з оформлення документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262 та подання їх до органу, що призначає пенсію, оскільки позивач не набув права на відповідний вид пенсії.

Аналогічні висновки щодо відсутності підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років викладені в довідці сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області від 05 вересня 2022 року № 188/34/01-2022.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Згідно зі ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ (далі Закон № 580).

Ч. 1 ст. 102 Закону № 580 встановлено, що пенсійне забезпечення поліцейських […] здійснюють в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 1-2 Закону № 2262 право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог ч. 5 ст. 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби), особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262 пенсія за вислугу років призначається особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у п. п. «б» - «д», «ж», «з» ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

[…]

з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у ч. 2 ст. 17 цього Закону.

Види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії визначені ст. 17 Закон № 2262.

Так, згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 2262 особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у п. п. «б» - «д», «з» ст. 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії, крім іншого, зараховуються:

а) військова служба;

б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду;

[…].

При призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

[…].

Відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі Порядок № 393).

На час звільнення позивача зі служби в поліції, тобто станом на 01 жовтня 2021 року, Порядок № 393 діяв в редакції від 15 червня 2019 року.

За правилами пп. «а» п. 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:

а) один місяць служби за три місяці:

[…]

час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції;

[…]

час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;

[…].

Аналіз наведених вище положень Закону № 2262 та Порядку № 393 дозволяє дійти таких висновків.

Положеннями ст. 12 Закону № 2262 визначено, що право на пенсію за вислугу років відповідно виникає за наявності двох умов: звільнення зі служби та наявності необхідної вислуги років.

Законом № 2262 передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.

Порядком № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Порядок № 393 є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах.

Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком № 393.

Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена Порядком № 393.

Визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат.

Закон № 2262 як єдину обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі № 2262 вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в ч. 4 ст. 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.

Таким чином, передбачена Законом № 2262 календарна вислуга це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів).

В свою чергу, передбачені ст. 17-1 Закону № 2262 пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262.

Отже, до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

З аналізу вищезазначених норм права випливає, що моментом виникнення у позивача права на пенсію за вислугою років є дата звільнення зі служби, а тому до спірних правовідносин належить застосовувати умови призначення пенсій за вислугу років, які діяли на момент звільнення ОСОБА_1 зі служби, тобто станом на 01 жовтня 2021 року.

Заперечуючи проти позовних вимог, ГУНП в Донецькій області покликається на те, що на день звільнення зі служби календарна вислуга років позивача становила 18 років 06 місяців 08 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років з огляду на те, що пенсія за вислугу років призначається при наявності саме календарної, а не загальної чи пільгової вислуги років.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду в постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону № 2262 у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядок № 393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція була також підтримана в постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.

У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки:

«[…]

В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік 365 календарних днів, календарний місяць 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до постанови № 393.

[…]».

З урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18, суд дійшов висновку, що на день звільнення зі служби в поліції, тобто станом на 01 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 набув право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262, оскільки його вислуга років у пільговому обчисленні стажу його роботи (вислуга років для призначення пенсії) на день звільнення становила 25 років 09 місяців 14 днів.

Таке правозастосування також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 25 травня 2022 року у справі № 480/4643/20, від 28 вересня 2022 року у справі № 813/1263/18.

З наведених вище мотивів суд відхиляє заперечення ГУНП в Донецькій області щодо відсутності у ОСОБА_1 права на пенсію відповідно до Закону № 2262 через недостатність вислуги років в календарному обчисленні.

Суд відхиляє заперечення відповідача, які ґрунтуються на різних редакціях ст. 12 Закону № 2262 та п. 3 Порядку № 393, оскільки, незважаючи на зміни правового регулювання, вирішення питання щодо набуття позивачем права на пенсію за вислугу років має здійснюватися із застосуванням Закону № 2262 та Порядку № 393 в редакції, чинній на час його звільнення зі служби в поліції, тобто станом на 01 жовтня 2021 року.

Безвідносно до того, чи погоджується відповідач з висновками Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, саме з урахуванням цих висновків суд застосовує норми Закону № 2262 та Порядку № 393 до спірних правовідносин. Від висновків, на які покликається відповідач у відзиві на позовну заяву, Верховний Суд відступив, а тому вони не можуть бути враховані під час розгляду цієї справи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (далі Порядок № 3-1).

Згідно з п. 1 Порядку № 3-1 заяви про призначення пенсії за вислугу років […] особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262, […] подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі міністерства та інші органи).

Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів (далі уповноважені структурні підрозділи).

Відповідно до п. 7 Порядку № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років […] подаються такі документи:

заява про призначення пенсії (додаток 1);

грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби;

військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);

документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з п. «б» ст. 12 Закону;

довідка МСЕК про визнання особи інвалідом;

копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк».

