Ухвала суду № 109246397, 27.02.2023, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2978/22

2/683/171/2023

У Х В А Л А

27 лютого 2023 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді Лугового О.М.

секретаря судового засідання Градомської Д.Р.

розглядаючи у відкритому засіданні в залі суду в м.Старокостянтинів цивільну справу №683/2978/22 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Лабчук Роман Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

26 жовтня 2022 року адвокат Мотальова-Кравець В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М., приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Лабчук Р.М. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 жовтня 2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі з правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2022 року було зупинено стягнення у виконавчому провадженні № 69584997 відкритим приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. на підставі виконавчого напису № 86230 від 22.12.2021 року, здійсненого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Солонець Т.М.

У судові засідання, призначені на 24.11.2022 року, 23.12.2022 року, 31.01.2023 року та 27.02.2023 року, позивач повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового розгляду даної справи, клопотань про розгляд справи за його відсутності та клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився, однак 18.11.2022 року подав відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку з неявкою учасників справи фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з частиною п`ятою статті 223 ЦПК, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його не з`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Вказана позиція неодноразово підтримувалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18.

Отже, враховуючи те, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді, розгляд справи неодноразово відкладався, позивач належним чином був повідомлений про призначення справи до розгляду, про дату та час розгляду справи, двічі поспіль, ні вона, ані її представник не з`явилися у судове засідання, тому суд дійшов висновку, що даний позов слід залишити без розгляду на підставі пункту 3 частин першої статті 257 ЦПК України.

При цьому, залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 158 ЦПК України - випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, з врахуванням того, що позовну заяву суд залишає без розгляду, відповідно до ст. 158 ч.9 ЦПК України слід скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали суду від 27.10.2022.

Керуючись ст. ст. 223, 257, 258, 260, 261, 354 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, приватний виконавець виконавчого округу Хмельницької області Лабчук Роман Михайлович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без розгляду.

Скасувати заходи забезпечення позову згідно ухвали Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2022 року,які булизабезпечені шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні № 69584997 відкритим приватним виконавцем виконавчого округу Хмельницької області Лабчуком Р.М. на підставі виконавчого напису № 86230 від 22.12.2021 року, здійсненого приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Солонець Т.М.

Відповідно до ч. 10 ст. 158 ЦПК України, у разі скасування заходів забезпечення позову в разі залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: