Рішення № 10923247, 17.08.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.08.2010 Справа № 3/113-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Людоговської В.В. при секретарі Беловій О. С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Дослідне господарство "Асканійське" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук, с. Тавричанка Каховського району Херсонської області

до Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп", м. Херсон

про стягнення 69016 грн. 05 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Хоменко С.В. - представник, паспорт МО 956392 виданий 15.11.2001р. Каховським РВ УМВСУ в Херсонській області

від відповідача - Комаренко С.В. –представник –дов.№144 від 14.05.2010 р.

          Державне підприємство "Дослідне господарство "Асканійське" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук (позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Херсонрибгосп" (відповідач) заборгованості у сумі 69016,05 грн., з яких: 63567,00 грн. основний борг, 4347,99 грн. інфляційні збитки, 1100,86 грн. 3% річних.

          Після початку розгляду справи - 12 серпня 2010 року позивач надіслав до суду доповнення до позовної заяви, в якому просить стягнути з відповідача 63567,00 грн. основного боргу, 2798,78 грн. інфляційних збитків та 881,57 грн. 3% річних.

          Відповідач проти позову не заперечує. В судовому засіданні заявив усне клопотання про надання розстрочки виконання рішення суду.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

          Між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 174 і ч. 1 ст. 181 ГК України склалися господарські правовідносини з купівлі-продажу.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач за видатковими накладними (а.с.30-82) передав у власність відповідача товар на загальну суму 174767,19 грн.

          Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов’язок суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

          Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          За змістом ст.712 ЦК України та ст.265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов»язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший порядок оплати товару.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Як вбачається із матеріалів справи письмовий договір, в якому були б обумовлені строки оплати наданих послуг, сторони не укладали. Тобто строки оплати наданих послуг сторонами не обумовлені. За таких обставин сторони повинні керуватись ст.530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Матеріалами справи підтверджується, що 22.01.2010 р. відповідач отримав претензію позивача від 16.12.2009 р. про сплату боргу (а.с. 12,13), яку відповідач повинен був виконати на протязі 7 днів з дня надходження до нього вищевказаної вимоги.

          Однак, незважаючи на вимогу, відповідач частково розрахувався за отриманий товар. Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 63567,00 грн. є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Крім того, ст.625 ЦК України допускає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора.

          В разі, якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Розрахунки 4347,99 грн. інфляційних збитків та 1100,86 грн. річних, які окрім основного боргу просить стягнути позивач, останнім виконано невірно, оскільки дані зобов»язання обраховано з січня 2010 року. Днем початку нарахування річних та інфляційних збитків має бути 01.02.2010 року (ч.2 ст.530 ЦК України передбачено виконання зобов»язання в семиденний строк з дня отримання вимоги про сплату боргу). Кінцевою датою нарахування річних та інфляційних збитків позивач обрав 13 липня 2010 року.

За обрахунком суду, здійсненим за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи «Ліга»(з врахуванням Порядку проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій, затвердженого листом Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ») задоволенню підлягають річні в сумі 881,57 грн. за період з 01.02.2010 р. по 13.07.2010 р. та інфляційні в сумі 2798,78 грн. за період з 01.02.2010 р. по 13.07.2010 р.

Відповідно до ч.6 ст.83 ГПК України суд вправі надати боржнику розстрочку примусового виконання рішення, однак при вирішенні цього питання слід враховувати, що відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи, тому зобов'язань задовольняти заяву про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання суд не має.

                    В усному клопотанні про розстрочення виконання рішення відповідач посилається на складне фінансове становище. В обґрунтування вимог щодо надання розстрочки відповідачем надано баланс за 1 квартал 2010 року, звіт про фінансові результати за 1 квартал 2010 року, баланс за 2009 рік та фінансовий звіт за 2009 рік.                    

При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення суд враховував матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що саме неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов»язань призвело до виникнення вказаного спору, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду з відповідним позовом за захистом своїх справ та охоронюваних законом інтересів. Судом враховується наявність інфляційних процесів у економіці держави, період на який відповідач просить розстрочити виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного, - суд відмовляє відповідачу в наданні розстрочки виконання рішення суду.

          Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.          Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

          В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

          Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

          Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Херсонрибгосп»(73025, м.Херсон, вул..Кошевой Спуск, 3А, р/рахунок невідомий, код ЄДРПОУ 00476790) на користь Державного підприємства Дослідне господарство «Асканійське»Інституту олійних культур Української академії аграрних наук (74862, Херсонська область, Каховський район, с.Тавричанка, вул..40 річчя Перемоги, 16, р/р невідомий, код ЄДРПОУ 00856787) основний борг в сумі 63567,00 грн., інфляційні втрати в сумі 2798,78 грн., річні в сумі 881,57 грн., в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 672,47 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 229,96 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В.Людоговська

Дата підписання рішення, оформленого

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 25.08.2010 р.