П. 8 Порядку № 3-1 визначені документи, які подаються для встановлення до пенсії надбавок, підвищень, додаткових пенсій згідно із Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», «Про донорство крові та її компонентів», «Про статус гірських населених пунктів в Україні».

Відповідно до п. 12 Порядку № 3-1 уповноважений структурний підрозділ у 10-денний термін з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії (додаток 2), ознайомлює з ним особу, якій оформлюється пенсія, і направляє до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи.

Уповноважений структурний підрозділ надає допомогу особі в одержанні відсутніх на момент подання заяви документів для призначення пенсії.

У разі, якщо підготовлені не всі необхідні для призначення пенсії документи, подаються наявні документи, а документи, яких не вистачає, подаються додатково в строки, визначені п. 6 цього Порядку.

Отже, пенсійний орган, приймає рішення про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262 на підставі документів, що направляються уповноваженим структурним підрозділом міністерства або іншого органу, в якому особа проходила службу та була звільнена з посади.

Наказом Національної поліції України від 14 травня 2019 року № 455 «Про визначення в Національній поліції України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій» Сектор з питань пенсійного забезпечення Національної поліції України визначено уповноваженим структурним підрозділом центрального органу управління поліції з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, у центральному органі управління поліції, у міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належать до сфери управління Національної поліції (п. 1).

Начальникам Головних управлінь Національної поліції в Автономній республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві наказано визначити своїми наказами уповноважені структурні підрозділи з підготовки та подання до органів, які призначають пенсії, необхідних для призначення пенсій документів щодо осіб, які мають право на пенсію згідно із законодавством України (п. 2).

Керівникам органів поліції охорони (крім Департаменту поліції охорони) наказано забезпечити подання документів, необхідних для призначення пенсій особам, які мають право на пенсію згідно із законодавством України, до секторів з питань пенсійного забезпечення Головних управлінь Національної поліції за місцем дислокації відповідного органу поліції (п. 3).

Суд встановив, що позивач проходив службу в ГУНП в Донецькій області, яке утворено постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 як юридична особа публічного права та територіальний орган Національної поліції України.

Як станом на день звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції (01 жовтня 2021 року), так і на час його звернення з клопотанням про підготовку матеріалів для призначення пенсії (30 липня 2022 року), уповноваженим структурним підрозділом відповідача, який мав повноваження щодо розгляду, оформлення та направлення необхідних документів органу, що призначає пенсію, для призначення пенсії за вислугу років був сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області, який є структурним підрозділом відповідача без статусу юридичної особи.

Наказом ГУНП в Донецькій області від 01 жовтня 2021 року № 539о/с «По особовому складу» ОСОБА_1 був звільнений зі служби в поліції з 01 жовтня 2021 року відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону № 580.

Цим наказом визначена вислуга років позивача на день звільнення зі служби, а саме у календарному обчисленні 18 років 06 місяців 08 днів; у пільговому 25 років 09 місяців 14 днів.

Як вже було зазначено судом, станом на 01 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 набув право на пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262, оскільки його вислуга років у пільговому обчисленні стажу його роботи на день звільнення становила 25 років 09 місяців 14 днів.

Відповідно до п. 1 Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років особі, звільненій зі служби в поліції, яка має право на пенсію згідно із Законом № 2262, подається такою особою до органів, що призначають пенсії, через уповноважений структурний підрозділ Головного управління Національної поліції, в якому особа проходила службу.

Суд встановив, що заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років за формою, наведеною в додатку 1 до п. 7 Порядку № 3-1, разом з клопотанням про підготовку документів для призначення пенсії були долучені до адвокатського запиту представника позивача адвоката Овчаренка О.О., поданого до ГУНП в Донецькій області 30 липня 2022 року.

Відповідно до п. 12 Порядку № 3-1 сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області у 10-денний термін з дня одержання заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії мав оформити всі необхідні документи і своє подання про призначення пенсії, ознайомити з ним позивача, і направити до органу, що призначає пенсії за місцем проживання особи, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Уповноважений структурний підрозділ ГУНП в Донецькій області цього не зробив.

Натомість листом від 04 серпня 2022 року № 1аз/34/01-2022 сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області фактично відмовив у виконанні обов`язків, покладених на нього Порядком № 3-1, безпідставно вважаючи, що на день звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 не набув право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262.

Враховуючи встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що дії ГУНП в Донецькій області, які полягали у відмові ОСОБА_1 в оформленні всіх необхідних документів і подання про призначення пенсії та направленні їх до органу, що призначає пенсії, підлягають визнанню протиправними.

Визнання протиправними дій відповідача охоплює позовні вимоги в частині визнання протиправною його бездіяльності.

Суд визнає протиправними дії ГУНП в Донецькій області, які по суті полягали у відмові у вчиненні дій, передбачених п. 12 Порядку № 3-1.

