Рішення № 10924092, 16.08.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2010 р.           Справа № 7/68. За позовом Міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго”

до відповідача Садгірського районного споживчого товариства

про стягнення заборгованості –1510,17 грн.

Суддя О.С. Тинок

Секретар судового засідання О.М. Ратушенко

Представники:

від позивача –Білянській М.І. –представник

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Міське комунальне підприємство “Чернівцітеплокомуненерго” звернулося з позовом до Садгірського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості у сумі 1510,17 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 01 грудня 2007 року між сторонами було укладено договір № 559 на постачання теплової енергії в гарячій воді, згідно якого позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді у потрібних йому обсягах, а останній зобов’язувався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в термін до 15 числа за розрахунковим місяцем. Далі позивач стверджує, що відповідач прострочив виконання договірних зобов’язань по своєчасній оплаті за спожиту теплову енергію, в результаті чого станом на 18 червня 2010 року існує заборгованість у сумі 1244,97 грн. Також, позивачем нараховані відповідачу пеня у сумі 125,88 грн., індекс інфляції у сумі 103,31 грн. та три проценти річних у сумі 36,01 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку повноваженого представника вкотре у судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання суду.

Не з'явлення у судове засідання представника відповідача та не надання відзиву на позовну заяву не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

01 грудня 2007 року між Садгірським районним споживчим товариством та Міським комунальним підприємством “Чернівцітеплокомуненерго” укладено договір № 559 на постачання теплової енергії в гарячій воді у магазин продовольчих товарів, який розташований у місті Чернівці по вулиці Хотинській, 49.

Згідно з умовами вищезазначеного договору, теплопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Частиною 3 розділу 2 договору № 559 від 01 грудня 2007 року встановлено, що в разі наявності засобів обліку споживач сплачує за теплову енергію за такими тарифами:

- центральне опалення 269,57 грн. з ПДВ (за 1 ГКал).

Частина 4 розділу 2 договору № 559 від 01 грудня 2007 року передбачає, що в разі зміни тарифів споживач послуг сплачує за теплову енергію за новими тарифами з дня введення їх в дію.

Розмір оплати визначався відповідно до встановлених тарифів затверджених рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12 вересня 2006 року № 357/9 “Про затвердження норм витрат та розмірів тарифів на послуги з централізованого опалення і підігрів води” з послідуючими змінами внесеними рішеннями виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 32/1 від 23 січня 2007 року, № 708/18 від 25 вересня 2007 року, № 1017/24 від 29 грудня 2007 року, № 220/6 від 25 березня 2008 року, № 499/13 від 08 липня 2008 року, № 1031/24 від 30 грудня 2008 року.

З 01 січня 2009 року нарахування за спожиту теплову енергію проводилися у відповідності до рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради “Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 08 липня 2008 року № 499/13” від 30 грудня 2008 року № 1031/24 згідно постанови КМ України “Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води” від 10 липня 2006 року № 955.

Згідно договору оренди нерухомого майна № 197 від 02 червня 2006 року відповідач прийняв в оренду нерухоме майно –нежилі приміщення першого поверху в житловому будинку літ. А, який знаходиться в місті Чернівці, на вулиці Хотинській, під номером 49, загальною площею 34,50 кв.м.

Даний договір оренди припинив свою дію, а відповідач повернув орендовані приміщення 06 січня 2009 року, що підтверджується актом приймання-передачі об’єкта оренди.

Фактичне споживання теплової енергії визначалося згідно показників лічильника SENSUS № 83850104, який перебуває на балансі Об’єднаного товариства співвласників багатоквартирних будинків “Вітязь”. Нарахування проводилось згідно з показаннями зазначеного лічильника пропорційно опалюваній площі, що передбачено пунктом 12 Постанови Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року “Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період 01 грудня 2007 року –06 січня 2009 року поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах на суму 1244,97 грн. При цьому, відповідачем за надану теплову енергією розрахунок не проведено.

Статтею 19 Закону України “Про теплопостачання “ від 02 червня 2005 року передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично відпущену теплову енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 розділу 4 договору № 559 від 01 грудня 2007 року розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів на підставі показань приладів обліку чи розрахунків.

Відповідно до розділу 6 договору № 559 від 01 грудня 2007 року споживач послуг зобов’язаний оплачувати послуги в установлені договором терміни, але не пізніше ніж 15 числа за розрахунковим місяцем.

Відповідач оплату за поставлену йому позивачем теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах у відповідності до договору та в повній мірі не проводив, в результаті чого існує заборгованість у сумі 1244,97 грн., яку він зобов’язаний сплатити.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 11 розділу 4 договору № 559 від 01 грудня 2007 року передбачає, що в разі несплати споживачем за спожиту теплову енергію до 15 числа за розрахунковим місяцем, нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми, обумовленої чинним законодавством) за кожний день прострочення.

Відповідач несвоєчасно виконував грошові зобов’язання по оплаті за спожиту теплову енергію, а тому має сплатити пеню у сумі 125,88 грн., згідно наданого розрахунку на 01 червня 2010 року.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача індекс інфляції у сумі 103,31 грн. та три проценти річних у сумі 36,01 грн., згідно наданих розрахунків за період з 01 липня 2009 року по 18 червня 2010 року.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 22, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд —

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Садгірського районного споживчого товариства –вул. Перемоги, 18, м. Чернівці, код 01788467 на користь Міського комунального підприємства “Чернівцітеплокомуненерго” –вул. Максимовича, 19-а, м. Чернівці, код 34519280 –заборгованість у сумі 1244,97 грн., пеню у сумі 125,88 грн., індекс інфляції у сумі 103,31 грн., три проценти річних у сумі 36,01 грн., державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 16 серпня 2010 року за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписане та оформлене відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 21 серпня 2010 року.

Суддя О.С. Тинок