Ухвала суду № 109245902, 28.02.2023, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/1730/20

У Х В А Л А

28.02.2023 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6

розглянувши клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою по кримінальному провадженню відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженого та проживаючого у АДРЕСА_1 , не одруженого, працюючого на посаді технолога ТзОВ «Екопак Україна», раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Сокальського районного суду Львівської області перебуває дане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дія якого закінчується 17.03.2023 року. Зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачається покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Вказав на продовження ризиків, що передбачені статтею 177 КПК України. Зазначив, що обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, продовжувати злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання ризиків шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів

Клопотання мотивоване тим, що ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які послужили підставою обрання обвинуваченому запобіжного заходу, надалі існують, а тому не доцільно застосувати більш м`яких заходи.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисники заперечили проти задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Потерпілі та їхній представник підтримали клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходять до наступних висновків.

Ухвалою від 26.09.2022 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення та наявної обґрунтованої підозри на даний час не виходить за межі розумного строку. Він кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв`язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Вирішуючи питання про можливість застосування альтернативних запобіжних заходів щодо обвинуваченого, суд бере до уваги п.2 ч.4 ст.183 КПК України та враховує те, що згідно обвинувального акту, йому інкриміновано вчинення тяжкого злочину, останньому загрожує безальтернативне покарання, в разі визнання винним у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує наявність ризиків, передбачених п.п.1, 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що дані ризики не зменшилися, оцінюючи сукупність обставин, а саме що тяжкість покарання (тяжкі наслідки), яке може загрожувати обвинуваченому у разі визнання його винним, може спонукати його до переховування від суду, з метою уникнення та ухилення від кримінальної відповідальності та покарання за кримінальне правопорушення, у скоєнні якого останній обвинувачується, оскільки міцні соціальні зв`язки відсутні, те, що судове провадження на даний час не завершене. Окрім того, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдов軧58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»). Окрім того, як зазначалось у попередніх ухвалах, суд враховує і репутацію обвинуваченого, який жодним чином не відшкодував заподіяної шкоди.

Наведені прокурором ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім того, відповідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Таким чином, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.174, 176, 177, 197, 314-316, 334, 371, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою продовжити на 60 днів, тобто до 28.04.2023 року включно.

Контроль за виконанням запобіжного заходу покласти на прокурора.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Сокальський районний суд Львівської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуючий: ОСОБА_1