ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
____________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.08.2010 Справа № 4/122-10
Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Сокуренко Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" м. Херсон
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Херсон с.Зеленівка
про стягнення 32.767грн.79коп.
за участю представників сторін:
від позивача - юрист Савіна А.С.
від відповідача - не зявився
Товариство з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" (позивач по справі) звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) та просить стягнути 32.767грн.79коп., в тому числі: 30779грн.84коп. основного боргу, 1469грн.83коп. пені, 518грн.12коп. - 3% річних, посилаючись на неналежне виконання зобовязань по розрахунках за умовами договору суборенди №3/С від 01.08.2008року.
В засіданні суду позивач позовні вимоги підтримав та надав пояснення по справі.
Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи.
Ухвала про відкладення розгляду справи від 12.08.2010року направлена відповідачу у встановленому порядку відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002року №75 (з подальшими змінами). Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи.
Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обовязку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.
За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд
в с т а н о в и в:
01 серпня 2008року між товариством з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" (позивач по справі) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) укладено договір суборенди № 3/С згідно з яким в користування відповідача на умовах суборенди позивачем передано частину нежитлового приміщення магазину №41 загальною площею 30 кв.м., що розташований в АДРЕСА_2
Строк дії оренди відповідно до пункту 2.2 договору сторонами узгоджено до 31.12.2008року та продовжено його строк відповідно до 31.12.2009року та до 31.12.2010року згідно з додатковими договорами №2 від 22.12.2008року та №5 від 15.11.2009року.
Факт передачі майна в користування відповідача підтверджується наданим до матеріалів справи актом прийому-передачі від 01.09.2008року.
Таким чином між сторонами склалися господарські відносини з суборенди майна. Згідно з ч.6 ст.283 ГК України до відносин суборенди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Відповідно до ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
При цьому, відповідно до ч.1 ст. 286 ГК України відповідач зобов'язаний вносити орендну плату в строки, визначені договором, незалежно від наслідків господарської діяльності .
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, з урахуванням вимог вищезазначених норм закону, сторони повині виконувати зобов'язання передбачені договором суборенди від 01.08.2008року, в тому числі і щодо розміру та порядку здійснення розрахунків.
Пунктами 3.1, 3.2 договору від 01.08.2008року встановлено обов'язок суборендаря сплачувати суборендну плату в узгодженому сторонами розмірі яка підлягає перерахуванню в безготівковому вигляді на відповідний розрахунковий рахунок позивача або готівкою в касу не пізніше 5 числа поточного місяця незалежно від наслідків господарської діяльності.
Таким чином, з урахуванням погоджених сторонами умов договору, у відповідача настає обовязок перерахування суборендної плати не пізніше 5 числа кожного поточного місяця.
Однак матеріалами справи підтверджується, що своїх обовязків за договором відповідач не виконував належним чином і на день звернення позивача з позовом мав заборгованість в сумі 30779грн.84коп.
Після порушення справи відповідачем 05.08.2010року було сплачено 2380грн.00коп, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
Документального підтвердження сплати решти боргу в сумі 28399грн.84 коп., або будь-яких пояснень причин несплати відповідач суду не надав, тому позовні вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобовязання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Пункт 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 1 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 зазначеного Закону ( в редакції Закону від 10.01.2002року) встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період , за який сплачується пеня.
При укладенні договору суборенди від 01.08.2008року сторони пунктом 5.4 узгодили, що суборендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується з урахуванням пені в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Позивачем нарахована пеня за прострочку перерахування коштів з урахуванням вимог Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996року в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, а також з урахуванням 6-місячного строку її нарахування в сумі 1469грн. 83коп.
Оскільки документального підтвердження причин несвоєчасних розрахунків відповідач суду не надав, позовні вимоги в частині стягнення 1469грн.83коп. пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням вимог зазначеної норми, судом також задовольняються позовні вимоги позивача про стягнення 518 грн.12коп, що становить 3% річних.
Судом відхиляється клопотання відповідача про зменшення розміру пені та надання розстрочки виконання рішення на 36 місяців, оскільки документального підтвердження неможливості виконання рішення відповідач суду не надав, а його посилання на рішення Суворовського районного суду м.Херсона від 25.09.2009року яким стягнено заборгованість за кредитним договором, не свідчить про його фінансове становище в цілому та неможливість чи ускладнення виконання рішення зі спору, який виник між товариством з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" та відповідачем.
В той же час, згідно з вимогами ст. 121 ГПК України сторони не позбавлені права укласти мирову угоду щодо погашення боргу на протязі певного часу в ході виконання рішення суду, яка подається на затвердження судом у встановленому законом порядку.
На підставі вищезазначеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення 28399грн.84коп. основного боргу, 1469грн.83коп. пені, 518грн.12коп. - 3% річних. Провадження у справі в частині стягнення 2380грн.00коп. основного боргу підлягає припиненню згідно з п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача в повному розмірі, оскільки спір виник з його вини.
В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.82-85 ГПК України суд,
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (інші реквізити суду невідомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МКП Прозерпіна" м. Херсон вул.40 років Жовтня, 31-А р/р 26009310039001 в ФАБ “Південний” в м.Херсоні МФО 352640 код 21290781 - 28399грн.84коп. основного боргу, 1469грн.83коп. пені, 518грн.12коп. - 3% річних, 327грн.67коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2380грн.00коп. основного боргу.
Суддя З.І. Ємленінова
Повний текст рішення виготовлено
та підписано 26.08.2010року.
Судове рішення № 10923359, Господарський суд Херсонської області було прийнято 25.08.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/122-10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: