Постанова № 109236382, 28.02.2023, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/94/23

2-а/683/11/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинів справу №683/94/23, 2-а/683/11/2023 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

в с т а н о в и в:

03 січня 2023 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області позов до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що 26 грудня 2022 року інспектором Управління патрульної поліції м. Києва Клеповим Д.В. винесено постанову серії ЕАР №6330988, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності стало те, що він керуючи транспортним засобом по бульвару Дружби народів,21 в м. Київ, здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п.17.1 Правил дорожнього руху.

Вважає постанову протиправною, такою, що не відповідає фактичним обставинам справи, а висновок про наявність в його діях ознак адміністративного правопорушення вважає таким, що не підтверджується жодними доказами.

Вказує, що 26 грудня 2022 року біля 12 години він дійсно керував автомобілем марки «HYUNDAI TUCSON» по бульвару Дружби народів у м. Києві. Проїжджаючи повз станцію метро «Дружби народів», пасажир, який знаходився у нього в автомобілі, попросив висадити його біля метро. Для цього він виїхав на смугу для руху маршрутних транспортних засобів та зробив зупинку для висадки пасажира, оскільки смуга руху для маршрутних транспортних засобів на бульварі Дружби народів продовжується більше 1 км і висадити пасажира, не заїжджаючи на цю смугу, не можливо. При цьому, зазначає, що він діяв у відповідності до вимог п.17.2 Правил дорожнього руху, який дозволяє заїжджати на смугу для руху маршрутних транспортних засобів для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини.

Однак, інспектор, не надавши йому можливості надати будь-які пояснення по справі, притягнув до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП, відхиливши без жодних обґрунтувань його клопотання про застосування ст.22 КУпАП.

Оскільки він діяв у відповідності до вимог п.17.2 Правил дорожнього руху, тому вважає, що підстав для його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП не має, в зв`язку із чим просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду не з`явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких заяв та клопотань не подавав.

Відповідач Департамент патрульної поліції, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, до суду свого представника не направив, подавши клопотання про розгляд справи без участі представника.

У визначений судом строк відповідач подав відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , посилаючись на його необґрунтованість. Вказує, що згідно п.17.2 Правил дорожнього руху на смугу, позначену знаком 5.11 і розташовану біля правого краю проїзної частини, якщо вона не відокремлена суцільною лінією дорожньої розмітки, дозволяється заїжджати тільки у разі повороту праворуч або зупинки для посадки чи висадки пасажирів. На відеозаписі з нагрудної камери інспектора зафіксовано, що ОСОБА_1 здійснив зупинку автомобіля на переривчастій лінії дорожньої розмітки 1.11, яка призначена для виїзду на дорогу, тоді як мав би здійснити зупинку для висадки пасажира, перетнувши переривчасту лінію розмітки 1.11, яка розміщена перед суцільною лінією 1.1, яка призначена для заїзду на смугу маршрутних транспортних засобів. Оцінивши усі докази у справі, заслухавши ОСОБА_1 , інспектор прийняв рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності, яке є законним та обґрунтованим.

Відповідно до положень ч.3 ст.268 КАС України при розгляді справ, зокрема, визначених статтею 286 цього Кодексу (справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності), неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суді першої інстанції.

За таких умов згідно з ч.4 ст.229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26 грудня 2022 року інспектор Управління патрульної поліції в м. Київ старший сержант поліції Клепов Д.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР №6330988, якою ОСОБА_1 визнав винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та наклав адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. за те, що він 26 грудня 2022 року об 11 годині 58 хвилини на бульварі Дружби народів,21 у м. Київ, керуючи транспортним засобом марки «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п.17.1 Правил дорожнього руху.

Позивач, вважаючи вказані дії та рішення відповідача незаконними, звернувся до суду з адміністративним позовом з метою захисту своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу Українипро адміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7КУпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.122КУпАП порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII визначено, що учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою КабінетуМіністрів Українивід 10.10.2001№1306 затверджено Правила дорожньогоруху (далі - ПДР).

Відповідно до п.1.1 ПДР, останні відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно п.17.1.ПДР на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі.

Відповідно до п.5.11 розділу 33 ПДР дорожній знак «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» - смуга призначена для руху транспортних засобів, що рухаються за встановленими маршрутами, та велосипедистів, якщо рух такою смугою здійснюється попутно загальному потоку транспортних засобів.

Дія знаку поширюється на смугу руху, над якою він установлений. Якщо знак установлений праворуч від дороги, його дія поширюється на праву смугу руху.

