Рішення № 109215714, 27.02.2023, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2023 року Справа№200/2014/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) про:

визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно під час проходження військової служби за період з 17.01.2017 по 30.12.2021;

зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 вартість речового майна за період військової служби з 17.01.2017 по 30.12.2021, відповідно до ст. 91 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01.01.2021.

Позов мотивовано таким.

ОСОБА_1 перебував на військовій службі з 17.01.2017 по 30.12.2021. Станом на момент звільнення позивачу не виплачено грошову компенсацію за неотримане під час служби речове майно. У січні 2022 року звернувся із заявою про виплату відповідної компенсації до відповідача. Проте ані грошової компенсації, ані відповіді не отримав. Вважаючи такими діями свої права порушеними, звернувся за їх захистом до суду.

Ухвалою суду від 31.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Судова кореспонденція направлена на електронну адресу відповідача - вказану позивачем у позовній заяві.

Ухвалою суду від 09.02.2023 вирішено повідомити відповідача про розгляд судом даної справи шляхом повторного направлення копії цієї ухвали та копії позовної заяви на відомі суду електронні адреси відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2

Продовжено відповідачу строк для подачі відзиву на адміністративний позов на 15 днів, такий обчислюється від дати вручення відповідачу копії процесуальних документів про розгляд цієї справи судом або іншого належного способу оповіщення відповідача.

Продовжено строк розгляду цієї справи на період, необхідний для належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи судом.

У встановлений судом строк та станом на момент розгляду справи відзив на позовну заяву відповідачем не надано.

Зважаючи на наявні у матеріалах справи письмові докази, беручи до уваги право позивача на розгляд його справи у суді в розумний строк, керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вважає за можливе розгляд справи здійснити на підставі наявних у ній матеріалів.

Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.

ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

20 жовтня 2015 року ОСОБА_1 отримав посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_4 .

Відповідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 НГУ (по стройовій частині) від 30.12.2021 № 260 припинено (розірвано) контракт про проходження у НГУ та виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення підполковника ОСОБА_1 , звільненого наказом командувача НГУ від 23.12.2021 № 250 о/с у запас за станом здоров`я, з правом носіння військової форми одягу. Вислуга років на військовій службі станом на 30.12.2021 складає у календарному обчисленні - 25 років 02 місяці 25 днів; у пільговому обчисленні (без урахування календарної) - 07 років 11 місяців 04 дні: служба разом - 33 роки 01 місяць 29 днів.

19 січня 2022 року позивач звернувся до відповідача із заявою за змістом якої просив нарахувати та виплатити грошову компенсацію за неотримане речове майно за період служби та надати розрахунок грошової компенсації за неотримане речове майно за період служби.

Вказана заява надіслана адресу відповідача 24.01.2022 рекомендованим листом номер відправлення 8755401350136, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія фіскального чека АТ «Укрпошта».

Відповіді на наведену заяву позивач не отримав.

За встановлених фактичних обставин правова позиція суду обґрунтована таким.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Частиною 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011) передбачено, що речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.06.2017 № 475 затверджено Інструкцію з організації речового забезпечення в Національній гвардії України в мирний час та особливий період (далі - Інструкція № 475)

Пунктом 15 вказаної Інструкції передбачено, що військовослужбовці, які звільняються з військової служби в запас або відставку, отримують грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація) в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року № 178 "Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно".

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок № 178) передбачає, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Пунктом 3 Порядку № 178 передбачено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

За унормуванням п. 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзв`язку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком (п. 5 Порядку).

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008 у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Таким чином чинне законодавство передбачає обов`язок виплатити військовослужбовцю, який звільняється зі служби, грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини. Умовою для виникнення такого обов`язку є подання військовослужбовцем відповідного рапорту під час проходження служби (зазначену правову позицію висловлено Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 30 листопада 2020 року у справі № 480/3105/19).

