Рішення № 109222959, 27.02.2023, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1445/22

Провадження № 2/188/206/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2023 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Бурди П. О.,

при секретарі судового засідання Могиленко Т.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в смт Петропавлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач 1) та ОСОБА_2 (далі позивач 2) звернулися до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області (далі відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 (далі третя особа), в якому просять визнати за ними, як спадкоємцями за законом, право власності на житлові будинки з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що власником житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 є спадкодавець батько позивачів ОСОБА_4 . Спадкодавець заповіту не склав, після його смерті спадщину прийняли спільною реєстрацією місця проживання позивачі та дружина спадкодавця ОСОБА_5 . Інші особи з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не зверталися.

Ухвалою суду від 06 грудня 2022 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче засідання на 12 січня 2022року, яке відкладалося з різних причин.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, подали до суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримують та просять задовольнити.

Відповідач до суду свого представника не направив, подав до суду письмову заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, не заперечує проти задоволення позову, просив судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивачів, стверджуючи, що не порушував їх прав і самі позивачі у позові просили залишити судові витрати на них.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, проти позову не заперечувала, вказала, що з позивачами дійшла згоди про розділ спадкового майна їхніх батьків, вона за заповітом матері отримала у власність в порядку спадкування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Статтею ст. 200 Цивільного процесуального кодексу (далі ЦПК) України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3).

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу (ч. 4).

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Враховуючи визнання відповідачем позову, суд відповідно до цих норм процесуального права у підготовчому засіданні ухвалив рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Вивчивши надані позивачами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Правовідносини між сторонами регулюються нормами ЦК України.

У судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер спадкодавець ОСОБА_4 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 06.05.2011, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 .

Спадкодавець заповіту не складав, що підтверджується копією листа приватного нотаріуса Свириденко Л.В. від 01.10.2018р. за № 468/01-16, а також постановою про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2013 р., у якій вказано, що нотаріусом при винесенні вказаної постанови вивчено ряд документів, у тому числі й інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори).

Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняли спільною реєстрацією місця проживання позивачі та дружина спадкодавця ОСОБА_5 , що підтверджується довідкою Петропавлівської селищної ради від 11.11.2013р. за № 4516, довідкою про реєстрацію місця проживання позивача 1, виданою Центром надання послуг Петропавлівської селищної ради 08.09.2021 за № 2930, витягом з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання позивача 2 від 25.10.2018 за № 1254-2133858-2018, а також копією постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.12.2013р. Інші особи з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 не зверталися, що підтверджується листом приватного нотаріуса Свириденко Людмили Василівни від 01.10.2018 р. за вихідним №468/01-16.

Родинний зв`язок позивача 1 з померлим ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про його народження серії НОМЕР_2 від 18.09.1975р.

Родинний зв`язок позивача 2 з померлим ОСОБА_4 підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_3 від 19.03.1969р. та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 19.08.1989р.

Крім позивачів, у спадкодавця ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_5 є також донька ОСОБА_6 (третя особа), родинний зв`язок якої підтверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_5 від 14.01.1966р. та свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 30.08.1986р., яка спадщину після смерті ОСОБА_4 не прийняла.

Мати позивачів ОСОБА_5 11.05.2012p. склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Петропавлівської державної нотаріальної контори Дидюк Т.П., зареєстрований в реєстрі за № 681, згідно з яким на випадок своєї смерті заповіла у власність ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 07.08.2015р.

Разом з ОСОБА_5 на день її смерті був зареєстрований син ОСОБА_1 (позивач 1), а також невістка та онуки. Вказана обставина підтверджується довідкою Петропавлівської селищної ради від 02.03.2017p. за № 1736.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_4 заповіту не складав, отже, спадкування відбувалося за законом.

Відповідно до ст. 261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Згідно зі ст. 1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право

прийняти спадщину, або не прийняти її (ч.1).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Цивільне законодавство України не містить строку для отримання свідоцтва про право на спадщину у разі прийняття спадщини спадкоємцем.

Спадкоємці ОСОБА_4 та ОСОБА_5 між собою дійшли згоди розділити спадкове майно, що залишилося після смерті їх батьків таким чином:

позивач 1 ОСОБА_1 отримує у власність в порядку спадкування за законом після смерті батька житловий будинок АДРЕСА_1 ;

позивач 2 ОСОБА_2 отримує у власність в порядку спадкування за законом після смерті батька житловий будинок АДРЕСА_1 ;

третя особа ОСОБА_3 отримує у власність в порядку спадкування за заповітом після смерті матері земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У зв`язку з досягненням вказаної домовленості щодо поділу спадкового майна позивач 1 18.04.2016p. подав до Петропавлівської державної нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 ; третя особа не подавала заяву про прийняття спадщини за законом, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , заявою від 25.01.2016 прийняла спадщину ОСОБА_5 та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 07.06.2016р. на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20.12.2013 позивачі звернулися до приватного нотаріуса Петропавлівського районного нотаріального округу Свириденко Людмили Василівни за отриманням свідоцтв про права на спадщину за законом на спірні житлові будинки, що залишилися після смерті ОСОБА_4 .