Водію, який повертає праворуч на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, що відокремлена переривчастою лінією дорожньої розмітки, дозволено виконувати поворот із цієї смуги. У таких місцях дозволяється також заїжджати на неї під час виїзду на дорогу і для посадки чи висадки пасажирів біля правого краю проїзної частини (п.17.2 ПДР).

За приписами ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі за ч.3 ст.122 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 з наступними змінами та доповненнями, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, у тому числі ч.3 ст.122 КУпАП.

В свою чергу, статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з положеннями ст.31 Закону України «Про національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, зупинення транспортного засобу, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про Національну поліцію", поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень має довести правомірність прийнятого ним рішення.

Так, згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він 26 грудня 2022 року об 11 годині 58 хвилини на бульварі Дружби народів,21 у м. Київ, керуючи транспортним засобом марки «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п.17.1 Правил дорожнього руху.

Вказане правопорушення зафіксоване за допомогою нагрудної камери поліцейського, запис №476459, про що зазначено в оскаржуваній постанові серії ЕАР №6330988.

Разом із відзивом відповідач надав суду відповідні електронні докази, а саме: DVD-R диск, на якому знаходяться відео файли фіксації події правопорушення, запис №476459.

Зокрема, на вказаному відеозаписі зафіксовано, як автомобіль марки «HYUNDAI TUCSON», номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 на момент під`їзду поліцейських стояв із увімкнутим аварійним сигналом на смузі для руху маршрутних транспортних засобів біля правого краю проїзної частини, яка відокремлена суцільною лінією дорожньої розмітки та переривчастою лінією дорожньої розмітки 1.11, яка призначена для виїзду на дорогу, що є порушенням вимог п.17.1 ПДР.

Для висадки пасажира з дотриманням вимог п.17.2 ПДР, на який посилається ОСОБА_1 , він повинен був здійснити виїзд на смугу для маршрутних транспортних засобів, перетнувши переривчасту лінію розмітки 1.11, яка розміщена перед суцільною лінією 1.1, та яка призначена для заїзду на смугу маршрутних транспортних засобів і зупинитись межах цієї переривчастої лінії.

З відеозапису ж вбачається, що ОСОБА_1 зупинився в межах переривчастої лінії дорожньої розмітки 1.11, яка призначена для виїзду на дорогу зі смуги руху маршрутних транспортних засобів.

При цьому, коли до автомобіля під`їхали поліцейські, то у ньому, окрім водія, знаходився пасажир, який тривали час ще залишався в автомобілі, що ставить під сумнів твердження позивача про зупинку транспортного засобу саме з метою висадки пасажира.

Отже, із наданого відповідачем відеозапису вбачається, що на ньому міститься інформація, необхідна для встановлення факту вчинення правопорушення: дата та час вчинення правопорушення; місце вчинення правопорушення; географічні координати вчинення правопорушення; відеофіксація автомобіля з чітким зображенням державного номерного знаку; фіксація факту знаходження автомобіля на смузі громадського руху, яка позначена суцільною лінією дорожньої розмітки; напрямок руху автомобіля.

Крім того, на відеозаписі чітко зафіксовано розмітку на бульварі Дружби народів у м. Києві та вбачається, що автомобіль знаходиться в межах переривчастої лінії дорожньої розмітки 1.11, яка призначена для виїзду на дорогу зі смуги руху маршрутних транспортних засобів, що свідчить про те, що на момент фіксації порушення автомобіль перетнув суцільну лінію розмітки смуги для руху маршрутних транспортних засобів і зупинився в межах цієї лінії розмітки.

Таким чином, на відеозаписі чітко зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП.

При цьому, жодних доказів, які б спростовували факт вчинення такого порушення, позивачем суду не надано.

Доданий до позовної заяви диск із відеозаписом з відеореєстратора не є належним доказом, оскільки події, що на ньому зафіксовані, датовані 24 січня 2016 року. При цьому, із відеозапису не можливо встановити що саме за автомобіль стоїть, а відсутність звуку не дає можливість встановити що саме відбувається в автомобілі.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд враховує, що відповідачем було надано належні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпАП.

Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі.

Таким чином, суд вважає, що відповідач діяв у спосіб, передбачений законами України та правомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з ч.3 ст.286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що відповідач під час винесення оскаржуваної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваної постанови, а відтак позовну заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.77, 243-244, 268, 271, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності залишити без задоволення.

Постанову серії ЕАР №6330988 від 26 грудня 2022 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Текст рішення складено 27 лютого 2023 року.

Суддя: