Рішення № 109221572, 08.02.2023, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 207/21/23

№ 2/207/343/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Погребняк Т.Ю.

при секретарі Морозові В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам`янське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СМОЛИ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку та компенсації,

В С Т А Н О В И В :

04 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся в Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська з позовною заявою до Акціонерного товариства «СМОЛИ», в якій просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 53687 грн. 06 коп., у тому числі компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 7813 грн. 17 коп. та середній заробіток за 6 місяців в розмірі 74097 грн. 60 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він 07.09.2020 року був прийнятий на Державне підприємство «Смоли» на посаду майстра зміни дільниці ПЕМ служби головного енергетика.

На момент звільнення, за період з листопада 2021 року по травень 2022 року утворилась заборгованість з заробітної плати та компенсації за невикористану відпустку в розмірі 53687 грн. 06 коп., хоча усі податки та збори були сплачені Відповідачем. Середньоденна заробітна плата на день звільнення складає : заробітна плата за повні останні два місяці (квітень, травень/кількість відпрацьованих днів) дорівнює 574 грн. 40 коп. (6015,09+17537,06/43) . Середньомісячне обчислення робочих днів складає: (21+22)/2 = 21,5 р.д. Середньомісячна заробітна плата за квітень-травень 2022 року складає (574,4 х 21,5) = 12349,60 грн.

Позивач також зазначив, що ним вживалися заходи досудового врегулювання спору шляхом проведення переговорів з керівництвом підприємства, але вони залишились не вирішеними, тому позивач був вимушений звернутись з даним позовом до суду.

В наданій суду письмовій заяві позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача АТ «Смоли» у судове засідання двічі не явився , про день та час розгляду справи повідомлений належним чином , про поважні причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило, відзиву на позовну заяву до суду не надходило, тому суд вважає за можливе, згідно зі ст. 280 ЦПК України, розглянути позовні вимоги за його відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України судом прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи вищенаведене і прийняття судом ухвали про заочний розгляд справи, справа підлягає розгляду в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи. В судовому засіданні досліджені всі докази, подані учасниками справи. Клопотання про витребування і дослідження інших доказів до суду не надходило. Суд постановляє рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, взявши до уваги позицію позивача, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працював в АТ «Смоли» (арк.с. 10-11).

Згідно наказу № 82/ос від 31.05.2022 року про припинення трудового договору ОСОБА_1 був звільнений з посади майстра зміни дільниці ПЕМ служби головного енергетика за згодою сторін на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. (арк.с. 12).

Відповідно до Довідки № 136, видана АТ «Смоли», заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1 з листопада 2021 року по травень 2022 року складає 53687 грн. 06 коп. (арк.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї статті визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Вирішуючи справу по суті, суд виходить із того, що Конституцією України, як Основним Законом, закріплено право на працю і заробітну плату, а саме у статті 43 зазначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст.43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до ст.21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідно ст. 22 цього Закону - суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до вимог ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Таким чином, з огляду на те, що право людини на заробітну плату гарантоване Конституцією України, нормами КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», а позивач ОСОБА_1 перебував з Акціонерним товариством «Смоли» в трудових відносинах до 31.05.2022 року, виконував свої трудові обов`язки в повному обсязі, а також при звільненні не отримав усі належні йому платежі, майнові вимоги позивача щодо їх отримання відповідають критеріям правомірних очікувань в розумінні практики Європейського Суду.

Однак, в день звільнення позивача 31.05.2022 року, відповідач не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч. 1 ст. 116 КЗпП України.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення нарахованої але не виплаченої заробітної плати, з урахуванням податків та зборів з листопада 2021 року по травень 2022 року в тому числі компенсацію за невикористані дні відпустки, що складає 53687,06 грн.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні слід зазначити наступне.

Позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за 6 місяців розмірі 74097 грн 60 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (постанова у справі № 6-64цс13 від 3 липня 2013 року) згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Пунктом 8 даного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивач зазначив, що згідно розрахунку середнього заробітку, середньоденна заробітна плата складає (6015,09+17537,06)/(21+22) = 574,40 грн.

Разом з цим суд критично оцінює доводи позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку за 6 місяців в сумі 74097,60 грн. оскільки вони ґрунтуються на невірному розрахунку вказаної суми.

Згідно п. 4 б). Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 при обчисленні середньої заробітної плати не враховуються одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Середній заробіток за період затримки розрахунку розраховується відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, а саме нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів.

Судом встановлено, що нарахована, але невиплачена позивачу заробітна плата, складається з наступних показників, згідно із довідкою АТ "Смоли" № 136 на час звільнення належні до сплати позивачу суми склали:

- заборгованість по заробітній платі за листопад 2021 рік 5326,70 грн.;

- заборгованість по заробітній платі за грудень 2021 рік 6262,72 грн.;

- заборгованість по заробітній платі за січень 2022 року 6423,94 грн.;

- заборгованість по заробітній платі за лютий 2022 року 5153,19 грн.;

- заборгованість по заробітній платі за березень 2022 року 6968,36 грн.;

- заборгованість по заробітній платі за квітень 2022 року 6015,09 грн.;

- заборгованість по заробітній платі за травень 2022 року 17537,06 грн..

Всього заборгованість щодо нарахованої, але не виплаченої заробітної плати згідно вказаної довідки складає: 53687,06 грн.

Середньоденна заробітна плата на день звільнення складає: заробітна плата за повні останні два місяці без урахування компенсації за невикористану відпустку (березень + квітень/ кількість відпрацьованих днів) дорівнює сумі 309,13 грн.

Сума середнього заробітку за період затримки за останні 6 місяців складає 123 дні, тобто сума середнього заробітку за період затримки складає: 309 грн. 13 коп. середньоденна х 123 днів затримки = 38022,99 грн.

Отже, із відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки за шість місяців в сумі 38022 грн. 90 коп.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 38022 грн. 90 коп.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з АТ Смоли компенсації за несвоєчасний розрахунок по заробітній платі слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що визначено у статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці» компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, проводиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадку порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам - за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Згідно п. 4 «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Так, індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Із поданого позивачем розрахунку компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, розмір такої компенсації становить 7813,17 грн.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

За таких обставин, суд приходить до переконливого висновку, що з АТ Смоли на користь ОСОБА_1 слід стягнути компенсацію за несвоєчасний розрахунок по заробітній платі за період з 01 листопада 2021 року по 31 травня 2022 року у розмірі 7813,17 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СМОЛИ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку та компенсації.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про стягнення заробітної плати.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 38, 47, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, Законом України «Про оплату праці», Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», ст. ст. 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 229, 258-259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «СМОЛИ» про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, середнього заробітку та компенсації задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «СМОЛИ» (адреса: проспект Аношкіна, буд. 179, місто Кам`янське, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 30168850) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у тому числі компенсацію за невикористані дні відпустки у розмірі 53687 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 06 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за 6 місяців в розмірі 38022 (тридцять вісім тисяч двадцять дві) грн. 99 коп., компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату в розмірі 7813 (сім тисяч вісімсот тринадцять) грн. 17 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «СМОЛИ» судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три ) грн. 60 коп. на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Погребняк Т.Ю.