Рішення № 109227527, 24.02.2023, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/832/23

Справа №754/11568/22

РІШЕННЯ

Іменем України

24 лютого 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді - Галась І.А.

при секретарі - Париста А.

за відсутності сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16), звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )про стягнення заборгованості. Ціна позову - 5025 гривень.

Позовна заява обґрунтована тим, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, перебуває громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

Громадянин ОСОБА_1 29.04.2014 звернувся до Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, на підставі якої йому було призначено надбавку як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, на підставі реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування було встановлено, що ОСОБА_1 у травні 2020 працевлаштувався при цьому не повідомив Позивача.

З метою досудового врегулювання спору щодо відшкодування надміру виплачених коштів в сумі 5025 грн. Управлінням на адресу Відповідача було направлено лист № 2600-0405-8/118118 від 21.08.2020, № 2600-0505-8/166223 від 23.11.2020 та № 2600-0505-8/58405 від 32.05.2022 з вимогою добровільного внесення коштів, проте дані листи були Відповідачем проігноровані та безпідставно отримані кошти у розмірі 5025 грн. повернуті Відповідачем не були.

Ухвалою суду від 12 грудня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження у справі з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, а також з метою дотримання розумних строків її розгляду суд вважає за можливе справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності заперечень проти такого розгляду справи з боку сторін, що відповідає вимогам ст.279 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Суд в межах заявлених позовних (стаття 13 ЦПК України) вимог та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві і отримує пенсію відповідно до ЗУ від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»

29.04.2014 ОСОБА_1 звернувся до Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою, на підставі якої йому було призначено надбавку як непрацюючому пенсіонеру, який має на своєму утриманні непрацездатних членів сім`ї.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, на підставі реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного страхування було встановлено, що ОСОБА_1 у травні 2020 працевлаштувався при цьому не повідомив Позивача.

Управлінням з метою досудового врегулювання спору щодо відшкодування надміру виплачених коштів в сумі 5025 грн. на адресу Відповідача було направлено лист № 2600-0405-8/118118 від 21.08.2020, № 2600-0505-8/166223 від 23.11.2020 та № 2600-0505-8/58405 від 32.05.2022 з вимогою добровільного внесення коштів, проте дані листи були Відповідачем проігноровані та безпідставно отримані кошти у розмірі 5025 грн. повернуті Відповідачем не були.

У судовому засіданні встановлено, що на сьогоднішній день заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до положень частини першої статті четвертої Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частина 2 ст. 16 ЦК України передбачає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджене порушення було обґрунтованим.

Неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб`єктивних прав та обов`язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІУ.

За змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 15 травня 2003 року № 374/7695 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пенсійного фонду № 25-3 від 25.11.2014).

Зі змісту п. 3 цієї Постанови вбачається, що для відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпаний і розширеному тлумаченню не підлягає

Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через зловживання, зокрема, у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, про що відповідач був повідомлений і мається його підпис у заяві про призначення пенсії. У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсію, заподіяну шкоду.

Відповідно до ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Суд встановив, що ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок щодо своєчасного повідомлення позивача, про працевлаштування у травні 2020, внаслідок чого були безпідставно отриманні кошти у розмірі 5025 грн., такі кошти вважаються такими, що були набути недобросовісно, тому сума виплачених коштів підлягає поверненню, а позовні вимоги задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до змісту ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 2481,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-13, 76 81, 89, 141, 258, 259, 263-268, 273, 280-282, 354,355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (м. Київ, вул. Бульварно - Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) безпідставно отримані кошти (пенсію) в розмірі 5025 гривень та судовий збір в розмірі 2481 гривні.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Суддя: