Постанова № 109235601, 28.02.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/3527/22

Номер провадження 3/489/445/23

Постанова

Іменем України

28 лютого 2023 року місто Миколаїв

Суддя Ленінського районного суду міста Миколаєва Микульшина Ганна Анатоліївна, розглянувши матеріали справи, які надійшли з Миколаївського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не встановлено, пенсіонера, згідно з протоколом проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

встановила:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 168487 від 29.11.2022, 29.11.2022 о 19:30 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання АДРЕСА_1 , вчинив сварку відносно своєї дружини ОСОБА_2 , під час якої словесно ображав, принижував, погрожував фізичною розправою, чим навмисно спричинив емоційну невпевненість та міг завдати шкоди психічному здоров`ю, таким чином вчинив домашнє насильство психологічного характеру. Сварку вчинив повторно потягом року.

ОСОБА_1 до суду не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом направлення судової повістки за всіма відомими адресами, телефонограмою, а також направленням смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в протоколі, яке доставлено 07.02.2023 о 15:44. Про причини неявки не повідомив, до суду не надходило клопотання про відкладення розгляду справи.

В поясненнях, наданих при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 пояснив, що 29.11.2022 він прийшов додому за адресою: АДРЕСА_1 , його дружина ОСОБА_2 знаходилась на кухні, а в ліжку невідомий йому чоловік, через що в нього з дружною стався конфлікт, вході якого виражався грубою нецензурною лійкою, погрожував фізичною розправою.

Потерпіла ОСОБА_2 судове засідання не з`явилась, повідомлялась про розгляд справи належним чином, зокрема і направленням смс-повідомлення на номер телефону, зазначений в її заяві від 29.11.2022 (а.с.3), яке доставлено потерпілій 08.02.2023 о 09:07.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторони зобов`язані цікавитися справами, учасниками яких вони є. Зокрема, у п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року ЄСПЛ констатував, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

За такого суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.

Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі, суддя приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зіст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 280 КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 9КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 1статті 173-2КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно частини2статті 173-2КУпАП тісамі дії,вчинені особою,яку протягомроку булопіддано адміністративномустягненню заодне зпорушень,передбачених частиноюпершою цієїстатті,- тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Вина ОСОБА_1 , як особи, яка протягом року вже вчиняла домашнє насилля, у вчиненні домашнього насильства психологічного характеру щодо своєї дружини ОСОБА_2 29.11.2022 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №168487 від 29.11.2022; поясненнями ОСОБА_2 , поясненнями ОСОБА_1 , в яких він вину визнав, підтвердив, що виражався грубою нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою.

Також в матеріалах справи міститься постанова Ленінського районного суду м.Миколаєва у справі № 489/2216/22 від 20.10.2022, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, саме: вчинення домашнього насильства психологічного характеру, скоєне повторно протягом року.

При накладенні стягнення, як передбачено ст. 33 КУпАП, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

За такихобставин,суд вважаєза можливенакласти на ОСОБА_1 адміністративне стягненняу виглядіштрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, вважаючи саме таке стягнення необхідним та достатнім.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави необхідно стягнути судовий збір, розмір якого відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 536,80 грн.

Керуючись статтями40-1,124,280,283,284,294 КУпАП, суддя

постановила:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень 00 коп.; (який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: Миколаїв.ГУК/Інгульськ.р-н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Кодкласифікації доходів бюджету: 21081100, рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001).

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в дохід держави в розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп., який підлягає сплаті та перерахуванню за такими реквізитами: отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ//22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), кодкласифікації доходів бюджету: 22030106, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Миколаєва.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Г.А. Микульшина