Ухвала суду № 109247556, 27.02.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про передачу справи до іншого суду

27 лютого 2023 року Справа № 200/708/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; зареєстроване місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (місцезнаходження: 69005, Запорізька область, м. Запоріжжя, м-н Профспілок, буд. 5) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

До вказаної позовної заяви позивачем, серед інших документів, додано копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 та копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.11.2016 року № 0000010140/№ НОМЕР_2 .

Відповідно до паспорта громадянина України позивач є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим, як видно з довідки від 30.11.2016 року № 0000010140/№ 2320000359, місцем реєстрації позивача як внутрішньо переміщеної особи є: АДРЕСА_2 .

Згідно з відомостями, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: АДРЕСА_3 .

Частиною 1 статті 25 КАС України визначено, що адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної або юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Таким чином, вказаною нормою за певною категорією спорів визначено право позивача обирати адміністративний суд, до якого звертатись з позовом: або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача або за місцезнаходженням відповідача.

Положеннями частини 1 статті 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003 року № 1382-IV місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець, особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

Таким чином, адреса реєстрації, зазначена у вказаних вище документах (м. Донецьк Донецької області), є адресою покинутого місця проживання позивача.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 1706-VII довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Отже, позивач є внутрішньо переміщеною особою, що перемістилася з м. Донецьк Донецької області та фактично проживає/перебуває у Запорізькій області (с. Новопавлівка) з підстав, які передбачені статтею 1 Закону № 1706-VII, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Виходячи з вищенаведеного, зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування) позивача, у розумінні положень статті 25 КАС України, є: АДРЕСА_2

До теперішнього часу обставини, що визначені статтею 1 Закону № 1706-VII, тривають, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання позивача у Запорізькій області (с. Новопавлівка), будь-яких доказів скасування цієї довідки до позовної заяви не додано.

Місцезнаходженням відповідача, вказаного позивачем у позовній заяві, є м. Запоріжжя Запорізької області.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що дана справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Донецького окружного адміністративного суду.

Правова позиція аналогічного змісту була викладена у постанові Першого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 року у справі № 200/5139/21.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до частини 5 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.

За частиною 6 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою.

Враховуючи, що місцем проживання позивача є с. Новопавлівка Запорізької області, а місцезнаходженням відповідача є м. Запоріжжя Запорізької області, суд вважає за необхідне передати дану справу на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Керуючись статтею 25, пунктом 2 частини 1 статті 29, статтями 171, 243, 248, 256, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Адміністративну справу № 200/708/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - передати на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Ухвала складена і підписана 27 лютого 2023 року у порядку письмового провадження та набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч