Постанова № 10924665, 12.08.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3837/10/1770

12 серпня 2010 р. 14год. 50хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Павлюк І.В.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Здолбунівська об"єднана державна податкова інспекція

доПриватне підприємство "СВМ-Україна"

про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ :

Здолбунівська об`єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до приватного підприємства "СВМ-Україна" про стягнення податкової заборгованості в сумі 27400,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги, просить стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 27400,00 грн., яка виникла на підставі несплати санкції застосованої до відповідача за порушення вимог ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року згідно з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012240 від 02.02.2010 року.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не подав, за юридичною адресою не знаходиться, про що свідчить повернення судової кореспонденції, яка направлена рекомендованим листом. Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких підстав, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач - приватне підприємство "СВМ - Україна" зареєстроване як юридична особа Здолбунівською районною державною адміністрацією від 16.12.2008 року і як платник податків з 18.12.2008 року перебуває на обліку у Здолбунівській об`єднаній державній податковій інспекції.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: свідоцтвом про Державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №037973 (а.с.9) та довідкою з ЄДР (а.с.5), якими підтверджується правовий статус відповідача, як юридичної особи і його зареєстроване місцезнаходження, копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.7).

Здолбунівською об`єднаною державною податковою інспекцією проведена невиїзна позапланова перевірка приватного підприємства „СВМ-Україна” з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.02.2009 року по 28.01.2010 року.

За результатами перевірки складено акт №59/23-36249903 від 29.01.2010 року (а.с.10-13), в якому зазначено:

Приватне підприємство „СВМ-Україна” 01.02.2009 року заключило контракт за №01/02 від 01.02.2009 року з нерезидентом фірмою “SAMAJA” Сербія.

На виконання умов контракту ПП „СВМ-Україна” було відвантажено лісопродукції:

ВМД 204000001/9/000607 від 11.02.2009 року, фактурна вартість 4295,50 Євро(43024,42 грн.) дошка обрізна з сосни, де граничний термін надходження виручки на розрахунковий рахунок 10.08.2009 року.

ВМД 204000001/9/000778 від 19.02.2009 року, фактурна вартість - 3520,00 Євро(34243,19 грн.) дошка обрізна з сосни, де граничний термін надходження виручки на розрахунковий рахунок 18.08.2009 року.

Валютні кошти на розрахунковий рахунок підприємства надійшли в сумі 2715,50 Євро(26251,68 грн.) від неризедента фірми „SAMAJA”.

Здолбунівською об`єднаною державною податковою інспекцією зафіксовано, що станом на 28.01.2010 року дебіторська заборгованість складає в сумі 5100 Євро (1580 Євро, де граничний термін надходження виручки на розрахунковий рахунок 10.08.2009 року.; 3520 Євро, де граничний термін надходження виручки 18.08.2009 року).

На підставі акту перевірки податковим органом винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012240 від 02.02.2010 року, згідно якого платнику податків нарахована штрафна санкція в сумі 27879,02 грн.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 року встановлено, що порушення резидентами 180-денного терміну, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України.

Пунктом 11 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року визначено право державних податкових інспекцій застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Враховуючи наведене, а також ту обставину, що податковим органом було встановлено факти порушення відповідачем вимог законодавства у вигляді порушення термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями, суд приходить до висновку, що рішення про застосування штрафних (фінансових) №0000012240 від 02.02.2010 року прийняте позивачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідно до п.2.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 27.05.2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 р. за №567/5758, зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів, штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та в строки, визначені Законом або іншими законами України є податковим зобов'язанням

В силу вимог абз.2 пп.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

На виконання п.п.6.2.1 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-111 від 21.12.2000 р. (із змінами та доповненнями), яка зазначає про те, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановленні строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги, Здолбунівською ОДПІ на адресу ПП "СВМ-Україна"" направлялись податкові вимоги:

05.03.2010 року виставлено першу податкову вимогу на суму 27879,02 грн.

18.05.2010 року виставлено другу податкову вимогу на суму 27400,00 грн.

З огляду на наведене та з врахуванням відсутності фактів оскарження в адміністративному порядку відповідачем у встановленні строки рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012240 від 02.02.2010 року, визначена ним сума податкових зобовязань є узгодженою.

Згідно з положеннями пп.5.4.1. п.5.4 ст.5 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Доказів сплати відповідачем податкового зобов'язання, як і доказів судового оскарження рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000012240 від 02.02.2010 року, суду не надано.

Відповідно до п. 3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону. За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємство "СВМ-Україна" до Державного бюджету України заборгованість по пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 27400,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук А.В.

Постанова складена в повному обсязі 13.08.2010 року.