Ухвала суду № 109234537, 27.02.2023, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/650/23

2/703/512/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 лютого 2023 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Крива Ю.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, в якому просить стягнути з відповідача 1 500 000 грн. моральної шкоди завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України.

Під час вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху, виходячи із наступного.

Оскільки суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв`язків, то лише за умови зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 175 ЦПК України є підстави для відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У своїй позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору, при цьому посилається на п.22 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір».

Згідно п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Позивач не надає жодних доказів підтвердження того, дії держави-агресора Російської Федерації призвели до її вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Таким чином відсутні підстави вважати позивача таким, що в силу вимог закону звільнений від сплати судового збору.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивач просить стягнути із Російської Федерації на його користь моральну шкоду в розмірі 1 500 000 грн.

Вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою, відтак, судовий збір підлягає стягненню як за вимогу майнового характеру (ВС/КЦС від 28 листопада 2018р. у справі № 761/11472/15-ц).

Згідно ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою передбачена сплата судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про державний бюджет України на 2023 рік установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2684 грн.

Належним доказом, який підтверджує сплату судового збору є оригінал квитанції чи платіжного доручення, доданий до позовної заяви.

Отже, приймаючи до уваги ціну позову у цій справі, що становить 1 500 000 грн., позивач при зверненні до суду мав сплатити судовий збір у максимальному розмірі, що встановлений законом, тобто 13420 грн., однак позивачем докази сплати судового збору за вимогу майнового характеру не надані.

Вказаний в ухвалі недолік може бути усунений шляхом подання до суду документів, що підтверджують сплату 13420 грн. судового збору за наступними платіжними реквізитами:

отримувач коштів - ГУК у Черк.обл./тгм.Сміла/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37930566;

банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО) - 899998 ;

рахунок отримувача - UA838999980313111206000023753;

код класифікації доходів бюджету 22030101.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Окрім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У пункті 7 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.

Пунктами 5, 8 частини 3 статті 175 ЦПК України передбачено, що саме в позовній заяві зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначенням доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

Як встановлено у ч. 2 ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Суддя звертає увагу на те, що в матеріалах позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджує громадянство та зареєстроване місце проживання позивача.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність підстав для залишення поданої позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення її недоліків шляхом подачі до суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

На підставі вищевикладеного, приходжу до обґрунтованого висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст.175 та ст.177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України - суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.

За вказаних обставин заява повинна бути залишена без руху, а позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Також, судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 p.), яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Враховуючи вищенаведене позивачу необхідно усунути виявлені недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та сплати судовий збір.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації про стягнення моральної шкоди завданої внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України - залишити без руху.

Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині даної ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.В. Крива