В постанові від 27 січня 2021 року у справі № 340/680/20 Верховний Суд зазначив, що з аналізу приписів пункту 4 Порядку № 178 вбачається, що особа має право отримати грошову компенсацію за неотримане речове майно: перед звільненням - у разі подання відповідного рапорту під час проходження служби; після звільнення - у разі подання відповідного рапорту після звільнення.

Висновки суду.

З аналізу вищенаведеного вбачається, що у разі звільнення з військової служби у військовослужбовця виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцю за місцем військової служби за заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, у якому зазначається розмір грошової компенсації відповідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня поточного року.

Водночас в пункті 4 Порядку № 178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів.

Вказаний висновок щодо застосування норм права узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 803/756/17.

Як свідчить зміст наказу від 30.12.2021 № 260, позивача з 30.12.2021 виключено із списків особового складу ВЧ № НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення, проте йому не було нараховано та виплачено компенсацію вартості неотриманого речового майна.

Суд звертає увагу, що військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, про що свідчить застосовування в п. 3 Порядку № 178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби».

Водночас, порядок № 178 не містить обмежень щодо строків звернення з заявою (рапортом) про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.

У зв`язку з тим, що з позивачем не було проведено повного розрахунку, він, 24.01.2022, звернувся до відповідача із заявою (датована 19.01.2022) про виготовлення довідки про вартість не отриманого речового майна та виплату відповідної грошової компенсації. Відповіді на яку не отримав.

З викладеного суд вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не вирішення по суті вказаної заяви. Означена бездіяльність полягає як в не оформлені довідки про вартість речового майна, що належить до видачі ОСОБА_1 , так і не вирішенні питання щодо грошової компенсації за вартість не отриманого речового майна.

Належним способом захисту порушеного права у даному випадку є, по-перше, зобов`язання відповідача скласти довідку про вартість належного до видачі позивачу речового майна

Надалі суд вважає за необхідне зазначити таке.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15) суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, видача довідки про вартість належного до видачі речового майна є частиною процедури проведення виплати грошової компенсації вказаного речового майна, яка ініціюється виключно на підставі рапорту (заяви) військовослужбовця.

Видача вказаної довідки має на меті визначення розміру компенсації, яка зазначається у наказі командира, а її оригінал підлягає долученню до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Відтак, бажання позивача отримати відповідну довідку та звернення до відповідача із заявою про виплату компенсації свідчить про його волевиявлення щодо отримання саме грошової компенсації такого майна.

Частиною 4 ст. 245 КАС України передбачено таке:

4. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням наявних у суду письмових доказів суд вважає обґрунтованим застосувати абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України та зобов`язати відповідача розглянути та вирішити по суті заяву ОСОБА_1 від 19.01.2022 про нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно за період служби з урахуванням довідки про вартість належного до видачі позивачу речового майна.

Отже, позов належить задовольнити частково з мотивів та у наведений вище судом спосіб.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ч. 1 ст. 139 КАС України, оскільки вимоги по суті задоволено з обранням судом способу захисту, відповідного порушеному праву та установленим фактичним обставинам.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ), про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не розгляду та вирішення по суті заяви ОСОБА_1 від 19.01.2022 про надання розрахунку грошової компенсації за неотримане речове майно та про нарахування й виплату такої.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України скласти ОСОБА_1 довідку про вартість належного до видачі речового майна, виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої станом на 1 січня 2021 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України розглянути та вирішити по суті заяву ОСОБА_1 від 19.01.2022 про нарахування та виплату грошової компенсації за неотримане речове майно за період служби з урахуванням довідку про вартість належного до видачі позивачу речового майна, розрахованої станом на 1 січня 2021 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Національної гвардії України (87525, Донецька область, м. Маріуполь, пр-т. Нахімова, 186, ЄДРПОУ 23313948) судовий збір в сумі 992,40 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн.40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі - 27.02.2023.

Суддя І.В. Буряк