Постановою від 20.12.2013р. приватний нотаріус Свириденко Людмила Василівна відмовила позивачам у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом на житлові будинки, керуючись п. 4.15 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у зв`язку з неподанням оригіналів правовстановлюючих документів на спірні житлові будинки.

Також нотаріус у своїй постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії роз`яснила позивачам право на звернення до суду за визнанням права власності на спадкове майно.

Фактично позивачі спадщину прийняли, але не можуть належно розпоряджатися цим майном у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів та неможливості їх оформлення через органи нотаріату.

Відповідно до ч. 2 п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 380 ЦК України визначено, що житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання.

Садибою згідно з статтею 381 ЦК України є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

ЦК України не містить визначення такого об`єкта права власності як домоволодіння.

Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який прийнято 01.07.2004, набрав чинності 03.08.2004, в редакції від 04.07.2012, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Згідно з довідкою колективного підприємства «Павлоградське МБТІ» від 03.04.2019р. за № 5213 право власності на будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Відповідно до вказаної довідки право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 станом на 14.07.1986 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 14.07.1986 Петропавлівським райвиконкомом.

До позову також додано копію свідоцтва про право приватної власності на будівлю від 14.07.1986р., що видане на підставі рішення виконавчого комітету селищної ради народних депутатів Дніпропетровської області № 77 від 07.07.1986р., про право власності ОСОБА_4 на житловий будинок АДРЕСА_1 , яке зареєстроване Павлоградським бюро технічної інвентаризації, запис у реєстровій книзі № 26-181 від 14.07.1986.

Рішенням виконавчого комітету Петропавлівської селищної ради від 29.11.2007р. за № 284, за заявою ОСОБА_4 , погодженою з відділом архітектури та містобудування, визнано будівлю літньої кухні розміром 7,15х6,80 м житловим будинком та присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_1 . Також ОСОБА_4 зобов`язано внести зміни до технічного паспорту на житловий будинок.

Таким чином, спірні житлові будинки - це окремі об`єкти нерухомого майна з різними адресами, окремими подвір`ями та господарськими будівлями та спорудами, що підтверджується технічними паспортами від 21.10.2022р. та 25.10.2022р.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення» (втратила чинність) було вперше встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об`єктів будівництва. Тобто, до 05 серпня 1992 року не передбачалася процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію при оформленні права власності. Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року житлових будинків вимогам законодавства, будівельним нормам та державним стандартам і правилам, зокрема, для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації (лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 30 липня 2012 року).

Відповідно до роз`яснення Міністерства Юстиції України від 21 лютого 2005 року №19-32/319 в разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Отже, на час виникнення у ОСОБА_4 права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , з господарськими будівлями і спорудами, частина яких рішенням виконавчого комітету Петропавлівської селищної ради від 29.11.2007р. за № 284 була визнана окремим житловим будинком за АДРЕСА_1 , які, як вбачається з технічних паспортів, були збудовані до 1992 року, реєстрація цього права була проведена власником відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, зокрема Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах, селищах міського типу УРСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української УРСР 31.01.1966, погодженої заступником Голови Верховного Суду УРСР від 15.01.1966, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 № 56, в органах технічної інвентаризації.

На виконання Закону України № 317-VIII від 09.04.2015 «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» розпорядженням голови Петропавлівської селищної ради вулицю Кірова перейменовано у вулицю Сонячна.

Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» ліквідовано Петропавлівський район і утворено Синельниківський район, до складу якого війшла, крім інших, Петропавлівська селищна територіальна громада.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.11.2022р. право власності на об`єкти нерухомого майна за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Земельні ділянки за вказаною адресою для будівництва та обслуговування житлового будинку, а також для ведення особистого селянського господарства не приватизовані, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.11.2022р., а також довідками Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 21.09.2018р. за №97-4-0.24-1568/171-18 та від 12.03.2019р. за №1256/171-19.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, та встановлення судом факту, що спадщина у вигляді житлових будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 прийнята позивачами, які не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на свою частину внаслідок відсутності оригіналів правовстановлюючих документів, позов підлягає задоволенню.

Згідно зі звітами про оцінку майна від 26.10.2022 та від 31.10.2022 вартість житлового будинку АДРЕСА_1 складає 93 031,00 грн, а вартість житлового будинку АДРЕСА_1 складає 89 008,00 грн. Сукупна вартість спірного нерухомого майна складає 182 039,00 грн.

Із цієї вартості визначена ціна позову, виходячи із якої та вимог пп.1 п.1 ч.2 ст.4, ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» позивачами був сплачений судовий збір пропорційно позовним вимогам окремими квитанціями, які додані до позову.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог, тому суд вважає за можливе клопотання позивачів задовольнити та залишити судові витрати на них.

На підставі викладеного, ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1268 ЦК України, керуючись статтями 4, 13, 76-81, 141, 206, 263-265, 352, 354 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , який проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , яка проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , до Петропавлівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, місцезнаходження: 52700, вул. Героїв України, буд. 62, смт Петропавлівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_8 , як спадкоємцем за законом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 , як спадкоємцем за законом, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя П. О. Бурда