Рішення № 109227235, 23.02.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6361/21

Провадження № 2/752/1061/23

РІШЕННЯ

Іменем України

додаткове

23.02.2023 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Чередніченко Н.П.

з участю секретаря Литвиненко Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» - адвоката Ліщишина Ігора Віталійовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем по цивільній справі № 752/6361/21 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2019 року, договору про відступлення права вимоги від 07.07.2010 року, договору про відступлення права вимоги від 12.11.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні суду перебувала справа за позовом № 752/6361/21 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2019 року, договору про відступлення права вимоги від 07.07.2010 року, договору про відступлення права вимоги від 12.11.2020 року.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09.02.2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2019 року, договору про відступлення права вимоги від 07.07.2010 року, договору про відступлення права вимоги від 12.11.2020 року, було відмовлено. Судові витрати були залишені за ОСОБА_1 по фактично понесеним.

Представником відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Інвестстандарт» було подано до суду заяву про ухвалення у справі додаткового рішення про стягнення із позивача на користь відповідача, понесених товариством витрат в сумі 15000,00 грн. на професійну правничу допомогу в рамках розгляду даної справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у справі слід ухвалити додаткове рішення за наступних підстав.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якої надано Конституційним Судом України у рішеннях № 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р., зокрема, у рішенні № 23-рп/2009 від 30.09.2009 р. зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно статті 15 ЦПК України. учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частин першої, третьої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, під час розгляду даної справи представництво інтересів відповідача ТОВ ФК «Інвестстандарт» здійснювалося адвокатом Ліщишиним І.В., відповідно до договору № 22/12 про надання правової допомоги від 30.06.2022 року та на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АІ № 1245663 від 22.08.2022 р.

На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката Ліщишина І.В. стороною відповідача, окрім договору та ордеру, до матеріалів справи було долучено акт наданих послуг від 13.02.2023 року, копію рахунку, які свідчать про фактичне отримання та сплату відповідачем коштів за надання правничої допомоги в сумі 15000,00 грн.

Згідно частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що всі дії, вчинені представником відповідача в межах розгляду даної цивільної справи є правничою допомогою в розумінні вимог закону, стороною відповідача надані суду достатні та належні докази, які свідчать про отримання відповідачем правової допомоги в межах розгляду даної справи, та сплату відповідачем адвокату суми в розмірі 15000,00 грн., а відтак ці витрати з урахуванням того, що в задоволенні позову було відмовлено мають бути стягнуті із позивача, про що суд, в силу вимог закону, вважає за необхідне постановити додаткове рішення.

На підставі викладеного, та керуючись статтями 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд, -

вирішив:

заяву представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» - адвоката Ліщишина Ігора Віталійовича про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, понесених відповідачем по цивільній справі № 752/6361/21 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2019 року, договору про відступлення права вимоги від 07.07.2010 року, договору про відступлення права вимоги від 12.11.2020 року, - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 752/6361/21 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» про визнання недійсним в частині договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 29.06.2019 року, договору про відступлення права вимоги від 07.07.2010 року, договору про відступлення права вимоги від 12.11.2020 року, - вирішивши питання щодо стягнення судових витрат, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт».

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестстандарт» (ЄДРПОУ 41228141, адреса: м. Київ, вул. Голосіївська, 7, офіс 608), - судові витрати пов`язані із отриманням правової допомоги в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складання цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Головуючий Н.П. Чередніченко