Рішення № 109230689, 24.02.2023, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/504/23

Провадження № 2-а/723/1139/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2023 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Дячук О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому зазначив, що 27.01.2023 року старшим держаним інспектором впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченком В.О. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії АА №00004304, якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП зі сплатою штрафу в розмірі 510000 грн. за те, що він 08.12.2022 року об 11-21 год. за адресою Н-10, км. 248+935, Чернівецька область, керуючи транспортним засобом марки MAN 22.281 FNL-BL державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив рух т/з із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 38,86% (9,325 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 33,529% (6,371 тон), при дозволеному максимальному навантажені на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах. Порушення було виявлено на підставі відомостей з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 57, 057*002.

Зазначає, що вину не визнає, із зазначеною постановою не згідний, вважає її необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню в зв`язку з неповними з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та порушенням норм матеріального та процесуального права та такою, що суперечить Конституції України та чинному законодавству, посилаючись на наступне.

___Так, в постанові, в порушення Абзацу 3 п.2 Розділу II «Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі», не вказано відомості про належного користувача транспортного засобу марки MAN 22.281 FNL-BL д.н.з. НОМЕР_1 , фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб , особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Також, не було виконано вимоги Абзацу 3 (встановлення наявності та повноти інформації про зафіксований транспортний засіб), Абзацу 6 (встановлення наявності та повноти інформації про особу, зазначену у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу) та Абзацу 8 (встановлення наявності і відповідності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів) Розділу II Інструкції.

Не виконання вимог Абзацу 3 Розділу II Інструкції в Постанові відсутня будь-яка інформація про транспортний засіб окрім марки MAN 22.281 FNL-BL та державного номерного знаку НОМЕР_1 , що призвело до того, що Уповноваженою посадовою особою при розгляді справи не встановлено належного користувача транспортного засобу марки MAN 22.281 FNL- BL державний номерний знак НОМЕР_1 , тобто, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Ігнорування Уповноваженою посадовою особою вимог абзацу 6 Розділу II Інструкції призвело до відсутності в постанові інформації про особу, що зазначена у статті 14-3 КУпАП, зафіксованого транспортного засобу НОМЕР_1 , тобто, у постанові серії АА №00004304 від 27.01.2023 року відсутня інформація щодо належності транспортного засобу приватній особі, юридичній особи, за якою зареєстрований транспортний засіб і яка є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відсутність в постанові серії АА №00004304 від 27.01.2023 року інформації, яка в обов`язковому порядку передбачена згідно абзацу 8 Розділу II Інструкції, щодо наявності та відповідності дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або документу про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів не дає можливості правильно кваліфікувати зафіксоване автоматизованою системою правопорушення допущене 08.12.2023 року о 11 год. 21 хв. за адресою Н-10, км 248+935 Чернівецька область.

Згідно даних Єдиного Державного реєстру МВС України за громадянином ОСОБА_1 станом на 04.02.2023 року зареєстровано наступи: транспортні засоби: AUDI 100 державний номерний знак НОМЕР_2 , MITSUBSHI OUTLANDER державний номерний знак НОМЕР_3 , MERCEDES -BENC SPRINTER 316 державний номерний знак НОМЕР_4 , натомість транспортного засобу марки «MAN 22.281 FNL-BL» д.н.з. НОМЕР_1 за ним не зареєстровано. Крім того, в органах державної влади ОСОБА_1 як суб`єкт господарювання не зареєстрований та підприємницьку діяльність не проводить.

Виходячи з вищевикладеного вважає, що він, відповідно до інформації, яка міститься в постанові серії АА №00004304 від 27.01.2023 року не може бути суб`єктом правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху і зафіксованого не в автоматичному режимі серії АА №00004304 від 27.01.2023 року щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення відносно нього провадженням закрити, а також стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на його користь у розмірі 1073,60 грн.

В судове засідання сторони не з`явились.

Відповідно до п.1 ч.3, ч.9 ст.205 КАС України судом проведено розгляд справи на підставі наявних в ній доказів у відсутності належно повідомлених учасників справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АА №00004304, винесеною 27.01.2023 року старшим держаним інспектором впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченком В.О. було притягнуто ОСОБА_1 до відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 51000 грн. за те, що він 08.12.2022 року об 11-21 год. за адресою: Н-10, км. 248+935, Чернівецька область, керуючи транспортним засобом марки MAN 22.281 FNL-BL державний номерний знак НОМЕР_1 , допустив рух т/з із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 38,86% (9,325 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон, навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 33,529% (6,371 тон), при дозволеному максимальному навантажені на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 м при спарених колесах.

Відповідно до інформації, наданої Територіальним сервісним центром №7341 (на правах відділу м. Чернівці) РСЦ ГСЦ МВС в Чернівецькій області встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано наступні транспортні засоби: «AUDI 100» д.н.з. НОМЕР_2 , «MITSUBSHI OUTLANDER» д.н.з. НОМЕР_3 , «MERCEDES-BENC SPRINTER 316» д.н.з. НОМЕР_4 .

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Частина 2 ст.132-1 КУпАП відповідальність наступає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами і передбачає адміністративну відповідальність у вигляді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Відповідно до ст.229 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.2 ст.132-1 цього Кодексу, покладено на органи автомобільного транспорту та електротранспорту.

Згідно ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Випадки, коли не складається протокол про адміністративне правопорушення, передбачені статтею 258 КУпАП, відповідно до частини другої якої, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції автомобільного транспорту та електротранспорту.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Дослідивши матеріали справи, встановлено, що відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб марки «MAN 22.281 FNL-BL» д.н.з. НОМЕР_1 , або, що він в органах державної влади зареєстрований як суб`єкт господарювання та проводить підприємницьку діяльність, а отже є суб`єктом правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, про що вказав Верховний Суд у справі №338/1/17.

Відповідно до ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто, саме відповідач, будучи повноважною особою на розгляд справи про адміністративне правопорушення та складання постанови про накладення адміністративного стягнення, зобов`язаний обґрунтувати правомірність складення оскаржуваної постанови.

Однак будь-які докази, які б підтверджували наявність адміністративних правопорушень з боку позивача, відповідачем у встановлений судом строк надані не були, про причини їх неподання суд не повідомлено.

Судом встановлено, що фактично матеріали про адміністративне правопорушення складаються лише з оскаржуваної постанови, так як відповідачем не зібрано та не надано суду жодних доказів на підтвердження факту скоєння правопорушення та правомірності своїх дій.

Таким чином, суд вважає, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, є недоведеним, а оскаржувана постанова відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її протиправною та її скасування.

Згідно ч.3 ст.286 КУпАП за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, серед іншого скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що вимоги щодо скасування постанови є обґрунтованими і їх слід задовольнити.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті з врахуванням задоволення позову підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в розмірі 1073,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.132-1 КУпАП України, ст.ст.2, 6, 7, 9, 139, 205, 244-246, 268, 272КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого держаного інспектора впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Савченка Владислава Олеговича В.О серії АА №00004304, винесену 27.01.2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51000 грн.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі розгляду справи в порядку письмового провадження зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Сторожинецького районного суду Олександра Дячук