Ухвала суду № 109229794, 23.02.2023, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 339/347/22

11

1-кп/339/12/23

У Х В А Л А

23.02.2023 м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілої ОСОБА_6

перекладача ОСОБА_7

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12022091160000153 щодо обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Мукачево Закарпатської області та зареєстрованого АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, громадянина України, згідно ст.89 КК України є таким, що немає судимості

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді судуперебуває кримінальногопровадження прообвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, термін якого закінчується 25 лютого 2023 року.

Клопотання обгрунтовано тим, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, ОСОБА_4 може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідка ОСОБА_8 , які не допитані судом, а з боку родичів обвинуваченого вчиняється тиск на потерпілу з метою зміни нею показань.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив клопотанню прокурора, захисник просив змінити запобіжний захід обвинуваченому на домашній арешт, враховуючи його вік, значне погрішення стану здоров`я, відсутність претензій у потерпілої, яка вже надала пояснення перед судом.

Потерпіла ОСОБА_6 підтвердила, що причиною її неявок в судові засідання стало те, що з боку родичів обвинуваченого ОСОБА_4 на неї вчиняється тиск. Але на даний час вона пробачила обвинуваченому та надіється, що він більше не вчинить ніяких протиправних дій щодо неї.

Суд, заслухавши думку прокурора, потерпілої, захисника, обвинуваченого, вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою слід задоволити, в клопотанні захисника про застосування більш м`якого запобіжного заходу відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Долинського районного суду від 15 серпня 2022 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів без визначення розміру застави з огляду на те, що він може спробувати переховуватися від органів досудового розслідування, прокуратури та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

З тих же підстав ухвалою слідчого судді Долинського районного суду від 10 жовтня 2022 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обраний ОСОБА_4 , продовжено на строкдосудового розслідування до 14 листопада 2022 року включно.

В підготовчому судовому засіданні згідно ухвали Болехівського міського суду від 15 листопада 2022 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та ухвалою суду від 28 грудня 2022 року продовжено дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 25 лютого 2023 року.

Підставою для прийняття таких рішень стало те, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, немає постійного місця проживання, стійких соціальних зв`язків, може незаконно впливати на потерпілу, свідків, вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Суд вважає, що з моменту взяття ОСОБА_4 під варту та до часу вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не змінилася обстановка, яка дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Так, ризиками, які дають підстави продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід вважати те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, а, відтак, може уникати кримінального переслідування; немає постійного місця проживання, може незаконно впливати на потерпілу та свідків, які не опитані судом.

Слід зазначити, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Оцінюючи тяжкість вчиненого злочину, який інкримінуються обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпечності злочину в конкретних умовах місця і часу та ризик втечі обвинуваченого.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою, затвердженої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 40/34 від 29 листопада 1985 р., до жертв слід ставитись із співчуттям і поважати їхню гідність. Вони мають право на доступ до механізмів правосуддя відповідно до національного законодавства. При цьому слід сприяти тому, щоб судові й адміністративні процедури максимально відповідали потребам жертв, зокрема шляхом забезпечення їм можливості викладу своєї позиції по суті справи і надання належної допомоги на всіх етапах судового розгляду відповідно до національного законодавства.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № К (85) 11 «Про положення потерпілого в рамках кримінального права і процесу» підкреслюється, що важливою функцією кримінального правосуддя має бути задоволення запитів і охорона інтересів потерпілого, підвищення довіри потерпілого до кримінального правосуддя, у зв`язку з чим необхідно більшою мірою враховувати запити потерпілого на всіх стадіях кримінального процесу.

В судовому засіданні встановлено, що потерпіла має підстави побоюватися за своє життя та здоров`я, а те, що вона вже надала пояснення, не позбавляє учасників провадження заявити клопотання про її повторний допит.

Окрім цього, в судовому засіданні не допитано свідка ОСОБА_9 та повторно свідка ОСОБА_10 , а відтак, є всі підстави вважати обгрунтованим ризик можливого впливу обвинуваченого на вказані особи.

Фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_4 умисного особливо тяжкого злочину, які свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого, відсутності постійного місця проживання, медичних документів, які б могли підтвердити неможливість утримання його в слідчому ізоляторі, а також той факт, що не допитано свідків, потерпіла має підстави побоюватися за своє життя та здоров`я, дають можливість продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на шістдесят днів без визначення розміру застави на підставі ч.4 ст.183 КПК України.

Даний вид запобіжного заходу необхідно продовжити обвинуваченому, не виходячи з каральних міркувань, а лише з метою виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Тому тримання під вартою обвинуваченого в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.181, 331, 372 КПК України, -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 діюобраного запобіжногозаходу у виглядітримання підвартою на 60 днів, тобто до 23 квітня 2023 року включно.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з моменту вручення копії судовогорішення.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1