За встановлених фактичних обставин для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на пенсійне забезпечення відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС належить застосувати такий спосіб захисту як зобов`язання ГУНП в Донецькій області в особі його структурного підрозділу сектору з питань пенсійного забезпечення оформити всі необхідні документи і подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262, виходячи з наявності у нього вислуги років станом на 01 жовтня 2021 року для призначення пенсії 25 років 09 місяців 14 днів, та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд встановив, що заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за вислугу років разом з клопотанням про підготовку документів для призначення пенсії були долучені до адвокатського запиту представника позивача адвоката Овчаренка О.О., поданого до ГУНП в Донецькій області 30 липня 2022 року.

Листом від 04 серпня 2022 року № 1аз/34/01-2022 сектор з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області відмовив позивачу в підготовці документів для призначення пенсії.

До суду з цим позовом ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Овчаренко О.О., звернувся 16 серпня 2022 року, надіславши його на електронну пошту суду.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право на звернення до суду з дотриманням строку, визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС, а тому суд відхиляє доводи ГУНП в Донецькій області щодо пропуску позивачем строку звернення до суду.

Крім того, ні Закон № 2262, ні Порядок № 3-1 не визначають граничного строку, впродовж якого особа, яка набула право на пенсію за вислугу років, має звернутися з заявою про призначення пенсії.

Таке правове регулювання є цілком логічним, оскільки йдеться про реалізацією особою її конституційного права на соціальний захист у вигляді пенсійного забезпечення, а тому було б непропорційним та недоречним визначення певного строку, після спливу якого особа втрачає можливість реалізувати набуте нею за час служби право на пенсію за вислугу років.

Також варто зауважити, що належні та допустимі докази, які б свідчили, що до 30 липня 2022 року ОСОБА_1 звертався до ГУНП в Донецькій області або безпосередньо до сектору з питань пенсійного забезпечення ГУНП в Донецькій області з приводу підготовки та подання органу, що призначає пенсію, документів для призначення пенсії за вислугу років.

Позовна заява подана з дотриманням строку звернення до суду, підстави для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження у справі, визначені ст. 123 та ч. 13 ст. 171 КАС, відсутні, а тому клопотання ГУНП в Донецькій області про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням йому строку для подання заяви про поновлення строку звернення до суду не підлягає задоволенню.

Також не підлягає задоволенню клопотання ГУНП в Донецькій області про витребування у позивача «заяви, про яку він зазначає в позові щодо первинного звернення до ГУНП в Донецькій області для направлення до органів Пенсійного фонду України для призначення йому пенсії за вислугу років та відповіді на неї».

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Отже, у разі коли ГУНП в Донецькій області заявляє про пропуск позивачем строку звернення до суду, саме відповідач має довести цей факт.

По-друге, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, якщо до 30 липня 2022 року мав місце факт звернення ОСОБА_1 до ГУНП в Донецькій області з приводу підготовки документів для призначення пенсії за вислугу років, саме відповідач як суб`єкт владних повноважень, бездіяльність (дії) якого є предметом спору, зобов`язаний надати суду відповідні докази.

По-третє, відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

За цих обставин постановлення ухвали про витребування у позивача доказів для підтвердження факту пропуску ним строку звернення до суду не відповідатиме положенням ч. 5 ст. 77 КАС та суперечитиме принципам і засадам адміністративного судочинства.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач просив відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 КАС учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС).

Положення ч. ч. 1 та 2 ст. 134 КАС відповідають п. 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам «Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя» № R (81) 7, який передбачає, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Згідно з ч. 3 ст. 134 КАС для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За правилами ч. 5 ст. 134 КАС розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому згідно з ч. 7 ст. 134 КАС обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз положень ст. 134 КАС зумовлює висновок, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язані з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, має бути доведений стороною в процесі.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Ч. 9 ст. 139 КАС передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених положень КАС дає підстави для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 15 березня 2019 року по справі № 826/7778/17.

В постанові від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076) договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 Закону № 5076 видами адвокатської діяльності серед іншого є: 1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; 2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; 6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; 7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Таким чином, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до ст. 30 Закону № 5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При цьому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону № 5076.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 269).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав:

1.Акт надання юридичних (адвокатських) послуг від 15 серпня 2022 року, згідно з яким адвокат Овчаренко О.О. надає послуги за договором про надання юридичних (адвокатських) послуг від 10 жовтня 2021 року, а ОСОБА_1 приймає та оплачує (зобов`язується оплатити) наступні послуги: адвокатом Овчаренком О.О. згідно з договором про надання правової допомоги від 10 жовтня 2021 року надана правова допомога наступного характеру:

- 29 липня 2022 року 30 липня 2022 року ознайомлення та аналіз документів ОСОБА_1 стосовно його звільнення зі служби в НП, попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, оцінка правової позиції судів України зі спірного питання, підготовка та направлення адвокатського запиту та інших документів до ГУ ПФУ в Донецькій області 2 години 2000 грн;

- 15 серпня 2022 року 16 серпня 2022 року складання позовної заяви, роздруківка позовної заяви, підготовка копій матеріалів для сторін (копіювання матеріалів на 42 сторінках, засвідчення належним чином копій на 42 сторінках), складання акта надання юридичних послуг та акта здійснення розрахунку, направлення позову до Донецького окружного адміністративного суду 3 години 3000,00 грн;

- участь в Донецькому окружному адміністративному суді при розгляді справи 2 години 2000,00 грн.

Всього 7 годин, 7000,00 грн.

Підписанням акта від 15 серпня 2022 року ОСОБА_1 підтвердив факт належного отримання послуг відповідно до положень договору від 10 жовтня 2021 року, а також відсутність претензій до адвоката стосовно отримання від нього послуг, вказаних у цьому акті.

2.Акт здійснення розрахунку за надані юридичні (адвокатські) послуги за договором про надання юридичних (адвокатських) послуг від 10 жовтня 2021 року між адвокатом Овчаренком О.О. та Магамедовим Г.З. (додаток до договору від 10 жовтня 2021 року про надання правової допомоги).

Відповідно до цього акта згідно з договором про надання юридичних (адвокатських) послуг від 29 грудня 2021 року адвокат Овчаренко О.О., який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4137, що видане Донецькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 30 листопада 2011 року, надав ОСОБА_1 правову допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 10 жовтня 2021 року наступного характеру:

- 29 липня 2022 року 30 липня 2022 року ознайомлення та аналіз документів ОСОБА_1 стосовно його звільнення зі служби в НП, попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин, оцінка правової позиції судів України зі спірного питання, підготовка та направлення адвокатського запиту та інших документів до ГУ ПФУ в Донецькій області 2 години 2000 грн;

- 15 серпня 2022 року 16 серпня 2022 року складання позовної заяви, роздруківка позовної заяви, підготовка копій матеріалів для сторін (копіювання матеріалів на 42 сторінках, засвідчення належним чином копій на 42 сторінках), складання акта надання юридичних послуг та акта здійснення розрахунку, направлення позову до Донецького окружного адміністративного суду 3 години 3000,00 грн;

Всього на момент звернення до суду із позовною заявою 5 годин 5000,00 грн.

- участь в Донецькому окружному адміністративному суді при розгляді справи 2 години 2000,00 грн.

В акті зазначено, що 15 серпня 2022 року ОСОБА_1 сплатив адвокату узгоджений сторонами гонорар в розмірі 5000,00 грн готівкою; грошові кошти адвокат Овчаренко О.О. отримав.

Суд зауважує, що договір про надання юридичних (адвокатських) послуг від 10 жовтня 2021 року, який в силу приписів п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС та Закону № 5076 є належним та необхідним доказом для встановлення розміру витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, суду не наданий.

За цих обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами судові витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані саме з цією справою; відповідність заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу умовам договору від 10 жовтня 2021 року.

До того ж в наданих позивачем актах міститься суперечлива інформація, а саме:

1) щодо складання акта здійснення розрахунку за надані юридичні (адвокатські) послуги за договором про надання юридичних (адвокатських) послуг від 10 жовтня 2021 року між адвокатом Овчаренком О.О. та Магамедовим Г.З. (додаток до договору від 10 жовтня 2021 року про надання правової допомоги) «згідно з договором про надання юридичних (адвокатських) послуг від 29.12.2021»;

2) до обох актів включена така послуга як підготовка та направлення адвокатом адвокатського запиту до ГУ ПФУ в Донецькій області, проте такий запит чи відповідь до нього суду не надані; до того ж спірні правовідносини виникли з іншим суб`єктом владних повноважень ГУНП в Донецькій області, що виключає можливість встановлення чи були такі послуги пов`язані саме з розглядом цієї справи.

Враховуючи викладене суд погоджується з доводами відповідача, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі не є обґрунтованими та не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн не підлягають присудженню на користь позивача.

Докази понесення сторонами інших судових витрат суду не надані.

Як учасник бойових дій позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ідентифікаційний код: 40109058, місцезнаходження: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, буд. 86) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області, які полягали у відмові ОСОБА_1 в оформленні всіх необхідних документів і подання про призначення пенсії та направленні їх до органу, що призначає пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області оформити всі необхідні документи і подання про призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з наявності у нього станом на 01 жовтня 2021 року вислуги років для призначення пенсії 25 років 09 місяців 14 днів, та направити їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

6. Повне судове рішення складено 27 лютого 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко